Бібрка

Bóbrka, Boiberik

1211p. перша згадка

Область: Львівська

Район: Перемишлянський

Сортування за часом
1920 - 1939

Міжвоєнний період

21 листопада 1919 р. рішенням Найвищої ради Паризької мирної конференції Польщі передано мандат Ліги націй на управління галицькими землями протягом 25 років. Вже 14 березня 1923 р. Рада послів держав Антанти офіційно визнала приналежність західноукраїнських земель до Польщі за умови забезпечення українцям широкої етнокультурної окремішності. Проте, окупаційна влада в національному питанні проводила так звану «інкорпораційну» політику, тобто відверту колонізацію та полонізацію краю. Боротьба ж українців за національне самовизначення відбувалась у двох площинах: організації культурного й спортивного життя («Просвіта»,«Сокіл»,«Січ» «Луг», «Пласт») та політичному протистоянні з окупантами, зокрема діяльності УВО та ОУН.

Будівництво читальні «Просвіти» у м. Бібрка Львівського в-ва, 1938 р. Світлина з особистого архіву Чеслави Чабан.

 

Євген Черкас, 1928 р. н. Українське громадське життя

Бібрка міжвоєнний. текст

Культурним життям у Бібрці в 1920–1930-х рр. опікувалися члени читальні «Просвіти». Через військові лихоліття Першої світової війни та з огляду на тиск окупаційної влади діяльність товариства наштовхнулася на низку перешкод. Активну [...]

Будівництво читальні «Просвіти» у м. Бібрка Львівського в-ва, 1938 р.
Світлина з особистого архіву Чеслави Чабан.

«За Польщі була «Просвіта», вистави грали… гуртки були такі в читальні… і хор був. В церкві був хор тоді також, молодь була більш активна, бо не було більше де подітися, не було де ходити, то більшість ходило. Як було свято, то ми ходили в читальню на то свято так, якби свячене там… [...]

Чеслава Чабан, 1933 р. н., про фестини у Бібрці

Бібрка текст Сокіл

Організація спортивного та культурного життя української молоді Бібрки у міжвоєнний період стала можливою завдяки активній діяльності міського осередку «Соколу». Керував діяльністю бібрецької філії товариства Андрій Козакевич з [...]

Діти на дозвіллі, м. Бібрка Львівського в-ва, 1930-ті рр.
Діти на дозвіллі, м. Бібрка Львівського в-ва, 1930-ті рр.
Світлина з архіву Йосипа Патецького.

Йосип Микитів, 1927 р. н., про навчання у польській школі

Бібрка_міжвоєнний_11

  [...]

Read More...

Йосип Микитів. 1923 р. н., про спортивне життя міжвоєнної Бібрки

1939 - 1941

Перші совіти

1 вересня 1939 р. розпочалася Друга світова війна. Згідно з положеннями таємного протоколу про розподіл сфер впливу між Німеччиною та СРСР, який додавався до пакту Молотова-Ріббентропа (23 серпня 1939 р.), Червона армія 17 вересня 1939 р. перейшла Збруч й невдовзі окупувала західноукраїнські землі. Українське суспільство Галичини жваво прореагувало на ці події, позаяк бачило в діях більшовиків шлях до звільнення від польського режиму. 22 жовтня 1939 р. відбулися вибори до Народних зборів Західної України, на засіданні яких у Львові 26–28 жовтня 1939 р. проголошено возз’єднання Західної України з УРСР. Попри створення ілюзії легітимності та добровільного підписання цього акту, подальші дії окупаційної влади супроводжувалися примусом та терором.

Йосип Патецький, 1927 р. н., про "золотий вересень" 1939 р. у Бібрці

Йосип Микитів, 1923 р. н., про прихід "перших совітів" до Бібрки

Чеслава Чабан, 1933 р. н., про зустріч радянської армії у Бібрці в 1939 р.

Бібрка совіти текст 1

Утвердження радянської репресивної моделі супроводжувалося жорстоким терором, розкуркуленням, примусовою колективізацією, негативним ставленням до церкви та забороною українських політичних та культурно-просвітницьких організацій. [...]

