Лагодів

Łahodów

1440p. перша згадка

Область: Львівська

Район: Перемишлянський

Сортування за часом
до 1349

Найдавніше минуле

Перші писемні згадки про більшість сіл Галичини припадають на кінець ХІV–ХVІ ст., однак археологічні джерела засвідчують, що початки заселення тут сягають палеоліту. Після Великого переселення слов’ян поселенський простір регіону стабілізується і на теренах сучасної Галичини зароджуються державотворчі процеси, пов’язані з племінним об’єднанням карпатських хорватів (VIII–X ст.). Внаслідок включення Прикарпаття до складу Русі тут виникає низка земель: Звенигородська, Перемишльська, Теребовельська, на територіальній матриці яких Володимирко Володаревич на початку 1140-х рр. створив Галицьке князівство. У 1199 р. завдяки зусиллям волинського князя Романа Мстиславовича Волинь та Галичина об’єдналися у єдиному державному організмі, який після коронації Данила Романовича у 1253 р., став відомий як «Королівство Русі».

Герб шляхетського роду Корчак

Перша достеменна писемна згадка про Лагодів датована 1440 р., коли село знаходилося у посіданні Дмитра Лагодівського гербу Корчак з Погорілець. Однак, археологічні джерела засвідчують, що освоєння людьми території теперішнього села та [...]

Археологічні знахідки з Лагодова в експозиції Археологічного музею ЛНУ ім. І. Франка

Традиції побудови поселенського простору продовжились і в наступні століття, зокрема у І ст. н. е., коли терени Південно-Західної України охопили економічні та культурні впливи Римської імперії. Яскравим свідченням сказаного слугує [...]

1349 - 1772

Польща

У 1340 р. було отруєно останнього галицько-волинського князя Юрія Тройденовича. Після його смерті польський король Казимир ІІІ в результаті двох походів 1340 р. та 1349 р. захопив спадщину Романовичів. Процес інкорпорації краю до Корони Польської завершився у 1434 р., коли було скасовано руське право та судочинство, а галицьке боярство урівняне в правах з польською шляхтою. Водночас, тут виникло Руське воєводство з центром у Львові, яке складалося з п’яти земель: Сяноцької, Перемишльської, Львівської, Галицької та Холмської. Протягом перших десятиліть XVI ст. більшість галицького селянства було закріпачено, зокрема сеймовими ухвалами 1505 р. та 1520 р. селянам було заборонено покидати свій наділ й узаконено дводенну панщину. Життя населення краю утруднювалося й спустошливими набігами кримських татар, які почастішали з кінця ХV ст.

Стародавній хрест на цвинтарі с. Залука, згідно легенди спаленого  монголами у 1260-х рр. Світлина з особистого архіву Петра Тивонюка, с.Лагодів Перемишлянського р-ну Львівської обл.
Стародавній хрест на цвинтарі с. Залука, згідно легенди спаленого монголами у 1260-х рр.
Світлина з особистого архіву Петра Тивонюка.

У 1515 р. частина лагодівських земель, зокрема, корчма, пивоварня, належала Андрієві Кухарському. У ХVI cт. власником села був Олександр Ванько Лагодовський (1525–1574) – руський шляхтич, який був ктитором Унівського монастиря у [...]

Надгробок Олександра Ванька Лагодовського, власника Лагодова у ХVI ст., 1573 р.

Становище галицького селянства під польським пануванням яскраво ілюструє наступний факт. 4 січня 1648 р. до Львівського ґродського суду з’явилась “працьовита” Гелена (донька “працьовитого” Сеня), служниця Мартина, одного з підданих у [...]

1772 - 1914

Австрійська імперія

У 1772 р. внаслідок І поділу Речі Посполитої Росією, Пруссією та Австрією Галичина увійшла до складу імперії Габсбургів. На теренах краю було створено окрему провінцію – «Королівство Галичини і Володимирії», до складу якої увійшли українські етнічні землі (Східна Галичина) та південна частина Польщі з Краковом (Західна Галичина). У 1848 р., коли Європу охопила революційні події «Весни народів», у Галичині скасували панщину. Окрім соціального визволення, село охопило і українське національне відродження. В цей час репрезентантом української ідеї в краї була Головна Руська Рада, однією з основних вимог якої до Відня був поділ Галичини на східну (українську) та західну (польську) частини. Згодом, у 1868 р. з ініціативи народовців у Львові було засновано товариство «Просвіта», відділи якого почали організовувати по всьому краю.

