Боршів

Borszów

1441p. перша згадка

Область: Львівська

Район: Перемишлянський

Сортування за часом
до 1349

Найдавніше минуле

Перші писемні згадки про більшість сіл Галичини припадають на кінець ХІV–ХVІ ст., однак археологічні джерела засвідчують, що початки заселення тут сягають палеоліту. Після Великого переселення слов’ян поселенський простір регіону стабілізується і на теренах сучасної Галичини зароджуються державотворчі процеси, пов’язані з племінним об’єднанням карпатських хорватів (VIII–X ст.). Внаслідок включення Прикарпаття до складу Русі тут виникає низка земель: Звенигородська, Перемишльська, Теребовельська, на територіальній матриці яких Володимирко Володаревич на початку 1140-х рр. створив Галицьке князівство. У 1199 р. завдяки зусиллям волинського князя Романа Мстиславовича Волинь та Галичина об’єдналися у єдиному державному організмі, який після коронації Данила Романовича у 1253 р., став відомий як «Королівство Русі».

Перша писемна згадка про ,Боршів датована 1441 р., коли в актових документах згадується шляхтич Олександр з Боршева. Однак, археологічні джерела засвідчують, що освоєння людьми території теперішнього села та його найближчих околиць [...]

1349 - 1772

Польща

У 1340 р. було отруєно останнього галицько-волинського князя Юрія Тройденовича. Після його смерті польський король Казимир ІІІ в результаті двох походів 1340 р. та 1349 р. захопив спадщину Романовичів. Процес інкорпорації краю до Корони Польської завершився у 1434 р., коли було скасовано руське право та судочинство, а галицьке боярство урівняне в правах з польською шляхтою. Водночас, тут виникло Руське воєводство з центром у Львові, яке складалося з п’яти земель: Сяноцької, Перемишльської, Львівської, Галицької та Холмської. Протягом перших десятиліть XVI ст. більшість галицького селянства було закріпачено, зокрема сеймовими ухвалами 1505 р. та 1520 р. селянам було заборонено покидати свій наділ й узаконено дводенну панщину. Життя населення краю утруднювалося й спустошливими набігами кримських татар, які почастішали з кінця ХV ст.

У 1447 р. серед шляхтичів, які засвідчували наявність у Львівському земському суді документа про заставу ставка в Давидові, згадуються брати Павло та Олехно з Боршева. На акті конфедерації шляхти Львівської землі та Жидачівського [...]

Татари женуть ясир. Гравюра з
угорської хроніки, XV-XVI ст.

Восени 1648 р., в часі походу Богдана Хмельницького, кримські татари, що були його союзниками, пограбували Боршів. Відголоском цих подій стали слова Луця та Яця Пришляків, які у 1649 р. під присягою заявляли, що село не може в повній [...]

Адам Микола Сенявський, власник Боршева у 1720-х рр.
Адам Микола Сенявський, власник Боршева у 1720-х рр.

У 1656 р. Ян Леґевницький з дружиною Софією продали свою частину Борщева і хутір Залипʼя Кшиштофу та Ельжбеті Борковським. 17 січня 1660 р. Мартиян Ґрабянка продав шляхтичу Коссаковському Перемишляни з селами Боршевом та Коросним.  У [...]

 Август Александр Чарторийський, власник Боршева з початку 1730-х рр.
Август Александр Чарторийський, власник Боршева на початку 1730-х рр.
1772 - 1914

Австрійська імперія

У 1772 р. внаслідок І поділу Речі Посполитої Росією, Пруссією та Австрією Галичина увійшла до складу імперії Габсбургів. На теренах краю було створено окрему провінцію – «Королівство Галичини і Володимирії», до складу якої увійшли українські етнічні землі (Східна Галичина) та південна частина Польщі з Краковом (Західна Галичина). У 1848 р., коли Європу охопила революційні події «Весни народів», у Галичині скасували панщину. Окрім соціального визволення, село охопило і українське національне відродження. В цей час репрезентантом української ідеї в краї була Головна Руська Рада, однією з основних вимог якої до Відня був поділ Галичини на східну (українську) та західну (польську) частини. Згодом, у 1868 р. з ініціативи народовців у Львові було засновано товариство «Просвіта», відділи якого почали організовувати по всьому краю.

