Верин

Веринь, Weryń

1469p. перша згадка

Область: Львівська

Район: Миколаївський

Сортування за часом
1349 - 1772

Польща

У 1340 р. було отруєно останнього галицько-волинського князя Юрія Тройденовича. Після його смерті польський король Казимир ІІІ в результаті двох походів 1340 р. та 1349 р. захопив спадщину Романовичів. Процес інкорпорації краю до Корони Польської завершився у 1434 р., коли було скасовано руське право та судочинство, а галицьке боярство урівняне в правах з польською шляхтою. Водночас, тут виникло Руське воєводство з центром у Львові, яке складалося з п’яти земель: Сяноцької, Перемишльської, Львівської, Галицької та Холмської. Протягом перших десятиліть XVI ст. більшість галицького селянства було закріпачено, зокрема сеймовими ухвалами 1505 р. та 1520 р. селянам було заборонено покидати свій наділ й узаконено дводенну панщину. Життя населення краю утруднювалося й спустошливими набігами кримських татар, які почастішали з кінця ХV ст.

Найдавніше минуле_Верин

У 1469 р. перша писемна згадка про Верин, який разом з іншими місцевостями Дроговизького староства був відданий королем польським королем Казимиром IV Ягеллончиком  в користування шляхтичу Тарлові за борг 1200 гривень. 1498 р., 1515 р. [...]

Татари женуть ясир. Гравюра з угорської хроніки, XV-XVI ст.
Татари женуть ясир. Гравюра з угорської хроніки, XV-XVI ст.
Найдавніше минуле_Верин

  У 1650 р. Розділ та навколишні села успадкували Станіслав та Анна Жевуські. У середині ХVIII ст. Верин належав до роздільської економії Михайла Йозефа Жевуського. Тут процвітало виробництво заліза, зокрема селяни з Надітичів, [...]

1772 - 1914

Австрійська імперія

У 1772 р. внаслідок І поділу Речі Посполитої Росією, Пруссією та Австрією Галичина увійшла до складу імперії Габсбургів. На теренах краю було створено окрему провінцію – «Королівство Галичини і Володимирії», до складу якої увійшли українські етнічні землі (Східна Галичина) та південна частина Польщі з Краковом (Західна Галичина). У 1848 р., коли Європу охопила революційні події «Весни народів», у Галичині скасували панщину. Окрім соціального визволення, село охопило і українське національне відродження. В цей час репрезентантом української ідеї в краї була Головна Руська Рада, однією з основних вимог якої до Відня був поділ Галичини на східну (українську) та західну (польську) частини. Згодом, у 1868 р. з ініціативи народовців у Львові було засновано товариство «Просвіта», відділи якого почали організовувати по всьому краю.

Верин_Австрійська імперія

У 1773 р. Дроговизьке староство, до якого належав Верин, внесено в розпис державних маєтків і оцінене в 153180 золотих римських. У 1820 р. це староство купив польський граф Станіслав Скарбек за 178630 золотих римських. У 1826 р. в селі [...]

Хрест на честь скасування панщини
Хрест на честь скасування панщини
Верин

У 1880 р. у Верині було 119 господарств, у яких мешкало 749 осіб, з них 740 українців, 6 німців та 4 поляки. До сільських угідь належало 481 морг ріллі, 756 моргів лісу та 366 моргів пасовиськ. 18 березня 1907 р. відбулось засідання [...]

Верин на мапі Міга (1763-1787)
Верин на мапі Міга (1763-1787)
1914 - 1918

Перша світова війна

1 серпня 1914 р. між військово-політичними блоками Антанти (Росія, Франція, Великобританія) та Четверного союзу (Австро-Угорщина, Німеччина, Туреччина, Болгарія) спалахнула Перша світова війна. В середині вересня 1914 р. практично вся ця Галичина була окупована військами Російської імперії. Проте, наприкінці червня 1915 р. австрійські війська провели контрнаступ й лінія фронту пролягла через Сокаль, Золочів, Бережани та Галич. Відступивши з Галичини й Буковини під натиском австро-німецьких військ, російська армія восени 1915 р. закріпилася на лінії Кам’янець-Подільський – Тернопіль – Кременець – Дубно. У травні 1916 р. російські війська під керівництвом генерала Олексія Брусилова просунулись вглиб Галичини та Волині на 80–100 км, після чого лінія фронту залишалася незмінною до літа 1917 р.

Верин_Перша світова

    Відступ австро-угорської армії супроводжувався масовими репресіями щодо українського населення краю. Тоді з Галичини вивезено понад 10 тис. осіб, значну кількість з яких відправлено до концентраційного табору Талергоф. [...]

