Вовків

Вілків, Волків, Wołków

1440p. перша згадка

Область: Львівська

Район: Перемишлянський

Сортування за часом
до 1349

Найдавніше минуле

Перші писемні згадки про більшість сіл Галичини припадають на кінець ХІV–ХVІ ст., однак археологічні джерела засвідчують, що початки заселення тут сягають палеоліту. Після Великого переселення слов’ян поселенський простір регіону стабілізується і на теренах сучасної Галичини зароджуються державотворчі процеси, пов’язані з племінним об’єднанням карпатських хорватів (VIII–X ст.). Внаслідок включення Прикарпаття до складу Русі тут виникає низка земель: Звенигородська, Перемишльська, Теребовельська, на територіальній матриці яких Володимирко Володаревич на початку 1140-х рр. створив Галицьке князівство. У 1199 р. завдяки зусиллям волинського князя Романа Мстиславовича Волинь та Галичина об’єдналися у єдиному державному організмі, який після коронації Данила Романовича у 1253 р., став відомий як «Королівство Русі».

Перша писемна згадка про Вовків датована 1440 р., однак освоєння людьми території теперішнього села та його найближчих околиць відбувалось ще задовго до цього. Зокрема, у сусідньому  селі Костенів виявлено скарб римських монет. Ця [...]

1349 - 1772

Польща

У 1340 р. було отруєно останнього галицько-волинського князя Юрія Тройденовича. Після його смерті польський король Казимир ІІІ в результаті двох походів 1340 р. та 1349 р. захопив спадщину Романовичів. Процес інкорпорації краю до Корони Польської завершився у 1434 р., коли було скасовано руське право та судочинство, а галицьке боярство урівняне в правах з польською шляхтою. Водночас, тут виникло Руське воєводство з центром у Львові, яке складалося з п’яти земель: Сяноцької, Перемишльської, Львівської, Галицької та Холмської. Протягом перших десятиліть XVI ст. більшість галицького селянства було закріпачено, зокрема сеймовими ухвалами 1505 р. та 1520 р. селянам було заборонено покидати свій наділ й узаконено дводенну панщину. Життя населення краю утруднювалося й спустошливими набігами кримських татар, які почастішали з кінця ХV ст.

    Згідно люстрації 1578 р. селом володів Якуб Лагевницький, а у 1609 р. тут мала маєтності шляхетська родина Бжоздовських. Вовків нераз опинявся на шляху татарських орд, походи яких впливали на людський ресурс та підривали [...]

 

Татари женуть ясир. Гравюра з
угорської хроніки, XV-XVI ст.
1772 - 1914

Австрійська імперія

У 1772 р. внаслідок І поділу Речі Посполитої Росією, Пруссією та Австрією Галичина увійшла до складу імперії Габсбургів. На теренах краю було створено окрему провінцію – «Королівство Галичини і Володимирії», до складу якої увійшли українські етнічні землі (Східна Галичина) та південна частина Польщі з Краковом (Західна Галичина). У 1848 р., коли Європу охопила революційні події «Весни народів», у Галичині скасували панщину. Окрім соціального визволення, село охопило і українське національне відродження. В цей час репрезентантом української ідеї в краї була Головна Руська Рада, однією з основних вимог якої до Відня був поділ Галичини на східну (українську) та західну (польську) частини. Згодом, у 1868 р. з ініціативи народовців у Львові було засновано товариство «Просвіта», відділи якого почали організовувати по всьому краю.

 

 

Вовків з прилеглими селами на мапі Міга (1779-1783 рр.)
Вовків з прилеглими селами на мапі Міга (1779-1783 рр.)

  Станом на 1787 р. Вовків знаходився у посіданні Ізабелли Любомирської та графа Мауриція Лося. У 1820 р. згідно Францисканської метрики (1819–1820 рр.) серед власників 94 сільських господарств побутували прізвища Новосядлий, [...]

Церква Івана Хрестителя у с. Вовків, збудована у 1872 р.

