Подусів

Podusów

1389p. перша згадка

Область: Львівська

Район: Перемишлянський

Сортування за часом
до 1349

Найдавніше минуле

Перші писемні згадки про більшість сіл Галичини припадають на кінець ХІV–ХVІ ст., однак археологічні джерела засвідчують, що початки заселення тут сягають палеоліту. Після Великого переселення слов’ян поселенський простір регіону стабілізується і на теренах сучасної Галичини зароджуються державотворчі процеси, пов’язані з племінним об’єднанням карпатських хорватів (VIII–X ст.). Внаслідок включення Прикарпаття до складу Русі тут виникає низка земель: Звенигородська, Перемишльська, Теребовельська, на територіальній матриці яких Володимирко Володаревич на початку 1140-х рр. створив Галицьке князівство. У 1199 р. завдяки зусиллям волинського князя Романа Мстиславовича Волинь та Галичина об’єдналися у єдиному державному організмі, який після коронації Данила Романовича у 1253 р., став відомий як «Королівство Русі».

Подусів_найдавніше_1

Перша писемна згадка про Подусів датована 1389 р., однак, археологічні джерела засвідчують, що освоєння людьми території теперішнього села та його найближчих околиць відбувалось ще задовго до цього. Так, неподалік Подусова виявлено [...]

1349 - 1772

Польща

У 1340 р. було отруєно останнього галицько-волинського князя Юрія Тройденовича. Після його смерті польський король Казимир ІІІ в результаті двох походів 1340 р. та 1349 р. захопив спадщину Романовичів. Процес інкорпорації краю до Корони Польської завершився у 1434 р., коли було скасовано руське право та судочинство, а галицьке боярство урівняне в правах з польською шляхтою. Водночас, тут виникло Руське воєводство з центром у Львові, яке складалося з п’яти земель: Сяноцької, Перемишльської, Львівської, Галицької та Холмської. Протягом перших десятиліть XVI ст. більшість галицького селянства було закріпачено, зокрема сеймовими ухвалами 1505 р. та 1520 р. селянам було заборонено покидати свій наділ й узаконено дводенну панщину. Життя населення краю утруднювалося й спустошливими набігами кримських татар, які почастішали з кінця ХV ст.

Польща_1

  1 листопада 1389 р. польський король Владислав ІІ Ягайло надав «villam nostrum Podussow» у спадкове володіння Павлові Чехові зі Заградища. В цьому часі колишні землі Галицько-Волинської держави входили до складу Корони [...]

Герб Речі Посполитої
Польща_3

  27 cічня 1441 р. Подусів згадується у справі поділу Полюхова між шляхтичем Дробишем та його племінниками Яцьком та Юзьком. Вже у 1454 р. серед свідків відкриття костелу у Білці зустрічається Станіслав з Подусова. У квітні 1475 [...]

Польща_4

    Впродовж наступних століть Подусів нераз опинявся на шляху кримських татар, походи яких впливали на людський ресурс та підривали економічну базу села. Зокрема, у 1515 р., 1578 р. та 1627 р. внаслідок татарських набігів [...]

Татари женуть ясир. Гравюра з
угорської хроніки, XV-XVI ст.
1772 - 1914

Австрійська імперія

У 1772 р. внаслідок І поділу Речі Посполитої Росією, Пруссією та Австрією Галичина увійшла до складу імперії Габсбургів. На теренах краю було створено окрему провінцію – «Королівство Галичини і Володимирії», до складу якої увійшли українські етнічні землі (Східна Галичина) та південна частина Польщі з Краковом (Західна Галичина). У 1848 р., коли Європу охопила революційні події «Весни народів», у Галичині скасували панщину. Окрім соціального визволення, село охопило і українське національне відродження. В цей час репрезентантом української ідеї в краї була Головна Руська Рада, однією з основних вимог якої до Відня був поділ Галичини на східну (українську) та західну (польську) частини. Згодом, у 1868 р. з ініціативи народовців у Львові було засновано товариство «Просвіта», відділи якого почали організовувати по всьому краю.