Старшини УСС, Верин, 07.06.1918 р. Посередині стоїть полковник Гриць Коссак.
Старшини УСС, Верин, 07.06.1918 р. Посередині стоїть полковник Гриць Коссак.
1918 - 1919

ЗУНР та українсько-польська війна

Листопадовий зрив та укріплення позицій ЗУНР у Галичині спровокували українсько-польську війну. Вже 21 листопада 1918 р. поляки встановили контроль над Львовом й у грудні 1918 р. – січні 1919 р. УГА вела виснажливі бої за Львів. Вовчухівська офензива, що мала на меті здобути Львів і Перемишль, була зупинена 25 лютого 1919 р. на вимогу Антанти. Скориставшись перемирʼям, польське військо за допомогою французької армії Ю. Галлера 15 травня 1919 р. розпочало активні бойові дії по всьому фронті. Вже 7 червня УГА розпочала наступальну операцію у напрямку «Чортків – Львів». Проте, через нестачу людських ресурсів та боєприпасів у липні 1919 р. УГА зазнала поразки, перейшла Збруч і рушила до Кам’янця-Подільського для об’єднання з армією УНР.

Верин_Перша світова

    У Жидачівському повіті, до якого тоді належав Верин, повітовим комісаром ЗУНРу став Іван Білинський, директор школи в Пчанах. У лавах УГА воювали Володимир Любінецький та Григорій Сколоздра (стрілець 7-ї сотні 3-го куреню [...]

1920 - 1939

Міжвоєнний період

21 листопада 1919 р. рішенням Найвищої ради Паризької мирної конференції Польщі передано мандат Ліги націй на управління галицькими землями протягом 25 років. Вже 14 березня 1923 р. Рада послів держав Антанти офіційно визнала приналежність західноукраїнських земель до Польщі за умови забезпечення українцям широкої етнокультурної окремішності. Проте, окупаційна влада в національному питанні проводила так звану «інкорпораційну» політику, тобто відверту колонізацію та полонізацію краю. Боротьба ж українців за національне самовизначення відбувалась у двох площинах: організації культурного й спортивного життя («Просвіта»,«Сокіл»,«Січ» «Луг», «Пласт») та політичному протистоянні з окупантами, зокрема діяльності УВО та ОУН.

Верин Міжвоєнний

    У 1930 р. у Верині проживало 897 осіб, а вже у 1939 р. населення села налічувало 1070 людей, а саме 1065 українців та 5 жидів. Тут діяли кооператива «Своя поміч», яка організовувала українців за принципом «Свій до свого [...]

Крайній справа Іван Будковський, с. Верин Жидачівського п-ту Станіславівського в-ва, 1930-ті рр.
Крайній справа Іван Будковський, с. Верин Жидачівського п-ту Станіславівського в-ва, 1930-ті рр. Світлина з особистого архіву Марії Будковської, с. Верин Миколаївського р-ну Львівської обл.
Верин_Міжвоєнний

У лютому-березні 1936 р. відбулася «Веринська  справа» ОУН. Після загибелі Василя Біласа і Дмитра Данилишина веринські селяни на їхню честь насипали високу могилу. Польська поліція наказала цю могилу розкидати, але незабаром довколишня [...]

Михайло Возів, 1925 р. н., про затримання Біласа і Данилишина

 «Читальня була, так була читальня. І то не було там місцє, ту хату відпустив господар на читальню, бо не було де. Вже не можна було алькоголю пити, то сі збирали на [...]

Верин_міжвоєнний

Михайло Корда, 1927 р. н., про культурне життя в міжвоєнний період

«Ту в селі були конфіденти (інформатори поліції, – авт.). То був їден лісником, а другий на дорозі подорожніком і третий. Їден мав з Верина до Розвадова, той до Роздолу їден. Но і вони сі так скомпанували, [...]

Верин_Міжвоєнний

Марія Будковська, 1919 р. н., про навчання в школі за Польщі

1939 - 1941

Перші совіти

1 вересня 1939 р. розпочалася Друга світова війна. Згідно з положеннями таємного протоколу про розподіл сфер впливу між Німеччиною та СРСР, який додавався до пакту Молотова-Ріббентропа (23 серпня 1939 р.), Червона армія 17 вересня 1939 р. перейшла Збруч й невдовзі окупувала західноукраїнські землі. Українське суспільство Галичини жваво прореагувало на ці події, позаяк бачило в діях більшовиків шлях до звільнення від польського режиму. 22 жовтня 1939 р. відбулися вибори до Народних зборів Західної України, на засіданні яких у Львові 26–28 жовтня 1939 р. проголошено возз’єднання Західної України з УРСР. Попри створення ілюзії легітимності та добровільного підписання цього акту, подальші дії окупаційної влади супроводжувалися примусом та терором.