 

 

 

Боршів та Перемишляни на мапі Міга (1779-1783 рр.)
Боршів та Перемишляни на мапі Міга (1779-1783 рр.)

Згідно податкового інвентаря Перемишлянського ключа фільварків, яким у 1774 р. володіла Ізабелла Любомирська,  щорічний дохід з 150 селянських дворів Боршева складав 418 золотих 24 гроші. З 1816 р. Боршів перейшов до Альфреда Войцеха [...]

Альфред Юзеф Потоцький (1817-1889)
Альфред Юзеф Потоцький (1817-1889)
Храм св. пророка Іллі у Боршеві, збудований у 1839 р. Світлина Олега Духа.
Храм св. пророка Іллі у Боршеві, збудований у 1839 р. Світлина Олега Духа.

Станом на 1880 р. у Боршеві налічувалося 1192 особи, серед них 1100 греко-католиків, 47 римо-католиків та 45 юдеїв. В цьому році згадується сільська позичкова каса (згодом – Райфайзена) з капіталом 277 золотих ринських. У Боршеві діяла [...]

Намісна ікона іконостасу храму св. Іллі, написана у 1896 р. Юліаном Панькевичем. Світлина Олега Духа
Намісна ікона іконостасу храму св. Іллі, написана у 1896 р. Юліаном Панькевичем. Світлина Олега Духа

Діти з Боршева навчалися спочатку у парафіяльній школі, відомості про яку вперше зустрічаються під 1787 р. У березні 1859 р. завдяки зусиллям сільської громади ця школа стала тривіальною, тобто початковою, де навчали читанню, письму та [...]

1 серпня 1897 р. з ініціативи боршівського пароха о. Якова Краснопери у селі відбулися установчі збори читальні «Просвіти». До неї вступили 30 жителів села, серед них Павло Ганачівський, Яків Ганачівський, Степан Дух, Петро Дух, [...]

Згідно шематизму 1910 р. у Боршеві, який з 1889 р. знаходився у посіданні графа Романа Потоцького проживало 1496 осіб, серед них – 1400 греко-католиків, 250 римо-католиків та 80 юдеїв. У селі діяла «Спілка ощадності і позичок», [...]

Родичі Тимка Лоїка з с. Боршів на еміграції в Аргентині, поч. ХХ ст. Світлина з особистого архіву Михайла Куніцького, с. Боршів Перемишлянського р-ну Львівської обл.
Родичі Тимка Лоїка з с. Боршів на еміграції в Аргентині, поч. ХХ ст. Світлина з особистого архіву Михайла Куніцького

 

Степан Фірман з родиною, с. Боршів Перемишлянського повіту Тернопільського в-ва, поч. 1920-х рр.
Степан Фірман з родиною, с. Боршів Перемишлянського повіту Тернопільського в-ва, кін. 1910-х рр.
Світлина з особистого архіву Василя Фірмана
1914 - 1918

Перша світова війна

1 серпня 1914 р. між військово-політичними блоками Антанти (Росія, Франція, Великобританія) та Четверного союзу (Австро-Угорщина, Німеччина, Туреччина, Болгарія) спалахнула Перша світова війна. В середині вересня 1914 р. практично вся ця Галичина була окупована військами Російської імперії. Проте, наприкінці червня 1915 р. австрійські війська провели контрнаступ й лінія фронту пролягла через Сокаль, Золочів, Бережани та Галич. Відступивши з Галичини й Буковини під натиском австро-німецьких військ, російська армія восени 1915 р. закріпилася на лінії Кам’янець-Подільський – Тернопіль – Кременець – Дубно. У травні 1916 р. російські війська під керівництвом генерала Олексія Брусилова просунулись вглиб Галичини та Волині на 80–100 км, після чого лінія фронту залишалася незмінною до літа 1917 р.

