Ліски

Liski

1410p. перша згадка

Область: Івано-Франківська

Район: Коломийський

Сортування за часом
до 1349

Найдавніше минуле

Перші писемні згадки про більшість сіл Галичини припадають на кінець ХІV–ХVІ ст., однак археологічні джерела засвідчують, що початки заселення тут сягають палеоліту. Після Великого переселення слов’ян поселенський простір регіону стабілізується і на теренах сучасної Галичини зароджуються державотворчі процеси, пов’язані з племінним об’єднанням карпатських хорватів (VIII–X ст.). Внаслідок включення Прикарпаття до складу Русі тут виникає низка земель: Звенигородська, Перемишльська, Теребовельська, на територіальній матриці яких Володимирко Володаревич на початку 1140-х рр. створив Галицьке князівство. У 1199 р. завдяки зусиллям волинського князя Романа Мстиславовича Волинь та Галичина об’єдналися у єдиному державному організмі, який після коронації Данила Романовича у 1253 р., став відомий як «Королівство Русі».

Коли засноване село?

Перша згадка про село Ліски датується 1410 роком, але засноване воно було значно раніше, про що свідчать археологічні джерела. Під час будівництва залізниці Львів-Чернівці неподалік села було знайдено бронзову сокиру, декілька глиняних [...]

Найдавніше минуле Лісок

Старожили розповідають, що на кутку Могилки колись науковці відкопали меч давнього воїна і забрали в музей. Ця знахідка може мати спільне походження зі знахідкою 1826 року в сусідньому селі Велика Кам’янка. Тут знайдено тілопальне [...]

1349 - 1772

Польща

У 1340 р. було отруєно останнього галицько-волинського князя Юрія Тройденовича. Після його смерті польський король Казимир ІІІ в результаті двох походів 1340 р. та 1349 р. захопив спадщину Романовичів. Процес інкорпорації краю до Корони Польської завершився у 1434 р., коли було скасовано руське право та судочинство, а галицьке боярство урівняне в правах з польською шляхтою. Водночас, тут виникло Руське воєводство з центром у Львові, яке складалося з п’яти земель: Сяноцької, Перемишльської, Львівської, Галицької та Холмської. Протягом перших десятиліть XVI ст. більшість галицького селянства було закріпачено, зокрема сеймовими ухвалами 1505 р. та 1520 р. селянам було заборонено покидати свій наділ й узаконено дводенну панщину. Життя населення краю утруднювалося й спустошливими набігами кримських татар, які почастішали з кінця ХV ст.

«Ми, Владислав, з Божої ласки король польський, литовський, руський і інших багатьох земель господар… даємо і далисьми [Іванові Козені за вірну службу] нашу спадкову [...]

Перша писемна згадка у грамоті 1410 р.

Перші поселенці…

Друга згадка про село Ліски збереглася з 1453 року. В цій згадці про село Ліски подається прізвище свідка Гринька, який був присутній в Коломийському суді під час розподілу маєтків між дітьми дідича Павла Прецлавського у селі [...]

1772 - 1914

Австрійська імперія

У 1772 р. внаслідок І поділу Речі Посполитої Росією, Пруссією та Австрією Галичина увійшла до складу імперії Габсбургів. На теренах краю було створено окрему провінцію – «Королівство Галичини і Володимирії», до складу якої увійшли українські етнічні землі (Східна Галичина) та південна частина Польщі з Краковом (Західна Галичина). У 1848 р., коли Європу охопила революційні події «Весни народів», у Галичині скасували панщину. Окрім соціального визволення, село охопило і українське національне відродження. В цей час репрезентантом української ідеї в краї була Головна Руська Рада, однією з основних вимог якої до Відня був поділ Галичини на східну (українську) та західну (польську) частини. Згодом, у 1868 р. з ініціативи народовців у Львові було засновано товариство «Просвіта», відділи якого почали організовувати по всьому краю.

Найдавніший пам’ятник в селі…

На честь дня скасування кріпацтва селяни спорудили пам’ятник.  Він стояв на роздоріжжі в центрі села. В 1960 році його перенесли на церковне подвір’я. Пам’ятник цей у формі чавунного хреста з розп’яттям на [...]

«На пам’ятку скасування панщини відправлялася щороку 16 травня Служба Божа, а потім з процесією йшли ми до хреста поставленого з того приводу ще в 1848 р. [...]

Іван Ісаїв, парох с. Ліски

Кому належала земля в Лісках…

Кріпацтво було скасоване. Але багато земель і далі залишилось в руках дідичів. В 1857 році поміщику Зенону Кшичиновичу в с. Лісках належало 71 морг землі, 52 морги лугів і городів, 14 моргів пасовищ, 1082 морги лісу. Цьому дідичу [...]

