“Локальна історія” досліджує минуле Закерзоння

Уже тривалий час команда “Локальної історії” працює над дослідницькою програмою, спрямованою на збереження та вивчення історичної пам’яті колишнього населення Закерзоння – етнічних українських земель, які втратили своє національне обличчя внаслідок депортаційних акцій у 1944–1946-х рр. В полі зору уваги дослідників опинилися люди, які були безпосередніми свідками цих трагічних подій. 

Чоловічий хор в Улючі Березівського п-ту Підкарпатського в-ва, кін. 1930-х рр. У першому ряді зверху стоять зліва направо: Іван Кулик, Іван Солецький, Олекса Середницький, Іван Харидчак, Юрко Варський, Микола Шляхтич, Василь Полянський, Володимир Поливка, Мирон Клиш, Андрій Шляхтич, Петро Чебеняк, Петро Крайник. У другому ряді сидять: Андрій Холявка, Юзко Котянський, Василь Середницький, Василь Дзюбакевич, Роман Солтикевич, Микола Ковальський, Іван Холявка, Микола Морайко, Павло Харидчак. У третьому ряді: Василь Хома, Василь Середницький, Петро Кібала. Світлина з особистого архіву Надії Середницької, м. Львів.

Основний акцент при проведенні інтерв’ю зроблено на двох ключових елементах: процес депортації та адаптація на нових територіях. Зокрема, з результатів досліджень можемо дізнатись чи була агітація за/проти переселення на радянську Україну;   за скільки часу люди дізнавалися про необхідність переселення; що робили з майном, яке фізично не можна було взяти з собою чи ховали вони які-небудь речі у надії повернутись; як виглядав побут на збірних пунктах; як ставилися до новоприбулих місцеві жителів та чи відвідували згодом виселенці свої рідні місцевості й інші речі, які не простежуються на сторінках архівних документів.

Як розповідає Віталій Ляска, науковий керівник проекту “Локальна історія”, за два роки такого дослідження було опитано більш як сто уродженців Закерзоння, які зараз проживають у Західній Україні. Як виглядає, головно, географія цієї програми спрямована на Надсяння, відтак у базі проекту є свідчення респондентів з 20 сіл колишнього Любачівського повіту, 18 сіл з Перемишльського повіту, 7 сіл Ліського повіту, 7 сіл Ярославського повіту та 5 сіл Сяноцького повіту. Загалом історики записали свідчення уродженців понад 80 сіл, які дозволять реконструювати (в тім числі, і в візуальних джерелах) життя українців за лінією Керзона та значно доповнити відомості про хід та особливості повоєнних депортацій . Невдовзі ці матеріали буде викладено на сайті проекту у розрізі окремих локацій, а також проблема депортацій 1944–1946-х рр. стане об’єктом спеціального дослідження зі залученнях усіх здобутих джерел. Як зазначає Віталій, дослідження подібного ґатунку є надзвичайно важливими з огляду на системну політику польської влади, спрямовану на знищення чи радше – стирання, української минувшини Закерзоння.