Ліну Костенко можуть висунути на Нобелівську премію з літератури
Поетку-шістдесятницю уже номінували на Нобелівську премію з літератури – у 1967 році разом із Павлом Тичиною та Іваном Драчем.
На черговому засіданні Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики розглянули питання щодо винесення кандидатури поетки-шістдесятниці Ліни Костенко на здобуття Нобелівської премії з літератури. Депутати підтримали таке рішення.
Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила народна депутатка Євгенія Кравчук.
“Підтримаємо для номінації на присудження Нобелівської премії з літератури у 2022 році кандидатуру української поетки та письменниці Ліни Костенко“, – написала Кравчук.
Якщо за таке рішення проголосують і у парламенті, це буде вже не перше висунення Ліни Костенко кандидаткою на здобуття цієї нагороди. Кілька років тому Шведська академія розсекретила список номінантів на Нобелівську премію з літератури у 1967 році. Кандидатами з України тоді були Павло Тичина, Іван Драч та Ліна Костенко. Усіх їх висунув українсько-американський історик, сходознавець, мовознавець Омелян Пріцак.
Окрім того, у 2017 році на сайті президента України зареєстрували петицію про “висунення творчості Ліни Костенко на здобуття Нобелівської премії в галузі літератури за 2018 рік”. Однак ця пропозиція не набрала необхідних для розгляду 25 тисяч голосів.
Також кілька років до цього – у 2010-му – українські інтернет-користувачі запустили у соцмережах цілий флешмоб “Дайош Нобеля для Ліни Василівни!”.
Більше про Ліну Костенко та маловідомі факти її біографія з архівів радянських спецслужб читайте у матеріалі “Від Сосюри до Забужко. Українські письменники “під прицілом” КДБ“.
Ліна Костенко – письменниця, поетка-шістдесятниця, у радянські часи брала активну участь у дисидентському русі, за що була надовго виключена з офіційного літературного процесу.
Авторка низки поетичних збірок, роману у віршах “Маруся Чурай“, за який отримала Шевченківську премію.
У 2010 році було опублікувано її перший прозовий роман “Записки українського самашедшого“, що став одним із лідерів продажу серед українських книжок у 2011-му.
У 2005 році відмовилася від звання Героя України, відповівши “Політичної біжутерії не ношу”.
У сучасній українській традиції входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України.
