Липівці

Lipowce

1441p. перша згадка

Область: Львівська

Район: Перемишлянський

Сортування за часом
до 1349

Найдавніше минуле

Перші писемні згадки про більшість сіл Галичини припадають на кінець ХІV–ХVІ ст., однак археологічні джерела засвідчують, що початки заселення тут сягають палеоліту. Після Великого переселення слов’ян поселенський простір регіону стабілізується і на теренах сучасної Галичини зароджуються державотворчі процеси, пов’язані з племінним об’єднанням карпатських хорватів (VIII–X ст.). Внаслідок включення Прикарпаття до складу Русі тут виникає низка земель: Звенигородська, Перемишльська, Теребовельська, на територіальній матриці яких Володимирко Володаревич на початку 1140-х рр. створив Галицьке князівство. У 1199 р. завдяки зусиллям волинського князя Романа Мстиславовича Волинь та Галичина об’єдналися у єдиному державному організмі, який після коронації Данила Романовича у 1253 р., став відомий як «Королівство Русі».

Найдавніше_1

  Перша писемна згадка про Липівці датована 1441 р., однак, археологічні джерела засвідчують, що освоєння людьми території теперішнього села та його найближчих околиць відбувалось ще задовго до цього. Зокрема, в урочищі «За [...]

“Назва “Липівці” походить тому, що тут була річка Гнила Липа і багато було липів. І так назвали село Липівці. Хутори є: Бурбанівка, Посіч, Гай, Зацерква, Кутці, Парцеляція, Майдан”. Василь Козак, 1928 р. н. [...]

Найдавніше_2
1349 - 1772

Польща

У 1340 р. було отруєно останнього галицько-волинського князя Юрія Тройденовича. Після його смерті польський король Казимир ІІІ в результаті двох походів 1340 р. та 1349 р. захопив спадщину Романовичів. Процес інкорпорації краю до Корони Польської завершився у 1434 р., коли було скасовано руське право та судочинство, а галицьке боярство урівняне в правах з польською шляхтою. Водночас, тут виникло Руське воєводство з центром у Львові, яке складалося з п’яти земель: Сяноцької, Перемишльської, Львівської, Галицької та Холмської. Протягом перших десятиліть XVI ст. більшість галицького селянства було закріпачено, зокрема сеймовими ухвалами 1505 р. та 1520 р. селянам було заборонено покидати свій наділ й узаконено дводенну панщину. Життя населення краю утруднювалося й спустошливими набігами кримських татар, які почастішали з кінця ХV ст.

Польща_1

  В час першої писемної згадки про Липівці колишні землі Галицько-Волинської держави входили до складу Корони Польської. Спершу село мало статус королівщини, тобто особистого маєтку короля Польщі. А вже у 1496 р. польський монарх [...]

Адам Миколай Сенявський (1666-1726), белзький воєвода, один із власників Липівців
Адам Миколай Сенявський (1666-1726), белзький воєвода, один із власників Липівців
Польща_3

    13 січня 1640 р. монарх Польщі Владислав IV повідомив орендаря села Миколая Яніцького про призначення ревізорів з метою вирішення спору між ним та Андрієм Мніхем, кухмістром коронним, орендарем Словіти. Пізніше, 22 [...]

Польща_4

  Впродовж ХVІ–ХVІІ ст. Липівці не раз опинялися на шляху кримських татар, походи яких впливали на людський ресурта підривали економічну базу села. Найбільший напад степовиків на українські землі відбувся восени 1648 р., в [...]

Татари женуть ясир. Гравюра з
угорської хроніки, XV-XVI ст.
Польща_6

    Згідно з королівським декретом від 12 травня 1758 р. Липівці долучено до староства з осередком у Глинянах. Чимало відомостей про соціально-економічний стан села можна почерпнути з королівської люстрації 1765 р. Так, у [...]

1772 - 1914

Австрійська імперія

У 1772 р. внаслідок І поділу Речі Посполитої Росією, Пруссією та Австрією Галичина увійшла до складу імперії Габсбургів. На теренах краю було створено окрему провінцію – «Королівство Галичини і Володимирії», до складу якої увійшли українські етнічні землі (Східна Галичина) та південна частина Польщі з Краковом (Західна Галичина). У 1848 р., коли Європу охопила революційні події «Весни народів», у Галичині скасували панщину. Окрім соціального визволення, село охопило і українське національне відродження. В цей час репрезентантом української ідеї в краї була Головна Руська Рада, однією з основних вимог якої до Відня був поділ Галичини на східну (українську) та західну (польську) частини. Згодом, у 1868 р. з ініціативи народовців у Львові було засновано товариство «Просвіта», відділи якого почали організовувати по всьому краю.

