Розвадів

Rozwadów

1467p. перша згадка

Область: Львівська

Район: Миколаївський

Сортування за часом
1349 - 1772

Польща

У 1340 р. було отруєно останнього галицько-волинського князя Юрія Тройденовича. Після його смерті польський король Казимир ІІІ в результаті двох походів 1340 р. та 1349 р. захопив спадщину Романовичів. Процес інкорпорації краю до Корони Польської завершився у 1434 р., коли було скасовано руське право та судочинство, а галицьке боярство урівняне в правах з польською шляхтою. Водночас, тут виникло Руське воєводство з центром у Львові, яке складалося з п’яти земель: Сяноцької, Перемишльської, Львівської, Галицької та Холмської. Протягом перших десятиліть XVI ст. більшість галицького селянства було закріпачено, зокрема сеймовими ухвалами 1505 р. та 1520 р. селянам було заборонено покидати свій наділ й узаконено дводенну панщину. Життя населення краю утруднювалося й спустошливими набігами кримських татар, які почастішали з кінця ХV ст.

Розвадів – Польща (1349-1772) 1

Перша писемна згадка про Розвадів відноситься до 1467 р. Наприкінці XIV – у першій половині XV cт. село належало до володінь шляхетської родини Тарлів, а у 1571 р. Розвадів від вдови Миколи Тарла отримав у оренду її зять Єжи Мнішек. В [...]

 

 

 

Татари женуть ясир. Грав'юра поч. XVI ст.
               Татари женуть ясир. Грав’юра поч. XVI ст.
Розвадів – Польща (1349-1772) 3

З ініціативи Станіслава Жолкевського у 1620 р. поблизу Розвадова споруджено укріплення Табір. Пізніше тут було збудовано селітарню для виробництва пороху, порохову вежу для його зберігання та будинки для офіцерів-шляхтичів. Таборова [...]

Ян ІІІ Собеський, галерея Уффіці, 1670-ті рр.
Ян ІІІ Собеський, галерея Уффіці, 1670-ті рр.
Розвадів – Польща (1349-1772) 5

10 листопада 1671 р. польський король Михайло Вишневецький, у відповідь на скарги священиків Дроговизького староства на утиски адміністрації, звільнив їх від відбування панщини та інших повинностей. Вони також тоді отримали право [...]

1772 - 1914

Австрійська імперія

У 1772 р. внаслідок І поділу Речі Посполитої Росією, Пруссією та Австрією Галичина увійшла до складу імперії Габсбургів. На теренах краю було створено окрему провінцію – «Королівство Галичини і Володимирії», до складу якої увійшли українські етнічні землі (Східна Галичина) та південна частина Польщі з Краковом (Західна Галичина). У 1848 р., коли Європу охопила революційні події «Весни народів», у Галичині скасували панщину. Окрім соціального визволення, село охопило і українське національне відродження. В цей час репрезентантом української ідеї в краї була Головна Руська Рада, однією з основних вимог якої до Відня був поділ Галичини на східну (українську) та західну (польську) частини. Згодом, у 1868 р. з ініціативи народовців у Львові було засновано товариство «Просвіта», відділи якого почали організовувати по всьому краю.

Розвадів – Австрійська імперія (1772-1914) 6

У 1773 р. дроговизьке староство, до якого належав Розвадів, внесено в розпис державних маєтків і оцінене в 153 180 золотих римських. У 1820 р. це староство купив польський граф Станіслав Скарбек за 178 630 золотих римських. В селі вже [...]

