Помер голова Світової ліги українських політв’язнів Богдан Качор
Померлому було 96 років. Він відомий своєю громадсько-культурною, добродійною та меценатською діяльністю.
22 лютого у США на 97-му році життя перестало битися серце голови Світової ліги українських політичних в’язнів Богдана Качора. Про це повідомив історик Михайло Романюк на своїй Facebook-сторінці.
Світову лігу він очолював з 1998 року. Одним із вагомих її досягнень під керівництвом Качора стало отримання дозволу на відкриття української експозиції у музеї нацистського концтабору Аушвіц.
Крім цього, понад двадцять років очолював відділ Організації оборони чотирьох свобід України в Нью-Йорку, довший час був секретарем її Головної Управи, належав до Управи Фундації Українського вільного університету в Нью-Йорку, Союзу українських політичних в’язнів у США.
Відомим він був і своєю добродійною та меценатською діяльністю. Зокрема, брав дієву участь у побудові пам’ятників Тарасу Шевченкові в Буенос-Айресі (Аргентина) та в Енкарнасіоні (Парагвай), діячам ОУН та воїнам УПА на цвинтарі Святого Духа в Гемтонбурзі (США), Петрові Федуну – “Полтаві” у Бродах Львівської області, Степанові Бандері у Бучачі Тернопільської області, виданні численних книг про національно-визвольний рух.
Богдан Степанович Качор народився 14 листопада 1924 року у с. Лешнів Бродівського повіту Тернопільського воєводства (тепер – Золочівського району Львівської області) у родині місцевих селян Степана та Павліни (з дому Клепарчук).
Під час першої радянської окупації Галичини 1939–1941 років виконував функції зв’язкового у лавах Юнацтва ОУН. В 1942–1943 роках навчався у Бродівській торговельній школі, однак влітку 1943 року під час перевезення націоналістичної літератури його заарештувало гестапо. Перебував у тюрмах Бродів, Золочева та Лонцького у Львові.
На початку жовтня 1943 р. в числі інших в’язнів етапований до німецького концентраційного табору Аушвіц (біля м. Освенцім на півдні Польщі), де в нелюдських умовах, під постійною загрозою смерті просидів до січня 1945 р.
Відтак, з наближенням фронту, переведений до концтабору Маутгаузен біля в Австрії, а в квітні – до табору Ебензе (обидва – вх Австрії. Саме звідси 6 травня 1945 р., в числі інших в’язнів, Богдан Качор був звільнений американською армією.
Після звільнення з полону американськими військами Богдан Качор через деякий час емігрував до Аргентини, де взяв активну участь у громадсько-політичному житті української діаспори. Зокрема, він був головою Центрального товариства «Просвіта» в Буенос-Айресі, членом Товариства української студіюючої молоді ім. М. Міхновського, співзасновником і скарбником Українського інформативно-видавничого інституту, який видавав журнал «Вільна Україна» та книжки іспанською мовою про визвольну боротьбу в Україні, організатором, а згодом - директором кооперативи «Фортуна».
Із1975 року проживав у США, де відразу долучився до громадсько-політичного життя тамтешньої української діаспори.
