У 1880 р. у Верині було 119 господарств, у яких мешкало 749 осіб, з них 740 українців, 6 німців та 4 поляки. До сільських угідь належало 481 морг ріллі, 756 моргів лісу та 366 моргів пасовиськ.

18 березня 1907 р. відбулось засідання церковного комітету Верина, на якому було вирішено розпочати будівництво кам’яної церкви, яке закінчили у 1929 р. 

Станом на 1909 р. у Верині мешкало 893 особи, серед них 951 греко-католик, 29 римо-католиків та 16 юдеїв. Українці ходили до церкви Різдва Христового, якою опікувався священик Іван Продзевич. У місцевій однокласній школі навчалось 109 українських дітей, яких у 1905–1907 рр. навчали Дмитро Білокур та Емілія Яворська. У 1913 р. в селі вчителювали Дмитро Білокур та Неоніла Цюрівна, а до 1 листопада 1918 р.  тут працював Теодор Паньків.

У 1912 р. в селі народився Іван Паньків, член ОУН з 1930-рр. (пс. «Явір»), поручник УПА, командир сотні в ТВ-14 «Асфальт», кур’єр Закордонних частин ОУН (у 1949 р.). Лицар Золотого Хреста Бойової Заслуги 1-го класу та Срібного Хреста Бойової Заслуги 1-го класу. Загинув 4 травня 1950 р. поблизу с. Ілів.

0