Впродовж ХІХ ст. у Вовкові поступово зростають демографічні показники, зокрема у 1880 р. у селі мешкало 757 осіб, з них 597 українців, 112 поляків та 48 жидів. Згідно шематизму 1910 р. населення села, яке належало до маєтностей графа [...]

[...]

Read More...

Тривалий час москвофільським аналогом «Просвіти» в Галичині було  товариство імені Михайла Качковського, засноване у 1874 р., мета якого у статуті окреслювалася як «разширенье наук, обычайности, трудолюбия, тверезости и ощадности, [...]

1914 - 1918

Перша світова війна

1 серпня 1914 р. між військово-політичними блоками Антанти (Росія, Франція, Великобританія) та Четверного союзу (Австро-Угорщина, Німеччина, Туреччина, Болгарія) спалахнула Перша світова війна. В середині вересня 1914 р. практично вся ця Галичина була окупована військами Російської імперії. Проте, наприкінці червня 1915 р. австрійські війська провели контрнаступ й лінія фронту пролягла через Сокаль, Золочів, Бережани та Галич. Відступивши з Галичини й Буковини під натиском австро-німецьких військ, російська армія восени 1915 р. закріпилася на лінії Кам’янець-Подільський – Тернопіль – Кременець – Дубно. У травні 1916 р. російські війська під керівництвом генерала Олексія Брусилова просунулись вглиб Галичини та Волині на 80–100 км, після чого лінія фронту залишалася незмінною до літа 1917 р.

    У легіоні Українських січових стрільців служило кільканадцять вихідців з Вовкова: Григорій Демків, Іван Демків, Михайло Демків, Андрій Качмар, Григорій Качмар, Михайло Падик, Степан Кушнір, Іван Тиць та ін. Загалом у роки [...]

Старшини легіону УСС, г. Маківка, 8 березня 1915 р. Справа наліво: Софія Галечко, Осип Яримович, Іван Чмола, Олена Степанів, невідомий
1920 - 1939

Міжвоєнний період

21 листопада 1919 р. рішенням Найвищої ради Паризької мирної конференції Польщі передано мандат Ліги націй на управління галицькими землями протягом 25 років. Вже 14 березня 1923 р. Рада послів держав Антанти офіційно визнала приналежність західноукраїнських земель до Польщі за умови забезпечення українцям широкої етнокультурної окремішності. Проте, окупаційна влада в національному питанні проводила так звану «інкорпораційну» політику, тобто відверту колонізацію та полонізацію краю. Боротьба ж українців за національне самовизначення відбувалась у двох площинах: організації культурного й спортивного життя («Просвіта»,«Сокіл»,«Січ» «Луг», «Пласт») та політичному протистоянні з окупантами, зокрема діяльності УВО та ОУН.

Фестини, с. Вовків Перемишлянського п-ту Львівського в-ва, кін. 1920 х рр. Світлина з особистого архіву Андрія Висоцького
міжвоєнний_2

  Культурним життям у Вовкові в 1920–1930-х рр. опікувалися члени читальні «Просвіти». 12 квітня 1921 р. до Галицького Намісництва у Львові звернулися декілька жителів села з проханням заснувати у Вовкові  читальню. Під цим [...]

Лист-відмова у реєстрації сільської читальні у Вовкові, 24 червня 1923 р. (за ЦДІАЛ, Ф. 348, Оп. 1, Спр. 1591)

 

міжвоєнний_4

    Активну діяльність провадив аматорський гурток, який у 1930-х рр. очолював Василь Кушнір. У 1935 р. 30 членів гуртка поставили 14 вистав та концертів. При читальні з 1925 р. функціонувала бібліотека, її книжковий фонд [...]

Федір Сторожинський, 1922 р. н., про діяльність "Сокола" у Вовкові

«Колись були хлопці. Та то було яких п’ятдесят хлопців, а то і більше, дівчата. То були «соколи», то таке було: фестини ставили, вистави […]. На вечір всі сходилися, вистави вчили. [...]

