Подусільна

Podusilna

1463p. перша згадка

Область: Львівська

Район: Перемишлянський

Сортування за часом
до 1349

Найдавніше минуле

Перші писемні згадки про більшість сіл Галичини припадають на кінець ХІV–ХVІ ст., однак археологічні джерела засвідчують, що початки заселення тут сягають палеоліту. Після Великого переселення слов’ян поселенський простір регіону стабілізується і на теренах сучасної Галичини зароджуються державотворчі процеси, пов’язані з племінним об’єднанням карпатських хорватів (VIII–X ст.). Внаслідок включення Прикарпаття до складу Русі тут виникає низка земель: Звенигородська, Перемишльська, Теребовельська, на територіальній матриці яких Володимирко Володаревич на початку 1140-х рр. створив Галицьке князівство. У 1199 р. завдяки зусиллям волинського князя Романа Мстиславовича Волинь та Галичина об’єдналися у єдиному державному організмі, який після коронації Данила Романовича у 1253 р., став відомий як «Королівство Русі».

Перша писемна згадка про Подусільну датована 1463 р., однак, археологічні джерела засвідчують, що освоєння людьми території теперішнього села та його найближчих околиць відбувалось ще задовго до цього. Зокрема, на таку думку [...]

    Традиція побудови поселенського простору продовжилась і в часи Галицько-Волинської держави, зокрема на обшарах поміж Подусільною, Янчином і Болотнею зафіксовано декілька поселень ХІ–ХІІІ ст. Додатковим підтвердженням є [...]

1349 - 1772

Польща

У 1340 р. було отруєно останнього галицько-волинського князя Юрія Тройденовича. Після його смерті польський король Казимир ІІІ в результаті двох походів 1340 р. та 1349 р. захопив спадщину Романовичів. Процес інкорпорації краю до Корони Польської завершився у 1434 р., коли було скасовано руське право та судочинство, а галицьке боярство урівняне в правах з польською шляхтою. Водночас, тут виникло Руське воєводство з центром у Львові, яке складалося з п’яти земель: Сяноцької, Перемишльської, Львівської, Галицької та Холмської. Протягом перших десятиліть XVI ст. більшість галицького селянства було закріпачено, зокрема сеймовими ухвалами 1505 р. та 1520 р. селянам було заборонено покидати свій наділ й узаконено дводенну панщину. Життя населення краю утруднювалося й спустошливими набігами кримських татар, які почастішали з кінця ХV ст.

    Згідно люстрації 1515 р. село лежало на трьох ланах ріллі й перебувало у власності львівських монахів – бернардинів. У 1540 р. Подусільну придбав белзький каштелян Микола Синявський, а 1570 р. село разом з неподалік [...]

[...]

Read More...

    Починаючи з ХV ст. Подусільна нераз опинялася на шляху татарських орд, походи яких впливали на людський ресурс та підривали економічну базу села. Так, восени 1648 р., в часі походу Богдана Хмельницького, кримські татари, [...]

1772 - 1914

Австрійська імперія

У 1772 р. внаслідок І поділу Речі Посполитої Росією, Пруссією та Австрією Галичина увійшла до складу імперії Габсбургів. На теренах краю було створено окрему провінцію – «Королівство Галичини і Володимирії», до складу якої увійшли українські етнічні землі (Східна Галичина) та південна частина Польщі з Краковом (Західна Галичина). У 1848 р., коли Європу охопила революційні події «Весни народів», у Галичині скасували панщину. Окрім соціального визволення, село охопило і українське національне відродження. В цей час репрезентантом української ідеї в краї була Головна Руська Рада, однією з основних вимог якої до Відня був поділ Галичини на східну (українську) та західну (польську) частини. Згодом, у 1868 р. з ініціативи народовців у Львові було засновано товариство «Просвіта», відділи якого почали організовувати по всьому краю.

      У 1772 р. Бачів та Подусільна перейшли до володінь Австрійської імперії і вже за два роки їхня вартість на аукціоні була визначена у суму 209464 золотих, яку і сплатив шляхтич Тадей Бобровський. Згідно Йосифінської [...]

