Дусанів

Dusanów

1370p. перша згадка

Область: Львівська

Район: Перемишлянський

Сортування за часом
до 1349

Найдавніше минуле

Перші писемні згадки про більшість сіл Галичини припадають на кінець ХІV–ХVІ ст., однак археологічні джерела засвідчують, що початки заселення тут сягають палеоліту. Після Великого переселення слов’ян поселенський простір регіону стабілізується і на теренах сучасної Галичини зароджуються державотворчі процеси, пов’язані з племінним об’єднанням карпатських хорватів (VIII–X ст.). Внаслідок включення Прикарпаття до складу Русі тут виникає низка земель: Звенигородська, Перемишльська, Теребовельська, на територіальній матриці яких Володимирко Володаревич на початку 1140-х рр. створив Галицьке князівство. У 1199 р. завдяки зусиллям волинського князя Романа Мстиславовича Волинь та Галичина об’єдналися у єдиному державному організмі, який після коронації Данила Романовича у 1253 р., став відомий як «Королівство Русі».

Перша писемна згадка про Дусанів датована 1370 р., однак, археологічні джерела засвідчують, що освоєння людьми території теперішнього села та його найближчих околиць відбувалось ще задовго до цього. Зокрема, в урочищі Курган [...]

1349 - 1772

Польща

У 1340 р. було отруєно останнього галицько-волинського князя Юрія Тройденовича. Після його смерті польський король Казимир ІІІ в результаті двох походів 1340 р. та 1349 р. захопив спадщину Романовичів. Процес інкорпорації краю до Корони Польської завершився у 1434 р., коли було скасовано руське право та судочинство, а галицьке боярство урівняне в правах з польською шляхтою. Водночас, тут виникло Руське воєводство з центром у Львові, яке складалося з п’яти земель: Сяноцької, Перемишльської, Львівської, Галицької та Холмської. Протягом перших десятиліть XVI ст. більшість галицького селянства було закріпачено, зокрема сеймовими ухвалами 1505 р. та 1520 р. селянам було заборонено покидати свій наділ й узаконено дводенну панщину. Життя населення краю утруднювалося й спустошливими набігами кримських татар, які почастішали з кінця ХV ст.

Дусанів_Польща_1

У січні 1444 р. на сторінках актових документів згадується священик Сень з Дусанова, який мав судову суперечку з власником села Станіславом Кривецьким. В цей час колишні землі Галицько-Волинської держави входили до складу Корони [...]

 

 

Церква Св. архистратига Михаїла, 1698 р.
Польща_2

Починаючи з XVI cт. Дусанів не раз опинявся на шляху татарських орд, походи яких, зокрема у 1621 р. та 1626 р., впливали на людський ресурс та підривали економічну базу села. Восени 1648 р., в часі походу Богдана Хмельницького, [...]

1772 - 1914

Австрійська імперія

У 1772 р. внаслідок І поділу Речі Посполитої Росією, Пруссією та Австрією Галичина увійшла до складу імперії Габсбургів. На теренах краю було створено окрему провінцію – «Королівство Галичини і Володимирії», до складу якої увійшли українські етнічні землі (Східна Галичина) та південна частина Польщі з Краковом (Західна Галичина). У 1848 р., коли Європу охопила революційні події «Весни народів», у Галичині скасували панщину. Окрім соціального визволення, село охопило і українське національне відродження. В цей час репрезентантом української ідеї в краї була Головна Руська Рада, однією з основних вимог якої до Відня був поділ Галичини на східну (українську) та західну (польську) частини. Згодом, у 1868 р. з ініціативи народовців у Львові було засновано товариство «Просвіта», відділи якого почали організовувати по всьому краю.

 

 

Дусанів на мапі Міга (1779-1783 рр.)
Дусанів_Австрія_2

В Дусанові згідно Йосифінської метрики (1787 р.) було 87 хат та 78 господарств, а у 1820 р. (за Францисканською метрикою) у Дусанові налічувалося 134 хати, а господарств було 131. У 1848 р., коли Європу охопили революційні події «Весни [...]