Бібрка совіти фото

[...]

Read More...

«То чи в 40-м році якось тих… їх називали парцелянтами…. Парцелянт, то давали полякам такі землі, що вони то освоювали. То вони їх в 40-х роках вивозили. Пам’ятаю, зима була така ще страшна. Їх вивозили в основному на Сибір, то бідні діти… [...]

Бібрка цитата

Йосип Микитів, 1923 р. н., про примусову націоналізацію майна

Бібрка совіти текст

Як і в інших галицьких містечках, у Бібрці була вʼязниця, де утримувались національно-активні представники суспільства. Більшість заарештованих загинули. Встановлено, що у бібрській тюрмі в червні 1941 р. закатовано 22 людей. Серед них [...]

Йосип Микитів, 1923 р. н., про масові вбивства у бібрській тюрмі в червні 1941 р.

«…Коли в трийціть дев’ятому році, в сороковому головне, більшовики, комуна взялисі… Як відкрили будинок «Просвіта» читальню і там люди свідомі українці купували книжки історію [...]

Бібрка совіти цитата Черкас

Євген Черкас, 1928 р. н., про вбивства в'язнів тюрми у Бібрці у червні 1941 р.

1941 - 1944

Німецька окупація

22 червня 1941 р. розпочалася німецько-радянська війна. З 1 серпня 1941 р. Східну Галичину як п’ятий дистрикт було приєднано до адміністративної одиниці ІІІ Райху – Генерал-губернаторства «Польща» з центром у Кракові. Одним з проявів політики німецької адміністрації було оподаткування всіх категорій населення. За невиконання контингенту загрожували штрафи, конфіскація майна, ув’язнення, праця в трудових таборах, примусовий вивіз до Німеччини чи навіть страта. Українське населення зазнало масового вивезення на роботу в Німеччину та примусової праці в «баудінстах» (робочих батальйонах). На окупованих землях ліквідовували будь-які ознаки державної єдності чи територіальної цілісності.

Йосип Патецький, 1927 р. н., про початок німецько-радянської війни

Свято зброї у м. Бібрка, крайзе Львів, дистрикт Галичина, липень 1941 р.
Світлина з особистого архіву Чеслави Чабан.
Німці текст 1

Невдовзі після проголошення Акту відновлення української державності одна із похідних груп ОУН, до якої належали Ярослав Дякон, Іван Захарків та Ганна Музика (згодом Ярослава Стецько), увійшла до Бібрки і оголосила про цю історичну [...]

Німці галерея 1

  [...]

Read More...

«Німец прийшов, довго не чекав. Через півроку начав переслідувати патріотів України. Бо мали аґентуру, то було ґестапо німецьке – вони були самі такі німці з Польщі, шо вони польску мову добре знали, [...]

Німці цитата 1

Йосип Микитів, 1923 р. н., про примусові роботи у німецькій Службі Праці "Баудінсті"

«Мене забрали на роботу до німців у 43-му році. […] Працював у кравця, жив десь під Францією. Була об’ява, щоби з’явитися до суду, примусово… Нас забрали, молодь, на машині везли… до Львова, а там зі Львова забрали до Німеччини. Ми поїздом їхали через Польщу. То самі хлопці їхали. А [...]

Німці цитата остарбайтери
Бібрка німці Галерея 2

[...]

Read More...

«…Багато кого з хлопців вивезли в Німеччину. І я був в Німеччині в 44-ім році. На роботі. Мене призначили, я був в Австрії, таке місто Інсбрук, а там село таке Зефельд. Ну кілько я там був… працював з господарем, мав 10 корів, щось 50 вівців. То в горах було. І в 45-му [...]

цитата остарбайтери 2

Євген Черкас, 1928 р. н. Голокост у Бібрці

німці текст євреї

Восени 1941 р. у Бібрці було створено гетто – спеціально відгороджену територію для утримання та ізоляції євреїв. Населення бібрського гетто налічувало 3600 євреїв, яких звозили сюди також з навколишніх теренів. В кінці серпня 1942 р. [...]

