Це треба знати. Тут так гарно, що кожен, хто хоч раз побував в Гологорах, намагатиметься ще раз сюди потрапити. Нині це село, що завмерло у міжчассі далеченько від жвавого гостинця. А колись це було місто на торговому шляху зі сходу на захід. Тут вирувало життя: відбувались торговиці, валки купців часто зупинялись в Гологорах, до неба тягнулись вежі старезного замку і ґотичного костелу. Замок з двома брамами був зображений на гербі містечка, яке отримало магдебурґію ще у 1469-му році.  

Цікаво, Гологори позначені на мапі Лоренцо Фріза  “Tabula nova Polonia, Ungariae, & Russiǽ” (Нова карта Польщі, Угорщини та Русі 1522 р.), яка була надрукована в Страсбурському виданні, а Франківська і Чернівців немає – бо їх тоді ще не заснували.

Грушевський писав, що у 1657-му році польське військо переслідувало козаків та їх союзника Ракоці “через Полтву до Глинян, далі на Гологори, Зборів, Озірну, Тернопіль”. Зрештою, в Галичині багацько давніх міст, які з часом перетворились на села. Але Гологори особливі, бо тут неймовірно красиво. Довкруч високі пагорби Гологірського пасма, висотою до 400 метрів над рівнем моря. З одного боку вони пологі, а з іншого стрімко обриваються в бік розлогої долини.

Мені бракує слів, щоб описати красу довколишніх краєвидів! Стародавнього замку і костелу вже давно нема, як і колишньої слави містечка, але, видершись до колони святого Марка, що вінчає гору навпроти села, досі перехоплює подих від простору, краси і величі природи. А як пахнуть трави! Тут трапляються рідкісні види гірських рослин, які ростуть лише в Альпах, Карпатах і Піренеях. А ще тут не бракує сон-трави та горицвіту…

Мрію сюди потрапити весною, коли на горах квітнуть первоцвіти. Цьогоріч карантин завадив здійснити сю мрію. Але я вмію чекати. Гологори вартують, що побачити їх в усій красі.

Липень 2020 р.

Читайте ще

Дев’ятир – село на дві країни
Дев’ятир – село на дві країни
Меденичі. Успенська церква (св. Параскеви)
Меденичі. Успенська церква (св. Параскеви)
Про Камулу, капища і кабаняче ікло
Про Камулу, капища і кабаняче ікло
Судова Вишня: місто нескорених українців
Судова Вишня: місто нескорених українців