Церква св. Симеона Стовпника, 1887 р.
Австрія_2

    У Подусові діяла греко-католицька церква св. Симеона Стовпника, перша згадка про яку зафіксована у 1724 р. На той час вона була дерев’яною. Нова мурована церква була зведена у 1887 р. Місцевою парафією у середині [...]

Лист селян Подусова до централі товариства «Січ» у Львові, 12 грудня 1913 р. (ЦДІАЛ, Ф. 312, оп. 1, спр. 576 )
Австрія_4

    Восени 1904 р. у Подусові було створено читальню «Просвіти», але за декілька місяців її діяльність занепала. У 1909 р. національно свідомі селяни спробували відродити подусівську «Просвіту», але й ця спроба була марною, [...]

Австрія_5

    23 квітня 1842 р. у Подусові в сім’ї місцевого греко-католицького священика народився Орест Авдиковський, згодом письменник, етнограф, публіцист, редактор та громадський діяч москвофільського спрямування, член [...]

1914 - 1918

Перша світова війна

1 серпня 1914 р. між військово-політичними блоками Антанти (Росія, Франція, Великобританія) та Четверного союзу (Австро-Угорщина, Німеччина, Туреччина, Болгарія) спалахнула Перша світова війна. В середині вересня 1914 р. практично вся ця Галичина була окупована військами Російської імперії. Проте, наприкінці червня 1915 р. австрійські війська провели контрнаступ й лінія фронту пролягла через Сокаль, Золочів, Бережани та Галич. Відступивши з Галичини й Буковини під натиском австро-німецьких військ, російська армія восени 1915 р. закріпилася на лінії Кам’янець-Подільський – Тернопіль – Кременець – Дубно. У травні 1916 р. російські війська під керівництвом генерала Олексія Брусилова просунулись вглиб Галичини та Волині на 80–100 км, після чого лінія фронту залишалася незмінною до літа 1917 р.

Перша світова_Подусів_1

Відступ австро-угорської армії супроводжувався масовими репресіями щодо українського населення Галичини, які носили спланований характер і офіційно називалися «оборонними заходами». Приводом до масових арештів стала поширена в урядових [...]

Вояки цісарсько-королівської армії, Галичина, 1914-1918 рр.
1918 - 1919

ЗУНР та українсько-польська війна

Листопадовий зрив та укріплення позицій ЗУНР у Галичині спровокували українсько-польську війну. Вже 21 листопада 1918 р. поляки встановили контроль над Львовом й у грудні 1918 р. – січні 1919 р. УГА вела виснажливі бої за Львів. Вовчухівська офензива, що мала на меті здобути Львів і Перемишль, була зупинена 25 лютого 1919 р. на вимогу Антанти. Скориставшись перемирʼям, польське військо за допомогою французької армії Ю. Галлера 15 травня 1919 р. розпочало активні бойові дії по всьому фронті. Вже 7 червня УГА розпочала наступальну операцію у напрямку «Чортків – Львів». Проте, через нестачу людських ресурсів та боєприпасів у липні 1919 р. УГА зазнала поразки, перейшла Збруч і рушила до Кам’янця-Подільського для об’єднання з армією УНР.

Подусів_ЗУНР_1

    Встановлення у Львові української влади після Листопадового зриву спричинило аналогічні процеси по всіх селах та містечках Галичини. У Бібрці ЗУНР перейняла управління 2 листопада, а в Перемишлянах 3 листопада. Повітовим [...]

