Бібрка

Bóbrka, Boiberik

1211p. перша згадка

Область: Львівська

Район: Перемишлянський

Сортування за часом
1920 - 1939

Міжвоєнний період

21 листопада 1919 р. рішенням Найвищої ради Паризької мирної конференції Польщі передано мандат Ліги націй на управління галицькими землями протягом 25 років. Вже 14 березня 1923 р. Рада послів держав Антанти офіційно визнала приналежність західноукраїнських земель до Польщі за умови забезпечення українцям широкої етнокультурної окремішності. Проте, окупаційна влада в національному питанні проводила так звану «інкорпораційну» політику, тобто відверту колонізацію та полонізацію краю. Боротьба ж українців за національне самовизначення відбувалась у двох площинах: організації культурного й спортивного життя («Просвіта»,«Сокіл»,«Січ» «Луг», «Пласт») та політичному протистоянні з окупантами, зокрема діяльності УВО та ОУН.

Євген Черкас, 1928 р. н. Українське громадське життя
«…То була перша «Просвіта», була де «Школярик» є, поставлена ще в 14-тім… Я то не знаю точно, але мені такі старші люди повідали ще у…
Культурним життям у Бібрці в 1920–1930-х рр. опікувалися члени читальні «Просвіти». Через військові лихоліття Першої світової війни та з огляду на тиск окупаційної влади діяльність товариства…
«За Польщі була «Просвіта», вистави грали… гуртки були такі в читальні… і хор був. В церкві був хор тоді також, молодь була більш активна, бо…
Чеслава Чабан, 1933 р. н., про фестини у Бібрці
Організація спортивного та культурного життя української молоді Бібрки у міжвоєнний період стала можливою завдяки активній діяльності міського осередку «Соколу». Керував діяльністю бібрецької філії товариства Андрій…
Йосип Микитів, 1927 р. н., про навчання у польській школі
Йосип Микитів. 1923 р. н., про спортивне життя міжвоєнної Бібрки
1939 - 1941

Перші совіти

1 вересня 1939 р. розпочалася Друга світова війна. Згідно з положеннями таємного протоколу про розподіл сфер впливу між Німеччиною та СРСР, який додавався до пакту Молотова-Ріббентропа (23 серпня 1939 р.), Червона армія 17 вересня 1939 р. перейшла Збруч й невдовзі окупувала західноукраїнські землі. Українське суспільство Галичини жваво прореагувало на ці події, позаяк бачило в діях більшовиків шлях до звільнення від польського режиму. 22 жовтня 1939 р. відбулися вибори до Народних зборів Західної України, на засіданні яких у Львові 26–28 жовтня 1939 р. проголошено возз’єднання Західної України з УРСР. Попри створення ілюзії легітимності та добровільного підписання цього акту, подальші дії окупаційної влади супроводжувалися примусом та терором.

Йосип Микитів, 1923 р. н., про прихід "перших совітів" до Бібрки
Утвердження радянської репресивної моделі супроводжувалося жорстоким терором, розкуркуленням, примусовою колективізацією, негативним ставленням до церкви та забороною українських політичних та культурно-просвітницьких організацій. Методом боротьби проти національно…
Йосип Патецький, 1927 р. н., про "золотий вересень" 1939 р. у Бібрці
Чеслава Чабан, 1933 р. н., про зустріч радянської армії у Бібрці в 1939 р.
«То чи в 40-м році якось тих… їх називали парцелянтами…. Парцелянт, то давали полякам такі землі, що вони то освоювали. То вони їх в 40-х…
Йосип Микитів, 1923 р. н., про примусову націоналізацію майна
Як і в інших галицьких містечках, у Бібрці була вʼязниця, де утримувались національно-активні представники суспільства. Більшість заарештованих загинули. Встановлено, що у бібрській тюрмі в червні 1941 р. закатовано 22…
Йосип Микитів, 1923 р. н., про масові вбивства у бібрській тюрмі в червні 1941 р.
«…Коли в трийціть дев’ятому році, в сороковому головне, більшовики, комуна взялисі… Як відкрили будинок «Просвіта» читальню і там люди свідомі українці купували книжки історію України…
Євген Черкас, 1928 р. н., про вбивства в'язнів тюрми у Бібрці у червні 1941 р.
Софія Легендзевич, 1927 р. н., про поховання замордованих в'язнів бібрської тюрми
1941 - 1944