1942 - 1950

Національно-визвольна боротьба

У 1943 р. на території Галичини з ініціативи Організації українських націоналістів створюється Українська народна самооборона – збройні формування українського визвольного руху, які з грудня 1943 р. прийняли назву «УПА-Захід». Українська молодь Галичини взяла активну участь у розгортанні боротьби національного підпілля. З другої половини 1944 р. відділи УПА проводять низку успішних боїв із фронтовими частинами Червоної армії, прикордонними та внутрішніми військами НКВС. Звичним явищем стають постійні облави, засідки та обшуки господарств селян, які влаштовували загони МВС та війська МДБ з метою повного винищення українського збройного підпілля.

Упа текст 1

У доповідній записці загону 104 керівнику команди 101 німецької розвідки Абвер від 11 квітня 1944 р. вказувалось, що «місця загальних зібрань і сховищ УПА знаходяться в лісах, які тягнуться з північного заходу на південний схід по [...]

Нарайонний провідник ОУН Бібреччини Дмитро Цура (“Михайло”) зачитує наказ, середина 1940-х рр.

Євген Черкас, 1928 р. н. Спроба нападу польської боївки АК на Бібрку в серпні 1944 р.

Упа текст 2

4 вересня 1944 р. біля Бібрки стрільці УПА організували засідку на групу НКВС і «винищувальний  батальйон» (15 осіб). В результаті операції було вбито 5 офіцерів НКВС і 5 бійців батальйону. 9 вересня 1944 р. неподалік Бібрки, в урочищі [...]

Зліва направо: районний провідник ОУН Федір Кононович, стрілець УПА Михайло Пищула («Левко»), стрілець УПА «Максим» (ім’я та прізвище невідоме), Бібреччина, 1945–1947 рр.
Світлина з особистого архіву Євгена Черкаса.

Йосип Микитів, 1923 р. н. про стрільця УПА Михайла Пищулу ("Левка")

«Ту така криївка була. То було десь в сорок шостім році. То так до Стік йти до Любешки. Там була така криївка і хтось продав з наших людей. І вони хтось там підказов, і вони були [...]

УПА Цитата
Василь Краївський (“Бас”, “Легінь”) референт СБ Бібрецького районного проводу ОУН
УПА текст другий

9 листопада 1948 р. у лісі поблизу Бібрки опергрупі МГБ після тривалих пошуків вдалося виявити криївку, в якій знаходилось шестеро повстанців. У прийнятому бою загинули референт СБ ОУН Ярослав Дякон («Мирон», «Дмитро»), крайовий [...]

«Бо там так було, коли я йшов на зустріч, були провідники, був той, шо в сорок сьомому році загинув на Гринівській горі референт Крайової Служби Безпеки – Дякон, псевдо мав «Мирон». То я з ним мав зустріч також до сорок сьомого року в тім підманастирськім [...]

Черкас цитата
Стрілець УПА Михайло Пищула (“Левко”) після виходу з підпілля, 1976 р.
1944 - 1953

Повоєнні репресії

Зі вступом Червоної армії на західноукраїнські землі боротьба з національно-визвольним підпіллям стала одним з основних завдань радянської влади в регіоні й проявилась з найбільшою жорстокістю у масових репресіях проти «ворогів народу». Відбувались безперевні та масштабні депортації місцевого населення у віддалені регіони СРСР. Переселенські акції стали ефективним засобом для «примирення» населення з ідеологічними та політичними цілями радянського тоталітарного режиму. Передусім вивозили членів ОУН і УПА та їхні родини, а також заможних селян, яких радянська влада вважала основною перешкодою у колективізації західноукраїнського села.

Репресії фотогалерея1

[...]

Read More...

Репресії текст 1

Основна хвиля депортацій сімей із Бібрки припала на жовтень 1947 р., коли проводилась операція «Запад». Відповідно до постанови Ради міністрів СРСР № 3214 (від 10 вересня 1947 р.) передусім вивозили членів ОУН і УПА та їхні родини, а [...]

