Станимир

Stanimirz

1440p. перша згадка

Область: Львівська

Район: Перемишлянський

Сортування за часом
1349 - 1772

Польща

У 1340 р. було отруєно останнього галицько-волинського князя Юрія Тройденовича. Після його смерті польський король Казимир ІІІ в результаті двох походів 1340 р. та 1349 р. захопив спадщину Романовичів. Процес інкорпорації краю до Корони Польської завершився у 1434 р., коли було скасовано руське право та судочинство, а галицьке боярство урівняне в правах з польською шляхтою. Водночас, тут виникло Руське воєводство з центром у Львові, яке складалося з п’яти земель: Сяноцької, Перемишльської, Львівської, Галицької та Холмської. Протягом перших десятиліть XVI ст. більшість галицького селянства було закріпачено, зокрема сеймовими ухвалами 1505 р. та 1520 р. селянам було заборонено покидати свій наділ й узаконено дводенну панщину. Життя населення краю утруднювалося й спустошливими набігами кримських татар, які почастішали з кінця ХV ст.

Перша писемна згадка про Cтанимир припадає на 1440 р., однак етимологія назви села наштовхує на заселення його теренів принаймні ще з слов’яно-руських часів. Слов’янське ім’я «Станимиръ»…
Згідно люстрації 1515 р. сільськогосподарські угіддя Суходолу розташовувалися на 6 ланах землі й перебували у власності Ванька Лагодівського. У 1541 р. згідно розпорядження польського короля Сигізмунда І Іваська Лагодівського…
1772 - 1914

Австрійська імперія

У 1772 р. внаслідок І поділу Речі Посполитої Росією, Пруссією та Австрією Галичина увійшла до складу імперії Габсбургів. На теренах краю було створено окрему провінцію – «Королівство Галичини і Володимирії», до складу якої увійшли українські етнічні землі (Східна Галичина) та південна частина Польщі з Краковом (Західна Галичина). У 1848 р., коли Європу охопила революційні події «Весни народів», у Галичині скасували панщину. Окрім соціального визволення, село охопило і українське національне відродження. В цей час репрезентантом української ідеї в краї була Головна Руська Рада, однією з основних вимог якої до Відня був поділ Галичини на східну (українську) та західну (польську) частини. Згодом, у 1868 р. з ініціативи народовців у Львові було засновано товариство «Просвіта», відділи якого почали організовувати по всьому краю.

У 1772 році внаслідок Першого поділу Речі Посполитої Росією, Пруссією та Австрією Галичина увійшла до складу імперії Габсбургів, однак становище краю мало змінилося. Як і…
Окрім соціального визволення, край охопило і українське національне пробудження, яке знайшло своє відображення у щораз активнішій боротьбі селянства за свої економічні права. Одним з виявів…
З середини ХІХ ст. село, у якому станом на 1870 р. проживало 642 мешканці, належало до володінь шляхетських родин Шептицьких, Домарадзьких та Тхорницьких. Динаміка демографічних змін надалі була…
Парафіяльна школа у Станимирі була збудована у 1849 р. зусиллями громади села, однак довший час не могла забезпечити ефективне навчання дітей. Так, у 1868 р. серед шкільного…
У 1868 р. з ініціативи народовців у Львові було засновано товариство «Просвіта», відділи якого почали організовувати по всьому краю. Читальню «Просвіти» у Станимирі було створено 24 січня…
1914 - 1918

Перша світова війна

1 серпня 1914 р. між військово-політичними блоками Антанти (Росія, Франція, Великобританія) та Четверного союзу (Австро-Угорщина, Німеччина, Туреччина, Болгарія) спалахнула Перша світова війна. В середині вересня 1914 р. практично вся ця Галичина була окупована військами Російської імперії. Проте, наприкінці червня 1915 р. австрійські війська провели контрнаступ й лінія фронту пролягла через Сокаль, Золочів, Бережани та Галич. Відступивши з Галичини й Буковини під натиском австро-німецьких військ, російська армія восени 1915 р. закріпилася на лінії Кам’янець-Подільський – Тернопіль – Кременець – Дубно. У травні 1916 р. російські війська під керівництвом генерала Олексія Брусилова просунулись вглиб Галичини та Волині на 80–100 км, після чого лінія фронту залишалася незмінною до літа 1917 р.

