Болотня

Błotnia

1442p. перша згадка

Область: Львівська

Район: Перемишлянський

Сортування за часом
до 1349

Найдавніше минуле

Перші писемні згадки про більшість сіл Галичини припадають на кінець ХІV–ХVІ ст., однак археологічні джерела засвідчують, що початки заселення тут сягають палеоліту. Після Великого переселення слов’ян поселенський простір регіону стабілізується і на теренах сучасної Галичини зароджуються державотворчі процеси, пов’язані з племінним об’єднанням карпатських хорватів (VIII–X ст.). Внаслідок включення Прикарпаття до складу Русі тут виникає низка земель: Звенигородська, Перемишльська, Теребовельська, на територіальній матриці яких Володимирко Володаревич на початку 1140-х рр. створив Галицьке князівство. У 1199 р. завдяки зусиллям волинського князя Романа Мстиславовича Волинь та Галичина об’єдналися у єдиному державному організмі, який після коронації Данила Романовича у 1253 р., став відомий як «Королівство Русі».

Перша писемна згадка про Болотню датується 1442 р., однак в археологічних джерелах є згадки про заселення території села ще з І ст. н. е. Яскравим свідченням цього є могильник липицької культури, яка побутувала у Верхньому Подністров’ї [...]

Ранньоримські археологічні комплекси з Болотні (за В. Цигиликом)
Археологічні комплекси липицької культури з Болотні (за В. Цигиликом)

      В часі, коли творилась Київська Русь, а з 1199 р. Галицько-Волинська держава, околиці Болотні продовжували заселяти люди. Зокрема, на це вказує селище ХІ–ХІІІ ст., яке розміщувалось на схилі невеликого підвищення [...]

1349 - 1772

Польща

У 1340 р. було отруєно останнього галицько-волинського князя Юрія Тройденовича. Після його смерті польський король Казимир ІІІ в результаті двох походів 1340 р. та 1349 р. захопив спадщину Романовичів. Процес інкорпорації краю до Корони Польської завершився у 1434 р., коли було скасовано руське право та судочинство, а галицьке боярство урівняне в правах з польською шляхтою. Водночас, тут виникло Руське воєводство з центром у Львові, яке складалося з п’яти земель: Сяноцької, Перемишльської, Львівської, Галицької та Холмської. Протягом перших десятиліть XVI ст. більшість галицького селянства було закріпачено, зокрема сеймовими ухвалами 1505 р. та 1520 р. селянам було заборонено покидати свій наділ й узаконено дводенну панщину. Життя населення краю утруднювалося й спустошливими набігами кримських татар, які почастішали з кінця ХV ст.

  Після першої згадки у 1442 р. Болотня майже на століття зникає зі сторінок писемних джерел аж допоки у 1540 р. село разом з неподалік розташованим Подусовом стали причиною жвавих судових суперечок шляхтича Миколая Шперки з [...]

 

Татари женуть ясир. Гравюра з
угорської хроніки, XV-XVI ст.

Восени 1648 р. в часі походу Богдана Хмельницького кримські татари, що були його союзниками, пограбували Болотню, зокрема спалили млин та корчму. Тоді жителі села володіли 9 ланами землі, з яких у 1650 р. мали заплатити 54 злотих 10 [...]

1772 - 1914

Австрійська імперія

У 1772 р. внаслідок І поділу Речі Посполитої Росією, Пруссією та Австрією Галичина увійшла до складу імперії Габсбургів. На теренах краю було створено окрему провінцію – «Королівство Галичини і Володимирії», до складу якої увійшли українські етнічні землі (Східна Галичина) та південна частина Польщі з Краковом (Західна Галичина). У 1848 р., коли Європу охопила революційні події «Весни народів», у Галичині скасували панщину. Окрім соціального визволення, село охопило і українське національне відродження. В цей час репрезентантом української ідеї в краї була Головна Руська Рада, однією з основних вимог якої до Відня був поділ Галичини на східну (українську) та західну (польську) частини. Згодом, у 1868 р. з ініціативи народовців у Львові було засновано товариство «Просвіта», відділи якого почали організовувати по всьому краю.

 

 

Болотня та Бачів на мапі Міга (1779-1783 рр.)
Болотня та Бачів на мапі Міга (1779-1783 рр.)

У XVIII ст. населення Болотні поступово збільшується, зокрема за люстрацією 1765 р. у селі було 82 хати, а за люстрацією 1787 р. вже 97 будинків. Восени 1787 р. при визначенні меж землі, яка належала до села, згадуються жителі Болотні [...]