Зліва направо Владислав Мрочковський та Іван Урич, вояки австрійської цісарсько-королівської армії з Боршева, 14 січня 1918 р.
Зліва направо Владислав Мрочковський та Іван Урич, вояки австрійської цісарсько-королівської армії з Боршева, 14 січня 1918 р.
Світлина з особистого архіву Михайла Куніцького

У часі Першої світової війни населення Боршева було змушене виплачувати контрибуції, які фактично мали характер грабежів. Так, з боршівської церкви св. пророка Іллі, парохом якої у 1909–1920 рр. був Олександр Гвоздецький, російські [...]

1918 - 1919

ЗУНР та українсько-польська війна

Листопадовий зрив та укріплення позицій ЗУНР у Галичині спровокували українсько-польську війну. Вже 21 листопада 1918 р. поляки встановили контроль над Львовом й у грудні 1918 р. – січні 1919 р. УГА вела виснажливі бої за Львів. Вовчухівська офензива, що мала на меті здобути Львів і Перемишль, була зупинена 25 лютого 1919 р. на вимогу Антанти. Скориставшись перемирʼям, польське військо за допомогою французької армії Ю. Галлера 15 травня 1919 р. розпочало активні бойові дії по всьому фронті. Вже 7 червня УГА розпочала наступальну операцію у напрямку «Чортків – Львів». Проте, через нестачу людських ресурсів та боєприпасів у липні 1919 р. УГА зазнала поразки, перейшла Збруч і рушила до Кам’янця-Подільського для об’єднання з армією УНР.

Встановлення у Львові української влади після Листопадового зриву спричинило аналогічні процеси по всіх селах та містечках Галичини. У Перемишлянах ЗУНР перейняла управління  3 листопада. Повітовим комісаром жителі Перемишлян обрали [...]

У 1918 р. війтом Боршева був Гнат Лоїк (1876–1938), який підтримував українську владу і закликав односельчан записуватись до лав Української галицької армії. Населення села всіляко сприяло становленню ЗУНР та формуванню УГА, до лав [...]

Старшини УГА. Другий зліва Петро Лоїк, 1918 р.
Старшини УГА. Другий зліва Петро Лоїк, 1918 р.

Світлина з особистого архіву Михайла Куніцького

Іван Кокіт, стрілець УГА, 1918-1919 рр.  Світлина з особистого архіву Михайла Куніцького, с. Боршів Перемишлянського р-ну Львівської обл.
Іван Кокіт, стрілець УГА, 1918-1919 рр.
Світлина з особистого архіву Михайла Куніцького
1920 - 1939

Міжвоєнний період

21 листопада 1919 р. рішенням Найвищої ради Паризької мирної конференції Польщі передано мандат Ліги націй на управління галицькими землями протягом 25 років. Вже 14 березня 1923 р. Рада послів держав Антанти офіційно визнала приналежність західноукраїнських земель до Польщі за умови забезпечення українцям широкої етнокультурної окремішності. Проте, окупаційна влада в національному питанні проводила так звану «інкорпораційну» політику, тобто відверту колонізацію та полонізацію краю. Боротьба ж українців за національне самовизначення відбувалась у двох площинах: організації культурного й спортивного життя («Просвіта»,«Сокіл»,«Січ» «Луг», «Пласт») та політичному протистоянні з окупантами, зокрема діяльності УВО та ОУН.

«Сокіл» в с. Боршів Перемишлянського повіту Тернопільського в-ва. Посередині сидить четар Павло Лоїк. Перед ним четарка Ганна Марків (у заміжжі Лоїк), кін. 1930-х рр.

 

Боршів_міжвоєн_2

Культурним життям у Боршеві в 1920–1930-х рр. опікувалися члени читальні «Просвіти». Установчі збори сільської «Просвіти» відбулися лише у 1922 р. з ініціативи Івана Яцківа. У 1925 р. до роботи читальні долучився о. Олексій Боднар. При [...]

