Боршів

Borszów

1441p. перша згадка

Область: Львівська

Район: Перемишлянський

Сортування за часом
до 1349

Найдавніше минуле

Перші писемні згадки про більшість сіл Галичини припадають на кінець ХІV–ХVІ ст., однак археологічні джерела засвідчують, що початки заселення тут сягають палеоліту. Після Великого переселення слов’ян поселенський простір регіону стабілізується і на теренах сучасної Галичини зароджуються державотворчі процеси, пов’язані з племінним об’єднанням карпатських хорватів (VIII–X ст.). Внаслідок включення Прикарпаття до складу Русі тут виникає низка земель: Звенигородська, Перемишльська, Теребовельська, на територіальній матриці яких Володимирко Володаревич на початку 1140-х рр. створив Галицьке князівство. У 1199 р. завдяки зусиллям волинського князя Романа Мстиславовича Волинь та Галичина об’єдналися у єдиному державному організмі, який після коронації Данила Романовича у 1253 р., став відомий як «Королівство Русі».

Перша писемна згадка про ,Боршів датована 1441 р., коли в актових документах згадується шляхтич Олександр з Боршева. Однак, археологічні джерела засвідчують, що освоєння людьми території…
1349 - 1772

Польща

У 1340 р. було отруєно останнього галицько-волинського князя Юрія Тройденовича. Після його смерті польський король Казимир ІІІ в результаті двох походів 1340 р. та 1349 р. захопив спадщину Романовичів. Процес інкорпорації краю до Корони Польської завершився у 1434 р., коли було скасовано руське право та судочинство, а галицьке боярство урівняне в правах з польською шляхтою. Водночас, тут виникло Руське воєводство з центром у Львові, яке складалося з п’яти земель: Сяноцької, Перемишльської, Львівської, Галицької та Холмської. Протягом перших десятиліть XVI ст. більшість галицького селянства було закріпачено, зокрема сеймовими ухвалами 1505 р. та 1520 р. селянам було заборонено покидати свій наділ й узаконено дводенну панщину. Життя населення краю утруднювалося й спустошливими набігами кримських татар, які почастішали з кінця ХV ст.

У 1447 р. серед шляхтичів, які засвідчували наявність у Львівському земському суді документа про заставу ставка в Давидові, згадуються брати Павло та Олехно з Боршева.…
Восени 1648 р., в часі походу Богдана Хмельницького, кримські татари, що були його союзниками, пограбували Боршів. Відголоском цих подій стали слова Луця та Яця Пришляків,…
У 1656 р. Ян Леґевницький з дружиною Софією продали свою частину Борщева і хутір Залипʼя Кшиштофу та Ельжбеті Борковським. 17 січня 1660 р. Мартиян Ґрабянка…
1772 - 1914

Австрійська імперія

У 1772 р. внаслідок І поділу Речі Посполитої Росією, Пруссією та Австрією Галичина увійшла до складу імперії Габсбургів. На теренах краю було створено окрему провінцію – «Королівство Галичини і Володимирії», до складу якої увійшли українські етнічні землі (Східна Галичина) та південна частина Польщі з Краковом (Західна Галичина). У 1848 р., коли Європу охопила революційні події «Весни народів», у Галичині скасували панщину. Окрім соціального визволення, село охопило і українське національне відродження. В цей час репрезентантом української ідеї в краї була Головна Руська Рада, однією з основних вимог якої до Відня був поділ Галичини на східну (українську) та західну (польську) частини. Згодом, у 1868 р. з ініціативи народовців у Львові було засновано товариство «Просвіта», відділи якого почали організовувати по всьому краю.