[...]

Read More...

Не оминуло Болотню польське повстання, яке розпочалось у Кракові в ніч з 21 на 22 лютого 1846 р. Попри те, що один з повстанців Тадеуш Вісьньовський наприкінці лютого 1846 р. у сільській корчмі закликав селян брати участь у боротьбі [...]

Австрія

[...]

Read More...

  Діти навчалися спочатку у приходській школі, яка у 1860 р. стала тривіальною, тобто початковою, де викладали читання, письмо та лічбу У 1867 р. тут вчителював Антон Герасимович, а навчальний заклад в цьому ж році відвідували 66 [...]

 

Церква св. Миколая у Болотні, збудована у 1910-1912 рр.
Церква св. Миколая у Болотні, збудована у 1910-1912 рр.

  У березні 1900 р. до намісництва у Львові було внесено прохання про заснування у Болотні читальні «Просвіти», ініціаторами якого стали о. Михайло Горчинський, Дмитро Баран, Михайло Баран, Василь Черкас, Іван Черкас, Андрій [...]

1914 - 1918

Перша світова війна

1 серпня 1914 р. між військово-політичними блоками Антанти (Росія, Франція, Великобританія) та Четверного союзу (Австро-Угорщина, Німеччина, Туреччина, Болгарія) спалахнула Перша світова війна. В середині вересня 1914 р. практично вся ця Галичина була окупована військами Російської імперії. Проте, наприкінці червня 1915 р. австрійські війська провели контрнаступ й лінія фронту пролягла через Сокаль, Золочів, Бережани та Галич. Відступивши з Галичини й Буковини під натиском австро-німецьких військ, російська армія восени 1915 р. закріпилася на лінії Кам’янець-Подільський – Тернопіль – Кременець – Дубно. У травні 1916 р. російські війська під керівництвом генерала Олексія Брусилова просунулись вглиб Галичини та Волині на 80–100 км, після чого лінія фронту залишалася незмінною до літа 1917 р.

Відступ австро-угорської армії супроводжувався масовими репресіями щодо українського населення Галичини, які носили спланований характер і офіційно називалися «оборонними заходами». Приводом до масових арештів була поширена в урядових [...]

Артилеристи цісарсько-королівської армії на позиціях під Бережанами, 1915 р.  З колекції Австрійської національної бібліотеки
Артилеристи цісарсько-королівської армії на позиціях під Бережанами, 1915 р.
З колекції Австрійської національної бібліотеки

    У легіоні Українських січових стрільців служило кільканадцять вихідців з Болотні: Василь Баран, Василь Ільчишин, Григорій Ляска, Гнат Дрібота, Михайло Іванишин, Олекса Баран, Степан Дмитрів, Михайло Ільчишин, Дмитро [...]

1918 - 1919

ЗУНР та українсько-польська війна

Листопадовий зрив та укріплення позицій ЗУНР у Галичині спровокували українсько-польську війну. Вже 21 листопада 1918 р. поляки встановили контроль над Львовом й у грудні 1918 р. – січні 1919 р. УГА вела виснажливі бої за Львів. Вовчухівська офензива, що мала на меті здобути Львів і Перемишль, була зупинена 25 лютого 1919 р. на вимогу Антанти. Скориставшись перемирʼям, польське військо за допомогою французької армії Ю. Галлера 15 травня 1919 р. розпочало активні бойові дії по всьому фронті. Вже 7 червня УГА розпочала наступальну операцію у напрямку «Чортків – Львів». Проте, через нестачу людських ресурсів та боєприпасів у липні 1919 р. УГА зазнала поразки, перейшла Збруч і рушила до Кам’янця-Подільського для об’єднання з армією УНР.

В листопаді 1918 р. у вуличних боях за залізничний вокзал у місті брав участь сотник УГА Степан Мельник з Болотні, якого ув’язнено у таборі Домб’є під Краковом після того, як поляки оволоділи Львовом. Встановлення у Львові української [...]

В ході Чортківської офензиви( 7–28 червня 1919 р.) УГА відтіснила польське війське до лінії Броди – Олесько – Белзець – Гологори – Перемишляни – Стратин – Княгиничі – Букачівці. Однак, у подальшому через брак боєзапасів не вдалося [...]

