Пандемія і фінанси: Дробович пояснив чому не декомунізовані “Батьківщина-Мати” та пам'ятник Щорсу
Декомунізувати “Батьківщину-Мати” заважає пандемія – наразі уряду просто не до цього.
В Інституті національної пам’яті сподіваються на “певні зрушення” у процесі декомунізації “Батьківщини-Матері” та моста Патона. Натомість на вирішення питання із пам’ятником Щорсу просто не вистачає коштів.
Про це розповів глава Інституту національної пам’яті Антон Дробович в інтерв’ю порталу Chas News.
Монумент “Батьківщина-Мати” розташований на території Національного музею історії України у Другій світовій війні.
Згідно з вимогою закону, пам'ятник підлягає декомунізації через велетенський герб СРСР на щиті фігури. Його планують зрізати, тож наразі обмірковують як це краще зробити та чим прикрити шестиметрову діру, що утвориться внаслідок цього.
За словами Дробовича, кошти на демонтаж герба є, тож залишається чекати лише рішення уряду.
“Ми знайшли меценатів, готових допомогти з демонтажем герба зі щита на монументі. Через пандемію коронавірусу ні міністерству, ні уряду було не до того. Відправна точка – рішення уряду про усунення. На процедуру демонтажу потрібен орієнтовно рік”, – розповів чиновник.
Також Дробович додав: декомунізувати в Києві планують ще міст Патона і пам’ятник Щорсу.
“Є певний прогрес у випадку з комуністичною символікою на мосту Патона. Ми ведемо переговори з органами місцевого самоврядування, оскільки триває реконструкція моста, і це хороша можливість вирішити питання з символікою. Тому я сподіваюся, що в цьому випадку будуть зрушення”, – поінформував він.
Однак, із вирішеннням питання щодо пам’ятника Щорсу не все так позитивно. За словами Дробовича, монумент досі не перемістили, бо на створення музею радянської пропаганди не вистачило фінансів.
“Не знайшлося коштів на створення цього парку, і, відповідно, Щорса нікуди перевозити. Хіба що в Спадщанський ліс на Сумщині, де є парк радянського періоду, але це теж дорогий процес”, – розповів Антон Дробович.
Нагадаємо, раніше Дробович зазначав, що пам’ятник Щорсу у Києві не можна зносити, поки суспільство не дасть на це згоди.
Микола Щорс був учасником встановлення радянської влади в Україні. З 22 вересня 1918 року командував Богунським полком в складі Першої української радянської дивізії.
6 лютого 1919 року о 10-й годині ранку Богунський полк під командуванням Щорса узяв Київ, де до середини лютого виконував обов’язки коменданта міста. У цей час у місті розгорнувся червоний терор щодо прихильників незалежної України. Від 6 березня 1919 року наказом по групі військ Київського напрямку № 18 його призначили начальником Першої української радянської дивізії. Загинув 30 серпня 1919 року в бою біля с. Білошиці на Житомирщині за нез’ясованих обставин.
Пам'ятник Миколі Щорсу встановлений у Києві 30 квітня 1954 року. Після Революції гідності київська влада обговорювала плани щодо демонтажу пам'ятника в рамках декомунізації.
Тривалий час пам’ятник було закрито тканинними щитами національних кольорів. 24 серпня 2016 року представники націоналістичних організацій намагалися здійснити демонтаж пам’ятника. У березні 2017 року невідомі пошкодили ногу коня.
Упродовж 2015-2020 років на офіційних порталах Президента України та міста Києва реєстрували кілька петицій, у яких йшлося як про демонтаж пам'ятника так і про те, щоб його залишити. Найбільше голосів (1366) набрала петиція до Київської міської ради №9751 від 28 травня 2020 року щодо демонтажу пам'ятнику Щорсу. Однак їх виявилось недостатньо, щоб Київрада взяла її на розгляд.