Австрія_3

      Станом на 1880 р. у Дусанові, який належало до маєтностей Міхала Альфонса Чайковського, проживало 954 особи, а саме 838 греко-католиків, 103 римо-католики та 13 юдеїв. Уже в 1910 р. населення села становило 1332 [...]

Австрія_5

Місцевою парафією впродовж середини ХVIII ст. – початку ХХ ст. опікувалися священики Іван Ступницький, Григорій Ступницький, Михайло Ступницький, Микола Банісевич, Андрій Репецький, Василь Репецький, Тимофій Кекіш, Михайло Качуровський [...]

Перелік засновників читальні «Просвіти» в Дусанові, 31 серпня 1901 р. (за ЦДІАЛ, Ф. 348, Оп. 1, Спр. 2351)
Австрія_7

31 серпня 1901 р. в Дусанові відбулися Установчі збори читальні «Просвіти», а її засновниками стали Микола Баб’як, Семко Романишин, Іван Расяк, Гринько Марковський, Стефан Орловський, Миханько Баб’як, Федько Дмитрів, Семко Пастух, [...]

1914 - 1918

Перша світова війна

1 серпня 1914 р. між військово-політичними блоками Антанти (Росія, Франція, Великобританія) та Четверного союзу (Австро-Угорщина, Німеччина, Туреччина, Болгарія) спалахнула Перша світова війна. В середині вересня 1914 р. практично вся ця Галичина була окупована військами Російської імперії. Проте, наприкінці червня 1915 р. австрійські війська провели контрнаступ й лінія фронту пролягла через Сокаль, Золочів, Бережани та Галич. Відступивши з Галичини й Буковини під натиском австро-німецьких військ, російська армія восени 1915 р. закріпилася на лінії Кам’янець-Подільський – Тернопіль – Кременець – Дубно. У травні 1916 р. російські війська під керівництвом генерала Олексія Брусилова просунулись вглиб Галичини та Волині на 80–100 км, після чого лінія фронту залишалася незмінною до літа 1917 р.

«Я пам’ятаю, як я мала три роки як приходили такії татари (російські солдати, – авт.), забирали худобу, всьо нищили… Як приходили, то забирали всю худобу, всьо шматтє, всьо забирали. [...]

перша світова_1
1918 - 1919

ЗУНР та українсько-польська війна

Листопадовий зрив та укріплення позицій ЗУНР у Галичині спровокували українсько-польську війну. Вже 21 листопада 1918 р. поляки встановили контроль над Львовом й у грудні 1918 р. – січні 1919 р. УГА вела виснажливі бої за Львів. Вовчухівська офензива, що мала на меті здобути Львів і Перемишль, була зупинена 25 лютого 1919 р. на вимогу Антанти. Скориставшись перемирʼям, польське військо за допомогою французької армії Ю. Галлера 15 травня 1919 р. розпочало активні бойові дії по всьому фронті. Вже 7 червня УГА розпочала наступальну операцію у напрямку «Чортків – Львів». Проте, через нестачу людських ресурсів та боєприпасів у липні 1919 р. УГА зазнала поразки, перейшла Збруч і рушила до Кам’янця-Подільського для об’єднання з армією УНР.

ЗУНР_1

    Поразка Австро-Угорщини у Першій світовій війні дала поштовх розвитку державотворчих процесів в Галичині. Наприкінці вересня 1918 р. у Львові сформовано Український генеральний військовий комісаріат, який почав роботу з [...]

Василь Баб’як, уродженець Дусанова, під час служби в Легіоні УСС, згодом офіцер УГА
ЗУНР_3

    Встановлення у Львові української влади після Листопадового зриву спричинило аналогічні процеси по всіх селах та містечках Галичини. У Перемишлянах ЗУНР перейняла управління 3 листопада. Повітовим комісаром жителі [...]

ЗУНР_4

[...]

Read More...

ЗУНР_5

  В ході українсько-польської війни наприкінці червня 1919 р. один з відтинків фронту простягнувся від Дусанова до Вовкова, в результаті чого між Білкою та Костеновом у бою загинуло 40 стрільців і підстаршин з другого [...]

