Болотня

Błotnia

1442p. перша згадка

Область: Львівська

Район: Перемишлянський

Сортування за часом
до 1349

Найдавніше минуле

Перші писемні згадки про більшість сіл Галичини припадають на кінець ХІV–ХVІ ст., однак археологічні джерела засвідчують, що початки заселення тут сягають палеоліту. Після Великого переселення слов’ян поселенський простір регіону стабілізується і на теренах сучасної Галичини зароджуються державотворчі процеси, пов’язані з племінним об’єднанням карпатських хорватів (VIII–X ст.). Внаслідок включення Прикарпаття до складу Русі тут виникає низка земель: Звенигородська, Перемишльська, Теребовельська, на територіальній матриці яких Володимирко Володаревич на початку 1140-х рр. створив Галицьке князівство. У 1199 р. завдяки зусиллям волинського князя Романа Мстиславовича Волинь та Галичина об’єдналися у єдиному державному організмі, який після коронації Данила Романовича у 1253 р., став відомий як «Королівство Русі».

Перша писемна згадка про Болотню датується 1442 р., однак в археологічних джерелах є згадки про заселення території села ще з І ст. н. е. Яскравим…
      В часі, коли творилась Київська Русь, а з 1199 р. Галицько-Волинська держава, околиці Болотні продовжували заселяти люди. Зокрема, на це вказує селище…
1349 - 1772

Польща

У 1340 р. було отруєно останнього галицько-волинського князя Юрія Тройденовича. Після його смерті польський король Казимир ІІІ в результаті двох походів 1340 р. та 1349 р. захопив спадщину Романовичів. Процес інкорпорації краю до Корони Польської завершився у 1434 р., коли було скасовано руське право та судочинство, а галицьке боярство урівняне в правах з польською шляхтою. Водночас, тут виникло Руське воєводство з центром у Львові, яке складалося з п’яти земель: Сяноцької, Перемишльської, Львівської, Галицької та Холмської. Протягом перших десятиліть XVI ст. більшість галицького селянства було закріпачено, зокрема сеймовими ухвалами 1505 р. та 1520 р. селянам було заборонено покидати свій наділ й узаконено дводенну панщину. Життя населення краю утруднювалося й спустошливими набігами кримських татар, які почастішали з кінця ХV ст.

Після першої згадки у 1442 р. Болотня майже на століття зникає зі сторінок писемних джерел аж допоки у 1540 р. село разом з неподалік розташованим…
Восени 1648 р. в часі походу Богдана Хмельницького кримські татари, що були його союзниками, пограбували Болотню, зокрема спалили млин та корчму. Тоді жителі села володіли…
1772 - 1914

Австрійська імперія

У 1772 р. внаслідок І поділу Речі Посполитої Росією, Пруссією та Австрією Галичина увійшла до складу імперії Габсбургів. На теренах краю було створено окрему провінцію – «Королівство Галичини і Володимирії», до складу якої увійшли українські етнічні землі (Східна Галичина) та південна частина Польщі з Краковом (Західна Галичина). У 1848 р., коли Європу охопила революційні події «Весни народів», у Галичині скасували панщину. Окрім соціального визволення, село охопило і українське національне відродження. В цей час репрезентантом української ідеї в краї була Головна Руська Рада, однією з основних вимог якої до Відня був поділ Галичини на східну (українську) та західну (польську) частини. Згодом, у 1868 р. з ініціативи народовців у Львові було засновано товариство «Просвіта», відділи якого почали організовувати по всьому краю.

У XVIII ст. населення Болотні поступово збільшується, зокрема за люстрацією 1765 р. у селі було 82 хати, а за люстрацією 1787 р. вже 97 будинків.…
Не оминуло Болотню польське повстання, яке розпочалось у Кракові в ніч з 21 на 22 лютого 1846 р. Попри те, що один з повстанців Тадеуш…
Австрія
  Діти навчалися спочатку у приходській школі, яка у 1860 р. стала тривіальною, тобто початковою, де викладали читання, письмо та лічбу У 1867 р. тут…
  У березні 1900 р. до намісництва у Львові було внесено прохання про заснування у Болотні читальні «Просвіти», ініціаторами якого стали о. Михайло Горчинський, Дмитро…
1914 - 1918