1920 - 1939

Міжвоєнний період

21 листопада 1919 р. рішенням Найвищої ради Паризької мирної конференції Польщі передано мандат Ліги націй на управління галицькими землями протягом 25 років. Вже 14 березня 1923 р. Рада послів держав Антанти офіційно визнала приналежність західноукраїнських земель до Польщі за умови забезпечення українцям широкої етнокультурної окремішності. Проте, окупаційна влада в національному питанні проводила так звану «інкорпораційну» політику, тобто відверту колонізацію та полонізацію краю. Боротьба ж українців за національне самовизначення відбувалась у двох площинах: організації культурного й спортивного життя («Просвіта»,«Сокіл»,«Січ» «Луг», «Пласт») та політичному протистоянні з окупантами, зокрема діяльності УВО та ОУН.

У міжвоєнний час читальня «Просвіти» у Болотні після невдач початку ХХ ст. відродилися стараннями низки активних мешканців села, зокрема Йосипа Грицоніва. Він був громадським писарем і в листі до матірного товариства «Просвіти» [...]

Члени товариства «Просвіта». У верхньому ряді зліва направо: Федір Дубрівний, Василь Синишин, п’ятий Андрій Дума, сьомий Степан Мельник. Сидить четвертий зліва Андрій Баранецький (голова осередку), далі Роман Зубик, с. Болотня Перемишлянського п-ту Тернопільського в-ва, кін. 1920-х рр. Світлина з особистого архіву Григорія Котовського.

Навесні 1923 р. у бібліотеці читальні було вже близько 130 книг й почав ставити вистави аматорський театральний гурток. У 1925 р. в читальні налічувалось 72 членів, а в 1935 р. до життя «Просвіти» у Болотні долучилося 227 осіб. [...]

[...]

Read More...

Григорій Котовський, 1928 р.н., про діяльність "Лугу" та "Просвіти" у Болотні

«Тато віддав поле, не було де поставити читальню і кооперативу. Тато дав город і там поставили тую читальню, поставили кооперативу «Ниву»… Будували вручну, то всьо будували за свої гроші, за зібраний скарб… Так назбирали тиїх грошенят, [...]

У грудні 1934 р. з ініціативи Леонтія Шеремети при читальні почали діяти курси для неграмотних селян, які відвідували 15 осіб. А також хор і драмгурток, якими керував Михайло Журавінський, згодом – місцевий дяк Мирослав Данилів. До [...]

Рескрипт Перемишлянського староства про заборону діяльності “Просвіти” у Бачеві, Болотні, Дусанові, Кореличах, Подусові та Янчині, 28 березня 1939 р.

Організація спортивного та культурного життя української молоді Болотні у міжвоєнному періоді стала можливою завдяки активній діяльності сільського осередку «Луг». Це товариство було засноване у Львові в 1925 р. з метою [...]

Товариство «Луг», с. Болотня Перемишлянського п-ту Тернопільського в-ва, 1930-ті рр. Світлина з особистого архіву Григорія Котовського.

 

Михайло Баран, 1925 р. н., про вшанування жителями Болотні пам'яті Січових Стрільців

1939 - 1941

Перші совіти

1 вересня 1939 р. розпочалася Друга світова війна. Згідно з положеннями таємного протоколу про розподіл сфер впливу між Німеччиною та СРСР, який додавався до пакту Молотова-Ріббентропа (23 серпня 1939 р.), Червона армія 17 вересня 1939 р. перейшла Збруч й невдовзі окупувала західноукраїнські землі. Українське суспільство Галичини жваво прореагувало на ці події, позаяк бачило в діях більшовиків шлях до звільнення від польського режиму. 22 жовтня 1939 р. відбулися вибори до Народних зборів Західної України, на засіданні яких у Львові 26–28 жовтня 1939 р. проголошено возз’єднання Західної України з УРСР. Попри створення ілюзії легітимності та добровільного підписання цього акту, подальші дії окупаційної влади супроводжувалися примусом та терором.

Болотня_перші совіти_1

Не чекаючи приходу Червоної армії, мешканці Болотні Мирон Самаранчук (1903 р. н.) та Пилип Бойко (1921 р. н.), намагаючись роззброїти польських жандармів, загинули в Нараєві. Придушення таких локальних виявів спротиву та політика [...]

«… Витали як козаків… як козаків, запорожців, на коньох, вбралися в шаровари тойво, на коньох, їхали, слава, слава, квіти… діти знов до школи забрали цвіти сипали… А не мали прапора, прапора [...]