1920 - 1939

Міжвоєнний період

21 листопада 1919 р. рішенням Найвищої ради Паризької мирної конференції Польщі передано мандат Ліги націй на управління галицькими землями протягом 25 років. Вже 14 березня 1923 р. Рада послів держав Антанти офіційно визнала приналежність західноукраїнських земель до Польщі за умови забезпечення українцям широкої етнокультурної окремішності. Проте, окупаційна влада в національному питанні проводила так звану «інкорпораційну» політику, тобто відверту колонізацію та полонізацію краю. Боротьба ж українців за національне самовизначення відбувалась у двох площинах: організації культурного й спортивного життя («Просвіта»,«Сокіл»,«Січ» «Луг», «Пласт») та політичному протистоянні з окупантами, зокрема діяльності УВО та ОУН.

Дусанів_між війнами_1

Культурним життям у Дусанові в 1920–1930-х рр. опікувалися члени читальні «Просвіти». Через військові  лихоліття Першої світової війни і тиск окупаційної влади діяльність товариства наштовхнулась на низку перешкод. Властиво тому, [...]

Протокол установчих зборів «Просвіти» у Дусанові, 1925 р. (за ЦДІАЛ, Ф. 348, Оп. 1, Спр. 2351)
між війнами_3

В наступні роки читальнею керували о. Ярослав Кекіш (у 1928–1929 рр.), Іван Орловський (у 1934–1935 рр.), Василь Янків (у 1936 р.), Микола Васильків (у 1937–1938 рр.). Поступово збільшувалась кількість членів сільської «Просвіти», [...]

Члени товариства «Просвіта» у Дусанові. Стоїть п’ятий зліва Антін Кулеба, в минулому стрілець УСС, 1936 р. Світлина з особистого архіву Романа Пастернака, м. Перемишляни.

 

Богдан Орловський. 1927 р. н., про фестини

«Во там оркестр грав, села приходили, бачили. Ну села приходили і проводилися ті фестини. То я пам’ятаю добре ще ті фестини. Вже 37-й рік я добре пам’ятаю… Дівчата показували строї українські і [...]

між війнами_7
між війнами_8

    Організація спортивного життя української молоді Дусанова у міжвоєнному періоді стала можливою завдяки активній діяльності сільського осередку «Лугу», на чолі якого був Михайло Шпунт (1899 р. н.). Це товариство було [...]

Михайлина Олексів, 1912 р. н., про т-во "Січ" і фестини

Іван Дорош, під час служби в польській армії, місце невідоме, 1930-ті рр. Світлина з особистого архіву Юлії Пастух

Володимир Пастух, 1926 р. н., про святкування дня Свободи

між війнами_12

  Польська влада намагалась протидіяти становленню національного життя в українському середовищі Галичини. Особливо жорстокими методами вирізнялася пацифікація, проведена окупаційним режимом у вересні-листопаді 1930 р. із [...]

1939 - 1941

Перші совіти

1 вересня 1939 р. розпочалася Друга світова війна. Згідно з положеннями таємного протоколу про розподіл сфер впливу між Німеччиною та СРСР, який додавався до пакту Молотова-Ріббентропа (23 серпня 1939 р.), Червона армія 17 вересня 1939 р. перейшла Збруч й невдовзі окупувала західноукраїнські землі. Українське суспільство Галичини жваво прореагувало на ці події, позаяк бачило в діях більшовиків шлях до звільнення від польського режиму. 22 жовтня 1939 р. відбулися вибори до Народних зборів Західної України, на засіданні яких у Львові 26–28 жовтня 1939 р. проголошено возз’єднання Західної України з УРСР. Попри створення ілюзії легітимності та добровільного підписання цього акту, подальші дії окупаційної влади супроводжувалися примусом та терором.

Іван Панчишин, с. Дусанів Поморянського р-ну Львівської обл., 1940 р. Світлина з особистого архіву Юрія Панчишина

“…О, пам’ятаю як москалі прийшли. Та карна експедиція у неділю виїхала, а тогди москалі прийшли. Як  вони появилися, то був район наш Перемишлянський, потім зробили Поморяни, а то далеко, 66 кілометрів бездоріжжя. По ріку туда Перемишлянський, там [...]