Згідно податкового інвентаря Перемишлянського ключа фільварків, яким у 1774 р. володіла Ізабелла Любомирська,  щорічний дохід з 150 селянських дворів Боршева складав 418 золотих 24 гроші.…
Станом на 1880 р. у Боршеві налічувалося 1192 особи, серед них 1100 греко-католиків, 47 римо-католиків та 45 юдеїв. В цьому році згадується сільська позичкова каса…
Діти з Боршева навчалися спочатку у парафіяльній школі, відомості про яку вперше зустрічаються під 1787 р. У березні 1859 р. завдяки зусиллям сільської громади ця…
1 серпня 1897 р. з ініціативи боршівського пароха о. Якова Краснопери у селі відбулися установчі збори читальні «Просвіти». До неї вступили 30 жителів села, серед…
Згідно шематизму 1910 р. у Боршеві, який з 1889 р. знаходився у посіданні графа Романа Потоцького проживало 1496 осіб, серед них – 1400 греко-католиків, 250 римо-католиків та 80 юдеїв. У…
1914 - 1918

Перша світова війна

1 серпня 1914 р. між військово-політичними блоками Антанти (Росія, Франція, Великобританія) та Четверного союзу (Австро-Угорщина, Німеччина, Туреччина, Болгарія) спалахнула Перша світова війна. В середині вересня 1914 р. практично вся ця Галичина була окупована військами Російської імперії. Проте, наприкінці червня 1915 р. австрійські війська провели контрнаступ й лінія фронту пролягла через Сокаль, Золочів, Бережани та Галич. Відступивши з Галичини й Буковини під натиском австро-німецьких військ, російська армія восени 1915 р. закріпилася на лінії Кам’янець-Подільський – Тернопіль – Кременець – Дубно. У травні 1916 р. російські війська під керівництвом генерала Олексія Брусилова просунулись вглиб Галичини та Волині на 80–100 км, після чого лінія фронту залишалася незмінною до літа 1917 р.

У часі Першої світової війни населення Боршева було змушене виплачувати контрибуції, які фактично мали характер грабежів. Так, з боршівської церкви св. пророка Іллі, парохом якої…
1918 - 1919

ЗУНР та українсько-польська війна

Листопадовий зрив та укріплення позицій ЗУНР у Галичині спровокували українсько-польську війну. Вже 21 листопада 1918 р. поляки встановили контроль над Львовом й у грудні 1918 р. – січні 1919 р. УГА вела виснажливі бої за Львів. Вовчухівська офензива, що мала на меті здобути Львів і Перемишль, була зупинена 25 лютого 1919 р. на вимогу Антанти. Скориставшись перемирʼям, польське військо за допомогою французької армії Ю. Галлера 15 травня 1919 р. розпочало активні бойові дії по всьому фронті. Вже 7 червня УГА розпочала наступальну операцію у напрямку «Чортків – Львів». Проте, через нестачу людських ресурсів та боєприпасів у липні 1919 р. УГА зазнала поразки, перейшла Збруч і рушила до Кам’янця-Подільського для об’єднання з армією УНР.

Встановлення у Львові української влади після Листопадового зриву спричинило аналогічні процеси по всіх селах та містечках Галичини. У Перемишлянах ЗУНР перейняла управління  3 листопада. Повітовим…
У 1918 р. війтом Боршева був Гнат Лоїк (1876–1938), який підтримував українську владу і закликав односельчан записуватись до лав Української галицької армії. Населення села всіляко…
1920 - 1939

Міжвоєнний період

21 листопада 1919 р. рішенням Найвищої ради Паризької мирної конференції Польщі передано мандат Ліги націй на управління галицькими землями протягом 25 років. Вже 14 березня 1923 р. Рада послів держав Антанти офіційно визнала приналежність західноукраїнських земель до Польщі за умови забезпечення українцям широкої етнокультурної окремішності. Проте, окупаційна влада в національному питанні проводила так звану «інкорпораційну» політику, тобто відверту колонізацію та полонізацію краю. Боротьба ж українців за національне самовизначення відбувалась у двох площинах: організації культурного й спортивного життя («Просвіта»,«Сокіл»,«Січ» «Луг», «Пласт») та політичному протистоянні з окупантами, зокрема діяльності УВО та ОУН.

