Надітичі

Надзеюв, Надійчичі

1412p. перша згадка

Область: Львівська

Район: Миколаївський

Сортування за часом
1349 - 1772

Польща

У 1340 р. було отруєно останнього галицько-волинського князя Юрія Тройденовича. Після його смерті польський король Казимир ІІІ в результаті двох походів 1340 р. та 1349 р. захопив спадщину Романовичів. Процес інкорпорації краю до Корони Польської завершився у 1434 р., коли було скасовано руське право та судочинство, а галицьке боярство урівняне в правах з польською шляхтою. Водночас, тут виникло Руське воєводство з центром у Львові, яке складалося з п’яти земель: Сяноцької, Перемишльської, Львівської, Галицької та Холмської. Протягом перших десятиліть XVI ст. більшість галицького селянства було закріпачено, зокрема сеймовими ухвалами 1505 р. та 1520 р. селянам було заборонено покидати свій наділ й узаконено дводенну панщину. Життя населення краю утруднювалося й спустошливими набігами кримських татар, які почастішали з кінця ХV ст.

Польща_Надітичі1

  У 1412 р. – перша писемна згадка про Надітичі в хроніці Яна Длугоша. Тоді польський король Владислав ІІ Ягайло по дорозі в Угорщину, проїждаючи з Бібрки до Меденич, зупинився в Надітичах. Назва села походить з угорської мови [...]

 

 

Татари женуть ясир. Грав'юра поч. XVI ст.

Татари женуть ясир. Грав’юра поч. XVI ст.
Польща_Надітичі3

  В 1578 р.  Надітичі належать до володінь Костянтина Корнякта, грецького купця та відомого львівського патриція. Він підтримував львівські українські братства і фундував Успенську церкву на вулиці Руській у Львові та її дзвіницю, [...]

1772 - 1914

Австрійська імперія

У 1772 р. внаслідок І поділу Речі Посполитої Росією, Пруссією та Австрією Галичина увійшла до складу імперії Габсбургів. На теренах краю було створено окрему провінцію – «Королівство Галичини і Володимирії», до складу якої увійшли українські етнічні землі (Східна Галичина) та південна частина Польщі з Краковом (Західна Галичина). У 1848 р., коли Європу охопила революційні події «Весни народів», у Галичині скасували панщину. Окрім соціального визволення, село охопило і українське національне відродження. В цей час репрезентантом української ідеї в краї була Головна Руська Рада, однією з основних вимог якої до Відня був поділ Галичини на східну (українську) та західну (польську) частини. Згодом, у 1868 р. з ініціативи народовців у Львові було засновано товариство «Просвіта», відділи якого почали організовувати по всьому краю.

Австрійська імперія_Надітичі4

  У 1851 р.  греко-католицький єпископ, згодом митрополит, Сильвестр Сембратович видав розпорядження, аби парафія в Надітичах отримала право мати постійного священика. У другій половині ХІХ – на поч. ХХ ст. греко-католицькою [...]

Хрест на честь скасування панщини

Хрест на честь скасування панщини
Хрест на честь скасування панщини
Австрійська імперія_Надітичі6

  19 серпня 1910 р.  – у Надітичах народився Микола Мельничин, член ОУН з 1930-х рр. (пс. «Кірам»), заступник командира сотні в ТВ-14 «Асфальт» (у 1946 р.), комендант боївки охорони керівника Львівського крайового проводу ОУН [...]

Австрійська Імепрія_Надітичі7

  [...]

Read More...

1914 - 1918

Перша світова війна

1 серпня 1914 р. між військово-політичними блоками Антанти (Росія, Франція, Великобританія) та Четверного союзу (Австро-Угорщина, Німеччина, Туреччина, Болгарія) спалахнула Перша світова війна. В середині вересня 1914 р. практично вся ця Галичина була окупована військами Російської імперії. Проте, наприкінці червня 1915 р. австрійські війська провели контрнаступ й лінія фронту пролягла через Сокаль, Золочів, Бережани та Галич. Відступивши з Галичини й Буковини під натиском австро-німецьких військ, російська армія восени 1915 р. закріпилася на лінії Кам’янець-Подільський – Тернопіль – Кременець – Дубно. У травні 1916 р. російські війська під керівництвом генерала Олексія Брусилова просунулись вглиб Галичини та Волині на 80–100 км, після чого лінія фронту залишалася незмінною до літа 1917 р.

Перша світова_Надітичі 8

  1 серпня 1914 р. – початок Першої світової війни, уже 6 серпня було створено Легіон Українських січових стрільців, українське національне військове формування в складі австро-угорської армії, до якого долучились Василь Панчак, [...]