Марія Гавінська, 1923 р. н. про діяльність “Просвіти” у Боршеві

FORMAT is: audio

«Нашої української читальні не було. Як біля школи там, як вот церква, може бачили при дорозі є такий будиночок, то начала будувати молодь. Там коли начали будувати, то там найшли цвинтар – костище, знаєте. То всьо вивозили, [...]

Боршів_міжвоєн_4

Частина жителів Боршева твердо стояла на москвофільських позиціях. Зокрема у квітні 1925 р. у селі створено «Пожарную дружину», москвофільський аналог «Січі», активними учасниками якої були Іван Лоїк, Сенько Ганачівський, Теодор [...]

Хор «Сокола» в с. Боршів Перемишлянського повіту Тернопільського в-ва. В центрі стоїть Павло Лоїк, голова товариства, поч. 1930-х рр.

 

Боршів_міжвоєн_6

Організація спортивного життя української молоді Боршева стала можливою завдяки активній роботі осередку «Сокола», який було засновано у 1928 р. з ініціативи доктора медицини Ярослава Сахна з Лагодова. Четарями боршівського товариства [...]

Михайло Куніцький, 1933 р. н. про громадське життя Боршева у міжвоєнний період

FORMAT is: audio

«Та то був такий начальник (організовував фестини, – авт.)… та то з каждого села були. То ми так парами йшли, робили вправи, співали «Боже великий»… Ми навчені були, там в Перемишлєнах була така [...]

Боршів_міжвоєн_8

У 1931 р. у Боршеві засновано осередок «Союзу українок» – організації, метою якої була активізація громадської діяльності жінок, піднесення їхнього освітнього й професійного рівнів, участь у світовому жіночому русі тощо. Найбільше [...]

Учасники годівельно-ветеринарних курсів в с. Янчин Перемишлянського повіту Тернопільського в-ва (тепер с. Іванівка Перемишлянського р-ну Львівської обл.). Сидять зліва направо: перший Семен Сокирка, третій Петро Кузьма, директор школи, п’ятий о. Бородайко, шостий Мирон Луцький, дідич, колишній сотник УГА, голова «Сільського Господаря», в дворі якого відбувались курси (всі з Янчина). У третьому ряді четвертий зліва Степан Стеців з Боршева, 1930 р.
Учасники годівельно-ветеринарних курсів в с. Янчин Перемишлянського повіту Тернопільського в-ва. Сидять зліва направо: перший Семен Сокирка, третій Петро Кузьма, директор школи, п’ятий о. Бородайко, шостий Мирон Луцький, колишній сотник УГА, голова «Сільського Господаря» (усі з Янчина). У третьому ряді четвертий зліва Степан Стеців з Боршева, 1930 р.

Світлина з особистого архіву Михайла Куніцького

1939 - 1941

Перші совіти

1 вересня 1939 р. розпочалася Друга світова війна. Згідно з положеннями таємного протоколу про розподіл сфер впливу між Німеччиною та СРСР, який додавався до пакту Молотова-Ріббентропа (23 серпня 1939 р.), Червона армія 17 вересня 1939 р. перейшла Збруч й невдовзі окупувала західноукраїнські землі. Українське суспільство Галичини жваво прореагувало на ці події, позаяк бачило в діях більшовиків шлях до звільнення від польського режиму. 22 жовтня 1939 р. відбулися вибори до Народних зборів Західної України, на засіданні яких у Львові 26–28 жовтня 1939 р. проголошено возз’єднання Західної України з УРСР. Попри створення ілюзії легітимності та добровільного підписання цього акту, подальші дії окупаційної влади супроводжувалися примусом та терором.

Учні Перемишлянської школи, 1939-1940 н. р. У верхньому ряді крайній справа Омелян Задорожний. У другому ряді другий справа Василь Гордон, зліва від нього Григорій Мединський. Внизу посередині директор школи.

