Суходіл

Suchodół

1440p. перша згадка

Область: Львівська

Район: Перемишлянський

Сортування за часом
1914 - 1918

Перша світова війна

1 серпня 1914 р. між військово-політичними блоками Антанти (Росія, Франція, Великобританія) та Четверного союзу (Австро-Угорщина, Німеччина, Туреччина, Болгарія) спалахнула Перша світова війна. В середині вересня 1914 р. практично вся ця Галичина була окупована військами Російської імперії. Проте, наприкінці червня 1915 р. австрійські війська провели контрнаступ й лінія фронту пролягла через Сокаль, Золочів, Бережани та Галич. Відступивши з Галичини й Буковини під натиском австро-німецьких військ, російська армія восени 1915 р. закріпилася на лінії Кам’янець-Подільський – Тернопіль – Кременець – Дубно. У травні 1916 р. російські війська під керівництвом генерала Олексія Брусилова просунулись вглиб Галичини та Волині на 80–100 км, після чого лінія фронту залишалася незмінною до літа 1917 р.

Вояки Легіону УСС біля с. Суходіл, тепер Перемишлянського р-ну Львівської обл., 1914-1918 рр. Світлина з особистого архіву Наталії Смичок.

 

Вояки австро-угорської армії біля с. Суходіл, тепер Перемишлянського р-ну Львівської обл., 1914-1918 рр.
Світлина з особистого архіву Наталії Смичок
1918 - 1919

ЗУНР та українсько-польська війна

Листопадовий зрив та укріплення позицій ЗУНР у Галичині спровокували українсько-польську війну. Вже 21 листопада 1918 р. поляки встановили контроль над Львовом й у грудні 1918 р. – січні 1919 р. УГА вела виснажливі бої за Львів. Вовчухівська офензива, що мала на меті здобути Львів і Перемишль, була зупинена 25 лютого 1919 р. на вимогу Антанти. Скориставшись перемирʼям, польське військо за допомогою французької армії Ю. Галлера 15 травня 1919 р. розпочало активні бойові дії по всьому фронті. Вже 7 червня УГА розпочала наступальну операцію у напрямку «Чортків – Львів». Проте, через нестачу людських ресурсів та боєприпасів у липні 1919 р. УГА зазнала поразки, перейшла Збруч і рушила до Кам’янця-Подільського для об’єднання з армією УНР.

Про державотворчі процеси в Галичині

Поразка Австро-Угорщини у Першій світовій війні дала поштовх розвитку державотворчих процесів в Галичині. Наприкінці вересня 1918 р. у Львові було сформовано Український генеральний військовий комісаріат, який почав роботу з підготовки [...]

1920 - 1939

Міжвоєнний період

21 листопада 1919 р. рішенням Найвищої ради Паризької мирної конференції Польщі передано мандат Ліги націй на управління галицькими землями протягом 25 років. Вже 14 березня 1923 р. Рада послів держав Антанти офіційно визнала приналежність західноукраїнських земель до Польщі за умови забезпечення українцям широкої етнокультурної окремішності. Проте, окупаційна влада в національному питанні проводила так звану «інкорпораційну» політику, тобто відверту колонізацію та полонізацію краю. Боротьба ж українців за національне самовизначення відбувалась у двох площинах: організації культурного й спортивного життя («Просвіта»,«Сокіл»,«Січ» «Луг», «Пласт») та політичному протистоянні з окупантами, зокрема діяльності УВО та ОУН.

Про міжвоєнний період

Впродовж усього міжвоєнного періоду в Галичині тривало протистояння між поляками та українцями, позаяк окупаційна влада в національному питанні проводила так звану «інкорпораційну» політику, тобто відверту колонізацію та полонізацію [...]

Про культурне життя в с. Суходіл

Культурним життям Суходолу в 1920–1930 рр. опікувалася читальня «Просвіти», що в лютому 1938 р. налічувала 239 членів. При читальні діяла бібліотека, для якої виписували українські періодичні видання, зокрема «Порадник лікарський», [...]

Ярослав Вербицький (сидить третій зліва) з родиною та друзями, с. Суходіл, поч. 1930-тих рр.

  «То була чисто мужеська націоналістична організація… Фіцики туди входили — Фіцик Ігор і Фіцик Кость. То всьо в читальні було. То були тоді організовували фестони, називався фестон в селі. То були гуляннчисто націоналістичного характеру, то була така [...]