Листівка із зображенням родини Габсбургів, поч ХХ ст.  Світлина з особистого архіву Василя Козака, с. Липівці Перемишлянського р-ну Львівської обл.
Листівка із зображенням родини Габсбургів, поч ХХ ст.
Світлина з особистого архіву Василя Козака.
Австрія_2

    На честь скасування панщини в Галичині у травні 1848 р. у Липівцях поставили кам’яний хрест, який зберігся донині, а також посадили три липи. [...]

Австрія_3

В другій половини ХІХ ст. у Липівцях, як і загалом в Галичині, стають популярними москвофільські ідеї. Тогочасне москвофільство було українською відповіддю на політичне та економічне панування польської шляхти. Властиво тому аж 127 [...]

Вояк цісарсько-королівської армії з дружиною, с. Липівці Перемишлянського повіту Тернопільського воєводства, 1910-ті рр.
Світлина з особистого архіву Теодора Лисюка.
Австрія_5

    Станом на 1880 р. у Липівцях проживало 1205 осіб, серед них 965 греко-католиків та 240 римо-католиків. Згідно шематизму 1910 р. населення села разом з Майданом Липовецьким, польською колонією, які належали до маєтностей [...]

Родина Вільхових, с. Липівці Перемишлянського повіту Тернопільського воєводства, сер. 1920-х рр. Світлина з особистого архіву Теодора Лисюка, с. Липівці Перемишлянського р-ну Львівської обл.
Родина Вільхових, с. Липівці Перемишлянського повіту Тернопільського воєводства, сер. 1910-х рр.
Світлина з особистого архіву Теодора Лисюка.
Австрія_7

  У Липівцях діяла греко-католицька церква св. Симеона Стовпника, збудована у 1835 р. Згідно з легендою храм звели за сприяння шляхтянки Матильди, яка зцілилася перед чудотворною іконою Божої Матері у Почаївському монастирі. [...]

Австрія_8

[...]

Read More...

Австрія_9

    У 1910 р. в селі було 185 дітей шкільного віку, однак з огляду на важке економічне становище далеко не всі з них мали змогу відвідувати школу. В період поміж 1909–1916 рр. у липівецькій школі викладали В’ятек, Штуба, [...]

Зліва направо: Катерина Галитовська, Василь Лисюк, Параскевія Харкевич, с. Липівці Перемишлянського повіту Тернопільського воєводства, 1910-ті рр.
Світлина з особистого архіву Теодора Лисюка.
1914 - 1918

Перша світова війна

1 серпня 1914 р. між військово-політичними блоками Антанти (Росія, Франція, Великобританія) та Четверного союзу (Австро-Угорщина, Німеччина, Туреччина, Болгарія) спалахнула Перша світова війна. В середині вересня 1914 р. практично вся ця Галичина була окупована військами Російської імперії. Проте, наприкінці червня 1915 р. австрійські війська провели контрнаступ й лінія фронту пролягла через Сокаль, Золочів, Бережани та Галич. Відступивши з Галичини й Буковини під натиском австро-німецьких військ, російська армія восени 1915 р. закріпилася на лінії Кам’янець-Подільський – Тернопіль – Кременець – Дубно. У травні 1916 р. російські війська під керівництвом генерала Олексія Брусилова просунулись вглиб Галичини та Волині на 80–100 км, після чого лінія фронту залишалася незмінною до літа 1917 р.

Вояки австро-угорської армії, уродженці с. Липівці Перемишлянського повіту Тарнопільського воєводства, 1914-1918 рр.
Світлина з особистого архіву Теодора Лисюка.
1918 - 1919

ЗУНР та українсько-польська війна

Листопадовий зрив та укріплення позицій ЗУНР у Галичині спровокували українсько-польську війну. Вже 21 листопада 1918 р. поляки встановили контроль над Львовом й у грудні 1918 р. – січні 1919 р. УГА вела виснажливі бої за Львів. Вовчухівська офензива, що мала на меті здобути Львів і Перемишль, була зупинена 25 лютого 1919 р. на вимогу Антанти. Скориставшись перемирʼям, польське військо за допомогою французької армії Ю. Галлера 15 травня 1919 р. розпочало активні бойові дії по всьому фронті. Вже 7 червня УГА розпочала наступальну операцію у напрямку «Чортків – Львів». Проте, через нестачу людських ресурсів та боєприпасів у липні 1919 р. УГА зазнала поразки, перейшла Збруч і рушила до Кам’янця-Подільського для об’єднання з армією УНР.