Василь Панчак, четар Легіону УСС та сотник УГА, 1910-ті рр.
Василь Панчак, четар Легіону УСС та сотник УГА, 1910-ті рр.
1918 - 1919

ЗУНР та українсько-польська війна

Листопадовий зрив та укріплення позицій ЗУНР у Галичині спровокували українсько-польську війну. Вже 21 листопада 1918 р. поляки встановили контроль над Львовом й у грудні 1918 р. – січні 1919 р. УГА вела виснажливі бої за Львів. Вовчухівська офензива, що мала на меті здобути Львів і Перемишль, була зупинена 25 лютого 1919 р. на вимогу Антанти. Скориставшись перемирʼям, польське військо за допомогою французької армії Ю. Галлера 15 травня 1919 р. розпочало активні бойові дії по всьому фронті. Вже 7 червня УГА розпочала наступальну операцію у напрямку «Чортків – Львів». Проте, через нестачу людських ресурсів та боєприпасів у липні 1919 р. УГА зазнала поразки, перейшла Збруч і рушила до Кам’янця-Подільського для об’єднання з армією УНР.

Укр-Пол.війна_Надітичі10

  У листопаді 1918 р. – Листопадовий зрив у Львові, проголошення ЗУНР. У Жидачівському повіті, до якого тоді належали Надітичі, повітовим комісаром ЗУНРу став Іван Білинський, директор школи в Пчанах. Листопад 1918 р. – липень [...]

1920 - 1939

Міжвоєнний період

21 листопада 1919 р. рішенням Найвищої ради Паризької мирної конференції Польщі передано мандат Ліги націй на управління галицькими землями протягом 25 років. Вже 14 березня 1923 р. Рада послів держав Антанти офіційно визнала приналежність західноукраїнських земель до Польщі за умови забезпечення українцям широкої етнокультурної окремішності. Проте, окупаційна влада в національному питанні проводила так звану «інкорпораційну» політику, тобто відверту колонізацію та полонізацію краю. Боротьба ж українців за національне самовизначення відбувалась у двох площинах: організації культурного й спортивного життя («Просвіта»,«Сокіл»,«Січ» «Луг», «Пласт») та політичному протистоянні з окупантами, зокрема діяльності УВО та ОУН.

Міжвоєнний період_Надітичі11

У 1920 р. була створена підпільна Українська військова організації під проводом Євгена Коновальця. До УВО долучився і уродженець Надітичів, юрист Василь Грица, який у жовтні 1922 р. був заарештований польською поліцією. У 1935 р. до [...]

«То мені моя тьотя (Ксенія Мельничин, – авт.) розказувала, що то була перше «Січ» заложена, коли вона ще була дівчинов. Що дівчєта мали мати ленти і тоталентадовго була, [...]

Міжвоєнний період_Надітичі12
Дитяча захоронка. У нижньому ряді сидить друга зліва Надія Яців, друга справа Ольга Яців, четверта справа Катерина Яців. У середньому ряді третя справа Анна Мельничин, далі Стефанія Данчевська. У третьому ряді крайня зліва Розалія Ходзінська. У верхньому ряді крайня справа Стефанія Мельничин, другий Іван Береза, с. Надітичі Жидачівського п-ту Станіславівського в-ва, поч. 1930 – х рр.
Міжвоєнний період_Надітичі14

   У 1930 р. в Надітичах  проживало 483 особи, а вже у 1939 р. населення села налічувало 580 людей. Місцевою греко-католицької парафією опікувались Микола Кіндій (у 1920–1930 рр.), Роман Яценко (у 1930–1931 рр.), Андрій Шуневич (у [...]

Іван та Стефанія Панчаки, с. Надітичі Жидачівського п-ту Станіславівського в-ва, поч. 1930 – х рр.

Марія Панчак про кооперативу

Міжвоєнний період_Надітичі17

  10 вересня  1939 р.  під час антипольського збройного виступу, організованого членами повітової екзекутиви ОУН, Надітичі стали одним із центрів повстання. Для придушення виступу на Миколаївщину було стягнуто близько 3 тисяч [...]

«Ту в нас в трийціт дев’ятім році, як Польща втікала, а ту були на мості міліціянти, а потім наші хлопці їх розоружили. А потому втікли без зброї до Стрия і зі Стрия привели войска більше, і наше село спалили. І тут такий бій йшов у нашім [...]

Міжвоєнний період_Надітичі18

Марія Панчак про читальню "Просвіта" і фестини

1939 - 1941

Перші совіти

1 вересня 1939 р. розпочалася Друга світова війна. Згідно з положеннями таємного протоколу про розподіл сфер впливу між Німеччиною та СРСР, який додавався до пакту Молотова-Ріббентропа (23 серпня 1939 р.), Червона армія 17 вересня 1939 р. перейшла Збруч й невдовзі окупувала західноукраїнські землі. Українське суспільство Галичини жваво прореагувало на ці події, позаяк бачило в діях більшовиків шлях до звільнення від польського режиму. 22 жовтня 1939 р. відбулися вибори до Народних зборів Західної України, на засіданні яких у Львові 26–28 жовтня 1939 р. проголошено возз’єднання Західної України з УРСР. Попри створення ілюзії легітимності та добровільного підписання цього акту, подальші дії окупаційної влади супроводжувалися примусом та терором.