Ольга Марків, 1934 р. н.
Родичі Демчишин Пелагії Михайло та Агафія (прізвище невідоме), Аргентина, 1930-ті рр. Світлина з особистого архіву Пелагії Демчишин
Лев Строцький, 1930-ті рр. Світлина з особистого архіву Орислави Марків

Дарча на землю, видана Леву Строцькому у м. Бібрка, 1923 р. Світлина з особистого архіву Орислави Марків.

Уривок з польської газети «Słowo Polskie» від 2 серпня 1930 р.: «У низці місцевостей польська влада розв’язала «Пласт». Убивця по-ліціянта під Бібркою теж пластун. Хіба це не достатня підстава для [...]

Уривок з польської газети
Про національне життя

Польська влада намагалася активно протидіяти становленню національного життя в українському середовищі Галичини. Особливо жорстокими методами вирізнялася пацифікація, репресивна акція, проведена окупаційним режимом у вересні-листопаді [...]

Іван Горбань, військовослужбовець Війська Польського з с. Суходіл, 1930-ті р. Світлина з особистого архіву Ганни Лихач
1939 - 1941

Перші совіти

1 вересня 1939 р. розпочалася Друга світова війна. Згідно з положеннями таємного протоколу про розподіл сфер впливу між Німеччиною та СРСР, який додавався до пакту Молотова-Ріббентропа (23 серпня 1939 р.), Червона армія 17 вересня 1939 р. перейшла Збруч й невдовзі окупувала західноукраїнські землі. Українське суспільство Галичини жваво прореагувало на ці події, позаяк бачило в діях більшовиків шлях до звільнення від польського режиму. 22 жовтня 1939 р. відбулися вибори до Народних зборів Західної України, на засіданні яких у Львові 26–28 жовтня 1939 р. проголошено возз’єднання Західної України з УРСР. Попри створення ілюзії легітимності та добровільного підписання цього акту, подальші дії окупаційної влади супроводжувалися примусом та терором.

Радянізація

Одним з перших кроків радянської влади була земельна реформа, під час якої конфісковано землеволодіння поміщиків, державних чиновників та монастирів. Зокрема, у місцевого жителя Мартинюка відібрали млин. Земля передавалась селянським [...]

Олекса Кіт, 1924 р. н. «Як вони («перші совіти», — авт.) перше прийшли, то я був хлопчиськом, то до склепу повно цукерків привезли, повно було… Ну ту було добре зразу, як вони перше прийшли. Ту був випадок, прийшли облавники, отам хата була Фіцикова, а він вже бавився в політики. І [...]

Початок Другої світової війни (Олекса Кіт, 1924 р. н.)

Ольга Марків, 1934 р. н. «… Відермана, то в нас був такий лісничий і його розкуркулювали.Наш сусід був соціаліст, а тато мій був націоналіст. Значить, як почали розкуркулювати Відермана, він був лісничий, я не знаю, чи він був німець, чи він був поляк… В того [...]

Ольга Марків, 1934 р. н.
Про репресії та депортації у с. Суходіл

Населення Суходолу торкнулася перша хвиля депортацій, що прокотилась Західною Україною 10–13 лютого 1940 р., під час якої виселяли, передусім, осадників та лісників. Лише за лютий 1940 р. із західноукраїнських земель було виселено [...]

1941 - 1944

Німецька окупація

22 червня 1941 р. розпочалася німецько-радянська війна. З 1 серпня 1941 р. Східну Галичину як п’ятий дистрикт було приєднано до адміністративної одиниці ІІІ Райху – Генерал-губернаторства «Польща» з центром у Кракові. Одним з проявів політики німецької адміністрації було оподаткування всіх категорій населення. За невиконання контингенту загрожували штрафи, конфіскація майна, ув’язнення, праця в трудових таборах, примусовий вивіз до Німеччини чи навіть страта. Українське населення зазнало масового вивезення на роботу в Німеччину та примусової праці в «баудінстах» (робочих батальйонах). На окупованих землях ліквідовували будь-які ознаки державної єдності чи територіальної цілісності.

Німецький окупаційний режим

З 1 серпня 1941 р. Галичину приєднали до адміністративної одиниці ІІІ Райху — Генерал-губернаторства «Дистрикт Галичина» з центром у Кракові, який поділявся на повіти  – крайзе. Очолював дистрикт губернатор, урядовою мовою була [...]

Олекса Кіт, 1924 р. н. «Як німці прийшли мене були би забили… Я жив сам в селі, моя хата там була. І от звідтам, з села, москалі йшли, так попід гору йшли. А я отак просто тої гори жив. І був паркан, і [...]