 

 

 

Подусільна на мапі Міга (1779-1783 рр.)
Подусільна на мапі Міга (1779-1783 рр.)

    Починаючи з середини 1840-х рр. Галичину охопила щораз активніша боротьба селянства за свої економічні права. Одним з виявів такого спротиву стала боротьба за сервітути, які полягали у збереженні за громадою права на [...]

Церква у Подусільній вперше згадується у 1569 р.: тоді вона була дерев’яною і носила присвяту св. П’ятниці (Параскеві Великомучениці). У 1570 р. на парафію у село прийшов о. Матвій Витвицький, а його брати Яким та Микита були прислані [...]

У 1808 р. парафія у Подусільній була приєднана до Бачева. Впродовж ХІХ – поч. ХХ ст. греко-католицькою громадою села опікувалися Іван Фуговський (у 1833–1838 рр.), Теодор Стрільбицький (у 1838–1839 рр.), Василь Репецький (у 1839–1841 [...]

Перелік засновників товариства «Просвіта» у с. Подусільна, 4 січня 1899 р. (за: ЦДІАЛ, Ф. 348, Оп. 1, Спр. 4505)

    Діяльність читальні у Подусільній було започатковано 4 січня 1899 р., коли її засновниками виступили Семко Гривнак, Василь Юрків, Олекса Цап, Стефан Стек, Іван Гривнак, Іван Солтис, Михайло Машіловський, Іван Цап, Стах [...]

    Впродовж ХІХ ст. у Подусільній поступово зростають демографічні показники, зокрема у 1857 р. тут мешкало 403 особи, а 1880 р. населення села складало 676 людей, з 478 українців, 188 німецьких колоністів та 10 поляків. [...]

1914 - 1918

Перша світова війна

1 серпня 1914 р. між військово-політичними блоками Антанти (Росія, Франція, Великобританія) та Четверного союзу (Австро-Угорщина, Німеччина, Туреччина, Болгарія) спалахнула Перша світова війна. В середині вересня 1914 р. практично вся ця Галичина була окупована військами Російської імперії. Проте, наприкінці червня 1915 р. австрійські війська провели контрнаступ й лінія фронту пролягла через Сокаль, Золочів, Бережани та Галич. Відступивши з Галичини й Буковини під натиском австро-німецьких військ, російська армія восени 1915 р. закріпилася на лінії Кам’янець-Подільський – Тернопіль – Кременець – Дубно. У травні 1916 р. російські війська під керівництвом генерала Олексія Брусилова просунулись вглиб Галичини та Волині на 80–100 км, після чого лінія фронту залишалася незмінною до літа 1917 р.

  Відступ австро-угорської армії з Галичини супроводжувався масовими репресіями щодо українського населення краю, які носили спланований характер і офіційно називалися «оборонними заходами». Приводом до масових арештів була [...]

 

Концентраційний табір у Талергофі, 1917 р.
1918 - 1919

ЗУНР та українсько-польська війна

Листопадовий зрив та укріплення позицій ЗУНР у Галичині спровокували українсько-польську війну. Вже 21 листопада 1918 р. поляки встановили контроль над Львовом й у грудні 1918 р. – січні 1919 р. УГА вела виснажливі бої за Львів. Вовчухівська офензива, що мала на меті здобути Львів і Перемишль, була зупинена 25 лютого 1919 р. на вимогу Антанти. Скориставшись перемирʼям, польське військо за допомогою французької армії Ю. Галлера 15 травня 1919 р. розпочало активні бойові дії по всьому фронті. Вже 7 червня УГА розпочала наступальну операцію у напрямку «Чортків – Львів». Проте, через нестачу людських ресурсів та боєприпасів у липні 1919 р. УГА зазнала поразки, перейшла Збруч і рушила до Кам’янця-Подільського для об’єднання з армією УНР.

    Встановлення у Львові української влади після Листопадового зриву спричинило аналогічні процеси по всіх селах та містечках Галичини. У Перемишлянах ЗУНР перейняла управління 3 листопада. Повітовим комісаром жителі [...]