перші совіти_2

Григорій Котовський, 1928 р. н. Зустріч "перших совітів"

Михайло Баран, 1925 р. н. Вступ до села Червоної армії

перші совіти_5

Невдовзі у Болотні створено ревком (Революційний комітет) на чолі з Леонтієм Шереметою, який розпочав організацію більшовицької влади у селі. 22 жовтня 1939 р. відбулися вибори до На-родних зборів Західної України — тимчасового органу [...]

Йосип і Анастасія Боровські з дітьми Володимиром і Ганною-Євгенією, с. Болотня Поморянського р-ну Львівської обл., 1940 р.
Йосип і Анастасія Боровські з дітьми Володимиром і Ганною-Євгенією, с. Болотня Перемишлянського р-ну Львівської обл., 1940 р.
Світлина з особистого архіву Ганни-Євгенії Боровської.
перші совіти_7

Важливим аспектом утвердження більшовиків на Галичині було створення низки місцевих комуністичних та комсомольських організацій, які мали б стати провідниками радянської влади в селах. У Болотні комсомольський осередок утворено в 1940 [...]

Урок у Болотнянській школі. За першою партою друга зліва єврейка Лайка Бебер, 1939-1941 рр.
Світлина з особистого архіву Ніни Грицонів.
перші совіти_9

Населення Болотні торкнулася друга хвиля депортацій, яка прокотилась Західною Україною у квітні-травні 1940 р. В цьому часі виселяли передусім “куркулів”. Цікаво, що за встановленими граничними нормами землекористування [...]

1941 - 1944

Німецька окупація

22 червня 1941 р. розпочалася німецько-радянська війна. З 1 серпня 1941 р. Східну Галичину як п’ятий дистрикт було приєднано до адміністративної одиниці ІІІ Райху – Генерал-губернаторства «Польща» з центром у Кракові. Одним з проявів політики німецької адміністрації було оподаткування всіх категорій населення. За невиконання контингенту загрожували штрафи, конфіскація майна, ув’язнення, праця в трудових таборах, примусовий вивіз до Німеччини чи навіть страта. Українське населення зазнало масового вивезення на роботу в Німеччину та примусової праці в «баудінстах» (робочих батальйонах). На окупованих землях ліквідовували будь-які ознаки державної єдності чи територіальної цілісності.

“Німаки були якісь такі смішні. Прийшов німак, ти сі за двері пішла, він тобі не подивився за двері, що чоловік ся сховав, бо русскі вміли шукати, а ті нє… нас уже брали шанци (рови,— авт.) копати на кривулю, на розвилкі, та й ми ходили шанци копати, там треба було копати метр [...]

німці_1
Справа Марія Мельник, перша пол. 1940-х рр. Світлина з особистого архіву Ніни Грицонів.
німці_3

В період німецької окупації Болотня належала до крайзе з осередком в Бережанах, а сільську громаду очолював війт Микола Котовський. У квітні 1942 р. німецька адміністрація збільшила збір для всіх ка- тегорій населення: було підвищено [...]

німці_4

[...]

Read More...

німці_5

Українське населення зазнало масового вивезення на роботу в Німеччину та примусової праці в «баудінстах» (робочих батальйонах). За даними істориків Львівщини в роки німецької окупації вивезено 170,4 тис. осіб, зокрема до числа [...]

Михайло Баран, 1925 р. н., остарбайтер, про перебування в Німеччині

«Зара як прийшли, во восени вже забирали…  Зразу пару поїхало так, а решта примусово, прийшло так як до сільради, до війта дати тілько людей, той виписав, та й забирали… Молодьож, робітників, робочу силу, а декотрих було [...]

німці_7
Гурток товариства «Просвіта». У нижньому ряді зліва направо: Іван Бакай, Параска Коваль (у дівоцтві Добровольська) , Мирослав Данилів, Єва Колич, Федір Фіца, Анастасія Грицунь, Федір Іванишин. У верхньому ряді: Ярослав Грицонів, Василь Коваль, четвертий Михайло Дуда, Михайло Фіца, Іван Котовський, с. Болотня, крайзе Золочів, дистрикт Галичина, 1943 р. Світлина з особистого архіву Григорія Котовського.
німці-9

Єдиною дозволеною нацистами організацією, яка мала координувати українське соціально-культурне життя в Галичині, був Український центральний комітет на чолі з Володимиром Кубійовичем. Саме за сприяння цього комітету відновили свою [...]

