У 1773 р. дроговизьке староство, до якого належав Розвадів, внесено в розпис державних маєтків і оцінене в 153 180 золотих римських. У 1820 р. це староство купив польський граф Станіслав Скарбек за 178 630 золотих римських. В селі вже була парафіяльна школа, де вчителював дяк Іван Стручинський. 24 серпня 1861 р. у Розвадові засновано тривіальну школу, яка у 1874 р. отримала статус етатової, тобто державної. У Розвадові в 1861 р. освячено муровану церкву Воскресіння Христового, будівництво якої розпочалося ще у 1830-х рр. Місцевою греко-католицькою громадою у XVIII – на початку ХХ ст. опікувалися Гаврило Доскочинський, Іван Левицький, Андрій Крижанівський, Михайло Абрисовський, Яків Любінецький, Іван Любінецький та Олександр Батіг. У 1913 р. при церкві діяло Братство тверезості, яке нараховувало 450 членів. З ініціативи народовців у Львові в 1868 р. було засновано товариство «Просвіта», відділи якого почали організовувати по всьому краю. Москвофільським аналогом «Просвіти» у Розвадові стало товариство імені Михайла Качковського, засноване у 1874 р., мета якого у статуті окреслювалася як «разширенье наук, обычайности, трудолюбия, тверезости и ощадности, гражданского сознания и всяких чеснот межи русским народом в Австрии». Проте москвофільські ідеї не мали сприятливого ґрунту в селі, позаяк у 1909 р. до читальні ім. Качковського належало лише 40 осіб.  

0