Білка

Biłka

1600p. перша згадка

Область: Львівська

Район: Перемишлянський

Сортування за часом
до 1349

Найдавніше минуле

Перші писемні згадки про більшість сіл Галичини припадають на кінець ХІV–ХVІ ст., однак археологічні джерела засвідчують, що початки заселення тут сягають палеоліту. Після Великого переселення слов’ян поселенський простір регіону стабілізується і на теренах сучасної Галичини зароджуються державотворчі процеси, пов’язані з племінним об’єднанням карпатських хорватів (VIII–X ст.). Внаслідок включення Прикарпаття до складу Русі тут виникає низка земель: Звенигородська, Перемишльська, Теребовельська, на територіальній матриці яких Володимирко Володаревич на початку 1140-х рр. створив Галицьке князівство. У 1199 р. завдяки зусиллям волинського князя Романа Мстиславовича Волинь та Галичина об’єдналися у єдиному державному організмі, який після коронації Данила Романовича у 1253 р., став відомий як «Королівство Русі».

Перша писемна згадка про Білку датована 1600 р., однак, археологічні джерела засвідчують, що освоєння людьми території теперішнього села та його найближчих околиць відбувалось ще задовго до цього. Зокрема, у сусідньому до Білки [...]

Етнокультурна мапа володінь Римської імперії, 125 р. н. е., згідно якої Прикарпаття замешкувало плем'я костобоків
Етнокультурна мапа володінь Римської імперії, 125 р. н. е., згідно якої Прикарпаття замешкувало плем’я костобоків
1349 - 1772

Польща

У 1340 р. було отруєно останнього галицько-волинського князя Юрія Тройденовича. Після його смерті польський король Казимир ІІІ в результаті двох походів 1340 р. та 1349 р. захопив спадщину Романовичів. Процес інкорпорації краю до Корони Польської завершився у 1434 р., коли було скасовано руське право та судочинство, а галицьке боярство урівняне в правах з польською шляхтою. Водночас, тут виникло Руське воєводство з центром у Львові, яке складалося з п’яти земель: Сяноцької, Перемишльської, Львівської, Галицької та Холмської. Протягом перших десятиліть XVI ст. більшість галицького селянства було закріпачено, зокрема сеймовими ухвалами 1505 р. та 1520 р. селянам було заборонено покидати свій наділ й узаконено дводенну панщину. Життя населення краю утруднювалося й спустошливими набігами кримських татар, які почастішали з кінця ХV ст.

      Восени 1648 р., в часі походу Богдана Хмельницького, кримські татари, що були його союзниками пограбували і понищили Білку, жителі якої вкупі з населенням сусідніх Брюхович у 1649 р. спромоглись сплатити лише 9 [...]

Татарин. Гравюра Крістофа Вейгеля, 1703 р.
Татарин. Гравюра Крістофа Вейгеля, 1703 р.
1772 - 1914

Австрійська імперія

У 1772 р. внаслідок І поділу Речі Посполитої Росією, Пруссією та Австрією Галичина увійшла до складу імперії Габсбургів. На теренах краю було створено окрему провінцію – «Королівство Галичини і Володимирії», до складу якої увійшли українські етнічні землі (Східна Галичина) та південна частина Польщі з Краковом (Західна Галичина). У 1848 р., коли Європу охопила революційні події «Весни народів», у Галичині скасували панщину. Окрім соціального визволення, село охопило і українське національне відродження. В цей час репрезентантом української ідеї в краї була Головна Руська Рада, однією з основних вимог якої до Відня був поділ Галичини на східну (українську) та західну (польську) частини. Згодом, у 1868 р. з ініціативи народовців у Львові було засновано товариство «Просвіта», відділи якого почали організовувати по всьому краю.

Білка та Костенів на мапі Міга (1779-1783 рр.)

 

Станом на 1887 р. у Білці, яка належала до маєтностей Народного дому у Львові, налічувалася 641 особа, серед них 577 греко-католиків, 42 римо-католики та 22 юдеї. До сільськогосподарських угідь Білки входило 454 морги орної землі, 41 [...]