Стрілець легіону УСС (ім’я та прізвище невідомі) с. Липівці Перемишлянського повіту Тернопільського воєводства, 1914-1918 рр.
Світлина з особистого архіву Теодора Лисюка.
1920 - 1939

Міжвоєнний період

21 листопада 1919 р. рішенням Найвищої ради Паризької мирної конференції Польщі передано мандат Ліги націй на управління галицькими землями протягом 25 років. Вже 14 березня 1923 р. Рада послів держав Антанти офіційно визнала приналежність західноукраїнських земель до Польщі за умови забезпечення українцям широкої етнокультурної окремішності. Проте, окупаційна влада в національному питанні проводила так звану «інкорпораційну» політику, тобто відверту колонізацію та полонізацію краю. Боротьба ж українців за національне самовизначення відбувалась у двох площинах: організації культурного й спортивного життя («Просвіта»,«Сокіл»,«Січ» «Луг», «Пласт») та політичному протистоянні з окупантами, зокрема діяльності УВО та ОУН.

Петро Дідух під час служби Війську Польському, 1920-ті рр.
Світлина з особистого архіву Любові Максимів.

Йосифа Харкевич, 1926 р. н., про смерть Юзефа Пілсудського

«В школі вчили по-польськи і руськи… то було руське і польське. Як Пілсудський помер, то нам такий маленький показували екран, як він лежав в тій труні, як там його ховали… то нам то показували… Ми ще мали льоху, дуже якраз гуділа, то реготали [...]

міжвоєнний_3
міжвоєнний_4

Культурним життям у Липівцях в 1920–1930-х рр. опікувалися члени читальні «Просвіти». Установчі збори сільської «Просвіти» відбулися у 1922 р. з ініціативи Пилипа Смалюха, в минулому стрільця УГА. До  активних членів липівецької [...]

Освячення каменю під будівництво читальні «Просвіта». У центрі Пилип Смалюх (колишній старшина УСС). Камінь освячує отець Мартисович, с. Липівці Перемишлянського повіту Тарнопільського воєводства, 20.03.1935 р.
Світлина з особистого архіву Теодора Лисюка.

Петро Бурбан, 1924 р. н., про фестини і культурне життя у Липівцях

«Був фестин за Польщі… на такім пасовиську зробили то, а польська жандармерія дивилася як то було. Але то дуже в секреті… І в місті був фестин, але вони не признавали українців. А [...]

міжвоєнний_7
Будівництво читальні «Просвіта», с. Липівці Перемишлянського повіту Тернопільського воєводства, 1936 р. Світлина з особистого архіву Теодора Лисюка, с. Липівці Перемишлянського р-ну Львівської обл.
Будівництво читальні «Просвіта», с. Липівці Перемишлянського повіту Тернопільського воєводства, 1936 р.
Світлина з особистого архіву Теодора Лисюка.

Василь Козак, 1928 р. н., про українські організації “Сокіл” і “Просвіта”

FORMAT is: audio
Хор товариства «Сокіл». На світлині присутні: у центрі диригент – Іван Бурбан, Анна Бурчак, Анна Бурбан, Марія Соснова, Іванна Горішна, Катерина Бурбан, Катерина Жукровська, Катерина Бурчак, Емілія Гулай, Софія Богоніс, Софія Мартинишин, Станіслав Мартинович, Микола Попович, Олексій Рудий, Петро Дідух, Кость Жук, Ілля Єлечко, Федір Смалюк, Михайло Євасечко, Михайло Колодій, Стах Барановскі, Микита Жукровскі, Михайло Андрушків, Стах Сковира, Григорій Мудрак, Ярослав Андрушків, Катерина Бурбан, с. Пнятин Перемишлянського повіту Тернопільського воєводства, 1937 р.
Світлина з особистого архіву Теодора Лисюка.
міжвоєнний_11

Організація спортивного життя Липівців зосереджувалась довкола осередку т-ва «Сокіл», який було засновано у вересні 1928 р. з ініціативи доктора медицини Ярослава Сахна з Перемишлян. У «Соколі», що був напіввійськового характеру, разом [...]