 

Василь Фірман, 1927 р. н. про прихід “перших совітів”

FORMAT is: audio

«Більшовики прийшли. Приїхали вони дерев’яною танкєткою – так ми їх називали, знаєте, фанєрно. Татової сестри чоловік і ше тут кілька мужчин пов’язали собі сино-жовті пов’язки з квітами. І я мав квіток, розу, знаєте, бо то вже було бульбокопач. Вітали їх з [...]

Боршів_совіти_3
Боршів_совіти_4

Утвердження радянської репресивної моделі супроводжувалося жорстоким терором, розкуркуленням, примусовою колективізацією, негативним ставленням до церкви та забороною українських політичних та культурно-просвітницьких організацій. Як [...]

«…Справа в тому, що було велике потрясіння, бо тут була в Перемишлянах катівня. Там були так змасакровані патріоти. І то вони («перші совіти», – авт.) як вже драпанули, тоди вже в людей був доступ, то було паро днів і таке було вже, розкладалися [...]

Боршів_совіти_6
Учні Боршівської школи. Зверху третій справа Михайло Куніцький, 1939-1941 рр.
Учні Боршівської школи. Зверху третій справа Михайло Куніцький, 1939-1941 рр.
Світлина з особистого архіву Михайла Куніцького
Євген Ганачівський, с. Боршів Перемишлянського р-ну Львівської обл., 1940-ві рр.
Євген Ганачівський, с. Боршів Перемишлянського р-ну Львівської обл., 1940-ві рр.
Світлина з особистого архіву Михайла Куніцького

Михайло Куніцький, 1933 р. н. про масові вбивства у Перемишлянській тюрмі в червні 1941 р.

FORMAT is: audio

Практично в усіх містах та містечках Західної України, зокрема у Львові, Бібрці, Перемишлянах, Глинянах, Золочеві, функціонували вʼязниці, в яких лише за перші два тижні після початку німецько-радянської війни було  розстріляно понад [...]

1941 - 1944

Німецька окупація

22 червня 1941 р. розпочалася німецько-радянська війна. З 1 серпня 1941 р. Східну Галичину як п’ятий дистрикт було приєднано до адміністративної одиниці ІІІ Райху – Генерал-губернаторства «Польща» з центром у Кракові. Одним з проявів політики німецької адміністрації було оподаткування всіх категорій населення. За невиконання контингенту загрожували штрафи, конфіскація майна, ув’язнення, праця в трудових таборах, примусовий вивіз до Німеччини чи навіть страта. Українське населення зазнало масового вивезення на роботу в Німеччину та примусової праці в «баудінстах» (робочих батальйонах). На окупованих землях ліквідовували будь-які ознаки державної єдності чи територіальної цілісності.

Дитячий садок с. Боршів Золочівського крайзе, дистирикт Галичина. Другий справа у верхньому ряді Роман Пастернак. У другому ряді сидять: третя зліва вихователька Стефанія (прізвище невідоме), далі о. Андрій Заяць, війт Мацишин (ім’я невідоме), дяк Іван Марків, 1943 р.
Дитячий садок с. Боршів Золочівського крайзе, дистирикт Галичина. Другий справа у верхньому ряді Роман Пастернак. У другому ряді сидять: третя зліва вихователька Стефанія (прізвище невідоме), далі о. Андрій Заяць, війт Мацишин (ім’я невідоме), дяк Іван Марків, 1943 р.

Світлина з особистого архіву Михайла Куніцького

Та вони (німці – авт.) теж попісля взялися за жидів. Я як йшов зі школи, а чотири гестапівці, то жандармерія так спішили топотом до сусіда, щоб його арештувати. Я зайшов з луга як вони [...]

