Помер український режисер Сергій Проскурня
Про це повідомив колишній міністр культури Євген Нищук на своїй сторінці у Facebook.
“Це був не просто режисер, видатний культурний діяч, філософ. Я його називав наш Драматург. Важко осягнути масштаби подій, яких торкалось його серце та креатив. Мій великий друг. Величезна втрата для мене, для усіх нас. Пишу про тебе у минулому часі і не вірю. Розривається серце від болю”, – зазначив ексміністр.
Лідер гурту “Океан Ельзи” Святослав Вакарчук у соцмережах написав, що Проскурня був одним з тих, хто “творив автентичну і разом з тим сучасну Україну”.
“Ніжне серце, турботливе, живе, вигадливе, творче, закохане. Люблю тебе, Маестро, поговори там зі Стусом, з усіма важливими для тебе людьми, прощавай, друже”, – написала про померлого режисера письменниця Лариса Денисенко.
“Мабуть, вирішив поміняти точку споглядання. Власне, цього він і прагнув постійно – щоби була стереоскопія бачення, щоби не було статики у культурному космосі. Віднині душа його –на іншій орбіті. Сумніваюсь, що й там вона запрагне якогось спокою, статики. Поспішив, Сергію. Усе ж перепочинь. А там – у нову путь!”, – зазначив про митця кінокритик Сергій Тримбач.
Причину смерті Сергія Проскурні не повідомляли.
Сергій Владиславович Проскурня народився 28 листопада 1957 року у Львові, в сім’ї інженерів. Здобув освіту у Львівській музичній школі № 2 по класу скрипки.
У 1969 році родина переїхала до Черкас, де Сергій Проскурня закінчив Черкаську середню школу № 8.
У 1973 році вступив до державного музичного училища імені С. Гулака-Артемовського. Паралельно почав займатися в театральних студіях і гуртках, писав пісні і музику для п’єс, організовував театралізовані вечори і концерти.
У 1978–1980 роках служив в армії у Харкові. У 1980 році вступив до Київського державного інституту театрального мистецтва імені Карпенка-Карого на акторсько-режисерський курс. У 1981 році одружився з Діною Аймановою.
У 1980-х роках був режисером Державного драматичного театру імені Івана Франка у Києві, в 1984 році почав викладати майстерність актора та режисера на курсах Леоніда Артемовича Олійника та Сергія Володимировича Данченка.
У 1987 році разом з Адою Роговцевою поставив п’єсу “Чайка” (за Чеховим), де в ролі Треплева дебютував Остап Ступка.
Наприкінці 1980-х брав участь у розробці концепції фестивалю “Червона Рута”, а в 1989 році став одним їх засновників театрального фестивалю “Золотий Лев”, який проходить у Львові.
У 1992 році поставив поезооперу літературної групи Бу-Ба-Бу “Крайслер Імперіал” у Львівській Опері під час фестивалю “Вивих”. Наступного року став одним їх засновників “Дзиґи” у Львові і 15 років співпрацював з ними.
У листопаді 1990 року здійснив першу поїздку до Нью-Йорку де розпочав співпрацю з “Яра” — мистецькою групою Вірляни Ткач, та з творцем оф-оф-Бродвею Елен Стюарт.
У 1991–1992 роках організував за принципом культурного обміну з Центром вивчення творчості Єжи Гротовського і театральних пошуків у Вроцлаві «Дні Леся Курбаса у Польщі» та «Дні Єжи Гротовського в Україні».
З грудня 2007 року входив до команди міністра культури і туризму України Василя Вовкуна, згодом став радником міністра на громадських засадах, а з квітня 2008 очолював комісію Ради з питань захисту культурно-інформаційного простору.
Був художнім керівником Одеського театру опери та балету, а з 2009 року – театру у Черкасах. У 2013–2014 роках втілив масштабний кінопроєкт «Наш Шевченко» (частину сюжетів знімав на Євромайдані). Розробив концепцію виставки «Шевченкоманія».
У 2014 р. з нагоди відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка вийшов фільм Сергія Проскурні “Тарас Шевченко. Ідентифікація:.
Був режисером ораторії «З нами Бог». Цей твір, присвячений Героям Небесної Сотні та військовим, що воюють на сході України, був поставлений на Софіївській площі до 23-ї річниці Незалежності України.
У 2015–2018 роках режисерував святкові концерти до Дня незалежності України.
Був лауреатом премій Національної спілки театральних діячів України “Експеримент” (2001) та імені Сергія Данченка (2017).