Перша світова війна

1 серпня 1914 р. між військово-політичними блоками Антанти (Росія, Франція, Великобританія) та Четверного союзу (Австро-Угорщина, Німеччина, Туреччина, Болгарія) спалахнула Перша світова війна. В середині вересня 1914 р. практично вся ця Галичина була окупована військами Російської імперії. Проте, наприкінці червня 1915 р. австрійські війська провели контрнаступ й лінія фронту пролягла через Сокаль, Золочів, Бережани та Галич. Відступивши з Галичини й Буковини під натиском австро-німецьких військ, російська армія восени 1915 р. закріпилася на лінії Кам’янець-Подільський – Тернопіль – Кременець – Дубно. У травні 1916 р. російські війська під керівництвом генерала Олексія Брусилова просунулись вглиб Галичини та Волині на 80–100 км, після чого лінія фронту залишалася незмінною до літа 1917 р.

Відступ австро-угорської армії супроводжувався масовими репресіями щодо українського населення Галичини, які носили спланований характер і офіційно називалися «оборонними заходами». Приводом до масових арештів була поширена…
    У легіоні Українських січових стрільців служило кільканадцять вихідців з Болотні: Василь Баран, Василь Ільчишин, Григорій Ляска, Гнат Дрібота, Михайло Іванишин, Олекса Баран, Степан…
1918 - 1919

ЗУНР та українсько-польська війна

Листопадовий зрив та укріплення позицій ЗУНР у Галичині спровокували українсько-польську війну. Вже 21 листопада 1918 р. поляки встановили контроль над Львовом й у грудні 1918 р. – січні 1919 р. УГА вела виснажливі бої за Львів. Вовчухівська офензива, що мала на меті здобути Львів і Перемишль, була зупинена 25 лютого 1919 р. на вимогу Антанти. Скориставшись перемирʼям, польське військо за допомогою французької армії Ю. Галлера 15 травня 1919 р. розпочало активні бойові дії по всьому фронті. Вже 7 червня УГА розпочала наступальну операцію у напрямку «Чортків – Львів». Проте, через нестачу людських ресурсів та боєприпасів у липні 1919 р. УГА зазнала поразки, перейшла Збруч і рушила до Кам’янця-Подільського для об’єднання з армією УНР.

В листопаді 1918 р. у вуличних боях за залізничний вокзал у місті брав участь сотник УГА Степан Мельник з Болотні, якого ув’язнено у таборі Домб’є…
В ході Чортківської офензиви( 7–28 червня 1919 р.) УГА відтіснила польське війське до лінії Броди – Олесько – Белзець – Гологори – Перемишляни – Стратин…
1920 - 1939

Міжвоєнний період

21 листопада 1919 р. рішенням Найвищої ради Паризької мирної конференції Польщі передано мандат Ліги націй на управління галицькими землями протягом 25 років. Вже 14 березня 1923 р. Рада послів держав Антанти офіційно визнала приналежність західноукраїнських земель до Польщі за умови забезпечення українцям широкої етнокультурної окремішності. Проте, окупаційна влада в національному питанні проводила так звану «інкорпораційну» політику, тобто відверту колонізацію та полонізацію краю. Боротьба ж українців за національне самовизначення відбувалась у двох площинах: організації культурного й спортивного життя («Просвіта»,«Сокіл»,«Січ» «Луг», «Пласт») та політичному протистоянні з окупантами, зокрема діяльності УВО та ОУН.