 

Лагодів на мапі Міга (1779-1783 рр.)

Австрія_2

З 1798 р. землі Лагодова належали до маєтностей Станіслава Тарнавського, який у 1832 р. продав їх львівському банкіру Петру Гауснеру, пізніше селом володіли Фрідріх Потен та Олександр Залеський.  Як і раніше, господарське життя селян [...]

Пам’ятний хрест, поставлений у честь скасування панщини в 1848 р., c. Лагодів Перемишлянського р-ну Львівської обл.
Пам’ятний хрест, поставлений у честь скасування панщини в 1848 р., c. Лагодів Перемишлянського р-ну Львівської обл.
Світлина з особистого архіву Петра Тивонюка.

Фільварок графа С. Тарнавського у Лагодові. Офорт з альбому Петра Піллера, 1840 р.
Світлина з особистого архіву Петра Тивонюка.

[...]

Read More...

Австрія_4

Читальню «Просвіти» у Лагодові було створено 19 грудня 1899 р. з ініціативи о. Олекси Пристая. Установчі збори відбулися у хаті Івана Возьного, на яких головою обрано Дмитра Цимбалу, його заступником – Івана Возьного, бібліотекарем – [...]

«…Я працював цілий рік, підготовляючи нарід до цієї справи. По такій докладній підготовці я був певний, що жадна чорна сила не відтягне моїх парохіян від читальні. І я постановив, що перші загальні збори читальні «Просвіти» в Лагодові [...]

Австрія_5
Австрія_7

Москвофільським аналогом «Просвіти» стало товариство ім. Михайла Качковського, засноване у 1874 р., мета якого у статуті окреслювалася як «разширенье наук, обычайности, трудолюбия, тверезости и ощадности, гражданского сознания и всяких [...]

[...]

Read More...

Австрія_8

Влітку 1906 р. у Лагодові створено сільський осередок «Сокола». Це товариство напіввійськового характеру в 1894 р. засноване у Львові з метою національно-патріотичного виховання юнацтва і його підготовки до боротьби за незалежність [...]

Засновник «Сокола» у Лагодові Іван Нуд (сидить) з сім’єю, с. Лагодів Перемишлянського повіту Тернопільського в-ва (тепер Перемишлянського р-ну Львівської обл.), 1906 р.
Світлина з особистого архіву Петра Тивонюка.
1914 - 1918

Перша світова війна

1 серпня 1914 р. між військово-політичними блоками Антанти (Росія, Франція, Великобританія) та Четверного союзу (Австро-Угорщина, Німеччина, Туреччина, Болгарія) спалахнула Перша світова війна. В середині вересня 1914 р. практично вся ця Галичина була окупована військами Російської імперії. Проте, наприкінці червня 1915 р. австрійські війська провели контрнаступ й лінія фронту пролягла через Сокаль, Золочів, Бережани та Галич. Відступивши з Галичини й Буковини під натиском австро-німецьких військ, російська армія восени 1915 р. закріпилася на лінії Кам’янець-Подільський – Тернопіль – Кременець – Дубно. У травні 1916 р. російські війська під керівництвом генерала Олексія Брусилова просунулись вглиб Галичини та Волині на 80–100 км, після чого лінія фронту залишалася незмінною до літа 1917 р.

1 світова_1

у 1914 р. під час наступу російських військ внаслідок артилерійського обстрілу в Лагодові згорів водяний млин, у цьому ж році за незʼясованих обставин загинув житель Лагодова Пилип Регета (1854 р. н.), а у 1918 р. така ж доля спіткала [...]

Зліва направо: Михайло Гац та Йосип Максимяк під час служби в австро-угорській армії, 1917 р. Світлина з особистого архіву Петра Тивонюка.