Пам’ятка з процесійного походу в поле під час Зелених свят, с. Болотня, крайзе Золочів, дистрикт Галичина, 14.06.1943 р. Світлина з особистого архіву Ніни Грицонів.
німці_11

Найжорстокіше нацисти ставились до євреїв, зокрема у директиві верховного командування Вермахту від 12 вересня 1941 р. вказано, що «боротьба проти більшовизму вимагає нещадних і енергійних дій, насамперед проти євреїв, котрі є [...]

1942 - 1950

Національно-визвольна боротьба

У 1943 р. на території Галичини з ініціативи Організації українських націоналістів створюється Українська народна самооборона – збройні формування українського визвольного руху, які з грудня 1943 р. прийняли назву «УПА-Захід». Українська молодь Галичини взяла активну участь у розгортанні боротьби національного підпілля. З другої половини 1944 р. відділи УПА проводять низку успішних боїв із фронтовими частинами Червоної армії, прикордонними та внутрішніми військами НКВС. Звичним явищем стають постійні облави, засідки та обшуки господарств селян, які влаштовували загони МВС та війська МДБ з метою повного винищення українського збройного підпілля.

УПА_1

«Другі совіти», окупувавши Галичину, зіткнулися з потужним спротивом, зокрема за підтримки місцевого населення загонам УПА вдалося активно протидіяти становленню органів радянської влади у Поморянському районі, а саме із 28 сільрад у [...]

Осередок ОУН в Болотні. У нижньому ряді зліва направо: Іван Бакай, Василь Дмитришин, Коваль Василь, Іван Котовський, Максим Ільчишин, Іван Іванишин. У верхньому ряді: Дмитро Мельник, Дмитро Потовський, Іван Мельник, Григорій Бакай, Франко Бурмило, Михайло Демкович, крайзе Золочів дистрикт Галичина, 1942 р.
Світлина з особистого архіву Григорія Котовського.

Євгенія Готь, 1929 р. н. про "партизанку"

УПА_4

В наступних роках Болотня та її околиці ще декілька разів були місцем сутичок між енкаведистами та вояками УПА. Так, 28 лютого 1945 р. загін повстанців під проводом Миколи Бакая, уродженця Болотні, брав участь у бою, під час якого [...]

Зліва направо: Ростислав Гадуп’як, Анастасія Черкас, Василь Дмитришин, перша пол. 1940-х рр.
Світлина з особистого архіву Григорія Котовського.

«Іван Хміль тоже ховався вдома, вони там живуть на колонії, а там такий глибокий рів і вони там мали криївку, і закривалися кущом ліски… а потому йден схотівся зголосити. Чи він ся хтів [...]

УПА_6

Катерина Коваль, 1932 р. н., про стрільця УПА Михайла Дуду

УПА_8

У лютому 1946 р. поблизу Болотні відбулося відразу декілька боїв. 12 лютого загинули Михайло Шніцар, Михайло Воробець, місцевий інформатор повстанців та Семко Ватра з чоти «Чумака». Наступного дня, в результаті сутички з енкаведистами [...]

Стоять зліва направо: Григорій Куций, Ніна Грицонів, Іван Майорчак. Сидять: Марія Мельник, Федір Котовський, Катерина Римовська, с. Болотня Поморянського р-ну Львівської обл.,1940-ві рр.
Стоять зліва направо: Григорій Куций, стрілець УПА, Ніна Грицонів, Іван Майорчак. Сидять: Марія Мельник, Федір Котовський, Катерина Римовська, с. Болотня Поморянського р-ну Львівської обл., 1940-ві рр.
Світлина з особистого архіву Ніни Грицонів.
УПА_10

Серед матеріалів Державного архіву Російської Федерації зустрічається інформація про вбивство  “бандгрупою” у ніч на 31 жовтня 1946 р. голови Болотнянської сільради М. Процика та місцевого жителя М. Ціража. Про те, що акція [...]

“… В ночь на 31 октября с. г. начальником Поморянского РО МВД Шабатурой, ст. оперуполномоченным РО МВД Заседкиным, пом. оперуполномоченного РО МГБ – [...]

УПА_11
1944 - 1953

Повоєнні репресії

Зі вступом Червоної армії на західноукраїнські землі боротьба з національно-визвольним підпіллям стала одним з основних завдань радянської влади в регіоні й проявилась з найбільшою жорстокістю у масових репресіях проти «ворогів народу». Відбувались безперевні та масштабні депортації місцевого населення у віддалені регіони СРСР. Переселенські акції стали ефективним засобом для «примирення» населення з ідеологічними та політичними цілями радянського тоталітарного режиму. Передусім вивозили членів ОУН і УПА та їхні родини, а також заможних селян, яких радянська влада вважала основною перешкодою у колективізації західноукраїнського села.