У міжвоєнний час читальня «Просвіти» у Болотні після невдач початку ХХ ст. відродилися стараннями низки активних мешканців села, зокрема Йосипа Грицоніва. Він був громадським писарем…
Навесні 1923 р. у бібліотеці читальні було вже близько 130 книг й почав ставити вистави аматорський театральний гурток. У 1925 р. в читальні налічувалось 72…
Григорій Котовський, 1928 р.н., про діяльність "Лугу" та "Просвіти" у Болотні
«Тато віддав поле, не було де поставити читальню і кооперативу. Тато дав город і там поставили тую читальню, поставили кооперативу «Ниву»… Будували вручну, то всьо…
У грудні 1934 р. з ініціативи Леонтія Шеремети при читальні почали діяти курси для неграмотних селян, які відвідували 15 осіб. А також хор і драмгурток,…
Організація спортивного та культурного життя української молоді Болотні у міжвоєнному періоді стала можливою завдяки активній діяльності сільського осередку «Луг». Це товариство було засноване у Львові…
Михайло Баран, 1925 р. н., про вшанування жителями Болотні пам'яті Січових Стрільців
Діяльність «Просвіти» та «Лугу» у 1930-х рр. спрямована на утвердження ідеї незалежності України серед населення Болотні невдовзі спричинилася до створення у селі осередку ОУН. До…
У міжвоєнний час матеріальне становище населення краю могло поліпшитись лише завдяки діяльності різноманітних кооперативних товариств за принципом «свій до свого по своє». Розвитку мережі кооперативів…
Григорій Котовський, 1928 р. н., про діяльність кооперативи "Нива" у Болотні
«…В мене тато вчився в гімназії, то йому не дали захиститися, тобто матуру не дали йому закінчити, то можна було тільки у Відні закінчити, тут…
Григорій Котовський, 1928 р. н., про культурне життя Болотні в умовах польської окупаційної влади
1939 - 1941

Перші совіти

1 вересня 1939 р. розпочалася Друга світова війна. Згідно з положеннями таємного протоколу про розподіл сфер впливу між Німеччиною та СРСР, який додавався до пакту Молотова-Ріббентропа (23 серпня 1939 р.), Червона армія 17 вересня 1939 р. перейшла Збруч й невдовзі окупувала західноукраїнські землі. Українське суспільство Галичини жваво прореагувало на ці події, позаяк бачило в діях більшовиків шлях до звільнення від польського режиму. 22 жовтня 1939 р. відбулися вибори до Народних зборів Західної України, на засіданні яких у Львові 26–28 жовтня 1939 р. проголошено возз’єднання Західної України з УРСР. Попри створення ілюзії легітимності та добровільного підписання цього акту, подальші дії окупаційної влади супроводжувалися примусом та терором.

Болотня_перші совіти_1
Не чекаючи приходу Червоної армії, мешканці Болотні Мирон Самаранчук (1903 р. н.) та Пилип Бойко (1921 р. н.), намагаючись роззброїти польських жандармів, загинули в Нараєві. Придушення…
«… Витали як козаків… як козаків, запорожців, на коньох, вбралися в шаровари тойво, на коньох, їхали, слава, слава, квіти… діти знов до школи забрали цвіти сипали……
перші совіти_2
Григорій Котовський, 1928 р. н. Зустріч "перших совітів"
Михайло Баран, 1925 р. н. Вступ до села Червоної армії
перші совіти_5
Невдовзі у Болотні створено ревком (Революційний комітет) на чолі з Леонтієм Шереметою, який розпочав організацію більшовицької влади у селі. 22 жовтня 1939 р. відбулися вибори до…
перші совіти_6
перші совіти_7
Важливим аспектом утвердження більшовиків на Галичині було створення низки місцевих комуністичних та комсомольських організацій, які мали б стати провідниками радянської влади в селах. У Болотні комсомольський…
перші совіти_8
перші совіти_9
Населення Болотні торкнулася друга хвиля депортацій, яка прокотилась Західною Україною у квітні-травні 1940 р. В цьому часі виселяли передусім "куркулів". Цікаво, що за встановленими граничними нормами землекористування розкуркуленню…
1941 - 1944

Німецька окупація

22 червня 1941 р. розпочалася німецько-радянська війна. З 1 серпня 1941 р. Східну Галичину як п’ятий дистрикт було приєднано до адміністративної одиниці ІІІ Райху – Генерал-губернаторства «Польща» з центром у Кракові. Одним з проявів політики німецької адміністрації було оподаткування всіх категорій населення. За невиконання контингенту загрожували штрафи, конфіскація майна, ув’язнення, праця в трудових таборах, примусовий вивіз до Німеччини чи навіть страта. Українське населення зазнало масового вивезення на роботу в Німеччину та примусової праці в «баудінстах» (робочих батальйонах). На окупованих землях ліквідовували будь-які ознаки державної єдності чи територіальної цілісності.

