Шибалин

Szybalin

1457p. перша згадка

Область: Тернопільська

Район: Бережанський

Сортування за часом
1349 - 1772

Польща

У 1340 р. було отруєно останнього галицько-волинського князя Юрія Тройденовича. Після його смерті польський король Казимир ІІІ в результаті двох походів 1340 р. та 1349 р. захопив спадщину Романовичів. Процес інкорпорації краю до Корони Польської завершився у 1434 р., коли було скасовано руське право та судочинство, а галицьке боярство урівняне в правах з польською шляхтою. Водночас, тут виникло Руське воєводство з центром у Львові, яке складалося з п’яти земель: Сяноцької, Перемишльської, Львівської, Галицької та Холмської. Протягом перших десятиліть XVI ст. більшість галицького селянства було закріпачено, зокрема сеймовими ухвалами 1505 р. та 1520 р. селянам було заборонено покидати свій наділ й узаконено дводенну панщину. Життя населення краю утруднювалося й спустошливими набігами кримських татар, які почастішали з кінця ХV ст.

Перша писемна згадка про село Шибалин датується 1475 роком. Одним із перших задокументованих власників Шибалина був Андрій із Сєнни. Із письмових джерел відомо, що 1497 р. село – маєтності Андрія Романовського зі села Потутори. Згодом [...]

1772 - 1914

Австрійська імперія

У 1772 р. внаслідок І поділу Речі Посполитої Росією, Пруссією та Австрією Галичина увійшла до складу імперії Габсбургів. На теренах краю було створено окрему провінцію – «Королівство Галичини і Володимирії», до складу якої увійшли українські етнічні землі (Східна Галичина) та південна частина Польщі з Краковом (Західна Галичина). У 1848 р., коли Європу охопила революційні події «Весни народів», у Галичині скасували панщину. Окрім соціального визволення, село охопило і українське національне відродження. В цей час репрезентантом української ідеї в краї була Головна Руська Рада, однією з основних вимог якої до Відня був поділ Галичини на східну (українську) та західну (польську) частини. Згодом, у 1868 р. з ініціативи народовців у Львові було засновано товариство «Просвіта», відділи якого почали організовувати по всьому краю.

У 1830 р. в Шибалині була епідемія холери, коли померла майже половина населення. Ще до наших днів зберігається холеричний цвинтар. Вірні кожного року з процесією та священиком відправляли там панахиду аж до окупації села більшовиками [...]

Церква святого Івана Богослова
1920 - 1939

Міжвоєнний період

21 листопада 1919 р. рішенням Найвищої ради Паризької мирної конференції Польщі передано мандат Ліги націй на управління галицькими землями протягом 25 років. Вже 14 березня 1923 р. Рада послів держав Антанти офіційно визнала приналежність західноукраїнських земель до Польщі за умови забезпечення українцям широкої етнокультурної окремішності. Проте, окупаційна влада в національному питанні проводила так звану «інкорпораційну» політику, тобто відверту колонізацію та полонізацію краю. Боротьба ж українців за національне самовизначення відбувалась у двох площинах: організації культурного й спортивного життя («Просвіта»,«Сокіл»,«Січ» «Луг», «Пласт») та політичному протистоянні з окупантами, зокрема діяльності УВО та ОУН.

Курси для передовиків хліборобського вишколу молоді в січні 1939 р., який відбувався в сільськогосподарській школі, с. Шибалин Бережанського g-ту Тернопільського в-ва, 1939 р.

У 1904 р. засновано читальню «Просвіта» (голова о. Микола Садовський). Будинок читальні «Просвіти» споруджено протягом 1929-1930 рр. За добровільні пожертви жителів. За Польщі при читальні діяла бібліотека. У 1930-хрр. У приміщеннях [...]

Молодь с. Шибалин Бережанського п-ту Тернопільського в-ва, 1930-ті рр.
Міжвоєнний

[...]

Read More...

міжвоєнний

В 1932 р. у Шибалині діяла єдина на заході України жіноча сільськогосподарська українська школа (організатор – професор Михайло Васьків).До 1936 р. навчання проводилося по окремих господарських хатах, бо шкільний будинок був знищений [...]