 

Вояки австро-угорської армії з Лагодова, 1918 р. Світлина з особистого архіву Петра Тивонюка.

1 світова_4

[...]

Read More...

1918 - 1919

ЗУНР та українсько-польська війна

Листопадовий зрив та укріплення позицій ЗУНР у Галичині спровокували українсько-польську війну. Вже 21 листопада 1918 р. поляки встановили контроль над Львовом й у грудні 1918 р. – січні 1919 р. УГА вела виснажливі бої за Львів. Вовчухівська офензива, що мала на меті здобути Львів і Перемишль, була зупинена 25 лютого 1919 р. на вимогу Антанти. Скориставшись перемирʼям, польське військо за допомогою французької армії Ю. Галлера 15 травня 1919 р. розпочало активні бойові дії по всьому фронті. Вже 7 червня УГА розпочала наступальну операцію у напрямку «Чортків – Львів». Проте, через нестачу людських ресурсів та боєприпасів у липні 1919 р. УГА зазнала поразки, перейшла Збруч і рушила до Кам’янця-Подільського для об’єднання з армією УНР.

Іван Пучинський, стрілець УГА, 1918-1919 рр.
Світлина з особистого архіву Петра Тивонюка.
ЗУНР_2

Встановлення у Львові української влади після Листопадового зриву спричинило аналогічні процеси по всіх селах та містечках Галичини. У Бібрці ЗУНР перейняла управління 2 листопада, а в Перемишлянах 3 листопада. Повітовим комісаром [...]

Стоять зліва направо: Григорій Макар, Іван Джавала, поч. 1920-х рр. Світлина з особистого архіву Петра Тивонюка.

 

Іван Швед (у минулому стрілець УГА) з сім’єю, c. Лагодів Перемишлянського повіту Тернопільського в-ва, кін. 1920-х рр.
Світлина з особистого архіву Петра Тивонюка.
1920 - 1939

Міжвоєнний період

21 листопада 1919 р. рішенням Найвищої ради Паризької мирної конференції Польщі передано мандат Ліги націй на управління галицькими землями протягом 25 років. Вже 14 березня 1923 р. Рада послів держав Антанти офіційно визнала приналежність західноукраїнських земель до Польщі за умови забезпечення українцям широкої етнокультурної окремішності. Проте, окупаційна влада в національному питанні проводила так звану «інкорпораційну» політику, тобто відверту колонізацію та полонізацію краю. Боротьба ж українців за національне самовизначення відбувалась у двох площинах: організації культурного й спортивного життя («Просвіта»,«Сокіл»,«Січ» «Луг», «Пласт») та політичному протистоянні з окупантами, зокрема діяльності УВО та ОУН.

Учасники драматичного гуртка. Лежать зліва направо: Іван Пучинський, Василь Костів. Сидять у першому ряді: Микола Возьний, Ярослав Сахно, Микола Возьний; у другому ряді: Андрій Фльорко, Анна Маршалок (у дівоцтві Тивонюк), Марія Цимбала (у дівоцтві Щур), Тимко Зварич, Марія Антошків (Сеник), Парасковія Лаба (у дівоцтві Цимбала), Текля Тихович (у дівоцтві Костів). Стоять: Теодор Пилипчук, Михайло Тивонюк, Тимофій Цимбала, Антін Красілович, Михайло Матвіїв, с. Лагодів Перемишлянського повіту Тернопільського в-ва (тепер Перемишлянського р-ну Львівської обл.), 1921 р. Світлина з особистого архіву Петра Тивонюка, с. Лагодів Перемишлянського р-ну Львівської обл.
Учасники драматичного гуртка у Лагодові , 1921 р. Світлина з особистого архіву Петра Тивонюка.
міжвоєнний_2

Культурним життям у Лагодові в 1920–1930-х рр. опікувалися члени читальні «Просвіти». У 1920 р. жителі села Іван Возьний та Ярослав Сахно судилися з польською адміністрацією за будинок читальні, збудований у 1909 р., та виграли цю [...]