перші совіти_2

Богдан Орловський, 1927 р. н. про прихід "перших совітів"

Микола Дубський уродж. Дусанова, під час служби в РСЧА, поч. 1940-х рр. Світлина з особистого архіву Романа Пастернака, м. Перемишляни Львівської обл.
Микола Дубський під час служби в РСЧА, поч. 1940-х рр. Світлина з особистого архіву Романа Пастернака, м. Перемишляни Львівської обл.
перші совіти_5

Методом боротьби проти національно свідомих людей стали арешти та виселення на Сибір. Разом із сім’ями заарештовували, винищували або депортували діячів українських партій, багатьох представників української інтелігенції, [...]

«Хтіли вивозити куркулів, мій тато був куркуль і ше там було нас дванайціть господарств. Було вже записано, шо будуть вивозили на Сибір, в тім числі і ксьондза. Ксьондза вони тоже не [...]

перші совіти_6

Володимир Пастух, 1926 р. н., про діяльність в селі "перших совітів"

перші совіти_8

Як реакція на посилення репресивної моделі управління проти радянського режиму зароджується рух Опору, який ще з міжвоєнних часів репрезентувала Організація українських націоналістів. Відомо, що до осередку ОУН в Дусанові [...]

1941 - 1944

Німецька окупація

22 червня 1941 р. розпочалася німецько-радянська війна. З 1 серпня 1941 р. Східну Галичину як п’ятий дистрикт було приєднано до адміністративної одиниці ІІІ Райху – Генерал-губернаторства «Польща» з центром у Кракові. Одним з проявів політики німецької адміністрації було оподаткування всіх категорій населення. За невиконання контингенту загрожували штрафи, конфіскація майна, ув’язнення, праця в трудових таборах, примусовий вивіз до Німеччини чи навіть страта. Українське населення зазнало масового вивезення на роботу в Німеччину та примусової праці в «баудінстах» (робочих батальйонах). На окупованих землях ліквідовували будь-які ознаки державної єдності чи територіальної цілісності.

Богдан Орловський, 1927 р. н., про "прихід німців"

«Ну, витали зразу (німців, –авт.), а потому… В 43-м році, то я навіть тікав, во тут на горі, від кулі, хотіли мене забити, я був пацан ще. Дурний тікав […]. Ті з кулеметом далеко, а тут вилазять два німці з кулеметом,  другий з карабіном. Той [...]

німці_2
німці_3

      В період німецької окупації Дусанів належав до округу Перемишляни у складі Золочівського повіту. За сприяння Українського центрального комітету в цей час у Дусанові відновив свою роботу осередок «Просвіти», який [...]

Володимир Пастух, 1926 р. н., про умови життя в період німецької окупації

«Німці збирали контигент, за мнєсом шукали. Ми зарізали свиню, а він прийшов і шукає. А тато кинув  патики на то м’ясо, шоб він не знайшов. А ті по-німецки швайгають і питають: «Де мнєсо є?». А тато каже: «Нема». А вони заглєнули жи кров і по крові… А тато каже: «Курку зарізав». [...]

німці_5
Богдан Баб’як, уродженець Дусанова, вояк дивізії “Галичина”, 1944 р.
німці_7

  Найжорстокіше нацисти ставились до євреїв, зокрема у директиві верховного командування Вермахту від 12 вересня 1941 р. вказано, що «боротьба проти більшовизму вимагає нещадних і енергійних дій, насамперед проти євреїв, котрі є [...]

«Німці були три роки… В нас три роки жили німці. Приходили, побили мені всі кури і позабирали собі. Контингент збирали – худобу брали на мнєсо, гроші давали […]. Німаки забрали мою [...]

німці_8
1942 - 1950

Національно-визвольна боротьба

У 1943 р. на території Галичини з ініціативи Організації українських націоналістів створюється Українська народна самооборона – збройні формування українського визвольного руху, які з грудня 1943 р. прийняли назву «УПА-Захід». Українська молодь Галичини взяла активну участь у розгортанні боротьби національного підпілля. З другої половини 1944 р. відділи УПА проводять низку успішних боїв із фронтовими частинами Червоної армії, прикордонними та внутрішніми військами НКВС. Звичним явищем стають постійні облави, засідки та обшуки господарств селян, які влаштовували загони МВС та війська МДБ з метою повного винищення українського збройного підпілля.