Стрільці Легіону УСС з Перемишлянщини, 1914-1918 рр.
1920 - 1939

Міжвоєнний період

21 листопада 1919 р. рішенням Найвищої ради Паризької мирної конференції Польщі передано мандат Ліги націй на управління галицькими землями протягом 25 років. Вже 14 березня 1923 р. Рада послів держав Антанти офіційно визнала приналежність західноукраїнських земель до Польщі за умови забезпечення українцям широкої етнокультурної окремішності. Проте, окупаційна влада в національному питанні проводила так звану «інкорпораційну» політику, тобто відверту колонізацію та полонізацію краю. Боротьба ж українців за національне самовизначення відбувалась у двох площинах: організації культурного й спортивного життя («Просвіта»,«Сокіл»,«Січ» «Луг», «Пласт») та політичному протистоянні з окупантами, зокрема діяльності УВО та ОУН.

«Та тії окупанти всьо забороняли, я ше пам’ятаю як на цвинтару в нас був похований січовий стрілець. Там хлопці збиралися, жовто-сині прапорці на ту могилу… той шандар тії прапорці поскидав і пішов. Аж на  другий день пішли [...]

Подусів+між війнами_1
між війнами_2

  Культурним життям у Подусові в 1920–1930-х рр. опікувалися члени читальні «Просвіти». Через військові лихоліття Першої світової війни та з огляду на тиск окупаційної влади діяльність товариства наштовхнулася на низку [...]

Григорій Візний, с. Подусів Перемишлянського повіту Львівського в-ва, кін. 1930-х рр. Світлина з особистого архіву Григорія Візного, с. Подусів Перемишлянського р-ну Львівської обл.
Григорій Візний, с. Подусів Перемишлянського повіту Львівського в-ва, кін. 1930-х рр.
Світлина з особистого архіву Григорія Візного.

“Я пам’ятаю, ну забув вже котрий рік, наш такий цвинтар, обгороджений сітков довкола і во вже на тім цвинтару був фестиваль такий довкола, як зараз роблєть. Посходилисє всі з “Лугу”, прийшли з такими [...]

між війнами_4

«Був Луг, то був і фестин. То молодь займалась там і політиков. То був Луг, робили вправи, співали, вчили… Фестини проходили на горі, де хрест стоїт, де могила. Тамка на тій горі фестин все був… Читальня була в селі, але не на початку. Вистави [...]

між війнами_6

«В 1939 р., мав до нас приїхати Бучко (єпископ, – авт.) зі Львова. Він був замісником Шептицького. Ми мали його привітати. І в нас ціле село до того сі рихтувало. Вибрали двайціть [...]

між війнами_7
між війнами_9

  Репресивні акції польської адміністрації (зокрема пацифікація) поступово спричинили радикалізацію політичного життя в Галичині, на хвилі якої активізується діяльність національно свідомих людей, що невдовзі призвело до створення [...]

«Займався читальнею Галапа Василь. Він вчився у Львові в університеті і приїздив шосуботи. Приїздив до нас на Подусов і з нами робив мітинги. Повідав всім політику… Сивуляк Федір провадив (ОУН, – авт.)…  Галапа в суботу приїздив, заходив до того начальника, а той давав йому прикази, шо він має [...]

між війнами_10
між війнами_12

  Жителі Подусова також активно займалися ремеслами та різноманітними промислами. До прикладу, в інвентарях села згадуються боднар М. Сільбер, тесля Г. Мишкор, торговець тютюновими виробами М. Петриків і єврей М. Кьонісберг, що [...]

Григорій Візний, 1923 р. н., про кооперативу в Подусові

«В суботу жид віддихав, він інших наймав, шоби йому підпалили під кухнев. А в неділю він ходив на гиндель в село, купувати кури. Люди продавали, бо поляки більше [...]