Відступ австро-угорської армії супроводжувався масовими репресіями щодо українського населення Галичини, які носили спланований характер і офіційно називалися «оборонними заходами». Ці події добре ілюструють слова генерала…
Після приходу російської армії новопризначений губернатор Галицько-Буковинського намісництва Георгій Бобринський 23 вересня 1914 р. під час зустрічі з представниками магістрату Львова заявив: «Східна Галичина і…
У 1915 р. у Станимирі відновила діяльність початкова школа, вчителькою у якій зі зарплатнею 30 рублів на місяць стала Наталія Панасюк, донька місцевого пароха, відомого своїми москвофільськими…
Поразка Австро-Угорщини у Першій світовій війні дала поштовх розвитку державотворчих процесів в Галичині. Наприкінці вересня 1918 р. у Львові було сформовано Український генеральний військовий комісаріат, який…
1918 - 1919

ЗУНР та українсько-польська війна

Листопадовий зрив та укріплення позицій ЗУНР у Галичині спровокували українсько-польську війну. Вже 21 листопада 1918 р. поляки встановили контроль над Львовом й у грудні 1918 р. – січні 1919 р. УГА вела виснажливі бої за Львів. Вовчухівська офензива, що мала на меті здобути Львів і Перемишль, була зупинена 25 лютого 1919 р. на вимогу Антанти. Скориставшись перемирʼям, польське військо за допомогою французької армії Ю. Галлера 15 травня 1919 р. розпочало активні бойові дії по всьому фронті. Вже 7 червня УГА розпочала наступальну операцію у напрямку «Чортків – Львів». Проте, через нестачу людських ресурсів та боєприпасів у липні 1919 р. УГА зазнала поразки, перейшла Збруч і рушила до Кам’янця-Подільського для об’єднання з армією УНР.

Укріплення позицій ЗУНР у Галичині спровокувало військовий конфлікт з поляками, який з часом переріс у повномасштабну війну. Спочатку воєнні дії у краї проходили з перемінним…
До визвольних змагань 1918–1919 рр. долучилися і мешканці Станимиру, зокрема, відомо, що у лавах УГА воювали Р. Андрунів, П. Андрунів, М. Гриньків, С. Гриньків, І. Джигін, М. Павлишин, М. Романишин, М. Романів, М. Сапій та…
1920 - 1939

Міжвоєнний період

21 листопада 1919 р. рішенням Найвищої ради Паризької мирної конференції Польщі передано мандат Ліги націй на управління галицькими землями протягом 25 років. Вже 14 березня 1923 р. Рада послів держав Антанти офіційно визнала приналежність західноукраїнських земель до Польщі за умови забезпечення українцям широкої етнокультурної окремішності. Проте, окупаційна влада в національному питанні проводила так звану «інкорпораційну» політику, тобто відверту колонізацію та полонізацію краю. Боротьба ж українців за національне самовизначення відбувалась у двох площинах: організації культурного й спортивного життя («Просвіта»,«Сокіл»,«Січ» «Луг», «Пласт») та політичному протистоянні з окупантами, зокрема діяльності УВО та ОУН.

Як і на початку ХХ ст., культурне життя Станимира в 1920–1930 рр. організовувала читальня «Просвіти», яка з огляду, на наслідки військових лихоліть Першої світової війни,…
Організація спортивного життя української молоді Станимира у міжвоєнному періоді стала можливою завдяки активній роботі сільського осередку «Соколу». Це товариство було засноване у Львові в 1894 р.…
Польська влада намагалася активно протидіяти становленню національного життя в українському середовищі Галичини. Особливо жорстокими методами вирізнялася пацифікація, репресивна акція, проведена окупаційним режимом у вересні –…
Станом на 1930 р. у селі проживало 1023 особи. Тут діяла кооператива «Сільський господар», яка організовувала українців за принципом «Свій до свого по своє». Греко-католицькою…
Зі звіту греко-католицькій митрополичій консисторії про Станимир, 1931 р. «Люди тут завзяті. Коли поляки заснували тут «Кулко рольніче» (суспільно-господарче товариство землеробів, як правило, поляків, – авт.),…
1941 - 1944