 

Розвадів на мапі Міга (1763-1787)
Розвадів на мапі Міга (1763-1787)
1914 - 1918

Перша світова війна

1 серпня 1914 р. між військово-політичними блоками Антанти (Росія, Франція, Великобританія) та Четверного союзу (Австро-Угорщина, Німеччина, Туреччина, Болгарія) спалахнула Перша світова війна. В середині вересня 1914 р. практично вся ця Галичина була окупована військами Російської імперії. Проте, наприкінці червня 1915 р. австрійські війська провели контрнаступ й лінія фронту пролягла через Сокаль, Золочів, Бережани та Галич. Відступивши з Галичини й Буковини під натиском австро-німецьких військ, російська армія восени 1915 р. закріпилася на лінії Кам’янець-Подільський – Тернопіль – Кременець – Дубно. У травні 1916 р. російські війська під керівництвом генерала Олексія Брусилова просунулись вглиб Галичини та Волині на 80–100 км, після чого лінія фронту залишалася незмінною до літа 1917 р.

Розвадів – Перша світова війна 1914-1918 8

Відступ австро-угорської армії супроводжувався масовими репресіями щодо українського населення. Тоді з Галичини вивезено понад 10 тис. осіб, значну кількість з яких відправлено до концентраційного табору Талергоф. Серед них були і [...]

Степан Сколоздра, вояк цісарсько-королівської армії, 1910-ті рр.
Степан Сколоздра, вояк цісарсько-королівської армії, 1910-ті рр.
1918 - 1919

ЗУНР та українсько-польська війна

Листопадовий зрив та укріплення позицій ЗУНР у Галичині спровокували українсько-польську війну. Вже 21 листопада 1918 р. поляки встановили контроль над Львовом й у грудні 1918 р. – січні 1919 р. УГА вела виснажливі бої за Львів. Вовчухівська офензива, що мала на меті здобути Львів і Перемишль, була зупинена 25 лютого 1919 р. на вимогу Антанти. Скориставшись перемирʼям, польське військо за допомогою французької армії Ю. Галлера 15 травня 1919 р. розпочало активні бойові дії по всьому фронті. Вже 7 червня УГА розпочала наступальну операцію у напрямку «Чортків – Львів». Проте, через нестачу людських ресурсів та боєприпасів у липні 1919 р. УГА зазнала поразки, перейшла Збруч і рушила до Кам’янця-Подільського для об’єднання з армією УНР.

Справа Марія Сколоздра, Розвадів, 1918 р. Світлина з особистого архіву Олега Огоновського, Львів.
Справа Марія Сколоздра, Розвадів, 1918 р. Світлина з особистого архіву Олега Огоновського, Львів.
1920 - 1939

Міжвоєнний період

21 листопада 1919 р. рішенням Найвищої ради Паризької мирної конференції Польщі передано мандат Ліги націй на управління галицькими землями протягом 25 років. Вже 14 березня 1923 р. Рада послів держав Антанти офіційно визнала приналежність західноукраїнських земель до Польщі за умови забезпечення українцям широкої етнокультурної окремішності. Проте, окупаційна влада в національному питанні проводила так звану «інкорпораційну» політику, тобто відверту колонізацію та полонізацію краю. Боротьба ж українців за національне самовизначення відбувалась у двох площинах: організації культурного й спортивного життя («Просвіта»,«Сокіл»,«Січ» «Луг», «Пласт») та політичному протистоянні з окупантами, зокрема діяльності УВО та ОУН.

Розвадів – Міжвоєнний період 1920 – 1939 11

[...]

Read More...

Розвадів – Міжвоєнний період 1920 – 1939 12

Станом на 1930 р. у Розвадові, який належав до маєтностей родини Скарбків, жило 1832 особи, а вже у 1939 р. населення села налічувало 2430 людей, а саме 2390 українців, 20 поляків, 10 жидів та 10 німців. Тут діяли вапнярня Шморака і [...]

 

 

У залі суду. Сидять Василь Білас (зліва) та Дмитро Данилишин
У залі суду. Сидять Василь Білас (зліва) та Дмитро Данилишин

«Вони (Василь Білас та Дмитро Данилишин, – авт.) бігли штриков розвадівськов, та й там кричєли злодії, злодії. Та й думали що то злодії якісь, де думали, що то з організації. А ту оден ішов з грабліма по листє громадити, ну та й кричєли [...]