між війнами_14
1939 - 1941

Перші совіти

1 вересня 1939 р. розпочалася Друга світова війна. Згідно з положеннями таємного протоколу про розподіл сфер впливу між Німеччиною та СРСР, який додавався до пакту Молотова-Ріббентропа (23 серпня 1939 р.), Червона армія 17 вересня 1939 р. перейшла Збруч й невдовзі окупувала західноукраїнські землі. Українське суспільство Галичини жваво прореагувало на ці події, позаяк бачило в діях більшовиків шлях до звільнення від польського режиму. 22 жовтня 1939 р. відбулися вибори до Народних зборів Західної України, на засіданні яких у Львові 26–28 жовтня 1939 р. проголошено возз’єднання Західної України з УРСР. Попри створення ілюзії легітимності та добровільного підписання цього акту, подальші дії окупаційної влади супроводжувалися примусом та терором.

«В тридцять дев’ятому році, я вам повім такий інтерес… В селі Болотні гостинець, не асфальт, а камінна  дорога… В нас їден такий чоловік, він поїхав сі дивити як йдуть [...]

Подусів_перші совіти_1

Григорій Візний, 1923 р. н., про прихід “перших совітів”

FORMAT is: audio

«Та казали, шо то брати зі Сходу. А вони відносилися дуже погано. Спочатку прийшли: «Бий пана! Розбирай всьо, бери фільварок!». Всьо, полетіли в Болотню, там фільварок розібрали, забрали корови, коні. Тоді [...]

перші совіти_3
перші совіти_4

  Методом боротьби проти національно свідомих людей стали арешти та виселення на Сибір. Разом із сім’ями заарештовували, винищували або депортували діячів українських партій, багатьох представників української інтелігенції, [...]

«Арештовували багато… Самим першим був Репета Михайло, в трийціть дев’ятому році. То вони відразу нє, вони прийшли восени, а вже так може аж під весну зачєли робити арешти. Він (Репета, – авт.) [...]

перші совіти_5
1941 - 1944

Німецька окупація

22 червня 1941 р. розпочалася німецько-радянська війна. З 1 серпня 1941 р. Східну Галичину як п’ятий дистрикт було приєднано до адміністративної одиниці ІІІ Райху – Генерал-губернаторства «Польща» з центром у Кракові. Одним з проявів політики німецької адміністрації було оподаткування всіх категорій населення. За невиконання контингенту загрожували штрафи, конфіскація майна, ув’язнення, праця в трудових таборах, примусовий вивіз до Німеччини чи навіть страта. Українське населення зазнало масового вивезення на роботу в Німеччину та примусової праці в «баудінстах» (робочих батальйонах). На окупованих землях ліквідовували будь-які ознаки державної єдності чи територіальної цілісності.

«Як прийшли німці… Я сидів на призьбі коло хати… Приходить німак і каже до мене по-німецьки: «Де жиди?». Я кажу: «Я не знаю». Він мені показує, шо він має пейса. Він жидів давав відразу на [...]

Подусів_німці_1
Стоять зліва направо: Григорій Візний, Катерина Олексюк (у заміжжі Візна), Анастасія Візна, Катерина Візна (у заміжжі Максимів), сидять: Анастасія Візна, Анастасія Максимів, Володимир Максимів, Олекса Візний, с. Подусів Перемишлянського р-ну Львівської обл., 1940-і рр. Світлина з особистого архіву Григорія Візного.

Григорій Візний, 1923 р. н. про прихід німців до Подусова

німці_4

Дистрикт «Галичина» складався з 16 повітів – крайзе, які в свою чергу поділялись на округи – бецирки. Управління крайзе здійснював окружний староста (крайсгауптман) з допомогою комісарів. На чолі волості, до якої належало декілька сіл, [...]

«В сорок другім тут були арештували Зварича і ше котрогось, а мали арештувати три… Але його не забрали, наші хлопці зібралися і відібрали. Та то були три поліцая… А той їхній командір був поляк, того забили в лісі, а тих хлопців своїх пустили. То німці казали, шо спалять [...]