Боршів_міжвоєн_1
Боршів_міжвоєн_2
Культурним життям у Боршеві в 1920–1930-х рр. опікувалися члени читальні «Просвіти». Установчі збори сільської «Просвіти» відбулися лише у 1922 р. з ініціативи Івана Яцківа. У 1925 р. до…

audio

Марія Гавінська, 1923 р. н. про діяльність “Просвіти” у Боршеві

«Нашої української читальні не було. Як біля школи там, як вот церква, може бачили при дорозі є такий будиночок, то начала будувати молодь. Там коли…
Боршів_міжвоєн_4
Частина жителів Боршева твердо стояла на москвофільських позиціях. Зокрема у квітні 1925 р. у селі створено «Пожарную дружину», москвофільський аналог «Січі», активними учасниками якої були…
Боршів_міжвоєн_5
Боршів_міжвоєн_6
Організація спортивного життя української молоді Боршева стала можливою завдяки активній роботі осередку «Сокола», який було засновано у 1928 р. з ініціативи доктора медицини Ярослава Сахна з…

audio

Михайло Куніцький, 1933 р. н. про громадське життя Боршева у міжвоєнний період

«Та то був такий начальник (організовував фестини, – авт.)… та то з каждого села були. То ми так парами йшли, робили вправи, співали «Боже великий»……
Боршів_міжвоєн_8
У 1931 р. у Боршеві засновано осередок «Союзу українок» – організації, метою якої була активізація громадської діяльності жінок, піднесення їхнього освітнього й професійного рівнів, участь…
Боршів_міжвоєн_9
Боршів_міжвоєн_10
Греко-католицькою парафією у Боршеві протягом міжвоєнного періоду опікувалися священники Омелян Ковч (у 1921 р.) та Олекса Боднар (1921–1941 р.). Діти зі села навчалися у 4-класній утраквістичній (двомовній)…
«…До польської школи я ше не ходив в тридцять девєтім році, то сестра ходила. То так вона вчила і я собі вчив… Кіменик була така…

audio

Василь Фірман, 1927 р. н. про священика Олексу Боднара

Боршів_міжвоєн_13
Окрім сільськогосподарської праці, населення Боршева активно займалося ремеслами та різноманітними промислами. До прикладу, у інвентарях села згадуються колодій І. Грешків, тесля М. Грешків, ковалі С. Горбач, С. Пікульський, кравці…
«Тут в нас не було (фільварку – авт.), тому шо в нас займалисі люди: тут цегольня працювала, тартак працював. Отут така, як то називалося, молочарня…
Боршів_міжвоєн_14
1939 - 1941

Перші совіти

1 вересня 1939 р. розпочалася Друга світова війна. Згідно з положеннями таємного протоколу про розподіл сфер впливу між Німеччиною та СРСР, який додавався до пакту Молотова-Ріббентропа (23 серпня 1939 р.), Червона армія 17 вересня 1939 р. перейшла Збруч й невдовзі окупувала західноукраїнські землі. Українське суспільство Галичини жваво прореагувало на ці події, позаяк бачило в діях більшовиків шлях до звільнення від польського режиму. 22 жовтня 1939 р. відбулися вибори до Народних зборів Західної України, на засіданні яких у Львові 26–28 жовтня 1939 р. проголошено возз’єднання Західної України з УРСР. Попри створення ілюзії легітимності та добровільного підписання цього акту, подальші дії окупаційної влади супроводжувалися примусом та терором.

Боршів_совіти_1

audio

Василь Фірман, 1927 р. н. про прихід “перших совітів”

«Більшовики прийшли. Приїхали вони дерев’яною танкєткою – так ми їх називали, знаєте, фанєрно. Татової сестри чоловік і ше тут кілька мужчин пов’язали собі сино-жовті пов’язки…
Боршів_совіти_3
Боршів_совіти_4
Утвердження радянської репресивної моделі супроводжувалося жорстоким терором, розкуркуленням, примусовою колективізацією, негативним ставленням до церкви та забороною українських політичних та культурно-просвітницьких організацій. Як наслідок, проти радянського…
«…Справа в тому, що було велике потрясіння, бо тут була в Перемишлянах катівня. Там були так змасакровані патріоти. І то вони («перші совіти», – авт.)…
Боршів_совіти_6
Боршів_совіти_7
Боршів_совіти_8

audio

Михайло Куніцький, 1933 р. н. про масові вбивства у Перемишлянській тюрмі в червні 1941 р.