На засланні. Зліва направо: другий Василь Котовський, (ім’я невідоме) Лісовський (з с. Подусів), Кемеровська обл., РРФСР, 1949 р.
Світлина з особистого архіву Григорія Котовського.
Репресії_2

У доповідній записці секретаря Львівського обкому КП (б) У (Центрального комітету Комуністичної партії (більшовиків) України) І. Грушецького секретарю ЦК КП (б) У М. Хрущову про затвердження матеріалів на виселення родин учасників [...]

«Такий був Процик (голова сільради, — авт.) … все мене піддав до тих Шніцарів (Олекси і Миколи, вояків УПА, насправді, у списках поданих сільрадою виникла плутанина,— авт.), ну та я була Шніцар, але я ше в ні чім не була, бо я був бахур, але вже потім був [...]

Репресії_3
Репресії_4

[...]

Read More...

Нас вивели на Лонцькому таке подвірʼя є… тоди такий сніг з дощом падав, нас вивели всіх і тоді приїхали машини і нас вивезли в так називався Зелений парк і в тому Зеленому парку нас погрузили в товарні [...]

Репресії_5
Євгенія і Володимир Боровські після повернення із спецпоселення, с. Болотня Поморянського р-ну Львівської обл., 1955 р.
Світлина з особистого архіву Євгенії Боровської.
1944 - 1991

У складі УРСР

У 1940 — на початку 1950-х рр. радянська влада намагалась запровадити на західноукраїнських землях такий порядок, як на інших територіях УРСР. Одним із перших кроків стало створення колгоспів. До початку 1950-х рр. суцільна ціною репресій проти сотень тисяч селян колективізація була майже завершена. Важливим засобом насаджування тоталітарної ідеології та радянської пропаганди стали партійні та комсомольські організації. Радянською владою розгорнуто масштабну кампанію з ліквідації Української Греко-Католицької Церкви, яка була змушена перейти у підпілля. З середини 1960-х рр. з особливим розмахом розпочалася русифікація України та дискримінація вихідців із села перед міськими жителями, зневага до традиційних цінностей.

УРСР_1

    [...]

Read More...

УРСР_2

У серпні 1949 р. в Болотні створено колгосп ім. Жданова, головою обрано Василя Лявера. В грудні 1951 р. у колгоспі створюється первинна партійна організація, секретарем якої став Микола Іванович Данильченко. У 1958 р. колгоспи [...]

УРСР_3

[...]

Read More...

«В колгоспі та робив вперед їздовим, а потім в будівельній бригаді, на фермі сторожом… день проробив: не знав за шо, півроку робив: там наділили пару дека зерна. То ми одного року з жінков взєли по [...]

УРСР_4
УРСР_5

[...]

Read More...

“Я в колгоспі робила. То мали якийсь коксагиз (рослина. – авт.), то кукурудза, то бурачок. Так і робила. Дали тобі ділянку і роби. Копійками платили. Ніц не було. А чоловік був вчитель, але йому роботи не дали за руских. Казали, шоби записався до Комсомолу. Будеш в Комсомолі [...]

УРСР_6
УРСР_7

[...]

Read More...

1991

Незалежна Україна

Після проголошення незалежності України 24 серпня 1991 р. розпочався новий етап розвитку історії, який ознаменувався помітними зрушеннями у різних сферах життя суспільства. Утвердження незалежної держави, незважаючи на низку позитивних досягнень (становлення демократії, національне та релігійне відродження, формування української політичної нації), виявилося доволі непростим і суперечливим, а тому досі не є завершеним. В сучасних умовах особливо актуалізується проблема збереження історичної пам’яті, позаяк нагальне завдання на сьогодні, – аби населення сіл та міст відчуло себе громадою, а не групою людей з однаковою пропискою.

Хор з Болотні в Уневі, поч. 1990-х рр.
Світлина з особистого архіву Григорія Котовського, с. Болотня Перемишлянського р-ну Львівської обл.
Найдавніше
минуле - поч. ХХ
1349
 
 
 
Перша світова
війна
1914
 
 
Міжвоєнний період
1920
 
Друга світова
війна
1939
 
 
Національно-визвольна
боротьба
1942
 
Повоєнні репресії
1944
 
У складі УРСР
1953
 
Незалежна
Україна
1991