Боршів_німці_2

Хор с. Боршів Золочівського крайзе, дистрикт Галичина (тепер Перемишлянського р-ну Львівської обл.), 1942 р. Стоять у верхньому ряді зліва направо: Василь Кокіт, Михайло Задорожний, Микола Залипський, Михайло Марків, Михайло Горбач, Степан Марків, Степан Лоїк, Василь Ільків, Федір Марків, Степан Семйон, Іван Марків, Василь Мичка. У другому ряді стоять: Ганна Мичка, Ганна Старосілець, Параскевія Лабінська, Павліна Дух, Наталія Костельна, Наталія Слюбик. У третьому ряді сидять: Ганна Мединська, Варвара Задорожна, Юлія Стеців, Іван Марків (дяк та диригент), Катерина Кокіт, Марія Лоїк, Ярослава Горбач. У четвертому ряді сидять: Іван Задорожний, Василь Травлінський, Наталія Ганачівська, Михайло Гордон, Василь Задорожний.

 

 

 

«Брали (німці. – авт.), брали в есеси, брали в зондердінст (допоміжна німецька поліція. – авт.), в баудінст, ну то робочий батальйон, брали, так. Даже мене два рази хтіли взяти. Но ми вже втікали, ховалися». Василь Фірман, 1927 р. н. [...]

Боршів_німці_4
Учні Боршівської школи. Посередині зліва о. Андрій Заяць. Справа від нього вчителі Яна Поль та Степан Купчак, 1944 р.
Учні Боршівської школи. Посередині зліва о. Андрій Заяць. Справа від нього вчителі Яна Поль та Степан Купчак, 1944 р. Світлина з особистого архіву Михайла Куніцького, с. Боршів Перемишлянського р-ну Львівської обл.
Торгівельна школа у м. Перемишляни, 1943 р.
Торгівельна школа у м. Перемишляни, 1943 р.
Світлина з особистого архіву Михайла Куніцького, с. Боршів Перемишлянського р-ну Львівської обл.
Боршів_Німці_7

В період німецької окупації Боршів належав до округу Перемишляни у складі Золочівського повіту. Сільською громадою керував війт. Він вирішував усі поточні справи разом з радою, яка складалася з 5-10 місцевих жителів. Впродовж 1941–1944 [...]

Весілля у Боршеві. Стоїть другий зліва у першому ряді Маркіян Панчук, 1941 р.
Весілля у Боршеві. Стоїть другий зліва у першому ряді Маркіян Панчук, член ОУН (“Синій”) 1941 р.

Світлина з особистого архіву Михайла Куніцького, с. Боршів Перемишлянського р-ну Львівської обл.

1942 - 1950

Національно-визвольна боротьба

У 1943 р. на території Галичини з ініціативи Організації українських націоналістів створюється Українська народна самооборона – збройні формування українського визвольного руху, які з грудня 1943 р. прийняли назву «УПА-Захід». Українська молодь Галичини взяла активну участь у розгортанні боротьби національного підпілля. З другої половини 1944 р. відділи УПА проводять низку успішних боїв із фронтовими частинами Червоної армії, прикордонними та внутрішніми військами НКВС. Звичним явищем стають постійні облави, засідки та обшуки господарств селян, які влаштовували загони МВС та війська МДБ з метою повного винищення українського збройного підпілля.

Осередок ОУН в с. Боршів Перемишлянського р-ну Львівської обл., поч. 1940-х рр. В верхньому ряді стоять зліва направо: Ілько Матяк, Василь Мирош, Богдан Задорожний, Степан Задорожний, Тома Марків, Василь Фірман, Євген Подусівський, Михайло Магольник, Євстахій Лоїк, Степан Беднарський. В середньому ряді: Омелян Задорожний, Іван Максимович, Степан Гавінський, Домінік Плішкевич, Григорій Мединський, Михайло Лоїк, Василь Дубасюк. У нижньому ряді: Богдан Беднарський, Степан Шира, Василь Гордон, Теодор Фірман, Василь Мичка, Андрій Залипський, Теодор Васильків, Роман Стеців. Світлина з особистого архіву Михайла Куніцького, с. Боршів Перемишлянського р-ну Львівської обл.
Осередок ОУН в с. Боршів Перемишлянського р-ну Львівської обл., поч. 1940-х рр. В верхньому ряді стоять зліва направо: Ілько Матяк, Василь Мирош, Богдан Задорожний, Степан Задорожний, Тома Марків, Василь Фірман, Євген Подусівський, Михайло Магольник, Євстахій Лоїк, Степан Беднарський. В середньому ряді: Омелян Задорожний, Іван Максимович, Степан Гавінський, Домінік Плішкевич, Григорій Мединський, Михайло Лоїк, Василь Дубасюк. У нижньому ряді: Богдан Беднарський, Степан Шира, Василь Гордон, Теодор Фірман, Василь Мичка, Андрій Залипський, Теодор Васильків, Роман Стеців.
Світлина з особистого архіву Михайла Куніцького
Боршів_УПА2