Практично в усіх містах та містечках Західної України, зокрема у Львові, Бібрці, Перемишлянах, Глинянах, Золочеві, функціонували вʼязниці, в яких лише за перші два тижні після…
1941 - 1944

Німецька окупація

22 червня 1941 р. розпочалася німецько-радянська війна. З 1 серпня 1941 р. Східну Галичину як п’ятий дистрикт було приєднано до адміністративної одиниці ІІІ Райху – Генерал-губернаторства «Польща» з центром у Кракові. Одним з проявів політики німецької адміністрації було оподаткування всіх категорій населення. За невиконання контингенту загрожували штрафи, конфіскація майна, ув’язнення, праця в трудових таборах, примусовий вивіз до Німеччини чи навіть страта. Українське населення зазнало масового вивезення на роботу в Німеччину та примусової праці в «баудінстах» (робочих батальйонах). На окупованих землях ліквідовували будь-які ознаки державної єдності чи територіальної цілісності.

Боршів_Німці_1
Та вони (німці – авт.) теж попісля взялися за жидів. Я як йшов зі школи, а чотири гестапівці, то жандармерія так спішили топотом до сусіда,…
Боршів_німці_2
«Брали (німці. – авт.), брали в есеси, брали в зондердінст (допоміжна німецька поліція. – авт.), в баудінст, ну то робочий батальйон, брали, так. Даже мене…
Боршів_німці_4
Боршів_німці_5
Боршів_німці_6
Боршів_Німці_7
В період німецької окупації Боршів належав до округу Перемишляни у складі Золочівського повіту. Сільською громадою керував війт. Він вирішував усі поточні справи разом з радою,…
Боршів_Німці_8
1942 - 1950

Національно-визвольна боротьба

У 1943 р. на території Галичини з ініціативи Організації українських націоналістів створюється Українська народна самооборона – збройні формування українського визвольного руху, які з грудня 1943 р. прийняли назву «УПА-Захід». Українська молодь Галичини взяла активну участь у розгортанні боротьби національного підпілля. З другої половини 1944 р. відділи УПА проводять низку успішних боїв із фронтовими частинами Червоної армії, прикордонними та внутрішніми військами НКВС. Звичним явищем стають постійні облави, засідки та обшуки господарств селян, які влаштовували загони МВС та війська МДБ з метою повного винищення українського збройного підпілля.

Боршів_УПА1
Боршів_УПА2
В березні-липні 1944 р. на теренах Перемишлянщини зафіксовано збройні сутички відділів УНС із частинами Армії крайової. На хуторі Діброва поблизу Боршева польські бойовики вбили Григорія Оленчука та…
«Він (брат, Іван Задорожний. – авт.) тоді був в Уневі, там на нових домах на Липівці, там був поляк, […] і був на горі на…
Боршів_УПА_3
Боршів_УПА_4

audio

Григорій Мединський, 1926 р. н., в минулому стрілець УПА “Мороз” про Унівський бій 1944 р.

«В лісі, в другім селі, в Уневі… то було сім сотень, курінь був. Був «Синий» їден… Відділ в Уневі обкружили москалі і зачєли… То всьо пости…
Боршів_УПА_6

audio

Марія Гавінська, 1923 р. н. про діяльність УПА в Боршеві

Боршів_УПА_8
Боршів_УПА_9
17 вересня 1944 р. бійці спецзагону НКВС вбили Ганну Шуль та її дванадцятирічну доньку. В довіру до боршівських повстанців зумів увійти агент «Гріша», який невдовзі видав…
Боршів_УПА_10