Дусанів_УПА_1

    Молодь Дусанова взяла активну участь у розгортанні боротьби національного підпілля. Впродовж осені 1944 р. війська НКВС Перемишлянського району за участі т. зв. «стрибків» неодноразово влаштовували в Дусанові облави, які [...]

Дусанів_репресії_1

    У доповідній записці секретаря Львівського обкому КП(б)У І. Грушецького секретарю ЦК КП(б)У М. Хрущову про затвердження матеріалів на виселення родин учасників визвольних змагань (від 6 лютого 1946 р.)  вказувалось, що [...]

Володимир Пастух про здобуття зброї для повстанців

«В нас навіть була самооборона створена, то я був в тій самообороні Дусановській. То за німців було… Він, той «Чорнота», збирав хлопців, вчив як стрілєти, як шо. Показував як шо, бо ту всьо при войску не було, а він то всьо вчив… І він каже: «Жовтий», дай хлопців зі [...]

УПА_3
Григорій Котельницький («Шугай»), військовий референт Золочівської округи ОУН, курінний УПА, поч. 1940-х рр.
УПА_5

  4 червня 1945 р. між Дусановом та Мельною відбувся бій повстанців з переважаючими силами НКВС. Тоді загинуло 11 підпільників, зокрема провідник ОУН на Поморянщині і командир кущової боївки СБ ОУН “Ворон”. 26 січня [...]

Микола Янків, стрілець УПА, с. Дусанів Перемишлянського р-ну Львівської обл., 1940-ві рр. Світлина з особистого архіву Романа Пастернака, м. Перемишляни.
Микола Янків, с. Дусанів Перемишлянського р-ну Львівської обл., 1940-ві рр.
Світлина з особистого архіву Романа Пастернака, м. Перемишляни.
УПА_8

      21 лютого 1947 р. на весіллі в Дусанові силами підпілля було ліквідовано одного «стрибка» (солдата  винищувального загону МДБ), а наступного дня більшовики провели в селі облаву і заарештували шістьох чоловіків. 21 [...]

Володимир Пастух, 1926 р. н., про боротьбу УПА

УПА_10

  Звичним явищем в Дусанові впродовж другої половини 1940-х – на початку 1950-х рр. стали постійні облави та засідки, прочісування довколишніх лісів та обшуки господарств селян, які влаштовували загони МВС та  війська МДБ з метою [...]

Володимир Пастух, 1926 р. н., про загибель місцевих повстанців

1944 - 1953

Повоєнні репресії

Зі вступом Червоної армії на західноукраїнські землі боротьба з національно-визвольним підпіллям стала одним з основних завдань радянської влади в регіоні й проявилась з найбільшою жорстокістю у масових репресіях проти «ворогів народу». Відбувались безперевні та масштабні депортації місцевого населення у віддалені регіони СРСР. Переселенські акції стали ефективним засобом для «примирення» населення з ідеологічними та політичними цілями радянського тоталітарного режиму. Передусім вивозили членів ОУН і УПА та їхні родини, а також заможних селян, яких радянська влада вважала основною перешкодою у колективізації західноукраїнського села.

Володимир Пастух, 1926 р. н., про облави

Стоять зліва направо Павліна Романишин, невідомий. Сидять Ярослав Романишин, Марія Ковалишин, м. Магадан, РРФСР, кін. 1950-х рр.
Світлина з особистого архіву Юлії Пастух
репресії_4

      Основна хвиля депортацій сімей із Дусанова припала на жовтень 1947 р., коли проводилась операція «Запад». Відповідно до постанови Ради міністрів СРСР № 3214 (від 10 вересня 1947 р.) передусім вивозили членів ОУН і [...]

репресії_6

    У післявоєнні роки західноукраїнське село охопила хвиля трудової мобілізації молоді, яка примусово направлялася на роботи у вугільній та металургійній промисловості на Донбасі, де умови праці були надзвичайно важкими. З [...]