Перші совіти_Надітичі20

  17 вересня 1939 р.  – початок більшовицької анексії західноукраїнських земель, що увійшла в історію як період «перших совітів». У  червені 1941 р. – Західноукраїнська трагедія – масові вбивства більшовиками заарештованих людей у [...]

1941 - 1944

Німецька окупація

22 червня 1941 р. розпочалася німецько-радянська війна. З 1 серпня 1941 р. Східну Галичину як п’ятий дистрикт було приєднано до адміністративної одиниці ІІІ Райху – Генерал-губернаторства «Польща» з центром у Кракові. Одним з проявів політики німецької адміністрації було оподаткування всіх категорій населення. За невиконання контингенту загрожували штрафи, конфіскація майна, ув’язнення, праця в трудових таборах, примусовий вивіз до Німеччини чи навіть страта. Українське населення зазнало масового вивезення на роботу в Німеччину та примусової праці в «баудінстах» (робочих батальйонах). На окупованих землях ліквідовували будь-які ознаки державної єдності чи територіальної цілісності.

Німецька окупація_Надітичі 21

  [...]

Read More...

НІмецька окупація_Надітичі22

З початоком німецько-радянської війни, з перших днів якої учасники Організації українських націоналістів (ОУН) розгорнули активну боротьбу за відродження української державності. 30 червня 1941 р. – у Львові, який покинула Червона [...]

Марія Панчак про вбивства євреїв

Марія Панчак про остарбайтерів

1942 - 1950

Національно-визвольна боротьба

У 1943 р. на території Галичини з ініціативи Організації українських націоналістів створюється Українська народна самооборона – збройні формування українського визвольного руху, які з грудня 1943 р. прийняли назву «УПА-Захід». Українська молодь Галичини взяла активну участь у розгортанні боротьби національного підпілля. З другої половини 1944 р. відділи УПА проводять низку успішних боїв із фронтовими частинами Червоної армії, прикордонними та внутрішніми військами НКВС. Звичним явищем стають постійні облави, засідки та обшуки господарств селян, які влаштовували загони МВС та війська МДБ з метою повного винищення українського збройного підпілля.

Нац-виз.боротьба_Надітичі26

  12 березня 1946 р. – двоє стрільців із сотні «Наддністрянці», які заготовляли харчі у Надітичах, потрапили в більшовицьку засідку. Під час перестрілки ворог запалив стодолу, в якій згорів один із повстанців, а іншого було вбито [...]

Катерина Мельничин про допомогу повстанцям

Марія Панчак про станичну УПА Анну Данчевську

1944 - 1953

Повоєнні репресії

Зі вступом Червоної армії на західноукраїнські землі боротьба з національно-визвольним підпіллям стала одним з основних завдань радянської влади в регіоні й проявилась з найбільшою жорстокістю у масових репресіях проти «ворогів народу». Відбувались безперевні та масштабні депортації місцевого населення у віддалені регіони СРСР. Переселенські акції стали ефективним засобом для «примирення» населення з ідеологічними та політичними цілями радянського тоталітарного режиму. Передусім вивозили членів ОУН і УПА та їхні родини, а також заможних селян, яких радянська влада вважала основною перешкодою у колективізації західноукраїнського села.

Репресії_Надітичі25

  13 липня – 29 серпня 1944 р. – Львівсько-Сандомирська наступальна операція, внаслідок якої Західну Україну зайняли радянські війська. 1944 р. – початок 1950-х рр. – масштабна кампанія масових депортацій місцевого населення у [...]

1944 - 1991

У складі УРСР

У 1940 — на початку 1950-х рр. радянська влада намагалась запровадити на західноукраїнських землях такий порядок, як на інших територіях УРСР. Одним із перших кроків стало створення колгоспів. До початку 1950-х рр. суцільна ціною репресій проти сотень тисяч селян колективізація була майже завершена. Важливим засобом насаджування тоталітарної ідеології та радянської пропаганди стали партійні та комсомольські організації. Радянською владою розгорнуто масштабну кампанію з ліквідації Української Греко-Католицької Церкви, яка була змушена перейти у підпілля. З середини 1960-х рр. з особливим розмахом розпочалася русифікація України та дискримінація вихідців із села перед міськими жителями, зневага до традиційних цінностей.

Колгосп_Надітичі29

  У кін. 1940-х – поч. 1950-х рр. – створення колгоспу в Надітичах унеможливлювалось тим, що селяни неодноразово переховувались від представників радянської влади. Тому партійний актив приїхав у село з уже готовим списком [...]

Весілля Марії та Володимира Панчаків, с.Надітичі, Миколаївського р-ну, лютий 1954 р.
Найдавніше
минуле - поч. ХХ
1349
 
 
Перша світова
війна
1914
 
 
Міжвоєнний період
1920
 
Друга світова
війна
1939
 
 
Національно-визвольна
боротьба
1942
 
Повоєнні репресії
1944
 
У складі УРСР
1953