міжвоєнний_3

[...]

Read More...

міжвоєнний_4

14 травня 1933 р. у Лагодові пройшло велелюдне свято «Українська молодь Христові». Під час урочистої процесії, яка відбувалась під українськими прапорами, молодь йшла четвірками у супроводі оркестру та співала церковних та патріотичних [...]

Ганна Сипа, 1930 р. н. про навчання у польській школі

«До польської школи, ходила до третої кляси. […] Бардзінський, писавсі, був директором школи. І вони казали, жи зара буде спів, співати польські пісні, а я була мала, та я на першій парті та якби сиділа, і стали співати. Я так пам’ятаю, бо тата кликали за мене. [...]

міжвоєнний_6
міжвоєнний_7

[...]

Read More...

міжвоєнний_8

Діти зі села навчалися у етатовій (державній) школі, директорами якої були Петро Коцьолок (у 1911–1930 рр.) та Юзеф Бардзінський (у 1930–1939 рр). Попри спротив сільської громади, школа набула статусу утраквістичної (двомовної), в якій [...]

Учасники товариства «Сокіл», с. Лагодів Перемишлянського п-ту Тернопільського в-ва, 1935 р.
Світлина з особистого архіву Петра Тивонюка.
міжвоєнний_10

Організація спортивного життя української молоді Лагодова стала можливою завдяки активній роботі  осередку «Сокола», який після тривалої перерви з ініціативи Ярослава Сахна 2 вересня 1926 р. відновив свою діяльність. Станом на січень [...]

Скерування делегата від Лагодова Миколи Возьного на з’їзд “Сокола” у Львові, 1927 р. (за: ЦДІАЛ, Ф. 312, Оп. 1, Спр. 418)
1939 - 1941

Перші совіти

1 вересня 1939 р. розпочалася Друга світова війна. Згідно з положеннями таємного протоколу про розподіл сфер впливу між Німеччиною та СРСР, який додавався до пакту Молотова-Ріббентропа (23 серпня 1939 р.), Червона армія 17 вересня 1939 р. перейшла Збруч й невдовзі окупувала західноукраїнські землі. Українське суспільство Галичини жваво прореагувало на ці події, позаяк бачило в діях більшовиків шлях до звільнення від польського режиму. 22 жовтня 1939 р. відбулися вибори до Народних зборів Західної України, на засіданні яких у Львові 26–28 жовтня 1939 р. проголошено возз’єднання Західної України з УРСР. Попри створення ілюзії легітимності та добровільного підписання цього акту, подальші дії окупаційної влади супроводжувалися примусом та терором.

«…Добре пам’ятаю, як односельчани з квітами зустрічали радянських солдатів […] Всі радісно вітали вояків, які «визволяли» нас від поляків. Це було 21 вересня, коли приїхали кілька солдатів, оголосивши під  церквою, що [...]

Лагодів_перші совіти
Родина Андрія Тивонюка (сидить зліва), c. Лагодів Глинянського р-ну Львівської обл., 1940 р.
Світлина з особистого архіву Петра Тивонюка.
перші совіти_3

Окрім примусової націоналізації землі, у Лагодові було розграбовано маєток власника села Володимира Ленкевича, колишнього викладача Тернопільської гімназії, та спалено його бібліотеку. В період «перших совітів» головою сільської ради у [...]

Учні першого випуску 7-го класу Лагодівської школи. У другому ряді крайній зліва директор школи Сергій Ковч, крайній справа завуч школи Юзеф Бардзінський, у верхньому ряді третій зліва Семен Мишолівський, c. Лагодів Глинянського (тепер Перемишлянського р-ну Львівської обл., червень 1940 р. Світлина з особистого архіву Петра Тивонюка, с. Лагодів Перемишлянського р-ну Львівської обл.
Учні першого випуску 7-го класу Лагодівської школи. У другому ряді крайній зліва директор школи Сергій Ковч, крайній справа завуч школи Юзеф Бардзінський, у верхньому ряді третій зліва Семен Мишолівський, c. Лагодів Глинянського (тепер Перемишлянського р-ну Львівської обл., червень 1940 р.
Світлина з особистого архіву Петра Тивонюка.
перші совіти_5

Директором лагодівської школи було призначено Сергія Ковча, сина о. Омеляна Ковча з Перемишлян. Окрім того, до поширення цієї так званої культурної революції залучали вчителів, переважно зі Східної України, серед яких лагодівці [...]