Верин_совіти

    10 вересня 1939 р. Верин, як і інші довколишні села, охопив антипольський збройний виступ організований членами повітової екзекутиви ОУН Є. Пришляком, В. Демурою та Д. Ґаджерою. 16 вересня внаслідок карально-пошукової [...]

1941 - 1944

Німецька окупація

22 червня 1941 р. розпочалася німецько-радянська війна. З 1 серпня 1941 р. Східну Галичину як п’ятий дистрикт було приєднано до адміністративної одиниці ІІІ Райху – Генерал-губернаторства «Польща» з центром у Кракові. Одним з проявів політики німецької адміністрації було оподаткування всіх категорій населення. За невиконання контингенту загрожували штрафи, конфіскація майна, ув’язнення, праця в трудових таборах, примусовий вивіз до Німеччини чи навіть страта. Українське населення зазнало масового вивезення на роботу в Німеччину та примусової праці в «баудінстах» (робочих батальйонах). На окупованих землях ліквідовували будь-які ознаки державної єдності чи територіальної цілісності.

Марія та Іван Будковські, с. Верин, крайзе Стрий, дистрикт Галичина, 1942 р. Світлина з особистого архіву Марії Будковської, с. Верин Миколаївського р-ну Львівської обл.
Марія та Іван Будковські, с. Верин, крайзе Стрий, дистрикт Галичина, 1942 р. Світлина з особистого архіву Марії Будковської, с. Верин Миколаївського р-ну Львівської обл.

Михайло Корда, 1927 р. н., про здачу контингенту в часи німецької окупації

1942 - 1950

Національно-визвольна боротьба

У 1943 р. на території Галичини з ініціативи Організації українських націоналістів створюється Українська народна самооборона – збройні формування українського визвольного руху, які з грудня 1943 р. прийняли назву «УПА-Захід». Українська молодь Галичини взяла активну участь у розгортанні боротьби національного підпілля. З другої половини 1944 р. відділи УПА проводять низку успішних боїв із фронтовими частинами Червоної армії, прикордонними та внутрішніми військами НКВС. Звичним явищем стають постійні облави, засідки та обшуки господарств селян, які влаштовували загони МВС та війська МДБ з метою повного винищення українського збройного підпілля.

Верин_УПА

20 серпня 1945 р. у лісі поблизу Верина опергрупа Миколаївського райвідділу НКДБ із залученням військовослужбовців 73 стрілецького корпусу Червоної армії (загальною чисельністю близько 50 осіб) здійснила спробу захоплення повстанської [...]

«Він був лісником, отой Комарів, і вони знают, шо він по лісі ходить, мусить знати шось за партизанів, і єго забрали. Забрали і тєгнули, але він сі не признавав, вони взєли його на машину і везли у [...]

Верин_УПА
1944 - 1953

Повоєнні репресії

Зі вступом Червоної армії на західноукраїнські землі боротьба з національно-визвольним підпіллям стала одним з основних завдань радянської влади в регіоні й проявилась з найбільшою жорстокістю у масових репресіях проти «ворогів народу». Відбувались безперевні та масштабні депортації місцевого населення у віддалені регіони СРСР. Переселенські акції стали ефективним засобом для «примирення» населення з ідеологічними та політичними цілями радянського тоталітарного режиму. Передусім вивозили членів ОУН і УПА та їхні родини, а також заможних селян, яких радянська влада вважала основною перешкодою у колективізації західноукраїнського села.

1944 - 1991

У складі УРСР

У 1940 — на початку 1950-х рр. радянська влада намагалась запровадити на західноукраїнських землях такий порядок, як на інших територіях УРСР. Одним із перших кроків стало створення колгоспів. До початку 1950-х рр. суцільна ціною репресій проти сотень тисяч селян колективізація була майже завершена. Важливим засобом насаджування тоталітарної ідеології та радянської пропаганди стали партійні та комсомольські організації. Радянською владою розгорнуто масштабну кампанію з ліквідації Української Греко-Католицької Церкви, яка була змушена перейти у підпілля. З середини 1960-х рр. з особливим розмахом розпочалася русифікація України та дискримінація вихідців із села перед міськими жителями, зневага до традиційних цінностей.

Родина Корецьких, с. Верин Миколаївського р-ну Львівської обл., 3 червня 1951 р. Світлина з особистого архіву Олега Огоновського, м. Львів.
Родина Корецьких, с. Верин Миколаївського р-ну Львівської обл., 3 червня 1951 р. Світлина з особистого архіву Олега Огоновського, м. Львів.
Найдавніше
минуле - поч. ХХ
1349
 
 
Перша світова
війна
1914
 
 
Міжвоєнний період
1920
 
Друга світова
війна
1939
 
 
Національно-визвольна
боротьба
1942
 
Повоєнні репресії
1944
 
У складі УРСР
1953