1939 - 1941

Перші совіти

1 вересня 1939 р. розпочалася Друга світова війна. Згідно з положеннями таємного протоколу про розподіл сфер впливу між Німеччиною та СРСР, який додавався до пакту Молотова-Ріббентропа (23 серпня 1939 р.), Червона армія 17 вересня 1939 р. перейшла Збруч й невдовзі окупувала західноукраїнські землі. Українське суспільство Галичини жваво прореагувало на ці події, позаяк бачило в діях більшовиків шлях до звільнення від польського режиму. 22 жовтня 1939 р. відбулися вибори до Народних зборів Західної України, на засіданні яких у Львові 26–28 жовтня 1939 р. проголошено возз’єднання Західної України з УРСР. Попри створення ілюзії легітимності та добровільного підписання цього акту, подальші дії окупаційної влади супроводжувалися примусом та терором.

«…Вітали їх («перших совітів», – авт.) сильно…, а потім шо сі получило, що вони зробили з нами?! От була та читальня, зробили з неї московську і вони свого чоловіка з Росії поставили, жеби ту був. Того чоловіка поставили, жеби він організував на руский язик, ну і він вчив московські пісні… [...]

перші совіти_2

Василь Козак, 1928 р. н. про прихід “перших совітів”

FORMAT is: audio

«… До нас прийшла радянська армія в трийцять дев’ятому році у вересні місяці. Розкуркулювали багатих господарів, всьо забирали в них. Вони прийшли як визволителі, вони зразу почали фільварки розкуркулювати, роздавати худобу бідним [...]

перші совіти_4
перші совіти_5

  Утвердження радянської репресивної моделі супроводжувалося жорстоким терором, розкуркуленням,   забороною українських політичних та культурно-просвітницьких організацій. Як наслідок, проти  радянського режиму зароджується рух [...]

«В сорок першому році мене вивезли на Сибір. Товарними вагонами нас вивозили, сорок п’ять чоловік в єднім вагоні, а везли цілий місяць. Міліція прийшла, навіть нічого [...]

перші совіти_6

«В Золочеві… москалі помордували. Та й в Перемишлєнах були помордували. З Липівців єдного такого, що він носив пошту, він був з хутора, з парцеляції. Хлоп мав п’ятеро дітей, його забрали і помордували. І ксьондза з Боршева (Олексу Боднара, – авт.) тоже… А потім вже їх [...]

перші совіти_7
1941 - 1944

Німецька окупація

22 червня 1941 р. розпочалася німецько-радянська війна. З 1 серпня 1941 р. Східну Галичину як п’ятий дистрикт було приєднано до адміністративної одиниці ІІІ Райху – Генерал-губернаторства «Польща» з центром у Кракові. Одним з проявів політики німецької адміністрації було оподаткування всіх категорій населення. За невиконання контингенту загрожували штрафи, конфіскація майна, ув’язнення, праця в трудових таборах, примусовий вивіз до Німеччини чи навіть страта. Українське населення зазнало масового вивезення на роботу в Німеччину та примусової праці в «баудінстах» (робочих батальйонах). На окупованих землях ліквідовували будь-які ознаки державної єдності чи територіальної цілісності.

Зліва направо Петро Дідух та невідомий, Німеччина, 1942р.
Світлина з особистого архіву Василя Козака.
німці_2

Наприкінці червня 1941 р. у Липівцях було обрано новий Провід осередку ОУН, до якого увійшли Петро Дідух, Михайло Телятник, Іван Горбатий, Іван Бурбан, Михайло Андрушків, а провідником обрали Маркіяна Панчука («Синього»). Одночасно [...]

Йосифа Харкевич, 1926 р. н. про умови життя в період німецької окупації

«Німець тоже обіцєв самостійну Україну, а потім сі очутив – виарештовав, вибив. То був добрий кат тоже. Як той («перші совіти», – авт.) бив, так і той (німці, – авт.) бив. І ніхто тебе не [...]

Німці_4
німці_5

    Громадою Липівців у період німецької окупації керував війт Михайло Телятник. Він вирішував усі поточні справи разом з радою, яка складалася з 5-10 місцевих жителів. В цей час село належало до округу  Перемишляни у складі [...]