"Німаки були якісь такі смішні. Прийшов німак, ти сі за двері пішла, він тобі не подивився за двері, що чоловік ся сховав, бо русскі вміли…
німці_1
німці_2
німці_3
В період німецької окупації Болотня належала до крайзе з осередком в Бережанах, а сільську громаду очолював війт Микола Котовський. У квітні 1942 р. німецька адміністрація збільшила збір…
німці_4
німці_5
Українське населення зазнало масового вивезення на роботу в Німеччину та примусової праці в «баудінстах» (робочих батальйонах). За даними істориків Львівщини в роки німецької окупації вивезено 170,4 тис.…
Михайло Баран, 1925 р. н., остарбайтер, про перебування в Німеччині
«Зара як прийшли, во восени вже забирали…  Зразу пару поїхало так, а решта примусово, прийшло так як до сільради, до війта дати тілько людей, той виписав,…
німці_7
німці_8
німці-9
Єдиною дозволеною нацистами організацією, яка мала координувати українське соціально-культурне життя в Галичині, був Український центральний комітет на чолі з Володимиром Кубійовичем. Саме за сприяння цього комітету відновили…
німці_10
німці_11
Найжорстокіше нацисти ставились до євреїв, зокрема у директиві верховного командування Вермахту від 12 вересня 1941 р. вказано, що «боротьба проти більшовизму вимагає нещадних і енергійних дій,…
1942 - 1950

Національно-визвольна боротьба

У 1943 р. на території Галичини з ініціативи Організації українських націоналістів створюється Українська народна самооборона – збройні формування українського визвольного руху, які з грудня 1943 р. прийняли назву «УПА-Захід». Українська молодь Галичини взяла активну участь у розгортанні боротьби національного підпілля. З другої половини 1944 р. відділи УПА проводять низку успішних боїв із фронтовими частинами Червоної армії, прикордонними та внутрішніми військами НКВС. Звичним явищем стають постійні облави, засідки та обшуки господарств селян, які влаштовували загони МВС та війська МДБ з метою повного винищення українського збройного підпілля.

УПА_1
«Другі совіти», окупувавши Галичину, зіткнулися з потужним спротивом, зокрема за підтримки місцевого населення загонам УПА вдалося активно протидіяти становленню органів радянської влади у Поморянському районі, а саме…
УПА_2
Євгенія Готь, 1929 р. н. про "партизанку"
УПА_4
В наступних роках Болотня та її околиці ще декілька разів були місцем сутичок між енкаведистами та вояками УПА. Так, 28 лютого 1945 р. загін повстанців під проводом…
УПА_5
«Іван Хміль тоже ховався вдома, вони там живуть на колонії, а там такий глибокий рів і вони там мали криївку, і закривалися кущом ліски… а потому…
УПА_6
Катерина Коваль, 1932 р. н., про стрільця УПА Михайла Дуду
УПА_8
У лютому 1946 р. поблизу Болотні відбулося відразу декілька боїв. 12 лютого загинули Михайло Шніцар, Михайло Воробець, місцевий інформатор повстанців та Семко Ватра з чоти «Чумака». Наступного…
УПА_9
УПА_10
Серед матеріалів Державного архіву Російської Федерації зустрічається інформація про вбивство  "бандгрупою" у ніч на 31 жовтня 1946 р. голови Болотнянської сільради М. Процика та місцевого жителя…
"… В ночь на 31 октября с. г. начальником Поморянского РО МВД Шабатурой, ст. оперуполномоченным РО МВД Заседкиным, пом. оперуполномоченного РО МГБ - Глазыриным, командиром 2 СБ…
УПА_11
Євгенія Готь, 1929 р. н. про свій арешт за допомогу УПА
УПА_13
«… Я втік з тої криївки вже, а там було трьох: двоє болотнинських і чужий їден, був Воробець Михайло… і там сиділи в криївці… і…
УПА_14
УПА_15
3 січня 1948 р. семеро більшовиків «наскочили» на чотирьох повстанців у сільській хаті. Прориваючись вони вбили старшого лейтенанта, а двох енкаведистів, в тім числі одного сержанта —…
Євгенія Готь, 1929 р. н. про облави НКВС у селі
УПА_17
Катерина Коваль, 1932 р. н., про загибель стрільців УПА з Болотні
1944 - 1953