міжвоєнний_6
міжвоєнний_7

Організація спортивного життя української молоді Вовкова у міжвоєнний період стала можливою завдяки активній діяльності сільського осередку «Сокола». Точна дата створення вовківського «Соколу» невідома, однак 27 вересня 1927 р. [...]

Вовків_міжвоєнний_документи Сокіл

[...]

Read More...

міжвоєнний_10

Польська влада намагалась протидіяти становленню національного життя в українському середовищі Галичини. Особливо жорстокими методами вирізнялася пацифікація, проведена окупаційним режимом у вересні-листопаді 1930 р. із застосуванням [...]

Хор при товаристві «Просвіта». У другому ряді сидить третій зліва Василь Кушнір («Соломон»), с. Вовків Перемишлянського п-ту Тернопільського в-ва, 1939 р.
Хор при товаристві «Просвіта». У другому ряді сидить третій зліва Василь Кушнір («Соломон»), с. Вовків Перемишлянського п-ту Тернопільського в-ва, 1939 р.
Світлина з бібліотеки
міжвоєнний_12

У Вовкові, який належав до маєтностей графа Альфреда Потоцького, діяли кооперативи «Сільський господар» та «Хлібороб» зі споживчою крамницею, які організовували українців за принципом «Свій до свого по своє». У сільських інвентарях [...]

1939 - 1941

Перші совіти

1 вересня 1939 р. розпочалася Друга світова війна. Згідно з положеннями таємного протоколу про розподіл сфер впливу між Німеччиною та СРСР, який додавався до пакту Молотова-Ріббентропа (23 серпня 1939 р.), Червона армія 17 вересня 1939 р. перейшла Збруч й невдовзі окупувала західноукраїнські землі. Українське суспільство Галичини жваво прореагувало на ці події, позаяк бачило в діях більшовиків шлях до звільнення від польського режиму. 22 жовтня 1939 р. відбулися вибори до Народних зборів Західної України, на засіданні яких у Львові 26–28 жовтня 1939 р. проголошено возз’єднання Західної України з УРСР. Попри створення ілюзії легітимності та добровільного підписання цього акту, подальші дії окупаційної влади супроводжувалися примусом та терором.

FORMAT is: audio

”Та во такі во в шубушочках. А во, так як руські. Вже на Київ летить. В черевиках обмотки мотали. Бо єден наш колєга такий був, він повідав. Каже: «Та яка там [...]

совіти_2

Засідання Народних Зборів Західної України у Львові 26-28 жовтня 1939 р.

1941 - 1944

Німецька окупація

22 червня 1941 р. розпочалася німецько-радянська війна. З 1 серпня 1941 р. Східну Галичину як п’ятий дистрикт було приєднано до адміністративної одиниці ІІІ Райху – Генерал-губернаторства «Польща» з центром у Кракові. Одним з проявів політики німецької адміністрації було оподаткування всіх категорій населення. За невиконання контингенту загрожували штрафи, конфіскація майна, ув’язнення, праця в трудових таборах, примусовий вивіз до Німеччини чи навіть страта. Українське населення зазнало масового вивезення на роботу в Німеччину та примусової праці в «баудінстах» (робочих батальйонах). На окупованих землях ліквідовували будь-які ознаки державної єдності чи територіальної цілісності.

Стоять у верхньому ряді зліва направо: Петро Новосядлий, четвертий Степан Новосядлий, Михайло Новосядлий, Іван Новосядлий, с. Вовків крайзе Золочів дистрикт Галичина, 1945 р.
Світлина з особистого архіву Марії Березяк

німці_3

      Дистрикт «Галичина» складався з 16 повітів – крайзе, які в свою чергу поділялись на округи – бецирки. Управління крайзе здійснював окружний староста (крайсгауптман) з допомогою комісарів. Адміністрацію у містах [...]