«… Як прийшли перші москалі, то ми сі тішили, бо ми гадали жи то буде добре, а то ше гірше було та як вони робили… Ну та шо робили: прийшли до хати, грабували…». Євдокія Профета, 1914 р. н. [...]

перші совіти_6
перші совіти_7

В часі «перших совітів» Лагодів не оминула мобілізація до Робітничо-селянської червоної армії (РСЧА). Відомо, що у 1941 р. до радянського війська із села мобілізовано 21 чоловік. Більшість з них загинули на фронтах або ж пропали [...]

1941 - 1944

Німецька окупація

22 червня 1941 р. розпочалася німецько-радянська війна. З 1 серпня 1941 р. Східну Галичину як п’ятий дистрикт було приєднано до адміністративної одиниці ІІІ Райху – Генерал-губернаторства «Польща» з центром у Кракові. Одним з проявів політики німецької адміністрації було оподаткування всіх категорій населення. За невиконання контингенту загрожували штрафи, конфіскація майна, ув’язнення, праця в трудових таборах, примусовий вивіз до Німеччини чи навіть страта. Українське населення зазнало масового вивезення на роботу в Німеччину та примусової праці в «баудінстах» (робочих батальйонах). На окупованих землях ліквідовували будь-які ознаки державної єдності чи територіальної цілісності.

Уродженці Лагодова у «баудінсті». Сидять зліва направо: перший Роман Сеньків, четвертий Ярослав Кобрин. Стоїть третій зліва Петро Мишолівський, решта невідомі, 1943 р.
Світлина з особистого архіву Петра Тивонюка.
Лагодів_німці_2

В період німецької окупації Лагодів належав до крайзе з осередком у Золочеві. Сільською громадою керував війт, який вирішував усі поточні справи разом з радою, яка складалася з 5-10 місцевих жителів. До числа остарбайтерів («східних [...]

Лагодів_німці3

[...]

Read More...

Жителі Лагодова з німецькими солдатами, 1943-1944 р.
Світлина з особистого архіву Петра Тивонюка.
Учасники фестин в с. Лагодів Золочівського крайзе, дистрикт Галичина (тепер Перемишлянського р-ну Львівської обл., 1943 р. Світлина з особистого архіву Петра Тивонюка.
німці6

Понад 40 євреїв, уродженців та мешканців Лагодова стали жертвами Голокосту у період німецької окупації. Поблизу Лагодова в гористому урочищі Липовиця 28 липня 1943 р. німцями було розстріляно понад 3000 євреїв, які перебували у гетто [...]

1942 - 1950

Національно-визвольна боротьба

У 1943 р. на території Галичини з ініціативи Організації українських націоналістів створюється Українська народна самооборона – збройні формування українського визвольного руху, які з грудня 1943 р. прийняли назву «УПА-Захід». Українська молодь Галичини взяла активну участь у розгортанні боротьби національного підпілля. З другої половини 1944 р. відділи УПА проводять низку успішних боїв із фронтовими частинами Червоної армії, прикордонними та внутрішніми військами НКВС. Звичним явищем стають постійні облави, засідки та обшуки господарств селян, які влаштовували загони МВС та війська МДБ з метою повного винищення українського збройного підпілля.

Лагодів_УПА1

22 липня 1944 р. до Лагодова вступили радянські війська. На той час у Лагодові діяли кущові відділи самооборони (КВС), що базувалися у хатах місцевих селян. Усі, хто належав до них жили в селі легально і при потребі залучалися воїнами [...]