німці_5
Процесійний похід в поле між Подусовом і Болотнею під час Зелених свят, 14.6.1943 р.
Світлина з особистого архіву Ніни Грицонів.
1942 - 1950

Національно-визвольна боротьба

У 1943 р. на території Галичини з ініціативи Організації українських націоналістів створюється Українська народна самооборона – збройні формування українського визвольного руху, які з грудня 1943 р. прийняли назву «УПА-Захід». Українська молодь Галичини взяла активну участь у розгортанні боротьби національного підпілля. З другої половини 1944 р. відділи УПА проводять низку успішних боїв із фронтовими частинами Червоної армії, прикордонними та внутрішніми військами НКВС. Звичним явищем стають постійні облави, засідки та обшуки господарств селян, які влаштовували загони МВС та війська МДБ з метою повного винищення українського збройного підпілля.

Іван Пастущин, 1922 р. н., про вступ до УПА

FORMAT is: audio
Сидять зліва направо: Марія Олексюк («Квітка»), Катерина Грицьків, обидві зв’язкові УПА. Стоять: невідомий, Дмитро Візний, стрілець УПА, Максим Білий, с. Подусів Перемишлянського р-ну Львівської обл., 1940-ві рр. Світлина з особистого архіву Григорія Візного, с. Подусів Перемишлянського р-ну Львівської обл.
Сидять зліва направо: Марія Олексюк («Квітка»), Катерина Грицьків, обидві зв’язкові УПА. Стоять: невідомий, Дмитро Візний, стрілець УПА, Максим Білий, с. Подусів Перемишлянського р-ну Львівської обл., 1940-ві рр.
Світлина з особистого архіву Григорія Візного.
Подусів_УПА_3

Відомо, що впродовж травня-липня 1944 р. в Подусові діяв підпільний шпиталь УПА. 6 серпня 1944 р.  стрільці УПА намагались затримати в селі двох співробітників НКВС. В результаті сутички було вбито секретаря  Поморянського райкому [...]

“В сорок четвертім році москалі спалили село, може зо п’єдисєт номерів. Тоди москалі забрали худобу, контигент, а десь їх хтось в лісі перейняв… Я пас во на горі за церквою, а вони гранатометами в село, але в село не [...]

Подусів_УПА_4

Григорій Візний, 1923 р. н. про УПА в Подусові

FORMAT is: audio
Сидять зліва направо: Катерина Олексюк (у заміжжі Візна), Марія Олексюк (у заміжжі Максимів). Вгорі стрільці УПА (імена та прізвища невідомі), с. Подусів Перемишлянського р-ну Львівської обл., 1940-ві рр.
Світлина з особистого архіву Григорія Візного.
Подусів_УПА_7

Попри те, що умови для проведення подальшої боротьби українського повстанського руху ставали все складнішими, Поморянський район, до якого належав Подусів, і надалі залишався одним із центрів опору встановленню радянського режиму. 30 [...]

«В партизанку пішла майже вся молодь. В партизанку пішли майже всі. […] Потім ходили вже боївки по десіть чоловік, в партизанці були такі хлопці, жи трималисі. Був бій, то їдного забили в селі. Партизани прийшли з ліса, а більшовики робили засідки, вони вже не ходили облавов, бо [...]

Подусів_УПА_8

Стрілець УПА Іван Пастущин, 1922 р. н. про повстанський вишкіл в Карпатах

FORMAT is: audio
УПА_10

У донесенні М. А. Шамберга Г. М. Маленкову про діяльність буржуазних націоналістів в західних областях України (від 30 грудня 1945 р.) зазначено, що в «в селах Подусильна, Подусов Поморянского района бандеровцам удается проводить [...]