Перша сільська школа…

Архівні матеріали свідчать про те, що у середині ХІХ ст. села Коршів і Ліски утримували спільну однокласну школу, що розташовувалася в Коршеві. У документі датованому1876 роком ідеться про те, що Коломийська ОШР просить КШР Львова [...]

Директор лісківської школи Онисим Кочій з дружиною Юлією Цісик і дітьми, 1910-ті рр. Світлина з особистого архіву Ярослава Ясінського.
Директор лісківської школи Онисим Кочій з дружиною Юлією Цісик і дітьми, 1910-ті рр. Світлина з особистого архіву Ярослава Ясінського.

«Скликав я по вечірній в неділю перші збори основників читальні «Просвіти» у хаті Василя Лазаренка… Коли це саме було, котрого року, докладно не пам’ятаю. Мабуть [...]

о. Іван Ісаїв, про заснування читальні “Просвіти”, 1903/1905 рр.
Члени читальні "Просвіти" в с. Ліски Коломийського п-ту Станіславівського в-ва, 1910-1920-ті рр.
Члени читальні “Просвіти” в с. Ліски Коломийського п-ту Станіславівського в-ва, 1910-1920-ті рр.
Світлина з особистого архіву Тетяни Савчук.
1914 - 1918

Перша світова війна

1 серпня 1914 р. між військово-політичними блоками Антанти (Росія, Франція, Великобританія) та Четверного союзу (Австро-Угорщина, Німеччина, Туреччина, Болгарія) спалахнула Перша світова війна. В середині вересня 1914 р. практично вся ця Галичина була окупована військами Російської імперії. Проте, наприкінці червня 1915 р. австрійські війська провели контрнаступ й лінія фронту пролягла через Сокаль, Золочів, Бережани та Галич. Відступивши з Галичини й Буковини під натиском австро-німецьких військ, російська армія восени 1915 р. закріпилася на лінії Кам’янець-Подільський – Тернопіль – Кременець – Дубно. У травні 1916 р. російські війська під керівництвом генерала Олексія Брусилова просунулись вглиб Галичини та Волині на 80–100 км, після чого лінія фронту залишалася незмінною до літа 1917 р.

«В часи Світової війни вернувся я в травні 1915 р. з пекла Талергофу (в Стиррії) до Лісок, а в вересні перепроваджувався до Краховець коло Станіслава і залишив на [...]

о. Іван Ісаїв, про повернення з Талергофу
о. Іван Ісаїв з сім'єю, 1910-ті рр. Світлина з особистого архіву Ярослава Ясінського.
о. Іван Ісаїв з сім’єю, 1910-ті рр. Світлина з особистого архіву Ярослава Ясінського.
1918 - 1919

ЗУНР та українсько-польська війна

Листопадовий зрив та укріплення позицій ЗУНР у Галичині спровокували українсько-польську війну. Вже 21 листопада 1918 р. поляки встановили контроль над Львовом й у грудні 1918 р. – січні 1919 р. УГА вела виснажливі бої за Львів. Вовчухівська офензива, що мала на меті здобути Львів і Перемишль, була зупинена 25 лютого 1919 р. на вимогу Антанти. Скориставшись перемирʼям, польське військо за допомогою французької армії Ю. Галлера 15 травня 1919 р. розпочало активні бойові дії по всьому фронті. Вже 7 червня УГА розпочала наступальну операцію у напрямку «Чортків – Львів». Проте, через нестачу людських ресурсів та боєприпасів у липні 1919 р. УГА зазнала поразки, перейшла Збруч і рушила до Кам’янця-Подільського для об’єднання з армією УНР.

Стрільці УСС-УГА з Лісок

Чимало мешканців села були Стрільцями УСС і УГА. Серед них Василь Гритчук, що загинув 19 лютого 1919 р. біля Львова і похоронений на лісківському цвинтарі. На цьому ж цвинтарі є могила вістового УСС Дмитра Савчука (Українчука), що до [...]

Стрілець УСС-УГА Дмитро Савчук (Українчук), 1920-ті рр. Світлина з особистого архіву Тетяни Савчук.
Стрілець УСС-УГА Дмитро Савчук (Українчук), 1920-ті рр.
Світлина з особистого архіву Тетяни Савчук.
1920 - 1939

Міжвоєнний період

21 листопада 1919 р. рішенням Найвищої ради Паризької мирної конференції Польщі передано мандат Ліги націй на управління галицькими землями протягом 25 років. Вже 14 березня 1923 р. Рада послів держав Антанти офіційно визнала приналежність західноукраїнських земель до Польщі за умови забезпечення українцям широкої етнокультурної окремішності. Проте, окупаційна влада в національному питанні проводила так звану «інкорпораційну» політику, тобто відверту колонізацію та полонізацію краю. Боротьба ж українців за національне самовизначення відбувалась у двох площинах: організації культурного й спортивного життя («Просвіта»,«Сокіл»,«Січ» «Луг», «Пласт») та політичному протистоянні з окупантами, зокрема діяльності УВО та ОУН.

