Дробович вважає, що пам’ятник Щорсу у Києві не можна зносити, поки суспільство не дасть на це згоди

Голова Інституту національної пам’яті Антон Дробович вважає, що київський пам’ятник Миколі Щорсу, радянському військовому діячу, який під час Української революції воював проти Української Народної Республіки, не можна зносити, поки суспільство не дасть на це згоди. Таку думку він висловив під час пресконференції 27 січня, передає Укрінформ.

Дробович підкреслив, що в сучасних умовах вкрай важливо, аби українське суспільство досягло згоди щодо вшанування історичних особистостей у пам'ятниках.

“Багато киян були проти радянської влади, але їх розстрілювали. От Щорс, що стоїть на бульварі (бульвар Тараса Шевченка у Києві – ред.), був комендантом міста. А в Маріїнському парку розстрілювали і ховали людей – за те, що вони не хотіли з цими голодранцями будувати країну, вони хотіли жити по-іншому. Але з ними говорили в спосіб червоного терору. І пам’ятник Щорсу стоїть. З одного боку, витвір мистецтва – ми цивілізована країна, ми шануємо пам’ятки мистецтва. Але, з іншого боку, де ж справедливість? Людина розстрілювала киян, які були незгодні, – і це був їх метод ведення переговорів”, – зазначив Дробович.

На думку голови УІНП, важливим у такій ситуації є проговорення складних питань українського минулого всередині суспільства, тим більше, що серед українців досі є люди, у яких зберігся сентимент до радянської влади. 

Щоб у майбутньому на українських територіях, зокрема в анексованому Криму та на окупованій частині Донбасу, не стояли пам’ятники вбивцям, Інститут нацпам’яті запустив віртуальну платформу “Діалоги про війну”. На ній документуватимуть злочини російських окупантів. 

“Це буде точка доступу до правди, де будуть факти, документи, відео, фотографії. Можна буде кожного негідника, який вбивав, катував, побачити - ім'я, по батькові. І його діти і онуки будуть знати, що він убивця, негідник і зрадник. Це не помста, це називання речей своїми іменами. З іншого боку, як зробити, щоб суспільство їх не травмувало? З цим треба працювати”, – висловився Дробович.

Проєкт втілюють спільно з Представництвом Президента України в Криму, Офісом Генерального прокурора, Прокуратурою АР Крим за підтримки МФ “Відродження”.

Нагадаємо, Микола Щорс був учасником встановлення радянської влади в Україні. З 22 вересня 1918 року командував Богунським полком в складі Першої української радянської дивізії. 

6 лютого 1919 року о 10-й годині ранку Богунський полк під командуванням Щорса узяв Київ, де до середини лютого виконував обов’язки коменданта міста. У цей час у місті розгорнувся червоний терор щодо прихильників незалежної України. Від 6 березня 1919 року наказом по групі військ Київського напрямку № 18 його призначили начальником Першої української радянської дивізії. Загинув 30 серпня 1919 року в бою біля с. Білошиці на Житомирщині за нез’ясованих обставин.

Пам'ятник Миколі Щорсу встановлений у Києві 30 квітня 1954 року. Після Революції гідності київська влада обговорювала плани щодо демонтажу пам'ятника в рамках декомунізації.

Тривалий час пам’ятник було закрито тканинними щитами національних кольорів. 24 серпня 2016 року представники націоналістичних організацій намагалися здійснити демонтаж пам’ятника. У березні 2017 року невідомі пошкодили ногу коня.

Упродовж 2015–2020 років на офіційних порталах Президента України та міста Києва реєстрували кілька петицій, у яких йшлося як про демонтаж пам'ятника так і про те, щоб його залишити. Найбільше голосів (1366) набрала петиція до Київської міської ради № 9751 від 28 травня 2020 року  щодо демонтажу пам'ятнику Щорсу. Однак їх виявилось недостатньо, щоб Київрада взяла її на розгляд.