Доручення пароху Білки Гнату Телішевському, видане Народним домом у справі реорганізації сільської школи, 15 липня 1887 р. (за: ЦДІАЛ, Ф. 178, Оп. 2, Спр. 3088)
Доручення пароху Білки Гнату Телішевському, видане “Народним домом” у справі реорганізації сільської школи, 15 липня 1887 р. (за: ЦДІАЛ, Ф. 178, Оп. 2, Спр. 3088)
Костянтин Телішевський (1851–1913), галицький правник, громадський та політичний діяч.

Костянтин Телішевський народився 28 серпня 1851 р. у Білці в сім’ї місцевого греко-католицького священника Гната Телішевського. Навчався у Львові: спочатку в гімназії, а згодом на правничому факультеті Львівського університету. Після [...]

Боргова розписка Арсенія Березяка, 31 січня 1899 р. З особистого архіву Марії Березяк, с. Білка Перемишлянського р-ну Львівської обл.
Боргова розписка Арсенія Березяка, 31 січня 1899 р. З особистого архіву Марії Березяк

[...]

Read More...

[...]

Read More...

1914 - 1918

Перша світова війна

1 серпня 1914 р. між військово-політичними блоками Антанти (Росія, Франція, Великобританія) та Четверного союзу (Австро-Угорщина, Німеччина, Туреччина, Болгарія) спалахнула Перша світова війна. В середині вересня 1914 р. практично вся ця Галичина була окупована військами Російської імперії. Проте, наприкінці червня 1915 р. австрійські війська провели контрнаступ й лінія фронту пролягла через Сокаль, Золочів, Бережани та Галич. Відступивши з Галичини й Буковини під натиском австро-німецьких військ, російська армія восени 1915 р. закріпилася на лінії Кам’янець-Подільський – Тернопіль – Кременець – Дубно. У травні 1916 р. російські війська під керівництвом генерала Олексія Брусилова просунулись вглиб Галичини та Волині на 80–100 км, після чого лінія фронту залишалася незмінною до літа 1917 р.

Відступ австро-угорської армії у 1914 р. супроводжувався масовими репресіями щодо українського населення Галичини, які носили спланований характер і офіційно називалися «оборонними заходами». Приводом до масових арештів була поширена в [...]

Стоїть другий зліва Іван Йосипович Березяк (1870 р. н.) з с. Білка, 1918 р. Світлина з особистого архіву Марії Березяк
1920 - 1939

Міжвоєнний період

21 листопада 1919 р. рішенням Найвищої ради Паризької мирної конференції Польщі передано мандат Ліги націй на управління галицькими землями протягом 25 років. Вже 14 березня 1923 р. Рада послів держав Антанти офіційно визнала приналежність західноукраїнських земель до Польщі за умови забезпечення українцям широкої етнокультурної окремішності. Проте, окупаційна влада в національному питанні проводила так звану «інкорпораційну» політику, тобто відверту колонізацію та полонізацію краю. Боротьба ж українців за національне самовизначення відбувалась у двох площинах: організації культурного й спортивного життя («Просвіта»,«Сокіл»,«Січ» «Луг», «Пласт») та політичному протистоянні з окупантами, зокрема діяльності УВО та ОУН.

«…Робили фестини, і діти і дорослі і то. То я так знаю все по Матці Божій, там такі долини були – то там фестини робили. І ше мені шо ся запам’ятало – була вистава, а той дім Просвіти, то там були так дім великий, а [...]

Культурним життям у селі в 1920–1930-х рр. опікувалися члени читальні «Просвіти», яка відродилася у Білці з ініціативи місцевого пароха о. Дмитра Шуля. При читальні діяла бібліотека яка активно передплачувала українську періодику, [...]

Вояки Війська Польського з с. Білка, 1920-ті рр. Сидять зліва направо Євген Ладика та Василь Білик, стоять Василь Гриськів, Михайло Наконечний. Світлина з особистого архіву Івана Ладики

Марія Олійник, 1918 р. н., про культурне життя у с. Білка в 1930-х рр.

[...]

Read More...