Розвадів – Міжвоєнний період 1920 – 1939 14

Катерина Довбуш, 1926 р. н. про те, як впіймали Біласа і Данилишина

Розвадів – Міжвоєнний період 1920 – 1939 16

    5 квітня 1934 р. у Розвадові народився Іван Сколоздра, знаний художник скла, член Національної спілки художників України, член Національної Спілки майстрів народного мистецтва України та заслужений майстер народної [...]

«В Стрию двайці чотири родини судили («Веринська справа»). То мої мама з моїм батьком їздили дванайці днів до Стрия. До обіду судили одного і після обіду судили одного. Ставили євангліє, дві свічки і хрест, і ставив руку на Євангліє, і шо він не зробив, [...]

Розвадів – Міжвоєнний період 1920 – 1939 17
Весілля у Розвадові, Жидачівський п-т, Станіславівське в-во, поч. 1930-х рр.

Світлина з особистого архіву Олега Огоновського, Львів.

Розвадів – Міжвоєнний період 1920 – 1939 19

«Хата-читальня побудована була у двайціть дев’ятому році. В трийці четвертому, або п’ятому році, уже приїжав театр «Заграва» – Станіславівський. І виступав чоловічий хор Котка (Дмитро Котко – організатор чоловічого хору [...]

1939 - 1941

Перші совіти

1 вересня 1939 р. розпочалася Друга світова війна. Згідно з положеннями таємного протоколу про розподіл сфер впливу між Німеччиною та СРСР, який додавався до пакту Молотова-Ріббентропа (23 серпня 1939 р.), Червона армія 17 вересня 1939 р. перейшла Збруч й невдовзі окупувала західноукраїнські землі. Українське суспільство Галичини жваво прореагувало на ці події, позаяк бачило в діях більшовиків шлях до звільнення від польського режиму. 22 жовтня 1939 р. відбулися вибори до Народних зборів Західної України, на засіданні яких у Львові 26–28 жовтня 1939 р. проголошено возз’єднання Західної України з УРСР. Попри створення ілюзії легітимності та добровільного підписання цього акту, подальші дії окупаційної влади супроводжувалися примусом та терором.

Розвадів – “Перші совіти” (1939-1941) 20

        Після початку Другої світової війни Розвадів стає одним із центрів антипольського збройного виступу, який відбувся 10 вересня 1939 р. Організаторами виступу стали члени повітової екзекутиви ОУН Миколаївщини [...]

Роман Міджак, 1930 р. н. про польсько-українське протистояння

«Прийшли перші совіти, памітаю перший мітінг, ми ше малі хлопці до читальні встромилися. Приїзджає прокурор і начинає об’ясняти закони. І каже: «І якийсь Шморак, той жид, шо мав кафельно-вапняний завод, приїхав і каже, шо то його власний. Яка то його власність?!», – як кулаком [...]

Розвадів – “Перші совіти” (1939-1941) 22
Розвадів – “Перші совіти” (1939-1941) 23

    У червені 1941 р. від рук більшовиків загинули В. Сподар та М. Саварин з Розвадова. На сторінках часопису «Українські щоденні вісті» від 30 липня 1941 р. Михайло Скрипець шукав сина Миколу, якого заарештували 8 серпня [...]

Роман Міджак, 1930 р. н. про арешти за "перших совітів"

    «Хтіли колгоспи завести, але ніяк не вдалосі, бо ніхто не хотів записуватисі. Аж тоді коли вивезли двайці п’ятого травня в сорок першому році вивезли п’ять родин в Сибір. Тоди в Дроговижі заснували колгосп і їхні землі передали туда в [...]