В ході Чортківської офензиви( 7–28 червня 1919 р.) УГА відтіснила польське війське до лінії Броди – Олесько – Белзець – Гологори – Перемишляни – Стратин – Княгиничі – Букачівці. Однак, у подальшому через брак боєзапасів не вдалося [...]

1920 - 1939

Міжвоєнний період

21 листопада 1919 р. рішенням Найвищої ради Паризької мирної конференції Польщі передано мандат Ліги націй на управління галицькими землями протягом 25 років. Вже 14 березня 1923 р. Рада послів держав Антанти офіційно визнала приналежність західноукраїнських земель до Польщі за умови забезпечення українцям широкої етнокультурної окремішності. Проте, окупаційна влада в національному питанні проводила так звану «інкорпораційну» політику, тобто відверту колонізацію та полонізацію краю. Боротьба ж українців за національне самовизначення відбувалась у двох площинах: організації культурного й спортивного життя («Просвіта»,«Сокіл»,«Січ» «Луг», «Пласт») та політичному протистоянні з окупантами, зокрема діяльності УВО та ОУН.

[...]

Read More...

Статут «Просвіти» у Подусільній було затверджено 22 квітня 1926 р. У 1929 р. головою товариства обрано Михайла Гривнака, його заступником став Микола Цап, секретарем – Теодор Кулеба, скарбником – Іван Ковальчук, а господарем – Михайло [...]

«…Робили такі збори в читальні, робили там проби з рухами з танціми і з тим виходили на площу, там де був фестин, і там то всьо сі відбувало…. Ну то були такі, Івахів трохи проходив, трохи тойво, ну і були такі старший вибирали собі, а то буде старша і хлопець старший, шо вони [...]

Аматорський гурток. Стоїть крайній зліва Василь Івахів, сидить у другому ряді посередині Євстахій Шеремета, праворуч від нього сидить Михайло Гривнак, решта невідомі, с. Подусільна Перемишлянського п-ту Тернопільського в-ва, 1930-ті рр. Світлина з особистого архіву Володимира Михайлюка  с. Подусільна Перемишлянського р-ну Львівської обл.
Аматорський гурток. Стоїть крайній зліва Василь Івахів, сидить у другому ряді посередині Євстахій Шеремета, праворуч від нього сидить Михайло Гривнак, решта невідомі, с. Подусільна Перемишлянського п-ту Тернопільського в-ва, 1930-ті рр. Світлина з особистого архіву Володимира Михайлюка с. Подусільна Перемишлянського р-ну Львівської обл.

 

Богдан Служинський, 1928 р. н., про культурне і громадське життя в Подусільній у міжвоєнний період

Організація спортивного життя української молоді Подусільної у міжвоєнному періоді стала можливою завдяки активній діяльності сільського осередку«Сокіл», який було засновано 6 грудня 1936 р. Це товариство в 1894 р. створене у Львові з [...]

Протокол з загальних зборів товариства «Сокіл» у с. Подусільна, 7 березня 1938 р.  (за: ЦДІАЛ, Ф. 312, Оп. 1, Спр. 576)
Протокол з загальних зборів товариства «Сокіл» у с. Подусільна, 7 березня 1938 р. (за: ЦДІАЛ, Ф. 312, Оп. 1, Спр. 576)
Учасники товариства «Сокіл» під час фестин у с. Подусільна, кін. 1930-х рр. Світлина з особистого архіву Євстахії Підцерковної.

Мирон Амброзевич, 1930 р. н., про життя с. Подусільна в умовах польської окупаційної влади

Польська влада намагалась протидіяти становленню національного життя в українському середовищі Галичини. Особливо жорстокими методами вирізнялася пацифікація, проведена окупаційним режимом у вересні-листопаді 1930 р. із застосуванням [...]

Впродовж міжвоєнного періоду в Подусільній, яка належала до маєтностей Романа Карасінського, Адама Коля та Леона Нагельберга, діяли кооперативи «Власна поміч» та «Згода» зі споживчою крамницею. У сільських інвентарях згадуються боднар [...]