Відносини з поляками…

Впродовж усього міжвоєнного періоду в Галичині тривало протистояння між поляками та українцями. В 1921-1922 роках жителі села відмовились служити в польській армії. Тільки після численних арештів і знущань полякам вдалося примусити [...]

«Одежу, сіяли колопні, та й микалосі, молотилосі, збиралося з того волокно робилосі, прєли. Опшим полотно робили, сорочки шили,бо то не було де купити, тогди так. З [...]

Тетяна Савчук, 1933 р. н.

«Деканат Жуківський. Ліски. Село. Парохія. Церков св. о. Николая, дер., вист. і благ. 1877. Одна придорожна капличка. — Патрон: Вільного надання — [...]

«Шематизм Всего клира Греко-католицької Єпархії Станіславської, на рік Божий 1935»

Коріння Квітки Цісик з Лісок…

У цьому селі проживав і тримав там пасіку дід Квітки Цісик Олекса, та народився батько співачки Володимир Цісик. Він був скрипалем, музичним віртуозом та педагогом. Освіту він здобув у Вищому музичному училищі ім. Лисенка, в музичних [...]

Володимир та Квітка Цісик

Культурне життя села…

За Польщі Ліски були одним з найактивніших сіл Коломийського повіту. Діяльність різних гуртків пульсувала навколо читальні “Просвіти”. Виділ читальні  складався з голови Василя Жидака та членів управління: Петра Прокопіва, [...]

Молода "Просвіта" в Лісках Коломийського п-ту Станіславівського в-ва, 1920-ті рр. Світлина з особистого архіву Оксани Николайчук.
Молода “Просвіта” в Лісках Коломийського п-ту Станіславівського в-ва, 1920-ті рр. Світлина з особистого архіву Оксани Николайчук.
Шкільне свідоцтво Ярослава Савчука, 1935 р.
Шкільне свідоцтво Ярослава Савчука, 1935 р.

«Я ходив (до школи) за Польської держави, за німецької держави, а російську державу вже не застав. І я вчивсі по середному. То колись було два, три, одиниці клали, а [...]

Василь Андріїшин, 1930 р. н.
1939 - 1941

Перші совіти

1 вересня 1939 р. розпочалася Друга світова війна. Згідно з положеннями таємного протоколу про розподіл сфер впливу між Німеччиною та СРСР, який додавався до пакту Молотова-Ріббентропа (23 серпня 1939 р.), Червона армія 17 вересня 1939 р. перейшла Збруч й невдовзі окупувала західноукраїнські землі. Українське суспільство Галичини жваво прореагувало на ці події, позаяк бачило в діях більшовиків шлях до звільнення від польського режиму. 22 жовтня 1939 р. відбулися вибори до Народних зборів Західної України, на засіданні яких у Львові 26–28 жовтня 1939 р. проголошено возз’єднання Західної України з УРСР. Попри створення ілюзії легітимності та добровільного підписання цього акту, подальші дії окупаційної влади супроводжувалися примусом та терором.

Репресії за “перших совітів”

В 1940 році почалися масові арешти членів товариства “Просвіта”. 17 активних жителів Лісок утримувалися у Станіславівській тюрмі. Заарештованим та засудженим до 10 років виселення був і голова товариства «Просвіта», [...]

Сидить Юстина Гаврилків з дочкою Ольгою (стоїть справа), на засланні, Сибір, РРФСР, 7.8.1944 р. Світлина з особистого архіву Ольги Коржинської.
1941 - 1944

Німецька окупація

22 червня 1941 р. розпочалася німецько-радянська війна. З 1 серпня 1941 р. Східну Галичину як п’ятий дистрикт було приєднано до адміністративної одиниці ІІІ Райху – Генерал-губернаторства «Польща» з центром у Кракові. Одним з проявів політики німецької адміністрації було оподаткування всіх категорій населення. За невиконання контингенту загрожували штрафи, конфіскація майна, ув’язнення, праця в трудових таборах, примусовий вивіз до Німеччини чи навіть страта. Українське населення зазнало масового вивезення на роботу в Німеччину та примусової праці в «баудінстах» (робочих батальйонах). На окупованих землях ліквідовували будь-які ознаки державної єдності чи територіальної цілісності.