Страховий акт, виданий Іванові Березякові 21 червня 1926 р. З особистого архіву Марії Березяк, с. Білка Перемишлянського р-ну Львівської обл.
Страховий акт, виданий Іванові Березякові з Білки 21 червня 1926 р. З особистого архіву Марії Березяк, с. Білка Перемишлянського р-ну Львівської обл.

 

 

[...]

Read More...

Марія Олійник, 1918 р. н., читає шкільний вірш

[...]

Read More...

«Був директор школи, писався Кулаковський. поляк, твердий поляк. Мав жінку українку, він сі над нем знущав. Вдома хазяйка була, корову тримала, він сі знущав над нем. Було 2 хлопці в него, то він їх [...]

Дмитро Шуль, парох Білки у 1920-1933 рр. Світлина 1952 р. З особистого архіву Марії Березяк, с. Білка Перемишлянського р-ну Львівської обл.
Дмитро Шуль, парох Білки у 1920-1933 рр. Світлина 1952 р. З особистого архіву Марії Березяк
1939 - 1941

Перші совіти

1 вересня 1939 р. розпочалася Друга світова війна. Згідно з положеннями таємного протоколу про розподіл сфер впливу між Німеччиною та СРСР, який додавався до пакту Молотова-Ріббентропа (23 серпня 1939 р.), Червона армія 17 вересня 1939 р. перейшла Збруч й невдовзі окупувала західноукраїнські землі. Українське суспільство Галичини жваво прореагувало на ці події, позаяк бачило в діях більшовиків шлях до звільнення від польського режиму. 22 жовтня 1939 р. відбулися вибори до Народних зборів Західної України, на засіданні яких у Львові 26–28 жовтня 1939 р. проголошено возз’єднання Західної України з УРСР. Попри створення ілюзії легітимності та добровільного підписання цього акту, подальші дії окупаційної влади супроводжувалися примусом та терором.

«Зійшлисі в центрі і приїхало їх двох солдатів на коне, та й там повиходили люди, тай текево питали. Бо наших людей на сході було багато, бо як була Перша світова війна, [...]

Ганна Подусівська, 1931 р. н., про розграбування панського маєтку в с. Білка в 1939 р.

FORMAT is: audio

Практично в усіх містах та містечках Західної України, зокрема у Львові, Бібрці, Перемишлянах, Глинянах, Золочеві, функціонували вʼязниці, в яких лише за перші два тижні після початку німецько-радянської війни було  розстріляно понад [...]

Впізнання жертв НКВС з тюрми "на Лонцького", червень 1941 р. Фрагмент з кіножурналу "Німецька кінохроніка", 1941 р. З колекції Центрального державного кінофотофоноархіву України імені Г. С. Пшеничного

1941 - 1944

Німецька окупація

22 червня 1941 р. розпочалася німецько-радянська війна. З 1 серпня 1941 р. Східну Галичину як п’ятий дистрикт було приєднано до адміністративної одиниці ІІІ Райху – Генерал-губернаторства «Польща» з центром у Кракові. Одним з проявів політики німецької адміністрації було оподаткування всіх категорій населення. За невиконання контингенту загрожували штрафи, конфіскація майна, ув’язнення, праця в трудових таборах, примусовий вивіз до Німеччини чи навіть страта. Українське населення зазнало масового вивезення на роботу в Німеччину та примусової праці в «баудінстах» (робочих батальйонах). На окупованих землях ліквідовували будь-які ознаки державної єдності чи територіальної цілісності.

Іван Ладика, 1931 р. н. про прихід німецької армії до Білки

“Німців витали – виходило братство. Так пригадую, що я пас корови. Пригнав корову, а тут кажуть: “Німці є”. Та й я полетів дивитисі, була молодьож. Братство то було з церкви, хоругви. А були такі (німці, –авт.), що сиділи на возах, а тії [...]

Біла_німці_2
Марія Березяк, поч. 1940-х рр. Світлина з особистого архіву Марії Березяк
німці_4

В період німецької окупації Білка належала до бецірку (округу) Перемишляни у складі Золочівського крайзе (повіту). Війтом села у цей час був обраний громадою Іван Женчук. Під головуванням війта було  створено «контингентну комісію», що [...]