1939 - 1941

Перші совіти

1 вересня 1939 р. розпочалася Друга світова війна. Згідно з положеннями таємного протоколу про розподіл сфер впливу між Німеччиною та СРСР, який додавався до пакту Молотова-Ріббентропа (23 серпня 1939 р.), Червона армія 17 вересня 1939 р. перейшла Збруч й невдовзі окупувала західноукраїнські землі. Українське суспільство Галичини жваво прореагувало на ці події, позаяк бачило в діях більшовиків шлях до звільнення від польського режиму. 22 жовтня 1939 р. відбулися вибори до Народних зборів Західної України, на засіданні яких у Львові 26–28 жовтня 1939 р. проголошено возз’єднання Західної України з УРСР. Попри створення ілюзії легітимності та добровільного підписання цього акту, подальші дії окупаційної влади супроводжувалися примусом та терором.

  «…Прийшли (перші совіти, – авт.). Наперед сивий коник їхав. І заїхав до нас на подвір’я коником та й каже: «Мать дай кушать». А мама каже: «Шо я тобі дам? Маю [...]

Подусільна_перші совіти_1

Мирон Амброзевич, 1930 р. н., про прихід "перших совітів"

Перші совіти_3

Методом боротьби проти національно свідомих людей стали арешти та виселення на Сибір. Разом із сім’ями заарештовували, винищували або депортували діячів українських партій, багатьох представників  української інтелігенції, [...]

1941 - 1944

Німецька окупація

22 червня 1941 р. розпочалася німецько-радянська війна. З 1 серпня 1941 р. Східну Галичину як п’ятий дистрикт було приєднано до адміністративної одиниці ІІІ Райху – Генерал-губернаторства «Польща» з центром у Кракові. Одним з проявів політики німецької адміністрації було оподаткування всіх категорій населення. За невиконання контингенту загрожували штрафи, конфіскація майна, ув’язнення, праця в трудових таборах, примусовий вивіз до Німеччини чи навіть страта. Українське населення зазнало масового вивезення на роботу в Німеччину та примусової праці в «баудінстах» (робочих батальйонах). На окупованих землях ліквідовували будь-які ознаки державної єдності чи територіальної цілісності.

Зліва направо Іван Підцерковний, Василь Підцерковний, Володимир Гарабчук, с. Подусільна Перемишлянського р-ну Львівської обл., сер. 1940-х рр.
Зліва направо: Іван Підцерковний, Василь Підцерковний, Володимир Гарабчук, с. Подусільна Перемишлянського р-ну Львівської обл., сер. 1940-х рр.
Світлина з особистого архіву Євстахії Підцерковної.
Подусільна_німці_2

    В період німецької окупації Подусільна належала до округу Перемишляни у складі Золочівського повіту. Управління крайзе здійснював окружний староста (крайсгауптман) з допомогою комісарів. Адміністрацію у містах очолювали [...]

Мирон Амброзевич, 1930 р. н., про "прихід німців"

  «То були так само «добрі» німці. Прийшли. І всьо збіжжє, шо ми вимолотили, вони забрали, всьо зерно. А лишили нам но солому. І ми мали їсти солому. І корову забрали німаки». Павлина [...]

німці_4

  «В сорок четвертому році, якраз на Провідну неділю, вбили одного німця тут в нас. Партизан вбив. І тоді півсела спалили німці, аж потому вже самооборона підійшла зі стратинських лісів і вже під мостом, во вже в сусіда, двох [...]

німці_6
1942 - 1950

Національно-визвольна боротьба

У 1943 р. на території Галичини з ініціативи Організації українських націоналістів створюється Українська народна самооборона – збройні формування українського визвольного руху, які з грудня 1943 р. прийняли назву «УПА-Захід». Українська молодь Галичини взяла активну участь у розгортанні боротьби національного підпілля. З другої половини 1944 р. відділи УПА проводять низку успішних боїв із фронтовими частинами Червоної армії, прикордонними та внутрішніми військами НКВС. Звичним явищем стають постійні облави, засідки та обшуки господарств селян, які влаштовували загони МВС та війська МДБ з метою повного винищення українського збройного підпілля.