Степан Козак, с. Липівці Перемишлянського крайзе, дистрикт Галичина (тепер Перемишлянського р-ну Львівської обл.), 1942 р.  Світлина з особистого архіву Василя Козака, с. Липівці Перемишлянського р-ну Львівської обл.
Степан Козак, с. Липівці Перемишлянського крайзе, дистрикт Галичина (тепер Перемишлянського р-ну Львівської обл.), 1942 р.
Світлина з особистого архіву Василя Козака.

Йосифа Харкевич, 1926 р. н. про долю євреїв у період німецької окупації

«Німці були позбирані чистенько, німці були войсько чисте. Вони мали свою кухню. Німці нікого не били, хіба жидів, то так. Брали отаких молодих (на роботу до Німеччини, – авт.) дівчит, хлопців. Але дехто вернувся. [...]

німці_9
Німці_10

[...]

Read More...

1942 - 1950

Національно-визвольна боротьба

У 1943 р. на території Галичини з ініціативи Організації українських націоналістів створюється Українська народна самооборона – збройні формування українського визвольного руху, які з грудня 1943 р. прийняли назву «УПА-Захід». Українська молодь Галичини взяла активну участь у розгортанні боротьби національного підпілля. З другої половини 1944 р. відділи УПА проводять низку успішних боїв із фронтовими частинами Червоної армії, прикордонними та внутрішніми військами НКВС. Звичним явищем стають постійні облави, засідки та обшуки господарств селян, які влаштовували загони МВС та війська МДБ з метою повного винищення українського збройного підпілля.

Липівці_УПА_1

На початку 1943 р. Липівецький Провід ОУН для захисту односельчан створює боївку УНС, командиром якої стає Степан Михайлів. До її складу увійшли Іван та Володимир Горбаті, Степан Панчук. У квітні 1943 р. на заклик ОУН вступати у [...]

«Приїхали москалі, а там на хуторі корови сі пасли. Вони взяли ту худобу позбирали та женуть в село. І там вон вулицею догори женуть. Хтось сказав, що москалі були, а там партизани… [...]

УПА_2
Зліва направо: Юстина Жукровська, Іван Волошин, Євстахія Смалюх, с. Липівці, крайзе Перемишляни, дистрикт Галичина, поч. 1940-х рр.
Світлина з особистого архіву Василя Козака.
УПА_4

20 серпня неподалік Лагодова відбувся бій боївок самооборони із чисельними загонами Народного комісаріату внутрішніх справ Перемишлянського та Глинянського районів, у якому більшовики залучили навіть повітряну техніку (літак АН-2) та [...]

«Післанец прийшов, же давати поміч до начальника боївки. Ну, а начальник приказав: «Вйо збирайтеся туда». В Лагодів пішло шось четверо… Та то з літака їхав і стрілєв. З другої гори була застава – того [...]

УПА_5
УПА_6

У вересні 1944 р. липівецькі повстанці в результаті успішної операції звільнили 38 чоловіків з довколишніх сіл, яких везли у військомат для подальшої примусової мобілізаціїна фронт. Впродовж осені 1944 р. війська НКВС Перемишлянського [...]

Петро Бурбан про примусову мобілізацію до РСЧА

  «Партизани мали якийсь схрон на полі, десь їх вісім було. Тутка був такий старий, він сі з ними троха знав, а потім вже видко йому надоїло, то він тоді москалів завіз туда. Його накрили палатков, він до того схрону завіз. Вони їм казали вилазити, ті не хтіли, то [...]

УПА_7

Петро Бурбан, 1924 р. н про національне підпілля в Липівцях

Василь Козак, 1928 р. н., про облави в Липівцях

FORMAT is: audio
УПА_11

Напередодні виборів до Верховної Ради УРСР в ніч з 6 на 7 січня 1947 р. липівецькі повстанці з боївки «Синього» організували сміливу протестну акцію – розгромили приміщення сільської ради, де розміщувалась виборча дільниця, спалили [...]

1944 - 1953

Повоєнні репресії

Зі вступом Червоної армії на західноукраїнські землі боротьба з національно-визвольним підпіллям стала одним з основних завдань радянської влади в регіоні й проявилась з найбільшою жорстокістю у масових репресіях проти «ворогів народу». Відбувались безперевні та масштабні депортації місцевого населення у віддалені регіони СРСР. Переселенські акції стали ефективним засобом для «примирення» населення з ідеологічними та політичними цілями радянського тоталітарного режиму. Передусім вивозили членів ОУН і УПА та їхні родини, а також заможних селян, яких радянська влада вважала основною перешкодою у колективізації західноукраїнського села.