Стрільці УПА. Стоїть на колінах крайній зліва Петро Кузьма («Бистрий»), за ним стоїть Богдан Пилипчук («Свист»), лежить справа Дмитро Олійник, 1944 – 1947 рр.
Стрільці УПА. Стоїть на колінах крайній зліва Петро Кузьма («Бистрий»), за ним стоїть Богдан Пилипчук («Свист»), лежить справа Дмитро Олійник, 1944 – 1947 рр.
Світлина з особистого архіву Петра Тивонюка.
УПА3

Наступна облава військ НКВС на село відбулась 26 серпня 1944 р. о 4 год. ночі. Під час наступу більшовиків було вбито Дмитра Гаца, Петра Крамара, Василя Маркевича, заарештовано Михайла Антошківа, пропав безвісти Степан Костів. Навколо [...]

«Ну а тоди вони сі вдерли були в село і двох замордували. Одному, одного такє замордували, бо то поляки були з ними. Вони знали, шо його син був в партизанці, то йому вочі викололи, язик відрізали». Петро [...]

УПА4

Ганна Сипа, 1930 р. н., про свою участь у національному підпіллі

УПА6

[...]

Read More...

УПА7

30 вересня 1944 р. лагодівські повстанці взяли активну участь в одному з найбільших боїв УПА з військами НКВС під с. Унів (Перемишлянського р-ну Львівської обл.), зокрема дві боївки чисельністю 11 та 13 бійців на чолі з Миколою [...]

«Ховаласі. Він (чоловік Петро Профета,— авт.) був станичним і я сі ховала… А во там на кінци стодоли. Там лізла на тойво… фасияд і там я сі ховала. А приходили, приходили до [...]

УПА 8
УПА9

Наприкінці травня 1945 р. енкавеесівцям вдалось викрити схрон місцевих повстанців в урочищі Загір’я й захопити живими Пилипа Костіва («Юрка»), Олексія Брилинського («Підкову») і ще одного стрільця «Соколенка» із Ходорова (Жидачівського [...]

Зв'язкова Ганна Сипа, 1930 р. н. про конспірацію в УПА

Зліва направо: Богдан Пилипчук («Свист», «Сурмач»), Дмитро Олійник («Хитрий»), стрільці УПА, друга пол. 1940-х рр.
Світлина з особистого архіву Петра Тивонюка.
1944 - 1953

Повоєнні репресії

Зі вступом Червоної армії на західноукраїнські землі боротьба з національно-визвольним підпіллям стала одним з основних завдань радянської влади в регіоні й проявилась з найбільшою жорстокістю у масових репресіях проти «ворогів народу». Відбувались безперевні та масштабні депортації місцевого населення у віддалені регіони СРСР. Переселенські акції стали ефективним засобом для «примирення» населення з ідеологічними та політичними цілями радянського тоталітарного режиму. Передусім вивозили членів ОУН і УПА та їхні родини, а також заможних селян, яких радянська влада вважала основною перешкодою у колективізації західноукраїнського села.

Лагодів_Репресії1

Переселенські акції стали ефективним засобом для «примирення» населення з ідеологічними та політичними цілями радянського тоталітарного режиму. Тільки станом на березень 1946 р. у Глинянському районі, до якого належав тоді Лагодів, [...]

Українці на засланні. Олена Зварич третя справа, Кемеровська обл., РРФСР, 1951 р.
Лагодівці на засланні. Олена Зварич третя справа, Кемеровська обл., РРФСР, 1951 р.
Світлина з особистого архіву Петра Тивонюка.

«Тут такий зал великий, тутка сидять тії судії, а я сама за столом і там вони мені читають і кажуть, чи свідків мені дати. А я кажу: «Нє, я не хочу їх видіти». А вони кажуть: «Остатне слово». Я там знаю, шо то остатне слово, я сказала: «Дякую» і так вони мене [...]

репресії 3
репресії 4

[...]

Read More...

репресії 5

У період з 1948 р. по 1953 р. найбільше постраждали заможні селяни, яких радянська влада вважала основною перешкодою у колективізації західноукраїнського села. Лише на початку 1950-х рр. масштаби депортацій значно зменшились у зв’язку [...]

Репресії 6

[...]

Read More...