Стрільці УПА. Справа Дмитро Олійник, 1940-ві рр.
Світлина з особистого архіву Олени Чорній.
УПА_2

Впродовж другої половини 1944 р. на теренах Перемишлянщини відділи ВО УПА-Захід «Лисоня» провели низку успішних боїв із фронтовими частинами Червоної армії, прикордонними та внутрішніми військами НКВС. 4–5 вересня 1944 р. під час [...]

Мирон Амброзевич, 1930 р. н., про свою участь в ОУН

УПА_4

Звичним явищем в Подусільній впродовж другої половини 1940-х – на початку 1950-х рр. стали постійні облави та засідки, прочісування довколишніх лісів та обшуки господарств селян, які влаштовували загони МВС та війська МДБ з метою [...]

УПА_5

[...]

Read More...

«Мене тоді послали на Славське, я був на такому вишколі. І вже в вересні сказали: «Зв’язуйся зі селом, хай тобі приготують дві пари білизни і будем кудась йти». Тоди я зв’язався з [...]

УПА_6
УПА_7

[...]

Read More...

«В сорок восьмому році мене арештували. Беньковський такий, то він потім був головою колгоспу, то мене його опергрупа арештувала. Там вночі зі мною проводили профілактичну роботу в сільській раді. І  маму, і тата забрали, тата якраз вивели надвір, [...]

УПА_8
УПА_9

Про те, що Подусільна і надалі залишалася надійною опорою для націоналістичного підпілля свідчать документи УПА, згідно з якими навіть на початку 1950-х рр. війська МВС проводили у селі та навколишніх лісах низку облав і постійно [...]

1944 - 1953

Повоєнні репресії

Зі вступом Червоної армії на західноукраїнські землі боротьба з національно-визвольним підпіллям стала одним з основних завдань радянської влади в регіоні й проявилась з найбільшою жорстокістю у масових репресіях проти «ворогів народу». Відбувались безперевні та масштабні депортації місцевого населення у віддалені регіони СРСР. Переселенські акції стали ефективним засобом для «примирення» населення з ідеологічними та політичними цілями радянського тоталітарного режиму. Передусім вивозили членів ОУН і УПА та їхні родини, а також заможних селян, яких радянська влада вважала основною перешкодою у колективізації західноукраїнського села.

Подусільна репресії_1

У доповідній записці секретаря Львівського обкому КП(б)У І. Грушецького секретарю ЦК КП(б)У М. Хрущову про затвердження матеріалів на виселення родин учасників визвольних змагань (від 6 лютого 1946 р.) вказувалось, що «…Село Подусильна [...]

Мирон Амброзевич, 1930 р. н., про перебування в тюрмі

Свята вечеря у виправному трудовому таборі, м. Омськ, РРФСР, 1956 р.
Свята вечеря у виправному трудовому таборі, м. Омськ, РРФСР, 1956 р.
Світлина з особистого архіву Євстахії Підцерковної.

  «Забирали на фірі всьо і тих людей. То їхало може де по п’ятнайцять фір. І тїї всі діти, і то всьо, шо хто мав яке майно, то всьо на тії фіри та й везли. Такий крик, лемент був, шо не годен було переслухати [...]

репресії_5
У нижньому ряді сидить крайній справа Мирон Амброзевич, м. Воркута, Комі АРСР, 1954-1955 рр.
У нижньому ряді сидить крайній справа Мирон Амброзевич, м. Воркута, Комі АРСР, 1954-1955 рр.
Світлина з особистого архіву Мирона Амброзевича.
Іван Підцерковний (сидить), решта невідомі, м. Омськ РРФСР, 1950-ті рр.
Іван Підцерковний (сидить), решта невідомі, м. Омськ РРФСР, 1950-ті рр.
Світлина з особистого архіву Євстахії Підцерковної.