В березні-липні 1944 р. на теренах Перемишлянщини зафіксовано збройні сутички відділів УНС із частинами Армії крайової. На хуторі Діброва поблизу Боршева польські бойовики вбили Григорія Оленчука та Параску Нєхцай, а на хуторі Калинки [...]

«Він (брат, Іван Задорожний. – авт.) тоді був в Уневі, там на нових домах на Липівці, там був поляк, […] і був на горі на стриху і мав радіо… І то їх пішло там трох чи штрох післали їх з [...]

Боршів_УПА_3
Іван Задорожний, згодом стрілець УПА, с. Боршів Золочівського крайзе, дистрикт Галичина, 1942 р.
Іван Задорожний, згодом стрілець УПА, с. Боршів Золочівського крайзе, дистрикт Галичина, 1942 р.

Світлина з особистого архіву Михайла Куніцького

Григорій Мединський, 1926 р. н., в минулому стрілець УПА “Мороз” про Унівський бій 1944 р.

FORMAT is: audio

«В лісі, в другім селі, в Уневі… то було сім сотень, курінь був. Був «Синий» їден… Відділ в Уневі обкружили москалі і зачєли… То всьо пости були довкола, наші хлопці стояли і зачєли стрілєти. Билися цілий день, вночи, на другий день [...]

Боршів_УПА_6

Марія Гавінська, 1923 р. н. про діяльність УПА в Боршеві

FORMAT is: audio
Стоять зліва направо: невідомий, Ілько Васильків, Богдан Лоїк, Федір Фірман, Степан Боднарський, невідомий, Василь Фірман, Григорій Мединський, невідомий, с Боршів Перемишлянського р-ну Львівської обл., сер. 1940-х рр.
Стоять зліва направо: невідомий, Ілько Васильків, Богдан Лоїк, Федір Фірман, Степан Боднарський, невідомий, Василь Фірман, Григорій Мединський, невідомий, с Боршів Перемишлянського р-ну Львівської обл., сер. 1940-х рр.

 

Боршів_УПА_9

17 вересня 1944 р. бійці спецзагону НКВС вбили Ганну Шуль та її дванадцятирічну доньку. В довіру до боршівських повстанців зумів увійти агент «Гріша», який невдовзі видав місцеву криївку. Цей перевертень також убив зв’язкову Ксенію [...]

Боршів_УПА_10

[...]

Read More...

Михайло Куніцький, 1933 р. н. про загибель боршівських підпільників у криївці

FORMAT is: audio
1944 - 1953

Повоєнні репресії

Зі вступом Червоної армії на західноукраїнські землі боротьба з національно-визвольним підпіллям стала одним з основних завдань радянської влади в регіоні й проявилась з найбільшою жорстокістю у масових репресіях проти «ворогів народу». Відбувались безперевні та масштабні депортації місцевого населення у віддалені регіони СРСР. Переселенські акції стали ефективним засобом для «примирення» населення з ідеологічними та політичними цілями радянського тоталітарного режиму. Передусім вивозили членів ОУН і УПА та їхні родини, а також заможних селян, яких радянська влада вважала основною перешкодою у колективізації західноукраїнського села.

«Тата вивезли, мама сі скрили. […]. А таво хата, то всьо сконфіскували. Нам не лишили ніц в хаті, но стіни полишали. А їх перед тим як вивезти три чи штири рази забирали в гетто. А тут брат ше був і я сі лишила, коло брата була. А маму і тата [...]

