Магнатські міста не завше мали щасливу долю. Коли дідичі Сенявські купили село Соколівку за Бібркою, то перейменували його в Сеняву (Сєняву). Взялись ґрунтовно облаштовуватись, перетворивши село на місто з ринковою площею, ратушею, очевидно на валах, які збереглись досі, був і дідичів замок з парком.

Відтак, наприкінці XYI-го століття постав величний костел святого Миколая. Храм теж був оборонним – мав височезну вежу-донжон, довкола звели стіни і чотири вежі. Він досі вражає поставою та міцністю. Але доля цієї пам’ятки нещаслива. У 1648-му році його спалили козаки.

Уже за Австрії австро-угорський уряд конфіскував усе коштовне начиння. Потім була ще одна конфіскація (у 1810 р.) – з храму вилучили коштовностей вагою майже в 10 фунтів. Цього разу парафіяни з пастором змушені були викупити конфісковане стрібло. У 1916-му костел позбувся двох дзвонів вагою 162 і 62 кілограми. Метал було використано для потреб австрійської армії. У березні 1944-го упівці підпалили костел. Уже за совітів давню споруду традиційно перетворили у склад й облаштували колгоспний гараж.

Нині старовинний храм доживає віку. Щоправда, кілька років тому на вежі поновили дах та шпиль, але зменшививши його пропорції, відтак вежа здалеку схожа на мисливського сокола у шапочці, що закриває йому очі. Але сам костел та рештки довколишніх оборонних мурів виглядають жалюгідно.

Дивовижна пам’ятка, що зачаровує кожного, хто хоч раз бачив її, все більше руйнується. З узгір’я неподалік на костел в Соколівці сумно позирає П’ятничанська вежа. Час невблаганно точить каміння і лише люди можуть цьому завадити. Але чи захочуть?

Травень 2020 р.

Читайте ще

Тухолька – край бойків на межі неба і землі
Тухолька – край бойків на межі неба і землі
У Варяжі доживає віку без даху старовинний костел святого Марка
У Варяжі доживає віку без даху старовинний костел святого Марка
Щирець. Погляд із Золотої гори
Щирець. Погляд із Золотої гори
Фельштин, який став Скелівкою
Фельштин, який став Скелівкою