Повоєнні репресії

Зі вступом Червоної армії на західноукраїнські землі боротьба з національно-визвольним підпіллям стала одним з основних завдань радянської влади в регіоні й проявилась з найбільшою жорстокістю у масових репресіях проти «ворогів народу». Відбувались безперевні та масштабні депортації місцевого населення у віддалені регіони СРСР. Переселенські акції стали ефективним засобом для «примирення» населення з ідеологічними та політичними цілями радянського тоталітарного режиму. Передусім вивозили членів ОУН і УПА та їхні родини, а також заможних селян, яких радянська влада вважала основною перешкодою у колективізації західноукраїнського села.

Репресії_1
Репресії_2
У доповідній записці секретаря Львівського обкому КП (б) У (Центрального комітету Комуністичної партії (більшовиків) України) І. Грушецького секретарю ЦК КП (б) У М. Хрущову про затвердження…
«Такий був Процик (голова сільради, — авт.) … все мене піддав до тих Шніцарів (Олекси і Миколи, вояків УПА, насправді, у списках поданих сільрадою виникла плутанина,—…
Репресії_3
Репресії_4
Нас вивели на Лонцькому таке подвірʼя є… тоди такий сніг з дощом падав, нас вивели всіх і тоді приїхали машини і нас вивезли в так називався…
Репресії_5
Репресії_6
1944 - 1991

У складі УРСР

У 1940 — на початку 1950-х рр. радянська влада намагалась запровадити на західноукраїнських землях такий порядок, як на інших територіях УРСР. Одним із перших кроків стало створення колгоспів. До початку 1950-х рр. суцільна ціною репресій проти сотень тисяч селян колективізація була майже завершена. Важливим засобом насаджування тоталітарної ідеології та радянської пропаганди стали партійні та комсомольські організації. Радянською владою розгорнуто масштабну кампанію з ліквідації Української Греко-Католицької Церкви, яка була змушена перейти у підпілля. З середини 1960-х рр. з особливим розмахом розпочалася русифікація України та дискримінація вихідців із села перед міськими жителями, зневага до традиційних цінностей.

УРСР_1
УРСР_2
У серпні 1949 р. в Болотні створено колгосп ім. Жданова, головою обрано Василя Лявера. В грудні 1951 р. у колгоспі створюється первинна партійна організація, секретарем якої…
УРСР_3
«В колгоспі та робив вперед їздовим, а потім в будівельній бригаді, на фермі сторожом… день проробив: не знав за шо, півроку робив: там наділили пару дека…
УРСР_4
УРСР_5
"Я в колгоспі робила. То мали якийсь коксагиз (рослина. - авт.), то кукурудза, то бурачок. Так і робила. Дали тобі ділянку і роби. Копійками платили.…
УРСР_6
УРСР_7
1991

Незалежна Україна

Після проголошення незалежності України 24 серпня 1991 р. розпочався новий етап розвитку історії, який ознаменувався помітними зрушеннями у різних сферах життя суспільства. Утвердження незалежної держави, незважаючи на низку позитивних досягнень (становлення демократії, національне та релігійне відродження, формування української політичної нації), виявилося доволі непростим і суперечливим, а тому досі не є завершеним. В сучасних умовах особливо актуалізується проблема збереження історичної пам’яті, позаяк нагальне завдання на сьогодні, – аби населення сіл та міст відчуло себе громадою, а не групою людей з однаковою пропискою.

Україна_1
Найдавніше
минуле - поч. ХХ
1349
 
 
 
Перша світова
війна
1914
 
 
Міжвоєнний період
1920
 
Друга світова
війна
1939
 
 
Національно-визвольна
боротьба
1942
 
Повоєнні репресії
1944
 
У складі УРСР
1953
 
Незалежна
Україна
1991