Олекса Кіт та Ольга Марків
Діяльність культурно-освітніх осередків

На окупованих землях ліквідовували будь-які ознаки державної єдності чи територіальної цілісності. Єдиною дозволеною нацистами організацією, яка мала координувати суспільно-політичне життя, був Український центральний комітет на чолі з [...]

Шкільне свідоцтво Ольги Марків про закінчення другого класу, с. Суходіл, 1942 р. Світлина з особистого архіву Ольги Марікв
Зошит з німецької мови за 1941 р. Світлина з особистого архіву Наталії Смичок
Шкільний журнал за 1943 р. Світлина з особистого архіву Смичок Наталії
Шкільний журнал за 1943 р. Світлина з особистого архіву Наталії Смичок
Учасники дивізії “Галичина” з с. Суходіл

Через відступ німецьких частин на східному фронті, політичне керівництво ІІІ Райху переглянуло свою політику стосовно комплектації частин Вермахту з представників інших національностей. У березні 1943 р. з ініціативи О. Вехтера, [...]

Аусвайс (посвідчення особи під час німецької окупації) Дмитра Марківа, мешканця с. Суходіл, (сторінка з світлиною), видане 1943 р. у м. Бібрка. Світлина з особистого архіву Ольги Марків
Аусвайс (посвідчення особи під час німецької окупації) Дмитра Марківа, мешканця с. Суходіл, видане 1943 р. у м. Бібрка. Світлина з особистого архіву Ольги Марків

Ольга Марків, 1934 р. н. «Був арбайзант, арбайзант був — то був набір робочих таких, шо працювали в німців. То такі були дресировані люди. Ми до хати, чули, як вони рано на зарядку ходили, бо вони ходили в черевиках з дерев’яними підошвами і но тук, тук, тук. І мама каже: «Ого вже арбайзанти [...]

Ольга Марків та Софія Головацька
1942 - 1950

Національно-визвольна боротьба

У 1943 р. на території Галичини з ініціативи Організації українських націоналістів створюється Українська народна самооборона – збройні формування українського визвольного руху, які з грудня 1943 р. прийняли назву «УПА-Захід». Українська молодь Галичини взяла активну участь у розгортанні боротьби національного підпілля. З другої половини 1944 р. відділи УПА проводять низку успішних боїв із фронтовими частинами Червоної армії, прикордонними та внутрішніми військами НКВС. Звичним явищем стають постійні облави, засідки та обшуки господарств селян, які влаштовували загони МВС та війська МДБ з метою повного винищення українського збройного підпілля.

Сутички між УНС та АК

Вже в березні-липні 1944 р. на теренах Перемишлянщини зафіксовано збройні сутички відділів УНС із частинами Армії крайової. Зокрема, згідно з наказами коменданта Львівського округу Армії крайової полковника В. Філіпковського від 10 [...]

«В сорок четвертім німці прийшли та вбили якогось їхнього офіцера, ну і брали заложників німці, а їх курінь (УПА,— авт.) стояв. Сотня стояла недалеко, прийшли, повідомили, шо німці там будут палили село і сотня прийшла туда, і німців всіх побила, но не всіх, хто втік. Потім [...]

Ольга Підфігурна
Населення с. Суходіл підтримувало українське збройне підпілля

13 липня — 29 серпня 1944 р. радянське верховне командування, прагнучи захопити Західну Україну і вступити на територію Польщі, провело Львівсько-Сандомирську наступальну операцію. Внаслідок запеклих боїв між військами 1-го [...]

«… як німці тікали, пам’ятаю, мама нас лишила, ми дві були тутво в хаті. А мама пішла там во на гору, там було поле, той хлоп у нас робив кіньми, і мама пішла до нєго жєти. Звідтам згори вже москалі, а німці міст туво мінуют. Но [...]

Анна Дух

На території Суходолу, Вільховця, Лопушни та навколишніх сіл діяла боївка Федора Коваля («Мороза»), до якої в січні 1946 р. належало 36 повстанців. У лютому 1945 р. в околицях Суходолу переховувався референт СБ ОУН Ярослав Дякон [...]

«Значит прийшли наші щирі українці, привела одна сусідка і каже: «Ганусю, дай їм туво їсти шось, вони тобі нічого не будут робити». Вона повела їх, вони мали їх всіх постріляти, ту всю сім’ю. Але сталося [...]

Ольга Марків

Цитата з теренового звіту УПА від 16 жовтня 1944 р. «… бібрецьке НКВД зловило Кота Василя з Суходолу. Він того ж дня прийшов з енкаведистами до села Вільхівця до одної дівчини, постукав у вікно. Щоб вона [...]