Похорон Анни Панчук. Марія Смалюх cтоїть біля труни, решта невідомі, Сибір, Російська РФСР, поч. 1950-х рр. Світлина з особистого архіву Любов Максимів, с. Липівці Перемишлянського р-ну Львівської обл.
Похорон Анни Панчук. Стоїть біля труни Марія Смалюх на засланні в Сибіру, РРФСР, поч. 1950-х рр.
Світлина з особистого архіву Любов Максимів.

«Завезли до Львова на Лонского, треба було в слєжці рік перебути… На Лонского в камерах ми сиділи 8-9 людей. Лягаєш спати під команду, обератитисі під команду. Цілий день треба було сидіти во так єден до другого. Ти плечми до мене, а я до тебе, і так цілий день тре було сидіти. А [...]

репресії_2

Петро Бурбан, 1924 р. н., про свій арешт і слідство

репресії_4

Основна хвиля депортацій сімей із Липівців припала на жовтень 1947 р., коли проводилась операція «Запад». Відповідно до постанови Ради міністрів СРСР № 3214 (від 10 вересня 1947 р.) передусім вивозили членів ОУН і УПА та їхні родини, а [...]

Зліва Ярослав Серлик на засланні в Сибіру, РРФСР, 23.01.1953 р.
Світлина з особистого архіву Василя Козака.

Петро Бурбан, 1924 р. н. про заслання

«…А тоди на машини, вночі вивозили до поїздів і тоди вночи везли тоди на схід в вагонах. Дев’ятнайціть день нас туда везли. На кожній станції ставали, вагони провірували і мацали чи ти дошок не зірвав. І ше жерти деколи давали, їсти [...]

репресії_7

«Був я в Золочеві п’ять місяців. Я був в трийцятій камері. То була сама більша камера. Там було сімдесят чоловік на тій камері. Вони хотіли, шоб я видав бандерів. […] в вагонах вивозили нас. То цілий ешелон був в товарняку. Два [...]

Липівці_8
Липівці_9

[...]

Read More...

Липівці_репресії_10

    У 1944-1950 рр. було репресовано та виселено більше 100 жителів Липівців. З них 11 осіб померли у таборах, ще 16 осіб не повернулись, або ж їхня подальша доля невідома. [...]

П’ятий клас Липовецької середньої школи, 1948 р.
Світлина з особистого архіву Василя Козака.
УРСР_2

    У Липівцях, як і в інших галицьких селах, для того, аби змусити селян написати заяви про вступ до колгоспу, що тут називався «Червоний прапор» (згодом перейменовано на «Ленінський шлях»), застосовувались різні методи [...]

Василь Козак, 1928 р. н., про колективізацію

FORMAT is: audio

«Колгосп почав зав’язуватися в п’ятдесятому році. В нас в хаті створили бугалтерію. Тут було в Липівціях три колгоспи – в Майдані, в селі, і в Бурбанівці. Забирали силою в коглосп. Забирали коні і вози». Василь Козак, 1928 р. н. [...]

УРСР_4
УРСР_5

[...]

Read More...

УРСР_6

Для того, щоб забезпечити існування штучно створених колгоспів, а також систематичне виконання місцевими жителями «державних поставок» у селах постійно квартирували військово-репресивні сили. В другій половині 1940-х – на початку [...]

УРСР_7

[...]

Read More...

УРСР_8

Важливим засобом насаджування тоталітарної ідеології та радянської пропаганди стала утворена в Липівцях у 1952 р. партійна організація, до якої станом на 1978 р. належало 29 комуністів. Ще в 1939 р. тут було сформовано місцевий [...]

«Слідили, не дали дітям в Великодні свєта не дали поцілувати плащівниці. Ночами сиділисьмо, бо слідили. Тим дітям не давали. Великі були податки за москалів за церкву. Вони закривали церкву, але люди сі бороли». Йосифа Харкевич, 1926 р. н. [...]

УРСР_9
УРСР_10

[...]

Read More...

Найдавніше
минуле - поч. ХХ
1349
 
 
 
Перша світова
війна
1914
 
 
Міжвоєнний період
1920
 
Друга світова
війна
1939
 
 
Національно-визвольна
боротьба
1942
 
Повоєнні репресії
1944
 
У складі УРСР
1953