1944 - 1991

У складі УРСР

У 1940 — на початку 1950-х рр. радянська влада намагалась запровадити на західноукраїнських землях такий порядок, як на інших територіях УРСР. Одним із перших кроків стало створення колгоспів. До початку 1950-х рр. суцільна ціною репресій проти сотень тисяч селян колективізація була майже завершена. Важливим засобом насаджування тоталітарної ідеології та радянської пропаганди стали партійні та комсомольські організації. Радянською владою розгорнуто масштабну кампанію з ліквідації Української Греко-Католицької Церкви, яка була змушена перейти у підпілля. З середини 1960-х рр. з особливим розмахом розпочалася русифікація України та дискримінація вихідців із села перед міськими жителями, зневага до традиційних цінностей.

Хор лагодівського колгоспу «Радянська Україна» на Львівській обласній сільськогосподарській виставці, 1951 р. Сидять зліва направо: Катерина Матвіїв (у дівоцтві Проців), Катерина Матвіїв (у дівоцтві Красілович), Євдокія Кравець (у дівоцтві Антошків). Стоять у першому ряді: Марія Лаба (у дівоцтві Профета), Марія Лаба, Катерина Пальчинська (у дівоцтві Цимбала), Катерина Мишолівська, Марія Цимбала (у дівоцтві Возьна), Анна Матвіїв (у дівоцтві Мишолівська), Степанія Кравець (у дівоцтві Мишолівська), Ольга Матвіїв (у дівоцтві Зварич), Степанія Кравець, Євдокія-Текля Мишолівська. Стоять у другому ряді: Олена Возьна (у дівоцтві Антошків), Олена Петрухів (у дівоцтві Воронко), Катерина Жук, Ірина Мина, Марія Оконь (у дівоцтві Проців), Катерина Яремко (у дівоцтві Костів), Євдокія Красілович (у дівоцтві Кравець). Стоять у третьому ряді: Михайло Тивонюк, Іван Гуць, Микола Мишолівський, Василь Венгринович, Григорій Возьний, керівник хору, Михайло Мишолівський, Павло Лаба, Василь Кузьма, Михайло Мишолівський, Іван Костів, Ярослав Оконь, Іван Лаба, Петро Лаба, Василь Когут, Іван Возьний, Петро Жук, Роман Мишолівський, Іван Мос.
Хор лагодівського колгоспу «Радянська Україна» на Львівській обласній сільськогосподарській виставці, 1951 р. Сидять зліва направо: Катерина Матвіїв (у дівоцтві Проців), Катерина Матвіїв (у дівоцтві Красілович), Євдокія Кравець (у дівоцтві Антошків). Стоять у першому ряді: Марія Лаба (у дівоцтві Профета), Марія Лаба, Катерина Пальчинська (у дівоцтві Цимбала), Катерина Мишолівська, Марія Цимбала (у дівоцтві Возьна), Анна Матвіїв (у дівоцтві Мишолівська), Степанія Кравець (у дівоцтві Мишолівська), Ольга Матвіїв (у дівоцтві Зварич), Степанія Кравець, Євдокія-Текля Мишолівська. Стоять у другому ряді: Олена Возьна (у дівоцтві Антошків), Олена Петрухів (у дівоцтві Воронко), Катерина Жук, Ірина Мина, Марія Оконь (у дівоцтві Проців), Катерина Яремко (у дівоцтві Костів), Євдокія Красілович (у дівоцтві Кравець). Стоять у третьому ряді: Михайло Тивонюк, Іван Гуць, Микола Мишолівський, Василь Венгринович, Григорій Возьний, керівник хору, Михайло Мишолівський, Павло Лаба, Василь Кузьма, Михайло Мишолівський, Іван Костів, Ярослав Оконь, Іван Лаба, Петро Лаба, Василь Когут, Іван Возьний, Петро Жук, Роман Мишолівський, Іван Мос.
Світлина з особистого архіву Петра Тивонюка.
Лагодів_УРСР2

У Лагодові для того, щоб змусити селян написати заяви про вступ до колгоспу застосовувались різні методи насильства. Так, протягом січня 1950 р. було утворено колгосп «Радянська Україна», до якого змушені були увійти 389 господарств. [...]