Розвадів – “Перші совіти” (1939-1941) 25
1941 - 1944

Німецька окупація

22 червня 1941 р. розпочалася німецько-радянська війна. З 1 серпня 1941 р. Східну Галичину як п’ятий дистрикт було приєднано до адміністративної одиниці ІІІ Райху – Генерал-губернаторства «Польща» з центром у Кракові. Одним з проявів політики німецької адміністрації було оподаткування всіх категорій населення. За невиконання контингенту загрожували штрафи, конфіскація майна, ув’язнення, праця в трудових таборах, примусовий вивіз до Німеччини чи навіть страта. Українське населення зазнало масового вивезення на роботу в Німеччину та примусової праці в «баудінстах» (робочих батальйонах). На окупованих землях ліквідовували будь-які ознаки державної єдності чи територіальної цілісності.

Катерина Довбуш, 1926 р. н. про примусові роботи в Німеччині

Розвадів – Німецька окупація (1941-1944) 27

    До збройного національного підпілля увійшло понад 20 розвадівчан, серед них Дмитро Корда, Михайло Проців, Василь Саварин, Василь Сколоздра, Микола Чорний, Микола Шелепетень, Іван Шух та ін. У березні 1943 р. з ініціативи [...]

«Німці тікали і вже до моста дійшли, а за селом німця ранили. Вони нас забрали всєх в півницю, взєли фауст-патрон і той став напроти півници, і так стояв. Тих господарів дівчина вчиласі в інституті, Білінська писаласі, [...]

Розвадів – Німецька окупація (1941-1944) 28
Розвадів – Німецька окупація (1941-1944)

[...]

Read More...

1942 - 1950

Національно-визвольна боротьба

У 1943 р. на території Галичини з ініціативи Організації українських націоналістів створюється Українська народна самооборона – збройні формування українського визвольного руху, які з грудня 1943 р. прийняли назву «УПА-Захід». Українська молодь Галичини взяла активну участь у розгортанні боротьби національного підпілля. З другої половини 1944 р. відділи УПА проводять низку успішних боїв із фронтовими частинами Червоної армії, прикордонними та внутрішніми військами НКВС. Звичним явищем стають постійні облави, засідки та обшуки господарств селян, які влаштовували загони МВС та війська МДБ з метою повного винищення українського збройного підпілля.

Розвадів – Національно-визвольна боротьба 1942 – 1950 30

  29 жовтня 1948 р. у Розвадові в сутичці з опергрупою районного відділення MДБ під керівництвом мaйopa Maкapoвa загинули підпільники Микола Чоpний «Тapaс», референт CБ Миколаївського районного проводу ОУH і Степан Бapищyк [...]

1944 - 1953

Повоєнні репресії

Зі вступом Червоної армії на західноукраїнські землі боротьба з національно-визвольним підпіллям стала одним з основних завдань радянської влади в регіоні й проявилась з найбільшою жорстокістю у масових репресіях проти «ворогів народу». Відбувались безперевні та масштабні депортації місцевого населення у віддалені регіони СРСР. Переселенські акції стали ефективним засобом для «примирення» населення з ідеологічними та політичними цілями радянського тоталітарного режиму. Передусім вивозили членів ОУН і УПА та їхні родини, а також заможних селян, яких радянська влада вважала основною перешкодою у колективізації західноукраїнського села.

У цей період із Розвадова було репресовано та виселено щонайменше 79 осіб, серед них родини Банат, Береза, Білик, Гасин, Гірник, Кіндій, Кузів, Лукомські, Онишечко, Проців, Регусевич, Сколоздра, Сиротюк, Стасів та ін. [...]

Розвадів – Повоєнні репресії 1944 – 1953 29

Роман Міджак, 1930 р. н. про примусове виселення родини у віддалені райони СРСР

Найдавніше
минуле - поч. ХХ
1349
 
 
Перша світова
війна
1914
 
 
Міжвоєнний період
1920
 
Друга світова
війна
1939
 
 
Національно-визвольна
боротьба
1942
 
Повоєнні репресії
1944