Ганна Опанович, 1937 р. н., про депортацію родини в Караганду

«Нас везли до Глібович до поїзда. І ми сіли в задній вагон – там везли всіх репресованих. Шо там було народу! Мужчин напихали по двайцять п’ять, а жінок по п’ятнайцять. Зі Львова нас дали до тюрми на Київ. В Києві ми сиділи тоже на нарах близько [...]

Репресії цитата 1
Репресії галерея 2

[...]

Read More...

Євген Черкас, 1928 р. н., про арешт і допити у тюрмі "на Лонцького"

«Там не було до чого дуже, бо ні до чого я сі не признав. Вони не знали, шо до мене приходили. Тільки сказав, той шо мене видав, шо ми разом ходили до ліса, на охоту ходили на кабана. І так, їм тре було, [...]

Бібрка репресії цитата Черкас

Ганна Опанович, 1937 р. н., про умови перебування на засланні

1944 - 1991

У складі УРСР

У 1940 — на початку 1950-х рр. радянська влада намагалась запровадити на західноукраїнських землях такий порядок, як на інших територіях УРСР. Одним із перших кроків стало створення колгоспів. До початку 1950-х рр. суцільна ціною репресій проти сотень тисяч селян колективізація була майже завершена. Важливим засобом насаджування тоталітарної ідеології та радянської пропаганди стали партійні та комсомольські організації. Радянською владою розгорнуто масштабну кампанію з ліквідації Української Греко-Католицької Церкви, яка була змушена перейти у підпілля. З середини 1960-х рр. з особливим розмахом розпочалася русифікація України та дискримінація вихідців із села перед міськими жителями, зневага до традиційних цінностей.

Йосип Микитів, 1925 р. н., про участь у Другій світовій війні у складі РСЧА

Бібрка УРСР текст 1

У 1946 р. в Бібрці було утворено колгосп «Прогрес», до нього увійшли господарства жителів таких сіл, як Шпильчина та Волове. У 1970 р. бібрський колгосп реорганізовано у міжколгоспну інкубаторно-птахівницьку станцію. У місті працював [...]

На будові, м. Бібрка Львівської обл., 1947 р. Світлина з особистого архіву Чеслави Чабан.
Бібрка УРСР текст2

У 1944-1945 навчальному році у місті засновано середню школу, якій згідно Постанови Ради Міністрів  Української РСР від 17.05.1967 р. № 1321 було присвоєно ім’я Героя Радянського Союзу М. О. Бенеша (загинув і похований у Бібрці). [...]

Бібрка галерея

[...]

Read More...

Проживання у Бібрці зв'язкової Романа Шухевича Галини Дидик

Бібрка_УРСР_7

[...]

Read More...

1991

Незалежна Україна

Після проголошення незалежності України 24 серпня 1991 р. розпочався новий етап розвитку історії, який ознаменувався помітними зрушеннями у різних сферах життя суспільства. Утвердження незалежної держави, незважаючи на низку позитивних досягнень (становлення демократії, національне та релігійне відродження, формування української політичної нації), виявилося доволі непростим і суперечливим, а тому досі не є завершеним. В сучасних умовах особливо актуалізується проблема збереження історичної пам’яті, позаяк нагальне завдання на сьогодні, – аби населення сіл та міст відчуло себе громадою, а не групою людей з однаковою пропискою.

Підняття українського прапора в Бібрці, 1991 р. Стоїть посередині о. Коваль (ім’я невідоме). Світлина з особистого архіву Чеслави Чабан.
Реставрація костелу, м. Бібрка, 1990-ті рр.
Реставрація костелу, м. Бібрка, 1990-ті рр.
Світлина з архіву Йосипа Патецького.
Міжвоєнний період
1920
 
Друга світова
війна
1939
 
 
Національно-визвольна
боротьба
1942
 
Повоєнні репресії
1944
 
У складі УРСР
1953
 
Незалежна
Україна
1991