audio

Михайло Куніцький, 1933 р. н. про загибель боршівських підпільників у криївці

Боршів_УПА_12
20 березня 1946 р. командир боршівської боївки Василь Костів ("Монька") разом з Василем Духом («Листок») потрапили у більшовицьку засідку в лісі біля с. Виписки. Під час перестрілки…
Боршів_УПА_13

audio

Михайло Куніцький, 1933 р. н. про бій стрільців УПА з солдатами НКВС у Боршеві

1944 - 1953

Повоєнні репресії

Зі вступом Червоної армії на західноукраїнські землі боротьба з національно-визвольним підпіллям стала одним з основних завдань радянської влади в регіоні й проявилась з найбільшою жорстокістю у масових репресіях проти «ворогів народу». Відбувались безперевні та масштабні депортації місцевого населення у віддалені регіони СРСР. Переселенські акції стали ефективним засобом для «примирення» населення з ідеологічними та політичними цілями радянського тоталітарного режиму. Передусім вивозили членів ОУН і УПА та їхні родини, а також заможних селян, яких радянська влада вважала основною перешкодою у колективізації західноукраїнського села.

«Тата вивезли, мама сі скрили. […]. А таво хата, то всьо сконфіскували. Нам не лишили ніц в хаті, но стіни полишали. А їх перед тим…
Боршів_репресії_2
Боршів_репресії_3
У доповідній записці секретаря Львівського обкому КП(б)У І. Грушецького секретарю ЦК КП(б)У М. Хрущову про затвердження матеріалів на виселення родин учасників визвольних змагань (від 6…
Боршів_репресії_4
«У Львові на Лонського визивають на допит. […] завезли десь у Львові не знаю де – там вже «столипінський» вагон стояв. А «столипінський» похожий на…
Боршів_репресії_5
Боршів_репресії_6
1944 - 1991

У складі УРСР

У 1940 — на початку 1950-х рр. радянська влада намагалась запровадити на західноукраїнських землях такий порядок, як на інших територіях УРСР. Одним із перших кроків стало створення колгоспів. До початку 1950-х рр. суцільна ціною репресій проти сотень тисяч селян колективізація була майже завершена. Важливим засобом насаджування тоталітарної ідеології та радянської пропаганди стали партійні та комсомольські організації. Радянською владою розгорнуто масштабну кампанію з ліквідації Української Греко-Католицької Церкви, яка була змушена перейти у підпілля. З середини 1960-х рр. з особливим розмахом розпочалася русифікація України та дискримінація вихідців із села перед міськими жителями, зневага до традиційних цінностей.

Боршів_УРСР_1
Боршів_УРСР_2
У Боршеві, як і в інших галицьких селах, для того, щоб змусити селян написати заяви про вступ до колгоспу застосовувались різні методи насильства. Врешті на…
Боршів_УРСР_3
Боршів_УРСР_4
Боршівській сільській раді були підпорядковані також села Виписки, Ладанці та Пнятин. Станом на 1978 р. до колгоспу входило 403 господарств, а населення Боршева становило 1530…
Боршів_УРСР_5
Боршів_УРСР_6
1991

Незалежна Україна

Після проголошення незалежності України 24 серпня 1991 р. розпочався новий етап розвитку історії, який ознаменувався помітними зрушеннями у різних сферах життя суспільства. Утвердження незалежної держави, незважаючи на низку позитивних досягнень (становлення демократії, національне та релігійне відродження, формування української політичної нації), виявилося доволі непростим і суперечливим, а тому досі не є завершеним. В сучасних умовах особливо актуалізується проблема збереження історичної пам’яті, позаяк нагальне завдання на сьогодні, – аби населення сіл та міст відчуло себе громадою, а не групою людей з однаковою пропискою.

Боршів_Україна
Найдавніше
минуле - поч. ХХ
1349
 
 
 
Перша світова
війна
1914
 
 
Міжвоєнний період
1920
 
Друга світова
війна
1939
 
 
Національно-визвольна
боротьба
1942
 
Повоєнні репресії
1944
 
У складі УРСР
1953
 
Незалежна
Україна
1991