німці_5

[...]

Read More...

Стефанія Дубик, 1930 р. н. про німецьких солдатів

«Хтів німець мою маму застрілити. Німці п’яні їхали і чіпалися бабів. І мама нас хотіла захистити. То сі вчепив моєї мами і хтів її застрілити, і вона тікала поза то дерево… і вона втікала і геть його за руку лапала, бо він п’яний. І так якось повтікали від [...]

німці_7
Шкільний атестат Володимира Березяка, виданий 30 червня 1943 р.
Шкільний атестат Володимира Березяка, виданий 30 червня 1943 р.

«Жидів брали, так не дай Бог, жидів брали за німців, били. За німців жид не мав права сі показати. Їх ставили тако по штири і так гнали їх. Викопали трактором, такий великий, великий кагат (яма, – авт.)… Поставили тих жидів до ряду і з машинки, автоматами. А то всьо [...]

німці_9
1942 - 1950

Національно-визвольна боротьба

У 1943 р. на території Галичини з ініціативи Організації українських націоналістів створюється Українська народна самооборона – збройні формування українського визвольного руху, які з грудня 1943 р. прийняли назву «УПА-Захід». Українська молодь Галичини взяла активну участь у розгортанні боротьби національного підпілля. З другої половини 1944 р. відділи УПА проводять низку успішних боїв із фронтовими частинами Червоної армії, прикордонними та внутрішніми військами НКВС. Звичним явищем стають постійні облави, засідки та обшуки господарств селян, які влаштовували загони МВС та війська МДБ з метою повного винищення українського збройного підпілля.

Члени ОУН. Зліва направо: Ярослав Лотоцький, Євгенія Боровська з с. Болотня, Ярослав Кривий з с. Мельна, Павлина Ковальчук з с. Білка, Михайло Синишин з с. Мельна, кін. 1940-х рр.
Члени ОУН. Зліва направо: Ярослав Лотоцький, Ганна Боровська з с. Болотня,
Ярослав Кривий з с. Мельна, Павлина Ковальчук з с. Білка, Михайло Синишин з с. Мельна, кін. 1940-х рр. Світлина з особистого архіву Ганни Боровської

 

УПА_2

Влітку та восени 1944 р. війська Народного комісаріату внутрішніх справ за участі т. зв. «стрибків» неодноразово влаштовували в Білці та довколишніх селах облави, які супроводжувались арештами та масовими злочинами проти місцевого [...]

Іван Ладика, 1931 р. н. про учасників національного підпілля з Білки

«Як прийшли рускі, то організували тих стрибків. І потом той завод підпалили, розбомбили і ті стрибки пішли в партизанку. Був участковий, він організовував ту охрану. В них була зброя і як той спиртзавод запалили, то [...]

упа_4

Марія Олійник, 1918 р. н. про участь у національному підпіллі

УПА_6

На початку жовтня 1944 р. у криївці, яка розташовувалась на території садиби Матвійків (Гнипів) загоном НКВС з Поморян були захоплені місцеві повстанці Іван Собків, Іван Путила, Михайло Гнип, Петро Сафіян. 21 листопада 1947 р. у [...]

Зв'язкова УПА Марія Тибилевич, 1924 р. н. про брата Федора Киценюка, стрільця місцевої боївки

«Їх обкружили і вони втікали туда до Новосілки. І його десь там в лісі ранили, мого брата, і колєга єго за- тєгнув в яму, і накрив його рапачом. А самі тоті решта втікали, [...]

УПА_8
УПА_9

Звичним явищем в Білці впродовж другої половини 1940-х – на початку 1950-х рр. були постійні облави та засідки, прочісування довколишніх лісів та обшуки господарств селян, які влаштовували загони МВС та війська МДБ з метою повного [...]

Стефанія Дубик, 1930 р. н. про облави на повстанців

«Партизани в нас в хаті колєдували, а облава поза хату ходила. Але то були такі хати довгі, то ми мали на стріхах повно соломів. І їх чотири сховалися. Штрикали троха, але в то місце не попали. І так ми тоді сховали. І [...]

