У Вінниці розпочали узаконення столітнього некрополю бійців Української Галицької Армії
На місці поховань планували звести житловий будинок, тож активісти звернулись до міськради, аби ділянці надали статус культурної спадщини.
У Вінниці міська влада після звернення активістів розпочала процес узаконення кладовища бійців Української Галицької Армії та Дієвої Армії УНР, які померли сто років тому під час епідемії тифу.
Про це повідомив Укрінформ.
“Фахівці Центру історії Вінниці досліджували цю трагедію і навіть склали карту ймовірних поховань вояків УГА. Вони розташовані на земельній ділянці, яка належить Міністерству оборони. Там планувалося збудувати комерційний житловий будинок, з якого 10% помешкань мали дати військовим”, – розповіла голова ГО “Автомайдан Вінниччини” Таїса Гайда.
За її словами, у Подільському управлінні капітального будівництва відмовлялись визнавати наявність там поховань, тому активісти звернутися до міської ради – на території під забудову провели археологічні розкопки.
Дослідники виявили “сімнадцять одиночних поховань вояків і одну групову могилу загальною кількістю не менше 6 осіб”. Характер цих поховань свідчить, що всі вони належать до згадуваного в архівних документах військового некрополю, на якому у період 1919-1920 років ховали померлих від ран і хвороб вояків Української Галицької Армії та Дієвої Армії УНР.
“Ми побачили, що забудовник оголошує третю чергу будівництва – він почав збирати кошти на третій будинок. Тому ми звернулися до міськради стосовно врегулювання питання з нововиявленим похованням вояків ГА та ДА УНР у Вінниці”, – зазначила Гайда.
Наразі міська рада працює над встановленням розміру необхідної санітарної зони навколо поховань вояків.
Активісти вважають це початком узаконення некрополя – міськрада повинна оформити його як окрему земельну ділянку зі статусом земель культурної спадщини, а також забезпечити там охорону і благоустрій.
У січні 1919 року з проханням виділити земельну ділянку під військовий цвинтар до міської управи Вінниці звернувся командувач Подільського корпусу Дієвої Арміі УНР Федір Колодій. У збереженому документі доволі чітко окреслили межі некрополя.
У розпал епідемії плямистого тифу на Поділлі станом на січень 1920 року в шпиталях Вінниці та міських околицях перебувало 8 743 вояки, з яких близько 90% померли. Скільки з них поховано на даній ділянці – невідомо, адже існували інші місця поховань. Зі спогадів вояків можна зробити висновок, що вони могили були як індивідуальними, так і масовими.
Поховання почали занепадати ще з перших десятиліть радянської влади. У 1970-х робітники 45-го заводу під час земляних робіт неодноразово натрапляли на кістки, пов'язуючи їх з Другою світовою війною.
Серед загиблих воїнів УГА, які поховані на цьому військовому цвинтарі був і Микола Євшан (справжнє прізвище Федюшка) – літературний критик, перекладач, есеїст, учасник національно-визвольних змагань, бойовий офіцер Української Галицької Армії. Він став предтечею “вісниківського” націоналізму, ідеї якого розвинув Дмитро Донцов.
Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що на Львівщині відкрили меморіал одній з найвдаліших військовій операції УГА.