Цитата з теренового звіту УПА від 16 жовтня 1944 р.
1944 - 1953

Повоєнні репресії

Зі вступом Червоної армії на західноукраїнські землі боротьба з національно-визвольним підпіллям стала одним з основних завдань радянської влади в регіоні й проявилась з найбільшою жорстокістю у масових репресіях проти «ворогів народу». Відбувались безперевні та масштабні депортації місцевого населення у віддалені регіони СРСР. Переселенські акції стали ефективним засобом для «примирення» населення з ідеологічними та політичними цілями радянського тоталітарного режиму. Передусім вивозили членів ОУН і УПА та їхні родини, а також заможних селян, яких радянська влада вважала основною перешкодою у колективізації західноукраїнського села.

Репресії та демографічні втрати

Частину репресованих було реабілітовано після лютневого ХХ з’їзду Комуністичної партії Радянського Союзу (КПРС) в 1956 р. Однак, із приходом до влади у 1964 р. Л. Брежнєва, утверджено нові методи переслідування та репресій, що були [...]

1944 - 1991

У складі УРСР

У 1940 — на початку 1950-х рр. радянська влада намагалась запровадити на західноукраїнських землях такий порядок, як на інших територіях УРСР. Одним із перших кроків стало створення колгоспів. До початку 1950-х рр. суцільна ціною репресій проти сотень тисяч селян колективізація була майже завершена. Важливим засобом насаджування тоталітарної ідеології та радянської пропаганди стали партійні та комсомольські організації. Радянською владою розгорнуто масштабну кампанію з ліквідації Української Греко-Католицької Церкви, яка була змушена перейти у підпілля. З середини 1960-х рр. з особливим розмахом розпочалася русифікація України та дискримінація вихідців із села перед міськими жителями, зневага до традиційних цінностей.

Радянізація. Колективізація.

Одним із дієвих засобів радянізації краю була колективізація, яку здійснювали за допомогою терору та штучного розпалювання соціально-майнової ворожнечі. Внаслідок дій комуністичного режиму перестали розвиватись промисловість та [...]

Мешканці с. Суходіл, у центрі священик, кін. 1940-х рр. Світлина з особистого архіву Орислави Марків.
Паспорт на ім’я Строцького Лева Юстиновича

[...]

Read More...

Колгоспний тік. Справа наліво: Курницька Ірина, Лихач Софія, невідома. с. Суходіл, 1980-і рр. Світлина з особистого архіву Лесі Читавки.
Про колективізацію та колгоспи

Більшість колгоспів виникала на базі фільварків, а їхніми членами ставали наймити і найбідніша частина селянства, які під впливом радянської пропаганди шукали порятунок від злиднів. Вони першими добровільно вступали в колгоспи. [...]

Ольга Підфігурна, 1927 р. н. «Прийшли писати на колгосп: хлопи повтікали до ліса, жінки полишилися з дітьми вдома, куда будут втікали. Я сховалася за п’єц, вони мене там [...]

Ольга Підфігурна, 1927 р. н.

Пелагія Демчишин, 1934 р. н. «Як колгосп зав’язували, то вони приходили, то мама сі ховала, а вони крілі били… І вони сиділи, щоби поприходили родичі підписати на колгосп, бо то всьо тікало в 50-ім році. То вони в нас забили крілі». ______________________ Ольга Марків, 1934 р. н. [...]

Пелагія Демчишин, 1934 р. н. та Ольга Марків, 1934 р. н.
Перший колгосп

Шляхом адміністративного тиску та соціальної демагогії проводилися наради, семінари, конференції, лекції щодо колективізації села. Радіо, кіно, преса заохочували суспільство до «соціалістичного змагання» за дострокове завершення [...]

Дівчата з с. Суходіл (імена та прізвища невідомі), 1950-ті рр. Світлина з особистого архіву Орислави Марків
Дівчата з с. Суходіл (імена та прізвища невідомі), 1940-ві рр. Світлина з особистого архіву Лесі Читавки
Освітня та культурна сфера

Органи влади заборонили будь-які вияви вільнодумства, не дозволяли проводити релігійні обряди, включно із святкуванням традиційних свят. На противагу цьому заохочували до вступу в комсомол та партію, так у суспільстві впроваджували [...]

Перша світова
війна
1914
 
 
Міжвоєнний період
1920
 
Друга світова
війна
1939
 
 
Національно-визвольна
боротьба
1942
 
Повоєнні репресії
1944
 
У складі УРСР
1953