УПА_11
1944 - 1953

Повоєнні репресії

Зі вступом Червоної армії на західноукраїнські землі боротьба з національно-визвольним підпіллям стала одним з основних завдань радянської влади в регіоні й проявилась з найбільшою жорстокістю у масових репресіях проти «ворогів народу». Відбувались безперевні та масштабні депортації місцевого населення у віддалені регіони СРСР. Переселенські акції стали ефективним засобом для «примирення» населення з ідеологічними та політичними цілями радянського тоталітарного режиму. Передусім вивозили членів ОУН і УПА та їхні родини, а також заможних селян, яких радянська влада вважала основною перешкодою у колективізації західноукраїнського села.

Зліва направо стоять: третя Павлина Романишин (в дівоцтві Ковальчук), Володимир Романишин. Амурська обл., РРФСР, поч. 1950-х рр.
Зліва направо стоять: третя Павлина Романишин, Володимир Романишин. Амурська обл., РРФСР, поч. 1950-х рр.
Світлина з особистого архіву Корнилії Лотоцької

«Робили облави… Ховалисі також від облавців. Переважно боялися всі, щоб партизани не зайшли. Бо  москалі займали тото… І тих людей зараз вивозили у Сибір. Повисилали в Сибір, повивозили. В нас були стрибки ще, то [...]

Білка_репресії_2
Білка_репресії_3

[...]

Read More...

Білка_репресії_4

У доповідній записці секретаря Львівського обкому КП(б)У І. Грушецького секретарю ЦК КП(б)У М. Хрущову про затвердження матеріалів на виселення родин учасників визвольних змагань (від 6 лютого 1946 р.)  вказувалось, що село Білка [...]

«Одного богача вивезли… Він нічого не мав, ні в партизанці, нічого… тільки то, що поля багато мав. Куркуль. І навіть не вернувся, він старий. А його доньки так тут жили. Боднар… кажуть по сільському. Тепер його онук є тутка, на тій господарці. І отую жінку, що [...]

Білка_репресії_5
1944 - 1991

У складі УРСР

У 1940 — на початку 1950-х рр. радянська влада намагалась запровадити на західноукраїнських землях такий порядок, як на інших територіях УРСР. Одним із перших кроків стало створення колгоспів. До початку 1950-х рр. суцільна ціною репресій проти сотень тисяч селян колективізація була майже завершена. Важливим засобом насаджування тоталітарної ідеології та радянської пропаганди стали партійні та комсомольські організації. Радянською владою розгорнуто масштабну кампанію з ліквідації Української Греко-Католицької Церкви, яка була змушена перейти у підпілля. З середини 1960-х рр. з особливим розмахом розпочалася русифікація України та дискримінація вихідців із села перед міськими жителями, зневага до традиційних цінностей.

У верхньому ряді стоїть другий зліва Іван Ладика, с. Болотня Перемишлянського р-ну Львівської обл., 1947 р
Праця в колгоспі. У верхньому ряді стоїть другий зліва Іван Ладика, с. Болотня Перемишлянського р-ну Львівської обл., 1947 р.
Світлина з особистого архіву Івана Ладики
Білка-урср_2

У Білці, як і в інших галицьких селах, для того, щоб змусити селян написати заяви про вступ до колгоспу застосовувались різні методи насильства. Господарства жителів Білки, а також Костенова та Брюхович були приєднані до колгоспу [...]

Білка_УРСР_3

[...]

Read More...

«Не хтіли люди колгоспу, не хтіли. Але примушували. Ходили, говорили, і забирали поле та й всьо, де сі дінеш! Страшили, хто знає що! Та й, хто мав своє повіддавали, позабирали. Та й так зав’язали колгосп, та й робили. Зразу дуже тєжко було. [...]

Білка_УРСР_4
Білка_УРСР_5

[...]

Read More...

Найдавніше
минуле - поч. ХХ
1349
 
 
 
Перша світова
війна
1914
 
Міжвоєнний період
1920
 
Друга світова
війна
1939
 
 
Національно-визвольна
боротьба
1942
 
Повоєнні репресії
1944
 
У складі УРСР
1953