Михайло Сторожинський, член т-ва “Просвіта” в 1942-1943 рр., с. Вовків Перемишлянського р-ну Львівської обл., 1940-і рр.
Світлина з особистого архіву Андрія Висоцького

  «Вони (німці, –авт.) були так, як фронт переходив. І вони переходили, рускі їх відтискали, а вони відступали. Я пам’ятаю тут в селі вони два дні стояли, готовили обіди, вони дуже смачно готовили. Я пам’ятаю як мене тоди вгощали кожний раз, [...]

німці_5

Федір Сторожинський, 1922 р. н., про німецьку окупацію

німці_7

      У березні 1943 р. з ініціативи О. Вехтера, очільника дистрикту «Галичина», який прихильно ставився до українців, було утворено окрему українську дивізію «Галичина». Чимало галичан скористались цією можливістю, аби [...]

німці_8

[...]

Read More...

1942 - 1950

Національно-визвольна боротьба

У 1943 р. на території Галичини з ініціативи Організації українських націоналістів створюється Українська народна самооборона – збройні формування українського визвольного руху, які з грудня 1943 р. прийняли назву «УПА-Захід». Українська молодь Галичини взяла активну участь у розгортанні боротьби національного підпілля. З другої половини 1944 р. відділи УПА проводять низку успішних боїв із фронтовими частинами Червоної армії, прикордонними та внутрішніми військами НКВС. Звичним явищем стають постійні облави, засідки та обшуки господарств селян, які влаштовували загони МВС та війська МДБ з метою повного винищення українського збройного підпілля.

УПА_1

    Молодь Вовкова взяла активну участь у боротьбі національного підпілля. Впродовж другої половини 1944 р. на теренах Перемишлянщини відділи ВО УПА-Захід «Лисоня» провели низку успішних боїв із фронтовими частинами Червоної [...]

Зліва направо у першому ряді сидять: Марія та Ярослава Чорні, стоїть Михайло Чорний, с. Вовків Перемишлянського р-ну Львівської обл., кін. 1940-х рр.
Зліва направо у першому ряді сидять: Марія та Ярослава Чорні, стоїть Михайло Чорний, с. Вовків Перемишлянського р-ну Львівської обл., кін. 1940-х рр.
Світлина з особистого архіву Андрія Висоцького
УПА_3

    23 грудня 1945 р. у Вовкові внаслідок зіткнення кущової боївки СБ ОУН із загоном НКВС загинули стрільці Іван Ільчишин («Листок)» та Іван Боднар («Курц») з Ладанців. Звичним явищем у селі впродовж другої половини 1940-х – [...]

FORMAT is: audio

“То вже була сформована УПА, і як прийшли рускі, то вже їх пертеслідували, вони ховалися по лісах, по криївках. І вони там голодні сиділи. Я одного разу в лісі пасем худобу, може 8-9 років, і пам’ятає вийшло два хлопці, в такій формі українській, такі мали мазепинки, такі жовті, і [...]

УПА_5
1944 - 1953

Повоєнні репресії

Зі вступом Червоної армії на західноукраїнські землі боротьба з національно-визвольним підпіллям стала одним з основних завдань радянської влади в регіоні й проявилась з найбільшою жорстокістю у масових репресіях проти «ворогів народу». Відбувались безперевні та масштабні депортації місцевого населення у віддалені регіони СРСР. Переселенські акції стали ефективним засобом для «примирення» населення з ідеологічними та політичними цілями радянського тоталітарного режиму. Передусім вивозили членів ОУН і УПА та їхні родини, а також заможних селян, яких радянська влада вважала основною перешкодою у колективізації західноукраїнського села.

На засланні. У першому ряді сидить перший зліва Василь Фірман, у другому ряді стоїть перший зліва Федір Сторожинський, на засланні, м. Інта Комі АРСР, 1950-і рр.
Світлина з особистого архіву Федора Сторожинського
репресії_2

  У доповідній записці секретаря Львівського обкому КП(б)У І. Грушецького секретарю ЦК КП(б)У М. Хрущову про затвердження матеріалів на виселення родин учасників визвольних змагань (від 6 лютого 1946 р.) вказувалось, що [...]