Німецька окупація

22 червня 1941 р. розпочалася німецько-радянська війна. З 1 серпня 1941 р. Східну Галичину як п’ятий дистрикт було приєднано до адміністративної одиниці ІІІ Райху – Генерал-губернаторства «Польща» з центром у Кракові. Одним з проявів політики німецької адміністрації було оподаткування всіх категорій населення. За невиконання контингенту загрожували штрафи, конфіскація майна, ув’язнення, праця в трудових таборах, примусовий вивіз до Німеччини чи навіть страта. Українське населення зазнало масового вивезення на роботу в Німеччину та примусової праці в «баудінстах» (робочих батальйонах). На окупованих землях ліквідовували будь-які ознаки державної єдності чи територіальної цілісності.

З 1 серпня 1941 р. Галичину приєднали до адміністративної одиниці ІІІ Райху – Генерал-губернаторства «Дистрикт Галичина» з центром у Кракові, який поділявся на повіти – крайзе. Очолював…
«Тоді казали, що німець признав Україну. Як тільки Німеччина напала на Союз, то наші українці дуже допомагали німцям. Де який москаль ховався, його видавали. В…
Одним з проявів політики німецької адміністрації було оподаткування всіх категорій населення. Зокрема, у квітні 1942 р. збільшили натуральний податок (контингент), а також посилили контроль за його…
На окупованих землях ліквідовували будь-які ознаки державної єдності чи територіальної цілісності. Єдиною дозволеною нацистами організацією, яка мала координувати суспільно-політичне життя, був Український центральний комітет на…
Загалом, людські втрати української частини Галичини в цей період становили близько 875 тис. загиблих і 260 тис. (за іншими даними 370 тис. осіб) вивезених до Німеччини.…
1942 - 1950

Національно-визвольна боротьба

У 1943 р. на території Галичини з ініціативи Організації українських націоналістів створюється Українська народна самооборона – збройні формування українського визвольного руху, які з грудня 1943 р. прийняли назву «УПА-Захід». Українська молодь Галичини взяла активну участь у розгортанні боротьби національного підпілля. З другої половини 1944 р. відділи УПА проводять низку успішних боїв із фронтовими частинами Червоної армії, прикордонними та внутрішніми військами НКВС. Звичним явищем стають постійні облави, засідки та обшуки господарств селян, які влаштовували загони МВС та війська МДБ з метою повного винищення українського збройного підпілля.

Згідно з наказами коменданта Львівського округу Армії крайової полковника В. Філіпковського від 10 серпня 1943 р., 25 лютого і 3 березня 1944 р. «про розгортання збройних акцій…
Безумовно, що злочини проти українського цивільного населення не могли не викликати реакції з боку УПА. Сотня «Сіроманці» за участі однієї чоти сотні «Орли» у відповідь…
«Тата забили, шо тато був бандеровец. […]. Він во так во сі ховали і був, де треба було і йшов та й за то і…
Євдокія Івахів про свою участь в "партизанці"
2 квітня 1945 р. загін НКВД (Народного комисариата внутрішніх справ) у складі 150 осіб влаштував облаву на с. Станимир, під час якої заарештовано 12 чоловіків, 5…
Стах Підцерковний, 1920 р. н. «Я як вернувся до Станимира, то там кроку не можна було ступити – ціле село бандерівців. Ті облавники, що я…
Зв'язкова Євдокія Івахів про власний арешт спецбоївкою НКВС під виглядом УПА
8 травня 1945 р. чота «Довбні» з сотні «Дружинники» увійшла в Станимир, де повстанців радісно зустріло місцеве населення. Відбувся стихійний мітинг, на якому зібралося понад…
Про те, що Станимир і надалі залишався надійною опорою для націоналістичного підпілля свідчать документи УПА, згідно з якими лише за грудень 1946 р. – січень…
Євдокія Івахів, зв'язкова УПА про допит в тюрмі НКВС
«Раз памʼятаю вийшли на поле, щоб перейти до Погорільців і стрілися з облавниками. Вбили щось 6 облавників. І один наш, здається, Терлецький, загинув. На дорозі…
Протягом квітня 1947 р. Станимир та його околиці знову стають місцем непоодиноких сутичок між підрозділами МВД та вояками УПА. Під час чергової облави на село…
1944 - 1953