Німецька окупація

22 червня 1941 р. розпочалася німецько-радянська війна. З 1 серпня 1941 р. Східну Галичину як п’ятий дистрикт було приєднано до адміністративної одиниці ІІІ Райху – Генерал-губернаторства «Польща» з центром у Кракові. Одним з проявів політики німецької адміністрації було оподаткування всіх категорій населення. За невиконання контингенту загрожували штрафи, конфіскація майна, ув’язнення, праця в трудових таборах, примусовий вивіз до Німеччини чи навіть страта. Українське населення зазнало масового вивезення на роботу в Німеччину та примусової праці в «баудінстах» (робочих батальйонах). На окупованих землях ліквідовували будь-які ознаки державної єдності чи територіальної цілісності.

Йосип Патецький, 1927 р. н., про початок німецько-радянської війни
Невдовзі після проголошення Акту відновлення української державності одна із похідних груп ОУН, до якої належали Ярослав Дякон, Іван Захарків та Ганна Музика (згодом Ярослава Стецько),…
«Німец прийшов, довго не чекав. Через півроку начав переслідувати патріотів України. Бо мали аґентуру, то було ґестапо німецьке – вони були самі такі німці з…
Йосип Микитів, 1923 р. н., про примусові роботи у німецькій Службі Праці "Баудінсті"
«Мене забрали на роботу до німців у 43-му році. [...] Працював у кравця, жив десь під Францією. Була об’ява, щоби з’явитися до суду, примусово… Нас…
«…Багато кого з хлопців вивезли в Німеччину. І я був в Німеччині в 44-ім році. На роботі. Мене призначили, я був в Австрії, таке місто…
Євген Черкас, 1928 р. н. Голокост у Бібрці
Восени 1941 р. у Бібрці було створено гетто – спеціально відгороджену територію для утримання та ізоляції євреїв. Населення бібрського гетто налічувало 3600 євреїв, яких звозили…
Йосип Патецький, 1927 р. н. Знищення бібрських євреїв
1942 - 1950

Національно-визвольна боротьба

У 1943 р. на території Галичини з ініціативи Організації українських націоналістів створюється Українська народна самооборона – збройні формування українського визвольного руху, які з грудня 1943 р. прийняли назву «УПА-Захід». Українська молодь Галичини взяла активну участь у розгортанні боротьби національного підпілля. З другої половини 1944 р. відділи УПА проводять низку успішних боїв із фронтовими частинами Червоної армії, прикордонними та внутрішніми військами НКВС. Звичним явищем стають постійні облави, засідки та обшуки господарств селян, які влаштовували загони МВС та війська МДБ з метою повного винищення українського збройного підпілля.

У доповідній записці загону 104 керівнику команди 101 німецької розвідки Абвер від 11 квітня 1944 р. вказувалось, що «місця загальних зібрань і сховищ УПА знаходяться…
4 вересня 1944 р. біля Бібрки стрільці УПА організували засідку на групу НКВС і «винищувальний  батальйон» (15 осіб). В результаті операції було вбито 5 офіцерів НКВС…
Йосип Микитів, 1923 р. н. про стрільця УПА Михайла Пищулу ("Левка")
«Ту така криївка була. То було десь в сорок шостім році. То так до Стік йти до Любешки. Там була така криївка і хтось продав…
9 листопада 1948 р. у лісі поблизу Бібрки опергрупі МГБ після тривалих пошуків вдалося виявити криївку, в якій знаходилось шестеро повстанців. У прийнятому бою загинули референт СБ…
«Бо там так було, коли я йшов на зустріч, були провідники, був той, шо в сорок сьомому році загинув на Гринівській горі референт Крайової Служби…
Впродовж тривалого часу в околицях Бібрки у середовищі націоналістичного підпілля активну боротьбу проти радянської влади проводив повстанець Михайло Пищула («Левко»), уродженець с. П’ятничани (тепер Жидачівського р-ну).…
Євген Черкас, 1928 р. н. Спроба нападу польської боївки АК на Бібрку в серпні 1944 р.
1944 - 1953