Федір Сторожинський, 1922 р. н. про виселення до республіки Комі

«Везли нас в товарних вагонах, «пульманах». У нас в вагоні було 120 чоловік, а лишилося 12 чоловік, решта всьо вигнило. 108 чоловік загинуло, а 12 нас ся лишило. Привезли [...]

репресії_4
репресії_5

[...]

Read More...

«Радянська влада набирала розгону і тоді шукали хто був зв’язаний з повстанською армією. Тоди наші люди самі показували хто тим займався. Тоди як показали, так вони їх вивозили на Сибір. А як вони вивозили? Де був на роботі, не дали нічо [...]

репресії_6
репресії_7

        Загалом у період з 1944 р. до початку 1950-х рр. було репресовано та виселено більш ніж 50 жителів Вовкова. З них: 5 людей померли у таборах, ще  майже 40 осіб не повернулись із заслання, або ж їхня подальша [...]

1944 - 1991

У складі УРСР

У 1940 — на початку 1950-х рр. радянська влада намагалась запровадити на західноукраїнських землях такий порядок, як на інших територіях УРСР. Одним із перших кроків стало створення колгоспів. До початку 1950-х рр. суцільна ціною репресій проти сотень тисяч селян колективізація була майже завершена. Важливим засобом насаджування тоталітарної ідеології та радянської пропаганди стали партійні та комсомольські організації. Радянською владою розгорнуто масштабну кампанію з ліквідації Української Греко-Католицької Церкви, яка була змушена перейти у підпілля. З середини 1960-х рр. з особливим розмахом розпочалася русифікація України та дискримінація вихідців із села перед міськими жителями, зневага до традиційних цінностей.

Молодь с. Вовків. У верхньому ряді зліва направо: Володимир Лоїк, Андрій Висоцький, Володимир Дарморіс. У другому ряді: Іван Скальський, Святослав Кушнір, Ярослав Гриник, Богдан Кушнір, Іван Процик. У третьому ряді: Іван Аркатин, Стефан Костів, Роман Козак, Байовський Василь, Роман Костів, Іван Кобилецький. У четвертому ряду: Михайло Максимів, Ярослав Підложевич, Іван Ільчишин, Роман Шира. У п’ятому ряді: Володимир Байовський, Володимир Дикий, Богдан Сьомак, Петро Байовський, Ярослав Демків, Михайло Турчиняк, с. Вовків Перемишлянського р-ну Львівської обл., кін. 1947-1949-й рр.
Молодь с. Вовків Перемишлянського р-ну Львівської обл., кін. 1947-1949-й рр.

 

УРСР_2

    Восени 1949 р. господарства жителів Вовкова увійшли до новоствореного колгоспу «ім. Леніна», який згодом реорганізовано в колгосп «Росія». Вовківській сільській раді були підпорядковані села Брикун, Малий Полюхів, Мерещів [...]

Обід в колгоспі, с. Вовків Перемишлянского р-ну Львівської обл., 1960 і рр.
Світлина з бібліотеки
УРСР_7

[...]

Read More...

«Дякував в церкві мій чоловік. Так во ходив до церкви, на восьму годину ходив до церкви, а тоди на дев’яту годину він був бугалтером, пішов в бугалтерію. Тоди приставили москалям же він в церкві управляє і [...]

УРСР_8
Гаївки біля церкви, с. Вовків Перемишлянского р-ну Львівської обл., 1960 і рр.Світлина з бібліотеки
Найдавніше
минуле - поч. ХХ
1349
 
 
 
Перша світова
війна
1914
 
Міжвоєнний період
1920
 
Друга світова
війна
1939
 
 
Національно-визвольна
боротьба
1942
 
Повоєнні репресії
1944
 
У складі УРСР
1953