Боршів_репресії_2
Боршів_репресії_3

У доповідній записці секретаря Львівського обкому КП(б)У І. Грушецького секретарю ЦК КП(б)У М. Хрущову про затвердження матеріалів на виселення родин учасників визвольних змагань (від 6 лютого 1946 р.) вказувалось, що Боршів – «… место [...]

Боршів_репресії_4

[...]

Read More...

«У Львові на Лонського визивають на допит. […] завезли десь у Львові не знаю де – там вже «столипінський» вагон стояв. А «столипінський» похожий на плацкартний. Плацкартний має стінки, а тут рєшотки, сітки, знаєте. По коридору ходе [...]

Боршів_репресії_5
Боршів_репресії_6

[...]

Read More...

1944 - 1991

У складі УРСР

У 1940 — на початку 1950-х рр. радянська влада намагалась запровадити на західноукраїнських землях такий порядок, як на інших територіях УРСР. Одним із перших кроків стало створення колгоспів. До початку 1950-х рр. суцільна ціною репресій проти сотень тисяч селян колективізація була майже завершена. Важливим засобом насаджування тоталітарної ідеології та радянської пропаганди стали партійні та комсомольські організації. Радянською владою розгорнуто масштабну кампанію з ліквідації Української Греко-Католицької Церкви, яка була змушена перейти у підпілля. З середини 1960-х рр. з особливим розмахом розпочалася русифікація України та дискримінація вихідців із села перед міськими жителями, зневага до традиційних цінностей.

Учні Боршівської школи, 1945 р. Світлина з архіву школи с. Боршів Перемишлянського р-ну Львівської обл.
Учні Боршівської школи, 1945 р.

Світлина з архіву школи с. Боршів

Боршів_УРСР_2

У Боршеві, як і в інших галицьких селах, для того, щоб змусити селян написати заяви про вступ до колгоспу застосовувались різні методи насильства. Врешті на початку 1950-х рр. суцільна колективізація була майже завершена ціною репресій [...]

Боршів_УРСР_3

[...]

Read More...

Боршів_УРСР_4

Боршівській сільській раді були підпорядковані також села Виписки, Ладанці та Пнятин. Станом на 1978 р. до колгоспу входило 403 господарств, а населення Боршева становило 1530 осіб. Важливим засобом насаджування тоталітарної ідеології [...]

Боршів_УРСР_5

[...]

Read More...

Боршів_УРСР_6

[...]

Read More...

1991

Незалежна Україна

Після проголошення незалежності України 24 серпня 1991 р. розпочався новий етап розвитку історії, який ознаменувався помітними зрушеннями у різних сферах життя суспільства. Утвердження незалежної держави, незважаючи на низку позитивних досягнень (становлення демократії, національне та релігійне відродження, формування української політичної нації), виявилося доволі непростим і суперечливим, а тому досі не є завершеним. В сучасних умовах особливо актуалізується проблема збереження історичної пам’яті, позаяк нагальне завдання на сьогодні, – аби населення сіл та міст відчуло себе громадою, а не групою людей з однаковою пропискою.

Ветерани УГА під час урочистостей до Дня Незалежності України. Зліва направо А. Кулеба, А. Богуш, Ілько Лабінський з Боршева, м. Перемишляни Львівської обл., поч. 1990-х рр. Світлина з особистого архіву Михайла Куніцького, с. Боршів Перемишлянського р-ну Львівської обл.
Ветерани УГА під час урочистостей до Дня Незалежності України. Зліва направо: А. Кулеба, А. Богуш, Ілько Лабінський з Боршева, м. Перемишляни Львівської обл., поч. 1990-х рр.
Світлина з особистого архіву Михайла Куніцького.
Найдавніше
минуле - поч. ХХ
1349
 
 
 
Перша світова
війна
1914
 
 
Міжвоєнний період
1920
 
Друга світова
війна
1939
 
 
Національно-визвольна
боротьба
1942
 
Повоєнні репресії
1944
 
У складі УРСР
1953
 
Незалежна
Україна
1991