Товариство «Просвіта». По центру сидить Роман Кадайський, с. Баранівка Бережанського п-ту Тернопільського в-ва, 1933 р.
1941 - 1944

Німецька окупація

22 червня 1941 р. розпочалася німецько-радянська війна. З 1 серпня 1941 р. Східну Галичину як п’ятий дистрикт було приєднано до адміністративної одиниці ІІІ Райху – Генерал-губернаторства «Польща» з центром у Кракові. Одним з проявів політики німецької адміністрації було оподаткування всіх категорій населення. За невиконання контингенту загрожували штрафи, конфіскація майна, ув’язнення, праця в трудових таборах, примусовий вивіз до Німеччини чи навіть страта. Українське населення зазнало масового вивезення на роботу в Німеччину та примусової праці в «баудінстах» (робочих батальйонах). На окупованих землях ліквідовували будь-які ознаки державної єдності чи територіальної цілісності.

Сільські дівчата, с. Шибалин, крайзе Бережани, lистрикт Галичина, квітень 1943 р.
1942 - 1950

Національно-визвольна боротьба

У 1943 р. на території Галичини з ініціативи Організації українських націоналістів створюється Українська народна самооборона – збройні формування українського визвольного руху, які з грудня 1943 р. прийняли назву «УПА-Захід». Українська молодь Галичини взяла активну участь у розгортанні боротьби національного підпілля. З другої половини 1944 р. відділи УПА проводять низку успішних боїв із фронтовими частинами Червоної армії, прикордонними та внутрішніми військами НКВС. Звичним явищем стають постійні облави, засідки та обшуки господарств селян, які влаштовували загони МВС та війська МДБ з метою повного винищення українського збройного підпілля.

У 1942 р. вояками-добровольцями УПА стали 10 юнаків (серед перших  В. Мигдаль, Б.Олексишин, І. Фанга, В. Кіндрацький,М. Соляр, П. Васьків, М. Горбань, І. Атаманчук,І. Львівський, П. Карпишин).Згодом в 1944 р. вступили в УПА: Ф. Івашко, [...]

Стрільці УПА. Стоять зліва направо: Василь Совин, Микола (прізвище невідоме), Іван Львівський, Василь Хлопась, Степан Гамуга (керівник церковного хору), с. Шибалин Бережанського р-ну Тернопільської обл., 1945-1946 рр.
1944 - 1953

Повоєнні репресії

Зі вступом Червоної армії на західноукраїнські землі боротьба з національно-визвольним підпіллям стала одним з основних завдань радянської влади в регіоні й проявилась з найбільшою жорстокістю у масових репресіях проти «ворогів народу». Відбувались безперевні та масштабні депортації місцевого населення у віддалені регіони СРСР. Переселенські акції стали ефективним засобом для «примирення» населення з ідеологічними та політичними цілями радянського тоталітарного режиму. Передусім вивозили членів ОУН і УПА та їхні родини, а також заможних селян, яких радянська влада вважала основною перешкодою у колективізації західноукраїнського села.

Друга справа у верхньому ряді Ганна Старко, Сибір, 1950-ті рр.
Родина Байталових та Любомир Васьків з дружиною Стефанією (обоє крайні зліва), Сибір, 29.10.1951 р.
1944 - 1991

У складі УРСР

У 1940 — на початку 1950-х рр. радянська влада намагалась запровадити на західноукраїнських землях такий порядок, як на інших територіях УРСР. Одним із перших кроків стало створення колгоспів. До початку 1950-х рр. суцільна ціною репресій проти сотень тисяч селян колективізація була майже завершена. Важливим засобом насаджування тоталітарної ідеології та радянської пропаганди стали партійні та комсомольські організації. Радянською владою розгорнуто масштабну кампанію з ліквідації Української Греко-Католицької Церкви, яка була змушена перейти у підпілля. З середини 1960-х рр. з особливим розмахом розпочалася русифікація України та дискримінація вихідців із села перед міськими жителями, зневага до традиційних цінностей.

В лютому 1949 р. організовано колгосп, 1950 р. керівниками господарства у різні роки були: Я. Похилий, Є. Кметко, І. Білик,С. Притуляк, П. Звенигородський, Б. Стельмах, В. Стецька,Г. Козарчук, М. Здирко. Після відступу німецьких [...]

Випускники Бережанської торговельної школи, м. Бережани, 30.12.1948 р.
Open popup Show inline popup 17997
Найдавніше
минуле - поч. ХХ
1349
 
 
Міжвоєнний період
1920
 
Друга світова
війна
1939
 
Національно-визвольна
боротьба
1942
 
Повоєнні репресії
1944
 
У складі УРСР
1953