«В Караганді були бараки, то так в чому прийшов з роботи і на нари ліг та й спиш. Холодно було, зимою палили, то троха тепліше було, ніж надворі. То тілько спокою було [...]

репресії_8

Мирон Амброзевич, 1930 р. н., про перебування у таборах ГУЛАГу

«Після смерті Сталіна нас на Воркуту відправили. На Воркуті вже в більшості випадків були українці… Нас політичних старалися між битовиків запхати, шоб їх втихомирити. Вони як почули, шо бандерівців везуть, то вони вже: «Начальник, делай с нами шо хотиш, [...]

репресії_10
репресії_11

[...]

Read More...

1944 - 1991

У складі УРСР

У 1940 — на початку 1950-х рр. радянська влада намагалась запровадити на західноукраїнських землях такий порядок, як на інших територіях УРСР. Одним із перших кроків стало створення колгоспів. До початку 1950-х рр. суцільна ціною репресій проти сотень тисяч селян колективізація була майже завершена. Важливим засобом насаджування тоталітарної ідеології та радянської пропаганди стали партійні та комсомольські організації. Радянською владою розгорнуто масштабну кампанію з ліквідації Української Греко-Католицької Церкви, яка була змушена перейти у підпілля. З середини 1960-х рр. з особливим розмахом розпочалася русифікація України та дискримінація вихідців із села перед міськими жителями, зневага до традиційних цінностей.

  «Мама в п’ядесятому році записалася до колгоспу. Прийшов колгосп. Забрав у нас всьо. Всьо, шо було – коні, віз, плуг, борони, млинок. А ше на останку прийшов бригадір, то [...]

Подусільна_УРСР_1
УРСР_2

Восени 1949 р. перші господарства жителів Подусільної увійшли до колгоспу «Комуніст», а навесні 1950 р. до нього примусово вступили і решта селян. За небажання вступати до колгоспу також було засуджено  декілька місцевих жителів. У [...]

У першому ряді зліва направо сидять: Любомир Матусяк, Стефанія Вішневецька, Євстахія Погарська (у заміжжі Підцерковна), Іван Підцерковний. У другому ряді стоять: Олекса Готра, Марія Матусяк, Олекса Дикий, Михайлина Погарська (зв’язкова УПА), Микола Дикий. с. Подусільна Перемишлянського р-ну Львівської обл., 1947-1948 рр.
У першому ряді зліва направо сидять: Любомир Матусяк, Стефанія Вішневецька, Євстахія Погарська (у заміжжі Підцерковна), Іван Підцерковний. У другому ряді стоять: Олекса Готра, Марія Матусяк, Олекса Дикий, Михайлина Погарська (зв’язкова УПА), Микола Дикий. с. Подусільна Перемишлянського р-ну Львівської обл., 1947-1948 рр.
Світлина з особистого архіву Євстахії Підцерковної.
УРСР_4

[...]

Read More...

УРСР_5

[...]

Read More...

1991

Незалежна Україна

Після проголошення незалежності України 24 серпня 1991 р. розпочався новий етап розвитку історії, який ознаменувався помітними зрушеннями у різних сферах життя суспільства. Утвердження незалежної держави, незважаючи на низку позитивних досягнень (становлення демократії, національне та релігійне відродження, формування української політичної нації), виявилося доволі непростим і суперечливим, а тому досі не є завершеним. В сучасних умовах особливо актуалізується проблема збереження історичної пам’яті, позаяк нагальне завдання на сьогодні, – аби населення сіл та міст відчуло себе громадою, а не групою людей з однаковою пропискою.

Церковний хор с. Подусільна на посвяченні могили Січових Стрільців, 1990 р.
Церковний хор с. Подусільна на посвяченні могили Січових Стрільців, 1990 р.
Світлина з особистого архіву Олени Чорній.
Найдавніше
минуле - поч. ХХ
1349
 
 
 
Перша світова
війна
1914
 
 
Міжвоєнний період
1920
 
Друга світова
війна
1939
 
 
Національно-визвольна
боротьба
1942
 
Повоєнні репресії
1944
 
У складі УРСР
1953
 
Незалежна
Україна
1991