Повоєнні репресії

Зі вступом Червоної армії на західноукраїнські землі боротьба з національно-визвольним підпіллям стала одним з основних завдань радянської влади в регіоні й проявилась з найбільшою жорстокістю у масових репресіях проти «ворогів народу». Відбувались безперевні та масштабні депортації місцевого населення у віддалені регіони СРСР. Переселенські акції стали ефективним засобом для «примирення» населення з ідеологічними та політичними цілями радянського тоталітарного режиму. Передусім вивозили членів ОУН і УПА та їхні родини, а також заможних селян, яких радянська влада вважала основною перешкодою у колективізації західноукраїнського села.

Зі вступом Червоної армії на західноукраїнські землі боротьба з національно-визвольним підпіллям стала одним з основних завдань радянської влади в регіоні й проявилась з найбільшою жорстокістю…
Основна хвиля депортацій сімей із Станимира припала на жовтень 1947 р., коли проводилась операція «Запад». Відповідно до постанови Ради міністрів СРСР № 3214 (від 10 вересня 1947 р.)…
Марія Сотник про виселення "членів сім'ї ОУН-УПА"
У період з 1948 р. по 1953 р. найбільше постраждали заможні селяни, яких радянська влада вважала основною перешкодою у колективізації західноукраїнського села. Передусім, виселяли «куркулів», які…
На початку 1950-х рр. масштаби депортацій значно зменшились у зв’язку з ліквідацією збройного спротиву УПА та підпілля ОУН, а також кризою сталінської моделі державного управління. Впродовж…
Євдокія Івахів про святкування Різдва та Великодня на засланні у Воркуті
1944 - 1991

У складі УРСР

У 1940 — на початку 1950-х рр. радянська влада намагалась запровадити на західноукраїнських землях такий порядок, як на інших територіях УРСР. Одним із перших кроків стало створення колгоспів. До початку 1950-х рр. суцільна ціною репресій проти сотень тисяч селян колективізація була майже завершена. Важливим засобом насаджування тоталітарної ідеології та радянської пропаганди стали партійні та комсомольські організації. Радянською владою розгорнуто масштабну кампанію з ліквідації Української Греко-Католицької Церкви, яка була змушена перейти у підпілля. З середини 1960-х рр. з особливим розмахом розпочалася русифікація України та дискримінація вихідців із села перед міськими жителями, зневага до традиційних цінностей.

Більшість колгоспів виникала на базі фільварків, а їхніми членами ставали наймити і найбідніша частина селянства, які під впливом радянської пропаганди шукали порятунку від злиднів. Вони…
Шляхом адміністративного тиску та соціальної демагогії проводилися наради, семінари, конференції, лекції щодо колективізації села. Радіо, кіно та преса заохочували суспільство до «соціалістичного змагання» за дострокове…
Відновлення радянської влади у Західній Україні призвело до утвердження комуністичної тоталітарної системи, яка тероризувала та тримала у постійному страху суспільство аж до 1991 р. Окрім…
Друга світова війна та німецька й більшовицька окупації суттєво змінили національний склад та кількість населення Галичини, в тому числі й Станимира. Зокрема, зникли практично всі…
Повоєнна політика в сільському господарстві, за рахунок якого відбудовувалась промисловість, призвела до голоду 1946–1947 рр., що охопив насамперед південні області України. Тоді голод забрав майже…
Найдавніше
минуле - поч. ХХ
1349
 
 
Перша світова
війна
1914
 
 
Міжвоєнний період
1920
 
Друга світова
війна
1939
 
Національно-визвольна
боротьба
1942
 
Повоєнні репресії
1944
 
У складі УРСР
1953