Повоєнні репресії

Зі вступом Червоної армії на західноукраїнські землі боротьба з національно-визвольним підпіллям стала одним з основних завдань радянської влади в регіоні й проявилась з найбільшою жорстокістю у масових репресіях проти «ворогів народу». Відбувались безперевні та масштабні депортації місцевого населення у віддалені регіони СРСР. Переселенські акції стали ефективним засобом для «примирення» населення з ідеологічними та політичними цілями радянського тоталітарного режиму. Передусім вивозили членів ОУН і УПА та їхні родини, а також заможних селян, яких радянська влада вважала основною перешкодою у колективізації західноукраїнського села.

Основна хвиля депортацій сімей із Бібрки припала на жовтень 1947 р., коли проводилась операція «Запад». Відповідно до постанови Ради міністрів СРСР № 3214 (від 10…
Ганна Опанович, 1937 р. н., про депортацію родини в Караганду
«Нас везли до Глібович до поїзда. І ми сіли в задній вагон – там везли всіх репресованих. Шо там було народу! Мужчин напихали по двайцять…
Євген Черкас, 1928 р. н., про арешт і допити у тюрмі "на Лонцького"
«Там не було до чого дуже, бо ні до чого я сі не признав. Вони не знали, шо до мене приходили. Тільки сказав, той шо…
Ганна Опанович, 1937 р. н., про умови перебування на засланні
1944 - 1991

У складі УРСР

У 1940 — на початку 1950-х рр. радянська влада намагалась запровадити на західноукраїнських землях такий порядок, як на інших територіях УРСР. Одним із перших кроків стало створення колгоспів. До початку 1950-х рр. суцільна ціною репресій проти сотень тисяч селян колективізація була майже завершена. Важливим засобом насаджування тоталітарної ідеології та радянської пропаганди стали партійні та комсомольські організації. Радянською владою розгорнуто масштабну кампанію з ліквідації Української Греко-Католицької Церкви, яка була змушена перейти у підпілля. З середини 1960-х рр. з особливим розмахом розпочалася русифікація України та дискримінація вихідців із села перед міськими жителями, зневага до традиційних цінностей.

Йосип Микитів, 1925 р. н., про участь у Другій світовій війні у складі РСЧА
У 1946 р. в Бібрці було утворено колгосп «Прогрес», до нього увійшли господарства жителів таких сіл, як Шпильчина та Волове. У 1970 р. бібрський колгосп…
У 1944-1945 навчальному році у місті засновано середню школу, якій згідно Постанови Ради Міністрів  Української РСР від 17.05.1967 р. № 1321 було присвоєно ім’я Героя Радянського…
Проживання у Бібрці зв'язкової Романа Шухевича Галини Дидик
Важливим засобом насаджування тоталітарної ідеології та радянської пропаганди стало утворення місцевих первинних осередків Комуністичної партії Радянського Союзу (КПРС), яких у Бібрці станом на 1978 р. налічувалось…
1991

Незалежна Україна

Після проголошення незалежності України 24 серпня 1991 р. розпочався новий етап розвитку історії, який ознаменувався помітними зрушеннями у різних сферах життя суспільства. Утвердження незалежної держави, незважаючи на низку позитивних досягнень (становлення демократії, національне та релігійне відродження, формування української політичної нації), виявилося доволі непростим і суперечливим, а тому досі не є завершеним. В сучасних умовах особливо актуалізується проблема збереження історичної пам’яті, позаяк нагальне завдання на сьогодні, – аби населення сіл та міст відчуло себе громадою, а не групою людей з однаковою пропискою.

Міжвоєнний період
1920
 
Друга світова
війна
1939
 
 
Національно-визвольна
боротьба
1942
 
Повоєнні репресії
1944
 
У складі УРСР
1953
 
Незалежна
Україна
1991