Володимир Пастух, 1926 р. н., про втечу з Донбасу

«Я втік з Донбасу і мене злапали. І потому прийшов другий раз за мнов вже в білий день. Він в цивільнім прийшов і питає: «То ти Пастух?». Кажу: «Я – Пастух». Я думав, шо то якийсь цивільник прийшов, а то перебраний [...]

репресії_8
Зліва направо: Володимир Москаль та Володимир Пастух, Донбас, 1948 р.
Світлина з особистого архіву Юлії Пастух
репресії_10

      У 1944-1950 рр. було репресовано та виселено щонайменше 50 жителів Дусанова. З них 3 осіб померли у таборах, ще 19 осіб не повернулись, або ж їхня подальша доля залишається невідомою. [...]

Зліва направо: Володимир Москаль, Василь Шумада, Володимир Пастух, Донбас, 1948 р. Світлина з особистого архіву Юлії Пастух с. Дусанів Перемишлянського р-ну Львівської обл.
Зліва направо: Володимир Москаль, Василь Шумада, Володимир Пастух, Донбас, 1948 р.
Світлина з особистого архіву Юлії Пастух
1944 - 1991

У складі УРСР

У 1940 — на початку 1950-х рр. радянська влада намагалась запровадити на західноукраїнських землях такий порядок, як на інших територіях УРСР. Одним із перших кроків стало створення колгоспів. До початку 1950-х рр. суцільна ціною репресій проти сотень тисяч селян колективізація була майже завершена. Важливим засобом насаджування тоталітарної ідеології та радянської пропаганди стали партійні та комсомольські організації. Радянською владою розгорнуто масштабну кампанію з ліквідації Української Греко-Католицької Церкви, яка була змушена перейти у підпілля. З середини 1960-х рр. з особливим розмахом розпочалася русифікація України та дискримінація вихідців із села перед міськими жителями, зневага до традиційних цінностей.

    «В колгосп люди записувалися, бо боялися, щоби на Сибір не поїхати. Були пару людей, шо не хотіли  записуватися до колгоспу, але мусіли сі записати, то насильно було». Богдан Орловський, 1927 р. н. [...]

Дусанів_УРСР_1
УРСР_2

[...]

Read More...

УРСР_3

  В Дусанові за небажання вступати до колгоспу також засуджено декілька місцевих жителів. Восени 1949 р. перші кілька господарств жителів Дусанова увійшли до колгоспу «Жовтень», а навесні 1950 р. до нього були змушені вступити [...]

Михайлина Олексів, 1912 р. н., про створення колгоспу

«Тоди рускі грабували, брали во і робили колгоспи. В мене забрали худобу, в мене забрали збіжжє всьо та й зробили колгосп… Великі терпіння, дітям не було шо їсти дати. Приїхали фіри, забрали шось [...]

УРСР_5
УРСР_7

    Важливим засобом насаджування тоталітарної ідеології та радянської пропаганди стали утворені в Дусанові у 1952 р. партійна і комсомольська організації. З цією ж ціллю в 1968 р. у селі було зведено пам’ятник з цинічним [...]

УРСР_10

[...]

Read More...

1991

Незалежна Україна

Після проголошення незалежності України 24 серпня 1991 р. розпочався новий етап розвитку історії, який ознаменувався помітними зрушеннями у різних сферах життя суспільства. Утвердження незалежної держави, незважаючи на низку позитивних досягнень (становлення демократії, національне та релігійне відродження, формування української політичної нації), виявилося доволі непростим і суперечливим, а тому досі не є завершеним. В сучасних умовах особливо актуалізується проблема збереження історичної пам’яті, позаяк нагальне завдання на сьогодні, – аби населення сіл та міст відчуло себе громадою, а не групою людей з однаковою пропискою.

Зліва направо: Іван Іваськів, Микола Сеньків, Володимир Кобелянський, місце невідоме, 1990-ті рр
Світлина з особистого архіву Юлії Пастух
Україна_2

[...]

Read More...

Найдавніше
минуле - поч. ХХ
1349
 
 
 
Перша світова
війна
1914
 
 
Міжвоєнний період
1920
 
Друга світова
війна
1939
 
 
Національно-визвольна
боротьба
1942
 
Повоєнні репресії
1944
 
У складі УРСР
1953
 
Незалежна
Україна
1991