Життя “за німців”

Під час нацистської окупації все єврейське населення було знищене. Залишився лише один єврей (Іцко), якого люди переховували. Він пізніше виїхав закордон. Під час німецької окупації селян вивозили на роботу в Німеччину. З села Ліски [...]

«Фронт, уже чути як стрілєют, бомблє, але ще тут нема. І вдруг. Тато був дома. Прийшли німці. Два або три. Тато сі з ними розговорив. Тато вмів по німецьки говорити. [...]

Ганна Гриценко, 1931 р. н.
1942 - 1950

Національно-визвольна боротьба

У 1943 р. на території Галичини з ініціативи Організації українських націоналістів створюється Українська народна самооборона – збройні формування українського визвольного руху, які з грудня 1943 р. прийняли назву «УПА-Захід». Українська молодь Галичини взяла активну участь у розгортанні боротьби національного підпілля. З другої половини 1944 р. відділи УПА проводять низку успішних боїв із фронтовими частинами Червоної армії, прикордонними та внутрішніми військами НКВС. Звичним явищем стають постійні облави, засідки та обшуки господарств селян, які влаштовували загони МВС та війська МДБ з метою повного винищення українського збройного підпілля.

ОУН та УПА в Лісках

Кілька мешканців Лісок належали до партизанського руху. Люди пригадують, що часто енкаведисти вдягалися в форму вояків УПА, щоб ввести жителів села в оману та виявити хто допомагає партизанам, а також нечесні односельці, теж під видом [...]

«Облави робили, підсідали, засідали. […] Там був гарнізон і приходє, перебираютсі в тризуб, кашкет. Перебираютсі і просє хліба. […] Ну а мама пекли правда хліб [...]

Дмитро Савчук, 1933 р. н.
Провідник УПА Іван Гаврилків "Зенко" з дружиною, місце невідоме, кін. 1930-х рр. Світлина з особистого архіву Зені Криштафович.
Провідник УПА Іван Гаврилків “Зенко” з дружиною, місце невідоме, кін. 1930-х рр. Світлина з особистого архіву Зені Криштафович.
1944 - 1953

Повоєнні репресії

Зі вступом Червоної армії на західноукраїнські землі боротьба з національно-визвольним підпіллям стала одним з основних завдань радянської влади в регіоні й проявилась з найбільшою жорстокістю у масових репресіях проти «ворогів народу». Відбувались безперевні та масштабні депортації місцевого населення у віддалені регіони СРСР. Переселенські акції стали ефективним засобом для «примирення» населення з ідеологічними та політичними цілями радянського тоталітарного режиму. Передусім вивозили членів ОУН і УПА та їхні родини, а також заможних селян, яких радянська влада вважала основною перешкодою у колективізації західноукраїнського села.

«В нас був станичний Мулик, вмер уже, але він Мулик. То він був у то, але він кратки робив, що за него не знали. А потому ага, сказали за него. І дали йому 15 років [...]

Дмитро Марусяк, 1925 р. н.
Василь Гаврилків, Сибір, РРФСР, 1950-ті рр. Світлина з особистого архіву Ольги Коржинської.
Василь Гаврилків, Сибір, РРФСР, 1950-ті рр. Світлина з особистого архіву Ольги Коржинської.
1944 - 1991

У складі УРСР

У 1940 — на початку 1950-х рр. радянська влада намагалась запровадити на західноукраїнських землях такий порядок, як на інших територіях УРСР. Одним із перших кроків стало створення колгоспів. До початку 1950-х рр. суцільна ціною репресій проти сотень тисяч селян колективізація була майже завершена. Важливим засобом насаджування тоталітарної ідеології та радянської пропаганди стали партійні та комсомольські організації. Радянською владою розгорнуто масштабну кампанію з ліквідації Української Греко-Католицької Церкви, яка була змушена перейти у підпілля. З середини 1960-х рр. з особливим розмахом розпочалася русифікація України та дискримінація вихідців із села перед міськими жителями, зневага до традиційних цінностей.

Колгосп у Лісках

Наприкінці 1940 р. – на початку 1941 р. в Лісках було створено перший колгосп, до якого входило більше 30 дворів. Головою першого колгоспу було обрано Д. Івоняка. Членами правління був сільський голова В. Жидак, П. Бойчук та І. [...]

«У колгоспі робили, на роботу державну нікому не давали паспорта. Все в колгоспі, в колгоспі. А в колгоспі державнім треба було робити, буріни, то не давали, що [...]

Тетяна Савчук, 1933 р. н.
Найдавніше
минуле - поч. ХХ
1349
 
 
 
Перша світова
війна
1914
 
 
Міжвоєнний період
1920
 
Друга світова
війна
1939
 
 
Національно-визвольна
боротьба
1942
 
Повоєнні репресії
1944
 
У складі УРСР
1953