Хата родини Катерини Візної, дн розіміщувалась криївка місцевої боївки УПА, 1950-ті рр.
Світлина з особистого архіву Григорія Візного.
1944 - 1953

Повоєнні репресії

Зі вступом Червоної армії на західноукраїнські землі боротьба з національно-визвольним підпіллям стала одним з основних завдань радянської влади в регіоні й проявилась з найбільшою жорстокістю у масових репресіях проти «ворогів народу». Відбувались безперевні та масштабні депортації місцевого населення у віддалені регіони СРСР. Переселенські акції стали ефективним засобом для «примирення» населення з ідеологічними та політичними цілями радянського тоталітарного режиму. Передусім вивозили членів ОУН і УПА та їхні родини, а також заможних селян, яких радянська влада вважала основною перешкодою у колективізації західноукраїнського села.

Олекса Олійник (крайній справа) з робітниками, с. Абашево Кемеровської обл., РРФСР, 1950-ті рр.
Олекса Олійник (крайній справа) з робітниками, с. Абашево Кемеровської обл., РРФСР, 1950-ті рр.
Світлина з особистого архіву Катерини Зварич.

Григорій Візний, 1923 р. н., про виселення до Сибіру

FORMAT is: audio
репресії_3

    У доповідній записці секретаря Львівського обкому КП(б)У І. Грушецького секретарю ЦК КП(б)У М. Хрущову про затвердження матеріалів на виселення родин учасників визвольних змагань (від 6 лютого 1946 р.) вказувалось, що [...]

репресії_4

[...]

Read More...

«Нас в вагоні було сімдесят душ. І двері закрили і поїзд но зашумів. І не вставали три дни… аж через штири дни відкрили двері: «Ану! Шо, всі живі? Беріт два ведра, набирайте си води». В Кемеровську область  привезли нас… Нас витєгнули на сніг, аж перед [...]

репресії_5

Володимир Зварич, 1932 р. н., про виселення до Сибіру

FORMAT is: audio

репресії_9

  У період з 1948 р. по 1953 р. найбільше постраждали заможні селяни, яких радянська влада вважала основною перешкодою у колективізації західноукраїнського села. На початку 1950-х рр. масштаби  депортацій значно зменшились у [...]

Володимир Зварич, 1932 р. н., про заслання

FORMAT is: audio

репресії_13

[...]

Read More...

1944 - 1991

У складі УРСР

У 1940 — на початку 1950-х рр. радянська влада намагалась запровадити на західноукраїнських землях такий порядок, як на інших територіях УРСР. Одним із перших кроків стало створення колгоспів. До початку 1950-х рр. суцільна ціною репресій проти сотень тисяч селян колективізація була майже завершена. Важливим засобом насаджування тоталітарної ідеології та радянської пропаганди стали партійні та комсомольські організації. Радянською владою розгорнуто масштабну кампанію з ліквідації Української Греко-Католицької Церкви, яка була змушена перейти у підпілля. З середини 1960-х рр. з особливим розмахом розпочалася русифікація України та дискримінація вихідців із села перед міськими жителями, зневага до традиційних цінностей.

    «В колгоспі нічого не давали, робив цілий рік. Спочатку в колгоспі давали по кілограму зерна на трудодень. А пенсія, то давали старим по шість рублів, потім по дванайціть, потім підвищували». Григорій Візний, 1923 р. н. [...]

Подусів_УРСР_1

    «Початки дуже тяжкі були, дуже тяжко було. Люди ходили, колоски збирали, вночи ходили жати колоски, бо сі хтіло їсти». Степан Петриків, 1931 р. н. [...]

УРСР_3
УРСР_5

У Подусові, як і в інших галицьких селах, для того, щоб змусити селян написати заяви про вступ до колгоспу застосовувались різні методи насильства. Колгосп було створено в 1949 р. У 1955 р. Подусів було підпорядковано укрупненій [...]

Найдавніше
минуле - поч. ХХ
1349
 
 
 
Перша світова
війна
1914
 
 
Міжвоєнний період
1920
 
Друга світова
війна
1939
 
 
Національно-визвольна
боротьба
1942
 
Повоєнні репресії
1944
 
У складі УРСР
1953
 
Незалежна
Україна
1991