Степан Стойко

gf dsgsdf gsdf gdsg sd gsd gsdgf dsgsdf gsdf gdsg sd gsd gsdgf dsgsdf gsdf gdsg sd gsd gsdgf dsgsdf gsdf gdsg sd gsd gsdgf dsgsdf gsdf gdsg sd gsd gsdgf dsgsdf gsdf gdsg sd gsd gsdgf dsgsdf gsdf gdsg sd gsd gsdgf dsgsdf gsdf gdsg sd gsd gsdgf dsgsdf gsdf gdsg sd gsd gsd

Степан  Стойка – народився  14 березня 1920 року в селі Кричово на Тячівщині  в багатодітній родині священика.  По закінченні 5-ти класів сільської школи поступив до гімназії в Хусті. Будучи студентом гімназії, брав участь в українському «Пласті» та чеському «Соколі». Наприкінці 1938 року був активним учасником подій становлення незалежності Карпатської України. Вже працюючи вчителем початкової школи в селі Новоселиця, був очевидцем виборів до Сойму Карпатської України, пізніше окупації Закарпаття Угорщиною. У 1942 році був мобілізований до угорського війська, де навчався в старшинській артилерійській школі. В 1944 році, перебуваючи на румунському фронті, потрапив у полон до румунської армії, а згодом був переданий під юрисдикцію Червоної армії. Перебував у таборах для військовополонених у Тімішоарі, Дебрецені, пізніше працював на відновленні мостів і тунелів у Карпатах. У 1945 році виїхав до Львова, де поступив на навчання у львівський універститет ім. Івана Франка. Пізніше навчається у лісотехнічному інституті. Після завершення студій залишився у Львові. Сьогодні Степан Стойка є доктором біологічних, агрокультурних і лісових наук Зволенського технічного університету, професор, дійсний член Української екологічної академії наук, Української лісівничої академії, почесний член Українського ботанічного товариства, дійсний член наукового товариства імені Шевченка, лауреат европейської премії імені Петра Йожефа Ленне за заслуги в галузі охорони природи, видатний вчений зі світовим іменем та громадський діяч. Проживає у Львові.