УРСР3

[...]

Read More...

УПСР 4

Майже всі пости у партійних і радянських органах влади були зайняті працівниками скерованими із східних областей УРСР та інших республік Радянського Союзу. На всі керівні посади призначались особи не за професійними чи особистими [...]

Вшанування пам’яті загиблих у Другій світовій війні, c. Лагодів Перемишлянського р-ну Львівської обл., 1975 р.
Світлина з особистого архіву Петра Тивонюка.
УРСР6

У 1956 р. у Лагодові була утворена партійна організація, до якої ввійшло 19 комуністів, та сформований ще раніше місцевий осередок Комсомолу. У 1971 р. доярку ферми Лагодівського колгоспу Ганну Гац було обрано навіть делегатом XXIV [...]

Петро Тивонюк, 1932 р. н., про вступ до Комсомолу

«То було десь в шістдисєть другому році. Колгоспи було на тих комуністів і ті їх тиснули і вони казали, шо як – є їх двох, мають ставки і не хочуть в партію поступати. І до нас тоді приїхав такий Зозуля з обкому партії. Ну я сі не дуже хтів бояти, бо я шо – був [...]

УРСР 8
УРСР9

[...]

Read More...

УРСР10

В 1950 р. у будівлі римо-католицького костелу розташувався колгоспний склад. Така ж доля чекала і  церковне приміщення, адже впродовж 1960 – 1988 рр. богослужіння у Лагодівській церкві св. арх. Михаїла не проводились зовсім. Лише [...]

УРСР11

[...]

Read More...

1991

Незалежна Україна

Після проголошення незалежності України 24 серпня 1991 р. розпочався новий етап розвитку історії, який ознаменувався помітними зрушеннями у різних сферах життя суспільства. Утвердження незалежної держави, незважаючи на низку позитивних досягнень (становлення демократії, національне та релігійне відродження, формування української політичної нації), виявилося доволі непростим і суперечливим, а тому досі не є завершеним. В сучасних умовах особливо актуалізується проблема збереження історичної пам’яті, позаяк нагальне завдання на сьогодні, – аби населення сіл та міст відчуло себе громадою, а не групою людей з однаковою пропискою.

Похід до могил жертв Першої і Другої світових воєн. З прапором Ігор Петришин. З вінком-гірляндою Богдан Тивонюк, Микола Мищолівський, Ярослав Цимбала, Мирон Кравець, Петро Антошків, Іван Костів, с. Лагодів Перемишлянського р-ну Львівської обл., 1991 р.
Похід до могил жертв Першої і Другої світових воєн. З прапором Ігор Петришин. З вінком-гірляндою Богдан Тивонюк, Микола Мищолівський, Ярослав Цимбала, Мирон Кравець, Петро Антошків, Іван Костів, с. Лагодів Перемишлянського р-ну Львівської обл., 1991 р.
Світлина з особистого архіву Петра Тивонюка
Похід на військовий цвинтар. Український прапор несуть: Ганна Безручко, Катерина Антошків, Надія Кравець, Оксана Сеник, Богдан Мишолівський, Петро Партика, Василь Кузьма, с. Лагодів Перемишлянського р-ну Львівської обл., 1991 р. Світлина з особистого архіву Петра Тивонюка
Похід на військовий цвинтар. Український прапор несуть: Ганна Безручко, Катерина Антошків, Надія Кравець, Оксана Сеник, Богдан Мишолівський, Петро Партика, Василь Кузьма, с. Лагодів Перемишлянського р-ну Львівської обл., 1991 р.
Світлина з особистого архіву Петра Тивонюка

[...]

Read More...

Найдавніше
минуле - поч. ХХ
1349
 
 
 
Перша світова
війна
1914
 
 
Міжвоєнний період
1920
 
Друга світова
війна
1939
 
 
Національно-визвольна
боротьба
1942
 
Повоєнні репресії
1944
 
У складі УРСР
1953
 
Незалежна
Україна
1991